Document No. 97889752

Справа № 991/9969/20

Провадження 1-кп/991/88/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

17 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

прокурора Мусіяки В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

захисника Ломанова Д.О.,

представника потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ломанова Дениса Олександровича (захисника обвинуваченого Пресмана О.С.) про зміну запобіжного заходу

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 01.07.2020 №52020000000000407, щодо обвинувачення

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ

1. Стислий опис судового провадження

04.12.2020 із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні від 01.07.2020 №52020000000000407 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем»

Ухвалою ВАКС від 07.12.2020 призначено підготовче судове засідання на 23.12.2020, з перервами до 28.01.2021, 11.02.2021, 04.03.2021. Ухвалою ВАКС від 04.03.2021 призначено судовий розгляд на 04.03.2021 з перервами до 18.03.2021, 07.04.2021, 13.05.2021, 27.05.2021, 17.06.2021.

2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.

15.06.2021 до ВАКС надійшло клопотання захисника Ломанова Д.О. (захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ) про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК та поверненням заставодавцю ОСОБА_2 сплаченої застави в сумі 929084 грн., внесену 01.07.2020 на депозитний рахунок ВАКС відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 20.05.2020. Таке клопотання (разом з додатковими поясненнями від 17.06.2021) обґрунтовується твердженнями про відсутністю обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення; відсутністю ризиків, на які посилається сторона обвинувачення переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконному впливі на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Також зазначено, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, повагу у суспільстві, був народним депутатом двох скликань, позитивно характеризується, на даний момент обраний головою Роздільнянської міської ради восьмого скликання, йому присвоєно 1 ранг посадової особи служби місцевого самоврядування, а тому такий запобіжний захід як застава є обтяжливим та можливо застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні 17.06.2021 обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника Ломанова Д.О. та просив його задовольнити.

Прокурор Мусіяка В.В. загалом не заперечував проти зміни для ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, разом з тим зазначивши, що ризики, які визначені ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2020 у справі 991/3851/20, продовжують існувати, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду й ризик незаконного впливу на свідків, проте більш м`який запобіжний захід, ніж застава, дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Представник потерпілого (Управління справами апарату Верховної Ради України) ОСОБА_7 не заперечувала проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді застави на особисте зобов`язання.

Заставодавець ОСОБА_2 до суду не прибув, проте 17.06.2021 надіслав письмову заяву, в якій просив повернути внесену ним заставу за ОСОБА_1 , разом з тим зазначивши, що в разі повернення сплаченої застави, кошти будуть в повній мірі перераховані на відшкодування збитків, які були завдані потерпілому в даному кримінальному провадженні, про що раніше була засвідчена нотаріально заява.

3. Обґрунтування позиції суду.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2020 у справі №991/3851/20 частково задоволено клопотання старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Яндюка С.В., погоджене із прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ОГП Мусіякою В.В., та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави - 442 (чотириста сорок два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 929084 (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні.

Також цією ухвалою покладено на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 3)утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 4) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Термін дії обов`язків було визначено до 19.07.2020 включно.

Зі змісту цієї ухвали видно, що слідчим суддею визнано обґрунтованим існування ризиків переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, проте водночас слідчий суддя визнав необґрунтованим ризик вчинення ОСОБА_1 чи ймовірного вчинення ним дій на створення перешкод у встановленні обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.

01.07.2020 заставодавцем ОСОБА_2 на підставі зазначеної ухвали слідчого судді ВАКС внесена застава у розмірі 929084 грн. на депозитний рахунок ВАКС.

За статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

При цьому за частиною 3 статті 201 КПК, до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, а за частиною 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення. Однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.

Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

Дане кримінальне провадження №52020000000000407 знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке, оцінці судом підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.

Однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачене частиною 2 статті 364 КК, належить до тяжких корупційних кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачає можливість покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені обставини сама по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні захисника Ломанова Д.О. та доводи прокурора про наявність ризиків, суд вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Разом з тим, враховуючи відсутність наведених прокурором конкретних фактів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив чи ймовірно вчинить дії на створення перешкод у встановленні обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, суд не вважає обґрунтованим існування ризику незаконного впливу на свідків чи перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до статті 179 КПК особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про зміну обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку цього обвинуваченого та виконання покладених на нього обов`язків.

При цьому судом оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК, повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зв`язків, у тому числі наявність в нього неповнолітнього сина, наявність постійного місця роботи та проживання ОСОБА_1 , факт обрання на теперішній час головою Роздільнянської районної ради восьмого скликання.

Також суд враховує факт належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 на стадії судового провадження у даному кримінальному провадження, оскільки досі ним не було припущено порушень процесуальних обов`язків.

Таким чином, суд вважає, що наведені обставини свідчить про мінімальний ступінь ризиків та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання з можливістю забезпечення його належної процесуальної поведінки. При цьому, у зв`язку із визнанням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, суд вважає необхідним покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК. За частиною 7 статті 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, тобто у даному випадку строк виконання обов`язків слід визначити до 16.08.2021 включно.

Керуючись статтями 176-179, 182, 193, 194, 196, 201, 369-372, 392, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання адвоката Ломанова Д.О. (захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ) про зміну запобіжного заходу.

2. Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 16 серпня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід або на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Повернути заставодавцю ОСОБА_2 суму застави 929 084 (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні, внесену 01.07.2020 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2020 в справі №991/3851/20.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 25.06.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.