- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
- Judge (HACC): Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
- Secretary : Liashynskoi A.Yu.
- Lawyer : Cherezova I.Yu., Nadich N.D., Hrubskoho A.V., Siduna D.D.
- Prosecutor : Sniehirov O.M.
Справа №991/3471/21
Провадження №1-кп/991/24/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 липня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В. (далі - суд),
за участі:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
прокурора Снєгірьова О.М.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
захисників Черезова І.Ю., Надіч Н.Д., Грубського А.В., Сідуна Д.Д. (в режимі відеоконференції),
розглянувши заяву захисника Надіч Н.Д. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 28.02.2019 за №52019000000000177, щодо обвинувачення:
ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, одружений, депутат Київської міської Ради, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
24.05.2021 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177.
Ухвалою ВАКС від 25.05.2021 призначено підготовче судове засідання на 05.07.2021.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
05.07.2021 адвокат Надіч Н.Д. (захисник ОСОБА_1) у судовому засіданні оголосила усну заяву про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні з посиланням на пункти 4, 5 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), оскільки зі звіту про автоматизований розподіл від 24.05.2021, розміщеного на офіційній інтернет-сторінці Вищого антикорупційного суду, видно, що фактично автоматизованого розподілу справи не здійснювалось та дану справу №991/3471/21 передано раніше визначеному складу суду у складі головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І. та Шкодіна Я.В., за типом поєднання зі справою №761/18132/18, а відтак під час визначення колегії суддів для розгляду даної справи порушено принцип вірогідності, передбачений частиною 3 статті 35 КПК, для порядку визначення суддів для розгляду справи, а також підготовче судове засідання призначено неповноважним складом суду, що свідчить про наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , захисники Черезов І.Ю., Грубський А.В., Сідун Д.Д. підтримали заяву Надіч Н.Д. про відвід та просили її задовольнити.
Прокурор Снєгірьов О.М. заперечив проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, вважаючи, що відсутні підстави відводу, зазначені в статті 75 КПК, а також зазначивши, що викладені в заяві твердження є лише незгодою із судовими рішеннями колегії суддів та не можуть бути підставою для відводу.
3. Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до пункту 2.3.11 чинної редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року №58 із наступними змінами (далі - Положення), якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Разом із тим, збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів.
За пунктом 2.3.29 цього Положення, при об`єднанні судових справ автоматизованою системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю (суддів), якому передано для розгляду ці судові справи. Не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об`єднання у порядку, визначеному частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України.
За пунктом 12.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 року №4 із наступними змінами, передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо матеріалів кримінального провадження відносно особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України (для вирішення питання про об`єднання).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2021 року, згідно з частиною 2 статті 334 КПК, матеріали даного кримінального провадження передано колегії суддів ВАКС у складі головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В., для розгляду питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 21.02.2018 за №52018000000000142 щодо обвинувачення ОСОБА_1 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 КК та ОСОБА_2 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27 та статті 209 КК.
За частиною 1 статті 334 КПК, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. За частиною 2 статті 334 КПК, у разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
Отже, визначення складу суду для розгляду даного кримінального провадження здійснено у повній відповідності з положеннями КПК, з урахуванням норм Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, а тому доводи Надіч Н.Д. про порушення принципів вірогідності при визначенні колегії суддів є необґрунтованими.
Також суд зазначає, що норми КПК не визначають процесуального порядку розгляду судом питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень.
Разом з тим, за частиною 6 статті 9 КПК, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього кодексу, зокрема верховенство права, законність , розумність строків . Згідно із частиною 1 статті 314 КПК, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Оскільки норми КПК не передбачають іншого порядку, то призначення підготовчого судового засідання належно визначеною колегією суддів, не може свідчити про упередженість складу суду.
Дослідивши доводи заяви Надіч Н.Д. про відвід та матеріали судового провадження, заслухавши думки сторін, суд висновує доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки у заяві не наведено підтвердження наявності конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості як будь-кого з суддів, так і колегії суддів в цілому.
Керуючись статтями 75-81, 372, 376 КПК, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви захисника Надіч Н.Д. про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 08.07.2021 у приміщенні ВАКС.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді Задорожна Л.І.
Шкодін Я.В.