- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/4203/21
Провадження 1-кс/991/4265/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 365-2 КК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 18.06.2021 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я. Ухвалою від 18.06.2021 відкрито провадження з розгляду даної скарги.
Скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з заявою від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 про вчинення Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 та іншими службовими особами НБУ, Генеральним прокурором та його першим заступником, директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 365-2 КК України. Просив внести вказані відомості про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за вказаною заявою. Станом на день подачі скарги, відомості за вказаною заявою не були внесені до ЄРДР, що є порушенням вимог статті 214 КПК України.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить у скарзі: - витребувати від уповноваженої особи, що отримала заяву № від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 про вчинення кримінальних правопорушень, докази розгляду такої заяви, вчинення дій, що передбачені КПК України, зокрема вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, внесення відомостей до ЄРДР, вручення витягу з ЄРДР; - встановивши порушення прав ОСОБА_1 , його скаргу задовольнити; - зобов`язати уповноважену особу, що отримала його заяву про вчинення кримінальних правопорушень, виконати вимоги ст. 55, 214 КПК України та вжити заходів, що передбачені КПК України; - про результати виконання судового рішення, негайно проінформувати суд.
У судовому засіданні особа, яка звернулась зі скаргою - ОСОБА_1 підтримав скаргу із підстав, що у ній викладені, просив її задовольнити. Уточнив прохальну частину скарги, просив визнати бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора щодо невидачі ОСОБА_1 пам"ятки, невнесенню відомостей до ЄРДР за його заявою від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 та зобов`язати вчинити ці дії, а також зобов"язати повідомити суд про виконання ухвали.
Додатково та на запитання пояснив, що сума коштів, які йому не повернув ПАТ «Міський комерційний банк», на сьогодні, складає 1 млн доларів США, про що є спір у суді. Вважає, що вказані ним у заяві від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 посадові та службові особи державних і правоохоронних органів умисно вчиняли дії з 2012 року, що призвело до вчинення кримінальних правопорушень та спричинило тяжкі наслідки у розмірі понад 62 млн євро.
Представник органу, дії якого оскаржуються, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги (а.с. 48, 49), у судове засідання не з`явився. Свою позицію щодо розгляду скарги висловив у запереченнях на скаргу, які направив до Вищого антикорупційного суду 23.06.2021. Просив розглянути скаргу ОСОБА_1 без участі прокурора в судовому засіданні (а.с. 79-84).
Також у запереченнях зазначено, що заява ОСОБА_1 від 16.06.2021 зареєстрована службою діловодства Офісу Генерального прокурора 17.06.2021 за № 138752-21. З огляду на неробочі дні 19.06.2021-21.06.2021, а також розміщення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та служби діловодства Офісу Генерального прокурора у різних приміщеннях, зазначена заява надійшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тільки 22.06.2021 та була розглянута того ж дня.
За результатами її розгляду установлено, що за аналогічними фактами детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000288 на підставі заяви ОСОБА_1 . Зважаючи на викладене, звернення ОСОБА_1 від 16.06.2021 направлено до НАБУ для долучення до матеріалів кримінального провадження № 52021000000000288 та перевірки, викладених у ньому фактів під час здійснення досудового розслідування, про що заявника повідомлено листом від 22.06.2021 № 16/1/6-Р.
У зв`язку з цим, представник САП вважає, що уповноваженою особою САП не було допущено бездіяльності під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.06.2021, тому підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідча суддя, вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши особу, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_1 , дослідивши відомості, що наявні у матеріалах справи № 991/4203/21 (провадження № 1-кс/991/4265/21), оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідча суддя дійшла до такого висновку.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою зазначеної статті віднесені кримінальні провадження стосовно кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-369-2 цього Кодексу.
Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких вище зазначенні кримінальні правопорушення можуть відноситися до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя вважає, що скарга підсудна Вищому антикорупційному суду, оскільки у заяві від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 повідомляється про можливе вчинення Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , Генеральним прокурором та його першим заступником, Головою Державної служби фінансового моніторингу України, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 365-2 КК України, які згідно зі статтею 33-1 КПК України належать до переліку підсудних Вищому антикорупційному суду, і щодо них наявна обов`язкова умова, вказана в пункті 1, 2 частини п`ятої статті 216 КПК України
При цьому, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 також зазначено відомості про інших суб`єктів у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, а саме: інші службові особи НБУ, директори-розпорядники ФГВФО, начальники ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, та інші службові особи цих державних і правоохоронних органів, які не підпадають під вимоги п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
З матеріалів скарги вбачається, що 16.06.2021 ОСОБА_1 за допомогою електронної пошти направив до САП заяву від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01 про вчинення Головою Національного банку України ОСОБА_2 , заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 , Генеральним прокурором і його першим заступником та іншими службовими особами НБУ, директорами-розпорядниками ФГВФО, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальниками ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Головою Державної служби фінансового моніторингу України та іншими службовими особами цих державних і правоохоронних органів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ст. 365-2 КК України (а.с. 18-19).
У заяві про вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 зазначає, що службовими особами ПАТ «Міський комерційний банк» за сприянням службових осіб органів державної влади, зловживаючи своїм службовим становищем, із використанням кореспондентських рахунків відкритих вказаною банківською установою у «Meinl Bank Aktiengesellschaft», вчинено фінансові операції, в результаті яких ПАТ «Міський комерційний банк» спричинено тяжкі наслідки у розмірі понад 62 млн євро. ОСОБА_1 вважає, що керівники державник органів, зокрема Голова Національного банку України ОСОБА_2 , заступник Голови Національного банку України ОСОБА_3 , Генеральним прокурором і його першим заступником та інші службові особи НБУ, директори-розпорядники ФГВФО, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_4 , начальники ГСУ МВСУ та ГСУ НПУ, Голова Державної служби фінансового моніторингу України та інші службові особи цих державних і правоохоронних органів кримінальних правопорушень, знали про існування схеми «фідуціарні угоди», і свідомо не вживали необхідних заходів з моменту, коли це їм та їхнім підлеглим, стало відомо від відповідних компетентних органів.
Вказана заява про вчинення кримінальних правопорушень направлена електронною поштою 16.06.2022 (а.с. 18-19) надійшла до САП 17.06.2021, зареєстрована за № 138752-21 та 22.06.2021 письмова відповідь за підписом Начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С. направлена ОСОБА_1 (а.с. 82). Сама ж скарга ОСОБА_1 , як звернення від 16.06.2021 направлена на адресу старшого детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Кривоспицького О.М. для долучення до матеріалів кримінального провадження №№ 52021000000000288 та перевірки викладених у ньому фактів під час здійснення досудового розслідування (а.с.83).
Зокрема, листом начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачиним С.С. від 22.06.2021 № 16/1/6-Р, ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ПАТ «Міський комерційний Банк» за можливого сприяння службових осіб органів державної влади, розглянуто. Уповноваженою особою САП установлено, що за аналогічними фактами детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000288, розпочате на підставі заяви ОСОБА_1 . У зв`язку з цим, звернення ОСОБА_1 від 16.06.2021 направлено до НАБУ для долучення до матеріалів кримінального провадження № 52021000000000288 та перевірки викладених у ньому фактів під час здійснення досудового розслідування (а.с. 82, 83).
Ураховуючи викладене, слідча суддя вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає їх невнесення впродовж 24 годин після подання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності всіх ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак. Такими даними є фактичне зазначення відомостей, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Згідно з п. 10 глави 2 розділу II Положення, при встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об`єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».
Також, відповідно до ч.4 ст. 218 КПК України на початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, у яких містяться відомості саме про кримінальне правопорушення та об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність його ознак та лише в подальшому встановлюються факти здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів) та перевіряється наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.
Вказаними вище нормами врегульовано механізми передачі матеріалів та відомостей стосовно правопорушень за якими уже здійснюється досудове розслідування органом досудового розслідування іншому слідчому, який здійснює уже розпочате досудове розслідування щодо того ж кримінального правопорушення з повідомленням прокурора, потерпілого або заявника та внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або шляхом їх об`єднання в одне провадження із присвоєння відповідним реєстратором статусу «дублікат» у реєстрі у разі встановлення аналогічності правопорушень. Надання оцінки фактам, викладеним у заяві про кримінальне правопорушення як аналогічним чи таким, за якими уже здійснюється досудове розслідування до його початку, КПК України не передбачено.
Прокурор у запереченні та листі від 22.06.2021 № 16/1/6-Р не заперечував наявності у заяві ОСОБА_1 викладених об"єктивних обставин про ймовірне вчинення злочину, що поставило б під сумнів її оцінку саме як заяви про вчинення злочину.
Із наданого витягу із кримінального провадження № 52021000000000288, станом на 09.06.2021 (а.с. 81) неможливо зробити висновок, що у ньому розпочате досудове розслідування саме за фактами, викладеними ОСОБА_1 у заяві від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01, зокрема і через відсутність зазначення посадових осіб, щодо яких подано заяву, кваліфікації, зазначеної у заяві та через відсутність даних про здійснення досудового розслідування станом на час розгляду скарги саме НАБ України.
Таким чином, враховуючи зміст заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 16.06.2021№ VYH-20210616-04-01, слідча суддя приходить до висновку, що відомості, викладені у заяві містять достатні об`єктивні дані, які можуть свідчити про наявність ознак корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБ України, які мають бути перевірені в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, однак, уповноважена особа органу досудового розслідування не виконала обов`язок, передбачений ст. 214 КПК України, а тому наявні підстави для зобов`язання внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви ОСОБА_1 від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01, яка зареєстрована у САП 17.06.2021 за № 138752-21.
Згідно зі ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Ураховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зобов`язання уповноваженої службової особи САП внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення на підставі його заяви від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 щодо зобов`язання надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, адже така вимога відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України є обов`язковою для виконання після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і є похідною від прийняття відповідного процесуального рішення. Отже, сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим чи прокурором вже зобов`язує надати витяг з ЄРДР заявнику.
Поряд з цим, заявником у скарзі ставиться вимога щодо надання йому пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні.
Однак, набуття статусу потерпілого у кримінальному провадженні або прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим врегульовано спеціальною нормою КПК України (ст. 55 КПК України). Вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілому належить до дискреції слідчого (детектива) і не відноситься до повноважень слідчої судді на підставі положень ст. 303 КПК України на стадії вирішення питання щодо внесення відомостей за заявою про кримінальне правопорушення, а тому така вимога скарги не підлягає до задоволення.
Також не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов`язання уповноважених осіб САП повідомити суд про виконання ухвали, з огляду на положення ст. 372 КПК України, яка передбачає вимоги до змісту ухвали, та норм ст. 534-535 КПК України, із яких вбачається, що у рішенні у разі необхідності може бути зазначено спосіб, строки та порядок його виконання. Разом з тим у ч. 2 ст. 534 КПК України, визначено, що безумовному виконанню підлягає судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, а у ч.4 ст. 535 КПК України визначено, що органи чи особи, які виконують судове рішення повідомляють суд, який його постановив про його виконання.
Тобто, оскільки судове рішення на бездіяльність уповноваженої службової особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення може бути оскаржене в апеляційному порядку, то воно підлягає виконанню у порядку, встановленому КПК, а орган, який його виконуватиме має повідомити суд про таке виконання в силу закону. Таким чином вимога про зобов`язання уповноважених осіб САП повідомити суд про виконання ухвали визнається слідчою суддею необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
За таких обставин слідча суддя дійшла висновку, що вказані вимоги заявника є передчасними і такими, що не підлягають задоволенню.
Ураховуючи викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Зобов`язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень від 16.06.2021 № VYH-20210616-04-01.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя О.Я. Саландяк