Document No. 98386092

Справа № 991/579/21

Провадження № 1-кп/991/1/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.,

прокурора Лемішко М.В.,

захисників Самойлова Є.Ю., Пироженка О.С., Подосінова А.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням

ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2021 року до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2021 року вказане кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

06 липня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про закриття кримінального провадження від обвинуваченої ОСОБА_1 . У своєму клопотанні обвинувачена посилається на наявність підстав для закриття кримінального провадження, які зазначені у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні направлений начальником управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представника в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Довганем А., який не входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та не має повноважень на звернення до суду. Також зазначає, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 08 лютого 2021 року, оскільки Довгань А. не є належним процесуальним суб`єктом звернення до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055, а тому на теперішній час не виконано усіх передбачених КПК України дій, необхідних для закінчення досудового розслідування. Крім того, обвинувачена зазначила, що штамп про отримання судом даного обвинувального акту знаходиться на самому супровідному листі, а не безпосередньо на обвинувальному акті.

У судовому засіданні 14 липня 2021 року захисник Самойлов Є.Ю. оголосив вищевказане клопотання, підтримав його доводи та просив задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_1 вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.

Захисник Пироженко О.С. підтримав клопотання та звернув увагу на те, що строки досудового розслідування закінчились не 08 лютого, а 06 лютого 2021 року.

Захисник Подосінов А.О. підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Прокурорка Лемішко М.В. заперечувала проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження. Також зазначила, що доводи вказаного клопотання є аналогічними тим, на підставі яких був заявлений відвід колегії суддів, що був розглянутий у минулому судовому засіданні.

Суд, заслухав думки учасників судового провадження, дослідив наявні матеріали кримінального провадження та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був направлений до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора разом з супровідним листом від 27 січня 2021 року за №16/1/1-25682-20 за підписом начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора А. Довганя, який не входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

З обвинувального акта вбачається, що він був складений старшим детективом Національного антикорупційного бюро України Клімовим Б.В. та погоджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрумом В.М. 27 січня 2021 року, належність яких до складу групи слідчих та групи прокурорів стороною захисту у цьому кримінальному провадженні не заперечується.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні складається слідчим та затверджується прокурором, є процесуальним рішенням, яке повинно відповідати певним вимогам, встановленим процесуальними нормами, що вбачається зі змісту ст. ст. 36, 37, 110, 291 КПК України.

Повноваження на звернення до суду з обвинувальним актом має прокурор, що встановлено вимогами п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України.

Відповідно до вимог п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Загальні правила роботи з документами органів прокуратури України, створеними в електронній та паперовій формах (далі - документи), порядок опрацювання документів із часу їх створення, надходження до відправлення або передавання до архівного фонду прокуратури регламентуються Тимчасовою інструкцією з діловодства в органах прокуратури України (затверджена наказом Генеральної прокуратури України 12 лютого 2019 року за № 27; зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 28 грудня 2019 року № 366; надалі - Тимчасова інструкція).

Тимчасовою інструкцією визначається порядок приймання, реєстрації, обліку, перекладу, підготовки, оформлення (у тому числі філологічного редагування), тиражування, відправлення, контролю за виконанням документів на паперових і електронних носіях, формування таких документів у справи, наглядові провадження, їх зберігання та використання, а також встановлює єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, правила роботи з інформаційною системою «Система електронного документообігу органів прокуратури України» (далі - ІС «СЕД») та системою електронної взаємодії органів виконавчої влади (далі - Система взаємодії). На процесуальні та фінансові документи ця Інструкція поширюється в частині, яка стосується загальних принципів роботи з ними і підготовки до передавання в архівний фонд (п. 1.2 розділу 1. Загальні положення Тимчасової інструкції).

З супровідного листа вбачається, що обвинувальний акт зазначений серед додатків як самостійний документ, який надсилається разом з цим листом, що відповідає вимогам п. п. 9.32.2 п. 9.32 «Оформлення додатків до документів» розділу 9. «Складання та оформлення документів» Тимчасової інструкції.

З наведеного вище, з урахуванням вимог зазначених норм процесуального права та Тимчасової інструкції, а також вимог ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 99 КПК України та п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ, можливо дійти висновку, що обвинувальний акт є самостійним процесуальним документом, який був направлений до Вищого антикорупційного суду разом з супровідним листом від 27 січня 2021 року за №16/1/1-25682-20 за підписом начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора А. Довганя, а не цим супровідним листом.

Крім того, кримінальне процесуальне законодавство не містить норм, якими регламентуються питання направлення обвинувального акта до суду і визначаються повноважні особи, які зобов`язані здійснювати таке направлення.

Суд не досліджує додані до клопотання обвинуваченої копії документів у якості доказів та підстав для їх отримання у цьому кримінальному провадженні у розумінні вимог ст. ст. 23 і 358 КПК України, а також не оцінює їх у розумінні вимог ст. 94 КПК України.

Разом з тим, розглянувши копії документів як додатки до клопотання, які надаються суду на обґрунтування заявленої у ньому вимоги, суд погоджується з позицією захисника Пироженка О.С. стосовно того, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055, дійсно мали закінчитися 06 лютого 2021 року.

Враховуючи, що судом не встановлено порушень під час звернення прокурора з обвинувальним актом до суду, а стороною захисту не ставиться під сумнів те, що станом на 27 січня 2021 року (дата звернення з обвинувальним актом до суду) строки досудового розслідування не закінчились, суд приходить до висновку, що строки досудового розслідування не були порушені, а звернення з обвинувальним актом до Вищого антикорупційного суду відбулося в їх межах, у зв`язку з чим підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відсутні.

Таким чином, стороною захисту не доведено, а судом не встановлено порушення строків досудового розслідування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність визначених законодавством підстав для задоволення клопотання, у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 - відмовити.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 284, 350, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 19 липня 2021 року.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді - Коліуш О.Л.

Дубас В.М.