- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
- Prosecutor : Semak I.A.
справа № 757/19474/21-к
провадження №11-сс/991/392/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
24 червня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., -
ВСТАНОВИЛА:
10 червня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 22 червня 2021 року передано для розгляду судді-доповідачу.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. частково задоволено заяву начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевича Д.О. про роз`яснення ухвали слідчого судді цього ж суду від 23.04.2021 р., постановленої за результатами розгляду скарги адвоката Бойка П.А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягала у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020, та роз`яснено порядок виконання цієї ухвали таким чином, що проведенню підлягають перевірки щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про його видачу (екстрадицію); до проведення відповідних перевірок надіслання Департаментом міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора запитів про затримання та взяття під варту (тимчасовий арешт), а також про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 на території іноземної держави є передчасним. В іншій частині у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення було відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою провадження у справі за заявою начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевича Д.О. закрити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала грубо суперечить ст. 380 КПК України, оскільки суд змінив (доповнив) зміст роз`яснюваного рішення, а також роз`яснив його за зверненням неуповноваженого суб`єкта. Зміна (доповнення) змісту роз`яснюваного рішення вбачається з порівняння резолютивних частин роз`яснюваної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р. та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення цієї ухвали. Також, прокурор вважає, що роз`яснення здійснено слідчим суддею за зверненням неуповноваженого суб`єкта, оскільки начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевич Д.О. не є ні учасником судового провадження, ні прокурором у вказаному кримінальному провадженні, ні органом виконання судового рішення, ні представником посадової особи, на яку покладено обов`язок з виконання ухвали, ні приватним виконавцем.
Окремо прокурор посилається на порушення Печерським районним судом м. Києва правил підсудності, оскільки у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р. розслідується можливе надання неправомірної вигоди в розмірі понад п`ятсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб заступнику Генерального прокурора, а отже, досудове розслідування здійснюється детективами НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурорами САП. Відповідно, апеляційна скарга підсудна виключно Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. При цьому, прокурор вважає, що позицію щодо підсудності, викладену в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2021 р. у справі № 757/50347/20, слід аргументовано відхилити як очевидно помилкову, оскільки судом не було належно враховано положення ст.ст. 3, 33-1, п. 20-2 розділу ХІ КПК України. Вищенаведене, на думку прокурора, є істотним порушенням вимог КПК України та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 422 КПК України, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Водночас, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу на предмет можливості призначення її до апеляційного розгляду, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що 13.05.2021 року начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Літкевич Д.О. звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою в порядку ч. 1 ст. 380 КПК України, у якій просив роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.04.2021 р., якою було частково задоволено скаргу захисника Бойка П.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання захисника на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання від 08.04.2021 р. з доповненнями від 21.04.2021 р. щодо прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 52020000000000473 від 28.07.2020 р., та за результатами розгляду зобов`язати підпорядкованих прокурорів Департаменту міжнародно-правового співробітництва та повернення активів Офісу Генерального прокурора провести перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук.
За результатами розгляду цієї заяви слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва встановив, що заявник є особою, яка має право на звернення до суду за роз`ясненням судового рішення, та дійшов висновку про необхідність усунення недоліків судового рішення шляхом зазначення, яким чином необхідно проводити перевірку щодо обґрунтованості оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук та щодо наявності підстав для направлення запиту до іноземних держав про видачу (екстрадицію) ОСОБА_1 .
Не вдаючись до правової оцінки правомірності прийняття до свого провадження Печерським районним судом м. Києва скарги сторони захисту на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання, при вирішенні питання щодо прийнятності апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач виходить з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 380 КПК України, у разі, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Вимоги вказаної норми закону щодо належного суб`єкта розгляду заяви про роз`яснення судового рішення є імперативними, відповідно, лише суд, який ухвалив рішення, має право його роз`яснювати.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 КПК України, ухвалу про роз`яснення судового рішення або про відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України, суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, оскаржувана ухвала Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення рішення слідчого судді цього ж суду постановлена після початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Відповідно, у даному випадку Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є тим судом апеляційної інстанції, який уповноважений здійснити її перегляд. Натомість, розгляд апеляційної скарги щодо цієї ухвали має здійснюватися судом апеляційної інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд, що ухвалив оскаржуване рішення - Київським апеляційним судом.
Наведена позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 26.03.2021 р. (справа № 757/50347/20). Так, вирішуючи питання про розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції, Верховний Суд зазначив, що у разі, коли скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати таке рішення в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Консультативна рада європейських суддів у висновку № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування права зазначила, що неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права («Вінчіч та інші проти Сербії (Vinсic and Others v. Serbia).
Отже, підстав для неврахування вищенаведеної правової позиції, сформованої Верховним Судом з питання розмежування юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції суддею-доповідачем не встановлено, а тому доводи прокурора в цій частині відхиляються.
Посилання прокурора на очевидність порушення положень ст. 33-1 КПК України слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва, який, розглянувши скаргу у вказаному кримінальному провадженні, фактично здійснив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні, підслідному Національному антикорупційному бюро та, відповідно, підсудному Вищому антикорупційному суду, хоча і є слушними, однак не спростовують вищенаведених висновків, оскільки у цьому провадженні оскаржене судове рішення ухвалено слідчим суддею суду загальної юрисдикції, а тому при його оскарженні у відповідний суд апеляційної інстанції мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідність кримінального провадження. Така позиція відповідає практиці Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 25.08.2020 р. (провадження № 51-3910впс20)).
За викладених обставин, для розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. судом, встановленим законом, є Київський апеляційний суд.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.
Отже, апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р. про роз`яснення рішення підлягає поверненню, що не позбавляє прокурора права звернутися з нею до належного суду.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.05.2021 р., - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя В.В. Чорна