- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
- Judge (HACC AC): Hlotov M.S., Kaluhina I.O.
- Secretary : Shkovyry A.M.
- Lawyer : Boika S.H., Buhaia D.V.
- Prosecutor : Vasylenkov B.M.
Справа №991/3350/21
Провадження №11-сс/991/384/21
Суддя 1 інст. Мойсак С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2021 року м.Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді Чорненької Д.С.,
суддів: Глотова М. С., Калугіної І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Шковири А.М.,
прокурора Василенкова Б.М.,
захисників: Бойка С.Г., Бугая Д.В.,
підозрюваний ОСОБА_1 та захисник Пушкар О.А. не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_1 - Бойка Сергія Григоровича, Бугая Дениса Володимировича, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, раніше не судимого,
за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.ч.1,2 ст.366 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2021 року задоволено клопотання детектива: обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід. Підставами для постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, один з яких належить до категорії особливо тяжких; він набув статусу підозрюваного; перебуває у міжнародному розшуку, а, отже, наявні підстави проводити розгляд справи у відповідності до ч.6 ст.193 КПК України за його відсутності. Прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: він має реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду на даному етапі досудового розслідування; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання. Крім того, слідчим суддею було взято до уваги розмір шкоди, у завданні якої він підозрюється; наявність значних матеріальних ресурсів; наявність двох неповнолітніх дітей.
07 червня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисників підозрюваного ОСОБА_1 - Бугая Д.В., Бойка С.Г., у якій вони просять ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2021 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. Вважають ухвалу слідчого судді необґрунтованою та незаконною, постановленою з істотними порушеннями вимог КПК України. На їх думку, слідчий суддя дійшов неправильного висновку про набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, оскільки наявний необґрунтований висновок щодо належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні. Квартири, на адреси яких надсилались повідомлення про підозру не належать на праві власності ОСОБА_1 , у них він не зареєстрований та не проживає протягом тривалого періоду. Крім того, в матеріалах справи наявний лист житлово-експлуатаційної служби, відповідно до якого, не вдалось вручити повідомлення про підозру від 22 лютого 2021 року та 15 березня 2021 року у зв`язку із не проживанням ОСОБА_1 за вказаною адресою з 2013 року. Таким чином, недотримання стороною обвинувачення вимог щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про підозру свідчить про ненабуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні. Також, на їх думку, ОСОБА_1 не оголошений у міжнародний розшук, оскільки відсутні будь-які підстави для такого оголошення. ОСОБА_1 не отримував жодного належного повідомлення про виклик, а його місцезнаходження відоме органу досудового розслідування. Вказують, що стороні обвинувачення було відомо, що ОСОБА_1 з 2017 року проживає в Державі Ізраїль, а також відома точна адреса його проживання, оскільки він надавав цю інформацію як під час допиту в якості свідка ще в 2017 році, так і після повідомлення про підозру в рамках цього кримінального провадження. На адресу НАБ України та САП неодноразово направлялись заяви та клопотання із зазначенням адреси проживання. Крім того, під час розгляду судом клопотання, на його адресу направлялись клопотання та пояснення з тією ж адресою проживання. Отже, органу досудового розслідування під час прийняття постанови про оголошення ОСОБА_1 у розшук було відомо про його постійне проживання в Державі Ізраїль, а також точна адреса. Жодних повідомлень про виклик, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 не отримував, оскільки вони надсилались за неналежними адресами або на адресу адвокатів, після чого самим ОСОБА_1 надсилались клопотання про проведення слідчих дій у порядку міжнародного співробітництва через його проживання за кордоном. Вважають, що суд дійшов необґрунтованого висновку про оголошення ОСОБА_1 в міжнародний розшук, так як відсутні підстави для прийняття такого рішення. На їх думку, про необґрунтованість висновку щодо перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку свідчить і те, що особа вважається оголошеною в міжнародний розшук тільки після опублікування Інтерполом червоної картки оповіщення, а вказана картка не опублікована. Постанова про оголошення в міжнародний розшук направлена детективом лише під час розгляду клопотання у суді. Проживання ОСОБА_1 у Державі Ізраїль додатково підтверджується тим, що він має громадянство Держави Ізраїль і з 2017 року перебуває на консульському обліку із зазначенням постійного місця проживання. 20 січня 2021 року ним були передані зміни щодо місця проживання та вказана нова адреса. Отже, ним, у встановленому законом порядку, було повідомлено консульські установи про місце свого проживання, про яке знали й органи досудового розслідування. Про обізнаність стосовно місця постійного проживання ОСОБА_1 свідчить інтерв`ю Директора НАБ України, який вказував, що ОСОБА_1 перебуває за межами України. Вважають, що слідчим суддею допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки ОСОБА_1 належним чином не викликався у судове засідання. Слідчому судді було відомо про місце постійного проживання ОСОБА_1 через неодноразові його заяви й клопотання, які ним направлені на адресу суду із зазначенням адреси проживання. У зв`язку з цим, повідомлення про виклик повинні були здійснюватися відповідно до вимог ч.7 ст.135 КПК України. Крім того, матеріали, які додані до клопотання, не містять доказів вручення ОСОБА_1 клопотання про обрання запобіжного заходу та додатків до нього, чим порушено ч.2 ст.184 КПК України. Також, вже на стадії судового розгляду, прокурором були долучені додатки, які не були додані до клопотання. Оскільки сторона обвинувачення не надала стороні захисту усієї наявної у них інформації, що була відома їм станом на день звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу, адвокатами ОСОБА_1 була вибрана тактика захисту, що не відповідала висунутим доводам органу досудового розслідування. Таким чином, були порушені права ОСОБА_1 в частині своєчасного ознайомлення зі змістом як самого клопотання, так і додатків до нього, з метою належної підготовки захисту. Крім того, сам розгляд клопотання слідчим суддею здійснювався без участі ОСОБА_1 , не дивлячись на його клопотання про бажання прийняти участь в судовому засіданні, зокрема шляхом проведення відеоконференції, у зв`язку з постійним проживанням в Державі Ізраїль та неможливістю прибуття в Україну через пандемію. Цим самим було порушено права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя.
У доповненнях до апеляційної скарги від 19 липня 2021 року захисники підозрюваного ОСОБА_1 - Бугай Д.В., Бойко С.Г. ще раз наголошують на тому, що ОСОБА_1 з 2017 року на законних підставах проживає на території Держави Ізраїль. Крім того, зазначають, що самі органи досудового розслідування не встановлювали місцезнаходження особи до моменту вручення підозр. Також вважають, що існує колізія законодавства через неоднакове регулювання питання міжнародного розшуку КПК України та самими правилами Інтерполу, а всі суперечності повинні тлумачитися на користь особи.
У судовому засіданні доводи, зазначені в апеляційній скарзі, захисники Бугай Д.В. та Бойко С.Г., підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Захисник Пушкар О.А. у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав клопотання електронною поштою про відкладення судового засідання та його виклик у порядку, передбаченому ч.7 ст.135 КПК України.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_1 повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання повістки про виклик на електронну адресу, яка ним надана суду, що підтверджується звітом про отримання та його клопотанням, надісланим на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а рішення слідчого судді, яке оскаржується, підлягає негайному виконанню, з метою недопущення можливого порушення права особи на свободу та особисту недоторканість, колегія суддів вирішила за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисників, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисників підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя не дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив рішення з порушенням КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України щодо підробки документів службовою особою, зловживання повноваженнями та розтрати майна ПАТ «КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах колишніми посадовими особами банку. Внаслідок чого, відповідні дії призвели до розтрати грошових коштів Банку на користь інших осіб на загальну суму 314 901 825, 80 доларів США та 136 892 225,41 грн.
15 березня 2021 Генеральним прокурором погоджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_1 , згідно якого він підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.
02 червня 2021 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива: обрано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.
Згідно з ч.1 ст.187 КПК України слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.
Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч.7 ст.135 КПК України).
Відповідно до п.п.5 п.2 Порядку ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року №85, "тимчасовий консульський облік - реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном".
Згідно з ч.1 ст.566 КПК України особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальний дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
Однак у даній нормі закону не зазначається про те, що слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід без належного виклику підозрюваного в судове засідання.
Як вбачається з матеріалів судового провадження та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_1 був знятий з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України та з 27 квітня 2021 року був взятий на тимчасовий консульський облік України у Державі Ізраїль. Отже, з 27 квітня 2021 року ОСОБА_1 офіційно перебуває за кордоном, а саме в Державі Ізраїль, а тому повинен викликатися та повідомлятися про судові засідання у відповідності до ч.7 ст.135 КПК України, виходячи із ч.1 ст.566 КПК України. При цьому існує реальна можливість отримання підозрюваним як клопотання з додатками, так і повістки про його виклик, оскільки він зазначив точну адресу місця перебування із наданням належних доказів про це. Разом з тим, матеріали провадження не містять жодних даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про судові засідання, що є порушення КПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо розгляд кримінального провадження відбувся за відсутності обвинуваченого, якщо його явка є обов`язковою. Виходячи із системного аналізу необхідності виклику у судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваного, колегія суддів вважає, що, виходячи з загальних засад КПК України, зокрема ч.3 ст.21, ч.6 ст.22, ч.2 ст.24 цього Кодексу, вказана обставина є підставою для скасування і ухвали слідчого судді з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, ухвала слідчим суддею була постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що суттєво впливає на його законність. Таке порушення закону не може бути усунене в суді апеляційної інстанціїї, оскільки призведе до позбавлення можливості скористатися правом на апеляційне оскарження сторону захисту та обвинувачення. У зв`язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у суді першої інстанції. Під час нового судового розгляду необхідно врахувати наведене вище, ретельно, використовуючи усі процесуальні можливості та дотримуючись положень процесуального закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.135, 187, 193, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 418, 419, 422, 566 КПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисників підозрюваного ОСОБА_1 - Бойка Сергія Григоровича, Бугая Дениса Володимировича , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею у суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Д.С. Чорненька
судді: М.С. Глотов
І.О. Калугіна