Document No. 98279727

Справа № 761/40298/16-к

Провадження № 11-кп/991/48/21

Головуючий у суді 1 інстанції: Шкодін Я.В.

Суддя-доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Євфіменко К.М.,

за участю:

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Єгорова Б.С., Ізовітової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ізовітової Лідії Павлівни на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2021 року у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви захисника Ізовітової Л.П. про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021.

Не погоджуючись із указаним рішенням, захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Ізовітовою Л.П. подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі захисник посилається на такі обставини.

У заяві Ізовітовою Л.П. ставилося питання про роз`яснення незрозумілого змісту ухвали від 28.01.2021, пов`язаного з особливим тлумаченням судом першої інстанції, із метою встановлення процесуальної можливості норми КПК України про оголошення обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук. На думку захисника, суд першої інстанції вправі застосувати друге речення ст.335 КПК України виключно в разі задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зупинення кримінального провадження на підставі ст.335 КПК України, яка складається з однієї частини та за своєю внутрішньою структурою є цілісною спеціальною правовою нормою, що має обмежувальну дію. Оскільки друге речення ст.335 КПК України за правилами юридичної техніки має виключне і безпосереднє відношення до випадків, перерахованих у першому реченні цієї ж норми, то воно не застосовується окремо. Так як у задоволенні клопотання про зупинення кримінального провадження суд відмовив, то втратив процесуальну можливість для застосування другого речення ст.335 КПК України. Проте, враховуючи, що суд використав друге речення ст.335 КПК України для необхідності встановлення процесуальної можливості, тобто для прийняття відповідного процесуального рішення, є незрозумілим та підлягає роз`ясненню, що означає використання судом другого речення ст.335 КПК України для необхідності встановлення процесуальної можливості оголошення особи в міжнародний розшук. У зв`язку з тим, що категорія «необхідність встановлення процесуальної можливості» у праві не вживається, як і не здійснюється розірвання цілісної правової норми для використання тільки окремого її речення, відмова у роз`ясненні ухвали в цій частині може свідчити про свідоме свавільне маніпулювання судом у своїй правозастосовній діяльності. Чинне процесуальне законодавство вимагає, щоб текст процесуального рішення суду був зрозумілим, а отже ясним за змістом, смислом та смисловим тлумаченням норм права, які суд використовує. Натомість суд першої інстанції в ухвалі від 28.01.2021 здійснив невідоме спеціально-юридичне використання другого речення ст.335 КПК України та терміну «необхідність встановлення процесуальної можливості», щодо яких необхідне тлумачення та спеціальне роз`яснення. Оскільки в кожному конкретному випадку реалізації судом норм права слід вияснити чи належить цей випадок до того виду відносин, який законодавець передбачив у правовій нормі, чи ні, суд першої інстанції повинен був дати належне роз`яснення щодо використання другого речення ст.335 КПК України до інших правовідносин, не передбачених цією правовою нормою, а також легітимну мету її використання. Своєю відмовою у роз`ясненні суд першої інстанції істотно порушив права обвинуваченого ОСОБА_1 , гарантовані КПК України. Твердження суду першої інстанції про те, що ухвала від 28.01.2021 складена відповідно до вимог ст.372 КПК України, є повною і зрозумілою, викладена загальновживаними словами, чіткими і зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні, є помилковим. Враховуючи, що рішення суду в апеляційному порядку не оскаржується, і в його роз`ясненні суд відмовив, вважаючи цілком зрозумілим використання ним другого речення ст.335 КПК України для необхідності встановлення процесуальної можливості оголошення особи в міжнародний розшук, судовий розгляд є несправедливим у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили та можуть перешкодити суду першої інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22.04.2021 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники - адвокати Гудима В.С., Надточиєва А.П., Черезов І.Ю., обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Надіч Н.Д., Щурікова Н.С., а також прокурор в судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Захисники Назаренко Д.Л., Пліса Н.М., Циганков А.І. у судове засідання не прибули. На адресу суду електронною поштою надійшли заяви без електронного підпису про поважність причин неприбуття захисників Назаренко Д.Л., Пліси Н.М., Циганкова А.І.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Таким чином, заяви про поважність причин неприбуття захисників Назаренко Д.Л., Пліси Н.М., Циганкова А.І., подані без електронного підпису, унеможливлюють ідентифікацію авторів електронних документів.

У зв`язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що захисники Назаренко Д.Л., Пліса Н.М., Циганков А.І. у встановленому законом порядку не повідомили суд про поважні причини неприбуття в судове засідання.

Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому, враховуючи вищенаведені обставини і те, що захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Ізовітова Л.П., Єгоров Б.С. не заперечують проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності інших учасників судового провадження, апеляційна скарга розглядається без участі осіб, які не з`явились.

Захисники Ізовітова Л.П. та Єгоров Б.С. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення, що аналогічні її доводам.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників Ізовітової Л.П., Єгорова Б.С., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04.06.2015 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.01.2021 визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 28.01.2021; відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зупинення судового провадження відносно нього до його видужання та виділення матеріалів кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 в окреме провадження; задоволено клопотання прокурора з доповненнями і оголошено обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук.

31.03.2021 на адресу суду першої інстанції надійшла заява адвоката Ізовітової Л.П. - захисника обвинуваченого ОСОБА_1 від 30.03.2021 про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021. Заява обґрунтована тим, що ст.335 КПК України складається із однієї частини та є цілісною спеціальною правовою нормою, що має обмежувальну дію, а її друге речення має виключне і безпосереднє відношення до випадків, перерахованих у першому реченні цієї ж норми КПК України (щодо зупинення судового провадження) та не застосовується окремо. Захисник просила роз`яснити, відповідно до якого законодавчого акту суд першої інстанції в ухвалі використав лише друге речення ч.1 ст.335 КПК України, що розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору, до не регульованих, цією нормою правовідносин, залишивши поза увагою перше речення, що регулює питання зупинення судового провадження, зокрема у разі тяжкої тривалої хвороби обвинуваченого до його видужання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до таких висновків.

Ухвала Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021 складена відповідно до вимог ст.372 КПК України, із посиланням на норми діючого процесуального закону, є повною і зрозумілою, викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні.

Аргументи заяви захисника не є такими, що свідчать про необхідність роз`яснення рішення суду, оскільки стосуються правомірності і законності рішення та мотивів його прийняття в частині правозастосування судом норми кримінального процесуального закону і не несуть жодних юридичних наслідків щодо його виконання. Мотиви прийнятого рішення, незгода з ним не є підставою для його роз`яснення в порядку ст.380 КПК України або внесення до його змісту будь-яких змін та доповнень.

Висновки суду достатньо мотивовані та відповідають положенням закону і встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 08.08.2019 (справа №202/4467/14-к) викладено такі висновки. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13.07.2016 у справі №21-452іп16). Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Згідно з ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Відповідно до ухвали Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021, якою оголошено обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук, судом вирішувалось питання про можливість оголошення останнього в міжнародний розшук у зв`язку з тим, що положення ч.1 ст.335 КПК України не містять терміну міжнародний розшук.

А тому, оскільки доводи апеляційної скарги про те, що категорія «необхідність встановлення процесуальної можливості» у праві не вживається, фактично стосуються роз`яснення мотивів оголошення обвинуваченого в міжнародний розшук, тобто мотивів, покладених в основу рішення, які не підлягають роз`ясненню на підставі ч.1 ст.380 КПК України, колегія судів вважає вказані доводи помилковими.

Також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.01.2021, якою оголошено обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародний розшук, питання про зупинення судового провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку судом не вирішувалось.

Згідно з доводами апеляційної скарги, суд не роз`яснив на якій підставі, застосувавши ст.335 «Зупинення судового провадження», без зупинення судового провадження оголосив обвинуваченого в міжнародний розшук при тому, що вказана норма права встановлює підстави для зупинення провадження, а розшук обвинуваченого оголошується виключно у зв`язку з зупиненням провадження.

Із наведеного слідує, що вказані доводи апеляційної скарги захисника стосуються твердження про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

Однак на підставі ч.1 ст.380 КПК України такий недолік, як істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, не може бути виправлений, так як роз`яснення рішення для вирішення питання про зупинення провадження змінить при цьому його зміст.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для роз`яснення рішення.

Із огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 380, 404, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Ізовітової Лідії Павлівни залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна