Document No. 98191452

Справа № 991/10566/20

Провадження 1-кп/991/91/20

У Х В А Л А

07 липня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Кохно В.О.,

сторона за хисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

заставодавець - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні № 52020000000000450 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

2.25 червня 2021 року через канцелярію суду від прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрума В.М. (далі - прокурор) надійшло клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

3.Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачений ОСОБА_1 не прибув у судові засідання, призначені на 1 березня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, 29 квітня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, 25 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин, 23 червня 2021 року о 8 годині 00 хвилин. Про дату, час та місце розгляду клопотання обвинувачений повідомлявся належним чином, проте, причини неприбуття заздалегідь не повідомив, чим допустив неявки у зазначені судові засідання без поважних причин, що вказує на неналежне виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Прокурор зазначає, що наразі, у цьому кримінальному провадженні, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 630 600 гривень із покладеними на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальними обов`язками, не спроможні забезпечити досягнення мети застосування вказаного запобіжного заходу та є недостатніми для належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені у ст. 177 КПК. За таких обставин, прокурор переконаний у наявності обґрунтованих доказів та вагомих підстав для звернення застави в дохід держави, та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, в сумі 1 320 000 гривень, що з урахуванням майнового стану обвинуваченого не є завідомо непомірним для нього, а також покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

4.Прокурор Кохно В.О. клопотання підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у ньому. Також прокурор у судовому засіданні надав постанову ГАА № 577098 від 3 липня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме завідомо неправдивий виклик поліції.

5.Захисник Сініченко І.С. у судове засідання не прибув, проте, 7 липня 2021 року на електронну адресу суду надіслав письмові заперечення на клопотання прокурора від 25 червня 2021 року про звернення застави в дохід держави.

6.Заперечення мотивовано тим, що 23 червня 2021 року ухвалою суду на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 540 гривень. Захисник зазначає, що якщо обвинувачений не прибув за викликом у судове засідання, суд повинен відкласти судовий розгляд, призначити дату нового засідання і вжити заходів до забезпечення його прибуття до суду, а також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Однак, суд жодного разу не постановляв ухвалу про привід обвинуваченого, а відразу, за клопотанням прокурора наклав грошове стягнення, не зважаючи на те, що у ОСОБА_1 на утриманні четверо дітей. Окрім того, на думку захисника, в обґрунтування свого клопотання про звернення застави в дохід держави прокурор зазначає ті ж підстави, що й у клопотанні про накладання грошового стягнення на обвинуваченого, проте, згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

7.Підсумовуючи вищевикладене, захисник Сініченко І.С. заперечував щодо клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави в сумі 630 600 гривень та просив відмовити у його задоволенні.

8.Також, у своїх запереченнях захисник зазначив, що розгляд клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі є неможливим, оскільки участь захисника є обов`язковою. У минулому судовому засіданні він попереджав про його неможливість прибуття в наступне судове засідання та наполягав на призначенні безоплатного захисника на цю процесуальну дію.

9.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, пояснив, зокрема, що не розуміє, як він може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Щодо неявок в судові засідання пояснив, що у нього на це були причини, але суд їх визнав неповажними. Від суду він не переховується, тому немає підстав задовольняти клопотання прокурора про стягнення застави в дохід держави. Обвинувачений також підтримав письмові заперечення захисника.

10.Заставодавець ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора з аналогічних підстав та просила у його задоволенні відмовити. Також пояснила, що заставу за обвинуваченого ОСОБА_1 вносила вона, і якщо суд прийме рішення стягнути заставу на користь держави, то в такому випадку суд покарає її, а не обвинуваченого. Рідна сестра ОСОБА_1 її близька подруга, тому, коли до ОСОБА_2 звернулися батьки обвинуваченого, вона вирішила допомогти та внесла за нього заставу.

11.Заставодавець пояснила суду, що кошти, які вона внесла за ОСОБА_1 - це спільні заощадження з її чоловіком, які задекларовані. ОСОБА_2 військовослужбовець, працює в Національному університеті оборони України, її чоловік працює директором в комерційної компанії. Сім`я обвинуваченого ОСОБА_1 не змогла терміново зібрати суму коштів, щоб внести за нього заставу, тому звернулися по допомогу до неї. ОСОБА_1 повернув їй лише 180 000 гривень, іншу суму обіцяв повернути після ухвалення судом остаточного рішення в цій справі.

12.Окрім того, заставодавець подала письмові заперечення на клопотання прокурора, суть яких є аналогічною запереченням захисника Сініченка І.С.

13.Суд з`ясував думку обвинуваченого та заставодавця щодо можливості проведення судового засідання за відсутності захисника та представника заставодавця. При цьому обвинувачений зазначив, що бажав би скористатись юридичною допомогою, проте, не заперечував щодо розгляду клопотання за відсутності захисника. Заставодавець ОСОБА_2 повідомила суду, що після того, як суд відклав на її прохання розгляд клопотання для того, щоб вона скористалась послугами адвоката, Сініченко І.С. , який є адвокатом обвинуваченого проконсультував її з цього питання та підготував письмові заперечення на клопотання. З огляду на це, ОСОБА_2 не заперечувала щодо розгляду клопотання.

14.Вирішуючи питання можливості розгляду клопотання прокурора про звернення застави, суд виходить із такого.

15.Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

16.Отже, законодавець передбачив можливість розгляду клопотання про звернення застави, зокрема, за відсутності сторони захисту, тому, оскільки захисник обвинуваченого не прибув у судове засідання та не повідомив про причини неприбуття, а обвинувачений не заперечував щодо розгляду клопотання за відсутності захисника, суд постановив розглянути клопотання прокурора в частині звернення застави в дохід держави за відсутності захисника ОСОБА_1

17.Що стосується іншої частини клопотання прокурора, а саме застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, суд зазначає наступне.

18.Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 цього Кодексу.

19.Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом (ч. 1 ст. 333 КПК).

20.Частиною 1 ст. 193 КПК передбачено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч. 6 цієї статті.

21.Оскільки КПК передбачає, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу участь захисника є обов`язковою, колегія суддів постановила клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, розглянути у наступному судовому засіданні за участі ОСОБА_1 та його захисника.

Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

22.Вирішуючи заявлене прокурором клопотання в частині звернення застави в дохід держави, суд виходить із такого.

23.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

24.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

25.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

26.Отже, суд вважає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

27.Так, згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

28.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

29.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

30.Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

31.Таким чином, суд доходить висновку, що у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.

32.Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави забезпечує виконання обвинуваченим як обов`язків, які передбачені пунктами 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК та покладаються на нього судом, так і загальних процесуальних обов`язків, встановлених та покладених на нього процесуальним законом, зокрема, п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК. За таких обставин, неявка належним чином повідомленого обвинуваченого за викликом до суду без поважних причин та/або не повідомлення суду про причини своєї неявки, як і порушення покладених на нього судом при застосуванні запобіжного заходу обов`язків є підставами для звернення застави в дохід держави, що зокрема, прямо передбачено вимогами ч. 8 ст. 182 КПК.

33.Отже, для об`єктивного вирішення заявленого клопотання, суду належало вирішити чи порушив обвинувачений ОСОБА_1 умови застосованого до нього запобіжного заходу.

34.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 2 жовтня 2020 року такі обов`язки: (1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (5) носити електронний засіб контролю.

35.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2020 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.

36.Згідно з платіжним дорученням № 5573624 від 7 серпня 2020 року, за обвинуваченого ОСОБА_1 була внесена застава в розмірі 630 600 гривень заставодавцем ОСОБА_2 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим, 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

37.Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

38.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року та від 27 листопада 2020 року строк дії встановлених підозрюваному ОСОБА_1 обов`язків продовжено відповідно до 30 листопада 2020 року та до 27 січня 2021 року.

39.Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2021 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено на два місяці, тобто до 16 березня 2021 року строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків. Ухвалами від 12 березня 2021 року, 29 квітня 2021 року та 25 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено на два місяці, тобто до 12 травня 2021 року, 29 червня 2021 року та до 25 серпня 2021 року строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а саме: (1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; (3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; (5) носити електронний засіб контролю.

40.Обвинувачений ОСОБА_1 повідомлений судом про необхідність виконання ним обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, що підтверджується пам`яткою про права та обов`язки особи (обвинуваченого), який бере участь у судовому розгляді.

41.Ухвалою від 23 червня 2021 року на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4540 гривень, оскільки, судом було встановлено що обвинувачений не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки без поважних причин.

42.Щодо невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 та ч. 8 ст. 182 КПК, суд зазначає наступне.

43.Обвинувачений не прибув у судові засідання: 1 березня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, 29 квітня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, 25 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин, 23 червня 2021 року о 8 годині 00 хвилин, про дату, час та місце проведення цих судових засідань повідомлявся належним чином, причини неприбуття заздалегідь не повідомив, що є порушенням його обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК.

44.Як вбачається з журналу судового засідання від 1 березня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, призначене на 12 годин 30 хвилин, проте, цього ж дня об 11 годині 27 хвилин на електронну пошту суду, тобто не заздалегідь, надіслав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з тим, що він перебуває на лікарняному (т. 3 а.с. 143-146).

45.У наступному судовому засіданні, яке відбулося 12 березня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_1 надав до матеріалів справи листок непрацездатності серії АДЯ № 608103 , повідомивши суд, що застудився та був на ізоляції.

46.Відповідно до журналу судового засідання від 12 березня 2021 року, суд зазначив, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є, зокрема, тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад, тобто, якщо обвинувачений перебуває на стаціонарі, основною умовою є те, що він не має можливості залишити заклад.

47.За таких обставин, 12 березня 2021 року судом визнано неповажною причину неприбуття обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання 1 березня 2021 року та роз`яснено обвинуваченому, що наразі суд обмежується лише його попередженням (т. 3 а.с. 223, 225, 226).

48.Попри це, 29 квітня 2021 року о 12 годині 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 не прибув у судове засідання, причини своєї неявки заздалегідь не повідомив, проте, був обізнаний, що в цьому судовому засіданні буде розглядатися клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на нього (т. 5 а.с. 2-5).

49.Однак, захисник Данілін А.Ю., який був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві для проведення окремої процесуальної дії, а саме розгляду клопотання щодо продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , подав через канцелярію суду клопотання про проведення цього судового засідання в режимі відеоконференції за участі обвинуваченого.

50.Судом задоволено клопотання захисника та цього ж дня, о 13 годині 08 хвилин проведено судове засідання в режимі відеоконференції з Чугуївським міським судом Харківської області за участі обвинуваченого, в якому було розглянуто клопотання прокурора та продовжено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

51.У судовому засіданні 29 квітня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що у нього захворіла дружина, а він залишився вдома з дитиною, однак, секретарю судового засіданні телефоном повідомляв, що буде особисто присутній у цьому судовому засіданні та вже під`їжджає до м. Києва.

52.За таких обставин, суд вважає, що судове засідання, проведене 29 квітня 2021 року в режимі відеоконференції відбулося лише завдяки оперативній роботі суду та зусиллям захисника, який був призначений для проведення окремої процесуальної дії, та аж ніяк не зусиллям обвинуваченого ОСОБА_1 , адже він не виконав свого процесуального обов`язку щодо заздалегідь повідомлення суду про неможливість його прибуття в судове засідання та не скористався своїм правом заздалегідь подати письмове клопотання про участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції за правилами ст. 336 КПК, що фактично призвело до невиправданого затягування розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.

53.Окрім того, 29 квітня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язався надати суду підтвердження поважності причин свого неприбуття у наступному судовому засіданні, однак, у наступні судові засідання, призначені на 25 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин та 23 червня 2021 року о 8 годині 00 хвилин, знову не прибув, про дату та час повідомлявся належним чином, причин неприбуття заздалегідь не повідомив (т. 3 а.с. 151, т. 5 а.с. 58, 63, 68).

54.У судовому засіданні, яке відбулося 25 червня 2021 року о 8 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів поважності причин неприбуття в судові засідання, призначені на 25 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин та 23 червня 2021 року о 8 годині 00 хвилин, а за таких обставин, суд визнав неповажними причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_1 у ці судові засідання.

55.Судом також враховано лист-відповідь № 3266 від 11 червня 2021 року, за підписом начальника Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Харківській області Маслія Є.Д., відповідно до якого з метою прибуття до Вищого антикорупційного суду у судове засідання 25 травня 2021 року о 14 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 згідно з даними системи електронного контролю залишив межі Харківської області 25 травня 2021 року о 12 годині 50 хвилин та до 17 години 00 хвилин на територію Харківської області не повертався.

56.Отже, зважаючи на те, що відстань від меж Харківської області до м. Києва сягає понад 400 км, очевидно, що за 1 годину 10 хвилин обвинувачений не міг дістатися до приміщення суду. Це, на переконання суду свідчить про порушення обвинуваченим процесуальних обов`язків, закріплених у ст. 42 КПК, а також додатково покладених на нього ухвалами суду.

57.За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 систематично не з`являвся в судові засідання (1 березня 2021 року, 29 квітня 2021 року, 25 травня 2021 року, 23 червня 2021 року), заздалегідь не повідомляв про неможливість його прибуття до суду, що є порушенням ним обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, та є підставою для звернення застави в дохід держави, яка визначена ч. 8 ст. 182 КПК, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.

58.На переконання колегії суддів, належною реакцією суду на порушення обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків буде звернення частини сплаченої за нього застави, а саме у розмірі 120 000 грн.

59.Суд вважає, що такий вид (розмір) кримінально-процесуальної відповідальності узгоджується з принципом пропорційності, адже при цьому буде враховано обставини, допущених порушень (їх тривалість, повторність, ступінь і форму вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від таких порушень тощо) та мети, заради якої застосовувались відповідні обов`язки.

60.Суд зауважує, що посилання обвинуваченого як на підставу неприбуття у судове засідання 29 квітня 2021 року, хворобу дружини, є безпідставними, адже, по-перше, ОСОБА_1 перед самим судовим засіданням телефоном повідомив секретарю судового засідання про те, що вже під`їжджає до м. Києва, тоді як насправді, у той день він не виїжджав із м. Чугуєва на судове засідання. По-друге, обвинувачений, знаючи про хворобу дружини мав можливість і був зобов`язаний заздалегідь повідомити суд про те, що не зможе прибути у судове засідання. До того ж, за таких обставин, він міг заявити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з судом, який знаходиться неподалік місця його проживання. Проте, усього цього ОСОБА_1 не зробив.

61.Що стосується причин неприбуття обвинуваченого у судові засідання 25 травня 2021 року, 23 червня 2021 року - пробиття коліс в автомобілі, то суд з цього приводу зазначає, що ст. 138 КПК передбачено перелік обставин, які законодавець вважає поважними причинами неприбуття на виклик до суду.

62.Змістовний аналіз ст. 138 КПК дає підстави колегії суддів дійти висновку, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є лише ті обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

63.Суд переконаний, що пробиття колеса автомобіля, на що двічі посилався ОСОБА_1 , не може вважатись поважною причиною не прибуття до суду, адже це не перешкоджає скористатись альтернативними видами транспорту (авіапереліт, потяг, таксі тощо). Колегія суддів зауважує, що прибуття на судовий виклик є обов`язком обвинуваченого, відтак він повинен заздалегідь потурбуватись про це, переконавшись у можливості своєчасно прибути в суд. Тим більше, це актуалізується у випадку, коли обов`язки забезпечені заставою, внесеною не самим обвинуваченим, а іншою особою, яка розраховує на належну процесуальну поведінку обвинуваченого та відповідно на повернення внесених коштів.

64.Слід також відзначити, що доказів пошкодження колеса авто 25 травня 2021 року обвинуваченим взагалі не надано. Натомість заказ-наряд № VВ00-010768 від 23 червня 2021 року (т. 6 а.с. 1), наданий ОСОБА_1 на підтвердження пошкодження колеса, цього факту не доводить, адже із нього вбачається, що з 08 год 01 хв до 08 год 05 хв у шиномонтажному центрі «Віанор» було здійснено балансування двох коліс та зняття і встановлення одного колеса. Кому конкретно надавалась ця послуга, а також того, що здійснювався ремонт коліс цей документ не доводить. Зрештою, якщо все ж таки припустити, що колесо автомобіля ОСОБА_1 дійсно було пошкоджено, то останньому нічого не заважало з міста Борисполя Київської областті, де це начебто мало місце о 8 год дістатися іншими видами транспорту, наприклад на таксі до приміщення Вищого антикорупційного суду.

65.Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання захисника Сініченка І.С. у письмових запереченнях на упереджене ставлення суду до сторони захисту, адже це об`єктивно нічим не підтверджується та ґрунтується виключно на незгоді з ухваленими судом процесуальними рішеннями. Належить також зауважити на тому, що не суд повинен думати про наявність на утриманні в обвинуваченого чотирьох дітей, а сам ОСОБА_1 , ухвалюючи рішення діяти так чи інакше має пам`ятати про своїх дітей та повинен усвідомлювати негативні для нього наслідки, які можуть настати, у разі не виконання покладених обов`язків.

66.Суд також не погоджується з твердженнями захисника у письмових запереченнях щодо начебто подвійного притягнення обвинуваченого до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, з огляду на таке.

67.Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

68.Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК).

69.Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

70.Отже, наведене вище свідчить про те, що саме до виключної компетенції суду (його дискреції) належить визначення виду заходу забезпечення кримінального провадження (привід чи грошове стягнення або обидва одночасно), який слід застосувати до обвинуваченого у зв`язку із неприбуттям до суду.

71.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та застосування приводу врегульовано статтями 139 - 147 КПК.

72.Водночас, як зазначалось вище, порядок вирішення і підстави для звернення застави в дохід держави визначено ч. 8 ст. 182 КПК.

73.Аналіз цих заходів забезпечення кримінального провадження переконує суд у тому, що грошове стягнення та застава за своєю правовою природою не є тотожними.

74.Тим більше у цьому кримінальному провадженні, захисник помилково прирівнює ці два заходи забезпечення, позаяк грошове стягнення суд наклав на ОСОБА_1 , натомість у цій ухвалі вирішується питання звернення застави, внесеної не обвинуваченим, а за нього. Відтак, твердження про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду є безпідставним.

75.З цих же підстав, колегія суддів відкидає аргументи, заставодавця, наведені у її письмових запереченнях.

76.Суд, постановляючи цю ухвалу, не бере до уваги постанову ГАА № 577098 від 3 липня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 3400 грн, оскільки постанова є неналежним доказом, позаяк на час розгляду клопотання, вона не набрала законної сили, а тому, суд не вправі брати до уваги обставини, наведені у цій постанові.

77.Тому, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора щодо звернення застави в дохід держави.

Ураховуючи усе вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави задовольнити частково.

Звернути в дохід держави заставу та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень, внесену 7 серпня 2020 року заставодавцем ОСОБА_2 за обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року.

У іншій частині клопотання щодо звернення застави в дохід держави відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак