Document No. 98442018

Справа № 991/3849/21

Провадження 1-кс/991/4802/21

У Х В А Л А

іменем України

16 липня 2021 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Будкової В. О.,

представників потерпілого адвокатів Озерова О.С. Жиліча С.М.,

прокурора Демківа Д.М.,

захисників адвокатів Одинець І.В., Трекке А.С., Побережного Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника потерпілого Озерова О.С. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої Катерини Юріївни від розгляду скарги на рішення прокурора про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла заява представника Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» Озерова О.С. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої Катерини Юріївни від розгляду скарги адвоката Жиліча С.М. в інтересах Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення прокурора про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 у справі № 991/3849/21, провадження № 1-кс/991/3910/21.

В обґрунтування заявленого відводу адвокат зазначає, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Широка К.Ю. ухвалою від 17.06.2021 задовольнила клопотання адвоката Одинець І.В. в інтересах ОСОБА_1 та скасувала арешт майна, який був накладений з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017.

Адвокат зазначає про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви потерпілої сторони в неупередженості слідчого судді Широкої К.Ю. Такими обставинами, на думку представника потерпілого, є розгляд клопотання про скасування арешту майна без повідомлення та участі особи, за клопотанням якої було накладено арешт, а також посилання слідчого судді на твердження щодо втрати інтересу органу досудового розслідування до вилученого майна.

Адвокат зазначає, що основним мотивом прийняття ухвали слідчим суддею Широкою К.Ю. про скасування арешту майна було те, що в такому арешті відпала потреба. Це може свідчити про позицію слідчого судді щодо відсутності перспективи направлення цієї справи до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вказана заява розподілена судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

В судовому представник потерпілого Озеров О.С. відвід підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Представник потерпілого Жиліч С.М. заяву підтримав, додатково повідомив, що сумнів у неупередженості викликає не саме прийняте рішення, а порушення закону при постановленні та його мотивування, яке свідчить про наперед висловлену позицію слідчого судді про відсутність необхідності в органу досудового розслідування в збереженні речових доказів. Потерпіла сторона не може сприйняти позицію про відсутність актуальності та не бачить логіки в мотивації ухвали.

Прокурор проти задоволення заяви заперечував. Зазначив, що відвід є невмотивованим, адже раніше прийняте слідчим суддею не може свідчити про упередженість слідчого судді. Прокурор як представник сторони обвинувачення подавав свої заперечення на клопотання про скасування арешту майна, однак рішення постановлене і вступило в законну силу.

Захисники проти задоволення заяви заперечували, з посиланням на те, що представник потерпілого маніпулює відомостями кримінального провадження, цей відвід спрямований на затягування розгляду скарги слідчим суддею, адже у іншого слідчого судді Вищого антикорупційного суду перебуває така ж скарга. Крім того, у кримінальному провадженні, крім інтересів потерпілого, мають враховуватися і інтереси осіб -власників майна. В даному випадку рішенням слідчого судді Широкої К.Ю. було скасований арешт на майно особи, яка не має у цьому кримінальному провадженні статусу підозрюваного, а арешт на майно тривав досить довго. В заявленому відводі наводиться аргументація, яка підходить для обґрунтування перегляду судового рішення, а не відводу слідчого судді.

Розглянувши подану заяву, заслухавши учасників, суддя встановила таке.

У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. перебуває справа № 991/3849/21 (провадження № 1-кс/991/3910/21) за скаргою представника Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» Жиліча С.М. на рішення прокурора про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017.

Рекомендація CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки визначає, що судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів. Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Відповідно до ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

У відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Безсторонність і об`єктивність слідчого судді під час здійснення ним судового контролю в процесуальному аспекті забезпечується через встановлення процедури його усунення від вирішення конкретного питання - відводу. Чинний КПК України передбачає загальний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, а також порядок відводу судді (ст. 75, 76, 80, 81 КПК України). Так, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 75 КПК України слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим. Він має містити конкретні підстави, що зумовлюють можливість процесуально замінити суддю. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, факти, міркування, з якими вона пов`язує необхідність усунення слідчого судді від участі у розгляді поставленого перед ним питання. Безпідставні і немотивовані відводи не можуть бути задоволені.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є небезсторонність слідчого судді при розгляді питання, що ним розглядається. Ця небезсторонність (необ`єктивність), як вбачається із формулювань ст. 75, 76 КПК України, може виникнути у зв`язку з наявністю у нього родинних, професійних зв`язків, іншого процесуального статусу, порушенням правил визначення слідчого судді, попередньою участю у цьому провадженні тощо.

Заявник стверджує про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді Широкої К.В. В першу чергу, слід вказати, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості», є оціночними; використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого власного досвіду та/або внутрішнього переконання. Але в будь-якому випадку, обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або пов`язаними з ними. Це означає, що існують факти об`єктивної реальності або суб`єктивні упередження (переконання), які не дозволяють слідчому судді винести законне, обґрунтоване і мотивоване рішення.

Із змісту заяви про відвід вбачається, що заявник просить відвести слідчого суддю від розгляду скарги на рішення прокурора про закриття кримінального провадження. Отже, сумніви у неупередженості слідчого судді повинні виникати із обставин, пов`язаних з вирішенням саме цього питання. Тим більше, як сама скарга, що є предметом розгляду слідчого судді, так і заява про відвід, яка розглядається в цій справі, подані представниками потерпілого - АТ «Нікопольський завод феросплавів».

В обґрунтування своєї позиції про упередженість судді під час розгляду скарги на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої К.Ю. від 17.06.2021 (справа № 991/3680/21, провадження № 1-кс/991/3921/21) задоволено клопотання адвоката Одинець І.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Представники пов`язують наявні в них сумніви щодо об`єктивності слідчого судді тим, що вона в порушення вимог ст. 174 КПК України не викликала у судове засідання особу, за клопотанням якої було арештовано майно. В даному випадку такою особою був детектив, а в судове засідання було викликано прокурора, який не звертався з цим клопотанням. Також представники не погоджуються з наведеними мотивами скасування арешту майна, які полягають у тому, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, адже такий висновок пов`язаний з тим, що прокурором приймалося рішення про закриття кримінального провадження.

Не досліджуючи зміст і законність судового рішення, яке було постановлено слідчим суддею Широкою К.Ю. в цьому кримінальному провадженні, та на яке посилаються представники, суддя, в першу чергу, звертає увагу, що будь-яке рішення за наслідками розгляду клопотань, скарг, заяв у кримінальному провадженні, постановляється слідчим суддею на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів. Під час розгляду клопотання про накладення або скасування арешту підлягають застосуванню засади верховенства права, законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 8, 9. 22, 26 КПК України. З урахуванням особливостей розгляду клопотань, в тому числі про накладення чи скасування арешту, (встановлених главою 26 КПК України) змагальність передбачає самостійне обстоювання учасниками їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію процесуальних прав, і є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При розгляді скарг, клопотань (в тому числі, про скасування майна) слідчий суддя згідно зі ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

За таких умов відповідна правова позиція слідчого судді під час розгляду кожного окремого клопотання залежить не лише від активності в питанні обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, а також від рівня, якості та обсягу наданих в підтвердження таких позицій матеріалів. Водночас, слідчий суддя не зв`язаний своїми попередніми висновками під час винесення рішення в конкретній справі, вирішуючи інші питання в цьому ж кримінальному провадженні. Отже незгода заявника з раніше постановленим слідчим суддею рішенням об`єктивно не може розглядатися як сумнів у неупередженості цього судді.

Оскільки представники особливо наголошували на тому, що підставою для відводу є не незгода з судовим рішенням, а його мотивування, суддя вважає за необхідне окремо відреагувати на цей аргумент. Так, відповідно до ст. 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. При чому в мотивувальній частині зазначаються суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Отже мотиви, якими керувалася слідчий суддя при постановлені іншого судового рішення в цьому кримінальному провадженні, не можуть розглядатися окремо від цього рішення. Тому доводи про те, що сумніви у неупередженості слідчого судді викликає не сама ухвала про скасування арешту, а її мотивування, не видаються спроможними для формування відповідного переконання.

Самі ж висновки або позиції судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).

Суддя окремо наголошує на тому, що об`єктивна неупередженість перебуває поза межами особистої поведінки судді та означає відсутність підтверджених фактів, що можуть спричинити сумнів у неупередженості судді. Прояв внутрішнього переконання при розгляді інших питань, що передують відводу судді, не можуть вважатися упередженістю в цілях такого відводу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Заявником не представлено доводів і аргументів, які б свідчили про реальну або потенційну упередженість слідчого судді, отже відповідні сумніви не ґрунтуються на фактичних даних. Таким чином, доводи заявника не знайшли свого підтвердження під час судового засідання та не створюють враження упередженості слідчого судді Широкої К.Ю. при розгляді заявленої скарги. Тому у задоволенні відводу слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 75- 81, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» Озерова О.С. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Широкої Катерини Юріївни від розгляду скарги адвоката Жиліча С.М. на рішення прокурора про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 20.07.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко