Document No. 98279728

Справа № 991/4219/21

Провадження № 11-сс/991/430/21

Слідчий суддя: Мойсак С.М.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Євфіменко К.М.,

за участю:

особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 ,

старшого детектива НБВВР УВК НАБУ - Грабара С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2021 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 07.06.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000240 від 08.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.06.2021 та призначити новий розгляд скарги на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю НАБУ Грабара С.В. від 07.06.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000240 від 08.04.2020.

В апеляційній скарзі посилається на положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд та доступ до правосуддя і зазначає такі обставини.

10.06.2021 детектив НАБУ надіслав поштою копію постанови від 07.06.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000240 від 08.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України, яку він отримав 12.06.2021. Вважає це порушенням ст.ст. 2, 9, 21, 55, 56, 110,220, 284, 534, 535 КПК України, Рекомендацій 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14.06.2006, ст.ст. 57, 129 Конституції України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» №270 від 05.03.2009.

Детектив НАБУ, перед тим як повторно закрити кримінальне провадження №52020000000000240 від 08.04.2020, не вчинив обов`язкових слідчих і процесуальних дій:

1)не виконав вимог ухвали слідчого судді від 01.04.2020 у справі №991/2956/20, адже не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) жодної статті КК України, які були вказані в ухвалі суду та заяві вих. №3641/20 від 20.12.2019 про вчинення кримінальних правопорушень;

2)імітував проведення досудового розслідування нібито за заявою ОСОБА_1 вих. №3641/20 від 2012 року про вчинення кримінальних правопорушень, яка насправді не була предметом судового розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність НАБУ слідчим суддею у судовій справі №991/2956/20 від 01.04.2020;

3)не повідомив ОСОБА_1 про початок досудового розслідування;

4)не повідомив ОСОБА_1 імен детективів і процесуальних керівників у цьому кримінальному провадженні;

5)не вручив ОСОБА_1 витягів із ЄРДР;

6)не вручив ОСОБА_1 пам`яток про процесуальні права та обов`язки потерпілого у цьому провадженні;

7)не визначив процесуальний статус ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні;

8)не створював план ведення досудового розслідування та не узгоджував його зі своїм керівником;

9)не допитав ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні;

10)не допитав існуючих свідків у провадженні з числа членів громадської організації ОСОБА_1 та інших;

11)не допитав фігуранта у кримінальному провадженні у відповідності до піднятих ОСОБА_1 питань у заяві вих. №3641/20 від 20.12.2019 про вчинення правопорушення;

12)не провів жодного перехресного (одночасного) допиту із фігурантом у кримінальному провадженні;

13)не вніс до ЄРДР відомостей заяви ОСОБА_1 вих. № 3641/20 від 20.12.2019 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369-2, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;

14)не проводив досудове розслідування за статтями вчиненого злочину - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.3 ст.369- 2, ч.3 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;

15)не повідомив прокурора САП про не підслідність НАБУ кримінальних проваджень за ч.3 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України;

16)не розглянув подану ОСОБА_1 заяву вих. № 3906/24 від 24.06.2020 у порядку ст.220 КПК України;

17)не надав відповіді в порядку ст.220 КПК України на подану ОСОБА_1 заяву вих. №3906/24 від 24.06.2020;

18)у постанові від 07.06.2021 неправдиво зазначив, що нібито пропонував ОСОБА_1 27,28,29.05.2020, а також 03,04,05.06.2020 проведення допиту у цьому кримінальному провадженні;

19)у постанові від 07.06.2021 неправдиво зазначив, що нібито пропонував ОСОБА_1 27,28,29.05.2020, а також 03,04,05.06.2020 проведення допиту у даному кримінальному провадженні, при цьому умисно приховує той факт, що це питання уже було двічі предметом судового розгляду, за результатами якого дві попередні постанови детектива НАБУ про закриття кримінального провадження були двічі судом скасовані;

20)у постанові від 07.06.2021 неправдиво зазначив, що пропонував ОСОБА_1 проведення допиту у цьому кримінальному провадженні, однак так і не дочекавшись явки ОСОБА_1 він прийняв рішення про закриття провадження, чого не передбачено КПК України (однак передбачений привід і накладення грошового стягнення, чого детектив з незрозумілих ОСОБА_1 причин чомусь не застосував);

21)у постанові від 07.06.2021 неправдиво зазначив, що нібито пропонував ОСОБА_1 проведення допиту у цьому кримінальному провадженні, однак, начебто не дочекавшись явки ОСОБА_1 він прийняв рішення про закриття провадження. У той же час, після скасування другої постанови про закриття кримінального провадження - викликів ОСОБА_1 для проведення допиту не було;

22)не дослідив і не надав правової оцінки кожному із фактів, які ОСОБА_1 зазначав у заяві вих. №3641/20 від 20.12.2019 про вчинення кримінального правопорушення;

23)не призначив для ОСОБА_1 судово-медичної експертизи за фактами отриманого ушкодження здоров`я;

24)не надав ОСОБА_1 можливості залучити до провадження наявні у нього докази вчиненого злочину, про що ОСОБА_1 окремо наголошував у заяві вих. №3641/20 від 20.12.2019 про вчинення злочину;

25)не надав ОСОБА_1 можливості долучити до провадження документи, які доказують факти отриманої ним матеріальної і моральної шкоди у кримінальному провадженні, про що ОСОБА_1 окремо наголошував у заяві вих. №3641/20 від 20.12.2019 про вчинення злочину.

Не виконано 12 ухвал суду щодо розгляду клопотань ОСОБА_1 по суті, а саме: ухвал слідчих суддів, у яких зазначено про встановлення 72-х годин для розгляду клопотань ОСОБА_1 керівником Головного підрозділу детективів НАБУ Калужинським А.В.: №760/17842/17 від 23.10.2017; №760/7839/17 від 19.06.2017; №760/9228/17 від 19.06.2017; №760/16492/17 від 23.10.2017; №760/21058/17 від 21.11.2017; №760/10779/17 від 11.10.2017; №760/7420/18 від 29.03.2018; №760/27395/17 від 16.05.2018; №760/22393/17 від 23.04.2018; №760/27392/17 від 04.01.2018; №760/27393/17 від 04.01.2018; №760/27393/17 від 04.01.2018.

Детектив НАБУ неправомірно стверджує у постанові, що не було здобуто доказів вчиненого злочину, в той час як вони наявні у ОСОБА_1 , а детектив НАБУ перешкоджає долученню їх до провадження. Про наявність у ОСОБА_1 доказів щодо вчинення злочину детектив НАБУ знав, оскільки у заяві було вказано, що докази буде надано при проведенні допиту.

При проведенні досудового розслідування детектив НАБУ переплутав заяву про вчинення кримінальних правопорушень із іншого кримінального провадження з заявою ОСОБА_1 вих. №3641/20 від 20.12.2012, так як зазначає в постанові її короткий зміст, який не відповідає змісту заяви вих. №3641/20 від 20.12.2020, а саме щодо розміру завданого ОСОБА_1 матеріального збитку.

Постановою від 07.06.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000240 Старший детектив НБВВР УВК НАБУ Грабар С.В. порушив вимоги п.5 ст.110 КПК України.

У постанові детектива НАБУ від 28.04.2021 відсутні: реєстраційний номер та дата реєстрації постанови в НАБУ; номер контактного телефону детектива; опис заяви ОСОБА_1 вих. №3641/20 від 20.12.2020 про вчинення кримінального правопорушення; перелік проведених слідчих дій; причини не проведення допиту заявників, свідків, потерпілих, експертизи наявних доказів; правова оцінка фігуранта та доказів у провадженні; підпис керівника підрозділу; печатка органу досудового розслідування.

Детектив НАБУ не завірив належним чином постанову від 27.05.2021, відсутній реєстраційний номер канцелярії НАБУ, не зазначено в правому верхньому куті « Копія відповідає оригіналу », немає підпису, ПІП та посади особи, яка створювала копію, відсутній підпис, ПІП і посада керівника органу досудового розслідування, який повинен бути ознайомленим із копією постанови, відсутня печатка НАБУ. Також, постанова старшого детектива НБВВР УВК НАБУ Грабара С.В. не прошита і не опломбована на зворотній стороні, а шрифт більший від встановленого.

Детектив НАБУ не розглянув заяву вих. №3907/24 від 24.06.2020 про внесення до ЄРДР усіх кваліфікуючих статей вчиненого злочину, а також не вніс до ЄРДР відомостей заяви ОСОБА_1 про вчинення злочину, вказаних в ухвалі слідчого судді. А тому, враховуючи практику Київського апеляційного суду та положення ч.1 ст.219 КПК України, момент обчислення строку досудового розслідування не настав.

Детектив НАБУ не звертався до слідчого судді або прокурора з клопотанням про подовження строку досудового розслідування.

Також детектив незаконно відсторонив ОСОБА_1 від участі в цьому кримінальному провадженні як потерпілого, не надавши можливості відстоювати порушені права відповідно до ст.ст. 55, 56 КПК України, ст.5 Конституції України та ст.21 Закону України «Про запобігання корупції» від 12.03.2017.

Із метою приховування злочинів у кримінальному провадженні детектив НАБУ умисно уникнув отримання показань свідків та висновків судових експертиз.

Постанова старшого детектива НБВВР УВК НАБУ Грабара С.В. не є вмотивованою, а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи. Детектив НАБУ не вчинив жодних процесуальних і значимих слідчих дій, виклав у постанові сумнівні та не перевірені факти. Постанова містить вказівку на те, що провадження закрито через відсутність складу злочину, однак із її змісту не можливо встановити у чиїх саме діях відсутній склад злочину. Постанова не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано всебічну правову оцінку усім обставинам у сукупності.

Встановлена на цей час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовано його висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам.

Слідчий суддя не надав правової оцінки невиконанню 12 ухвал суду, які були долученими до справи, не розгляду детективом НАБУ заяв у порядку ст.220 КПК України, не проведенню допиту ОСОБА_1 , свідків та не проведенню судових експертиз.

Всупереч ст. 129-1 Конституції України постановленим рішенням слідчий суддя перешкодив виконанню 12 невиконаних детективом НАБУ ухвал суду, порушив ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.3 ст.415 КПК України, оскільки залишив поза увагою долучені до скарги рішення судів апеляційної інстанції.

Слідчий суддя 29.06.2021 склав і оголосив вступну та резолютивну частину ухвали, а повний її текст оголосив 01.07.2021. У період із 29.06.2021 по 01.07.2021 він повинен був готувати та узгоджувати зміст ухвали від 29.06.2021 у нарадчій кімнаті. Однак в порушення ст.367 КПК України, п.5 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус судців», Постанови Верховного Суду у справі №127/8831/14-к (провадження №51-3678км18) від 10.04.2019, слідчий суддя в цей час розглядав інші справи, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення, що аналогічні доводам, викладеним у ній.

Старший детектив НБВВР УВК НАБУ Грабар С.В. у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та старшого детектива НБВВР УВК НАБУ Грабара С.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою.

Слідчим суддею встановлено такі обставини.

На виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.04.2020, якою зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 20.12.2019 вих. №3641/20, 08.04.2020 до ЄРДР №52020000000000240 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні здійснювалось детективами НАБУ.

31.08.2020 старшим детективом НАБУ винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, яка скасована ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2020 (провадження №1-кс/991/8061/20).

Аналогічне рішення щодо закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України детективом прийнято 27.04.2021 (помилково у матеріалах провадження зазначено, як 27.05.2021), яке також скасоване ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.05.2021 (провадження №1-кс/991/3232/21).

Постановою детектива НАБУ від 07.06.2021 кримінальне провадження №52020000000000240 від 08.04.2020 закрито на підставі абз.14 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновку, що, оскільки у кримінальному провадженні закінчився строк досудового розслідування та дії детектива відповідали вимогам КПК України, скарга ОСОБА_1 на постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Висновок слідчого судді відповідає положенням закону та встановленим обставинам.

Згідно з ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Санкція ч.1 ст.364 КК України передбачає покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Пункт 1 ч.2 ст.219 КПК України визначає, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину - дванадцять місяців.

Таким чином, встановивши, що граничною датою дванадцятимісячного строку досудового розслідування у цьому провадженні було 04.06.2021, на яку і посилався детектив у постанові, сторона обвинувачення не зверталася із клопотанням про продовження строку досудового розслідування, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що, приймаючи постанову від 07.06.2021 про закриття кримінального провадження з підстав закінчення строку досудового розслідування, детектив НАБУ діяв у межах наданих йому повноважень та приписів кримінального процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновку слідчого судді не спростовують.

Твердження в апеляційній скарзі, що слідчий суддя не надав правової оцінки невиконанню 12 ухвал суду, які були долученими до справи суду, не розгляду детективом НАБУ заяв у порядку ст.220 КПК України, не проведенню допиту ОСОБА_1 і свідків та не проведенню судових експертиз та перешкодив виконанню 12 ухвал суду, визнається колегією суддів безпідставним.

Так, слідчим суддею встановлено, що не виконання відповідних рішень слідчих суддів не було предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №5202000000000240, щодо такого невиконання не зазначалося ОСОБА_1 у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 20.12.2019 вих. №3641/20. Також слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово викликався для проведення слідчих дій. (а.с.99)

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя порушив ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.3 ст.415 КПК України, оскільки залишив поза увагою долучені до скарги рішення судів апеляційної інстанції, є помилковим.

Так, відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, висновки інших судів, в тому числі і апеляційних, правового значення не мають.

Крім того, згідно з ч.3 ст.415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Однак слідчим суддею не проводився новий розгляд після скасування судового рішення, а тому слідчий суддя не мав підстав враховувати висновки і мотиви, із яких скасовані інші рішення.

Також неспроможним є твердження в апеляційній скарзі, що слідчим суддею порушено таємницю нарадчої кімнати.

Так, ч.1 та ч.2 ст.376 КПК України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження . Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

29.06.2021 слідчим суддею складено і оголошено резолютивну частину ухвали, в якій зазначено, що повний текст буде оголошено 01.07.2021. (а.с.93)

А тому, оскільки положеннями ст.376 КПК України не встановлено обов`язок суду після оголошення його резолютивної частини перебувати в нарадчій кімнаті до оголошення повного тексту, а також не встановлено заборону розгляду інших справ у період складання повного тексту судового рішення після оголошення його резолютивної частини, відсутні обставини, що стверджують порушення таємниці нарадчої кімнати.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що твердження, зазначені в апеляційній скарзі, не є доводами, які спростовують висновки слідчого судді, оскільки вони не містять обґрунтування того, у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає ці твердження безпідставними.

Із огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 372, 376, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна