- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
21 липня 2021 року Справа № 991/3923/21 Слідчий суддя у 1-й інстанції: Мойсак С. М. Провадження №11-сс/991/414/21 Головуючий (суддя-доповідач)
в апеляційній інстанції: Чорненька Д. С.
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Глотова М. С.
щодо ухвали від 21 липня 2021 року
місто Київ
I. Зміст прийнятого рішення.
1. 21.07.2021 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) у справі №991/3923/21 постановила ухвалу, якою апеляційну скаргу залишила без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2021 щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - без змін.
II. Стисла позиція щодо прийнятого рішення.
2. Із ухваленим рішенням про залишення без змін ухвали слідчого судді я повністю згідний.
3. Разом із тим, у частині висновку більшості колегії суддів про те, що підозрювану ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук вважаю за необхідне висловити збіжну окрему думку.
3.1. Зазначене обумовлено тим, що: (1) раніше різні колегії суддів Апеляційної палати під моїм головуванням приймали рішення (ухвали) від 04.11.2019 та від 02.10.2019 у справі №760/25064/19, від 13.05.2020 у справі №757/37692/19-к, у яких дещо по іншому застосовували положення ч. 6 ст. 193 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ніж у цій справі; (2) захисник під час розгляду справи №991/3923/21 посилалася на таку попередню практику Апеляційної палати.
3.2. Отже, в цій збіжній окремій думці вважаю за необхідне пояснити мотиви, у зв`язку із якими при ухваленні рішення у справі №991/3923/21 мною змінено підхід до тлумачення змісту ч. 6 ст. 193 КПК у порівнянні з тим, який застосовано під час розгляду справ №760/25064/19 і №757/37692/19-к.
3.3. При цьому вважаю, що наведені нижче мотиви не доречно було викладати у повному тексті рішення, в доповнення до якого висловлено цю окрему думку, так як вони стосуються виключно причин, з яких я змінив власний підхід до застосування ч. 6 ст. 193 КПК.
III. Детальні мотиви зміни підходу.
3. Зміна підходу до застосування норми кримінального процесуального закону обґрунтовується нижченаведеним.
4. Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу урегульовує ст. 193 КПК.
5. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (ч. 1 ст. 193 КПК).
5.1. Чинна на момент прийняття Апеляційною палатою рішень у справах №760/25064/19 (02.10.2019, 04.11.2019) і №757/37692/19-к (13.05.2020) редакція ч. 6 ст. 193 КПК передбачала, що «слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук...».
5.2. Водночас Законом №1422-IX від 27.04.2021 до ч. 6 ст. 193 КПК були внесені зміни, у зв`язку з якими станом на дату постановлення Апеляційною палатою ухвали у даній справі (21.07.2021) зазначена норма вже передбачає, що «Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук».
5.3. Вказане, зокрема використання законодавцем у новій редакції норми (ч. 6 ст. 193 КПК) слів «наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний… та/або оголошений у міжнародний розшук» свідчить про зміну підходу до того, який стандарт слід використовувати слідчому судді та суду при з`ясуванні чи можна вважати особу такою, що оголошена в міжнародний розшук для цілей перевірки можливості розглянути за відсутності підозрюваного і задовольнити клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
5.4. Так, ч. 6 ст. 193 КПК у новій редакції, про яку зазначено вище, чинна із 14.05.2021.
5.5. Тобто з 14.05.2021 і станом на 21.07.2021 для висновку, що в розумінні ч. 6 ст. 193 КПК підозрюваний оголошений у міжнародний розшук не необхідно встановлювати наявність безумовних та беззаперечних доказів відповідної обставини, а лише слід встановити чи наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі б вказували про це.
6. Так, порядок оголошення особи в розшук (внутрішньодержавний, міждержавний чи міжнародний) урегульовує ст. 281 КПК.
6.1. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження (ч. 1 ст. 281 КПК).
6.2. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 281 КПК).
6.3. Згідно з п. 3 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - Реєстр), порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 (далі - Положення), до Реєстру вносяться відомості про оголошення розшуку підозрюваного (ст. 281 КПК). Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК та цим Положенням, а саме про: оголошення розшуку (ст. 281 КПК) - протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови (підп. 1 п. 3 Положення).
6.4. Порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, у тому числі для цілей установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, визначає Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 (далі - Інструкція).
6.4.1. Використання інформаційної системи Інтерполу правоохоронними органами України здійснюється відповідно до встановленого цією Інструкцією порядку у формі надсилання запиту/звернення до уповноваженого підрозділу або у формі прямого доступу (п. 4 розділу II Інструкції).
6.4.2. Уповноважений підрозділ на підставі отриманого від правоохоронного органу України запиту/звернення забезпечує використання інформаційної системи Інтерполу шляхом: 1) надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу оповіщень: Червоного оповіщення ( RED NOTICE ); Синього оповіщення ( BLUE NOTICE ); Зеленого оповіщення (GREENNOTICE); Жовтого оповіщення (YELLOW NOTICE); Чорного оповіщення (BLACK NOTICE); Пурпурного оповіщення (PURPLE NOTICE); Помаранчевого оповіщення (ORANGE NOTICE); Оповіщення про викрадені культурні цінності; 2) надсилання циркулярного оповіщення (циркуляра); 3) надсилання повідомлення; 4) внесення інформації до банків даних Інтерполу, її коригування або видалення; 5) отримання інформації з банків даних Інтерполу. Крім того, уповноважений підрозділ надсилає до органів Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентних органів іноземних держав та міжнародних установ запити, документи або інформацію відповідно до міжнародних договорів України у випадках, в яких передбачається використання каналів зв`язку Інтерполу (п. 5 розділу II Інструкції).
6.4.3. Правоохоронні органи України надсилають запити/звернення про використання інформаційної системи Інтерполу уповноваженому підрозділу та/або уповноваженим територіальним підрозділам (п. 1 розділу III Інструкції).
6.4.4. Структурні підрозділи Офісу Генерального прокурора, Центрального управління Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, центрального апарату Державного бюро розслідувань, апаратів міністерств та центральних органів виконавчої влади, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань надсилають запити/звернення уповноваженому підрозділу (п. 2 розділу III Інструкції).
6.5. Тобто, одним із елементів, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).
6.6. Водночас іншими елементами, які можуть свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є: (1) внесення про це відомостей до Реєстру; (2) направлення постанови, якою особу оголошено у розшук, до Національного Центрального Бюро Інтерполу в України, функцію якого виконує Національна поліція (абз. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №220 від 25.03.1993).
7. На відміну від справ №760/25064/19 (ухвали від 02.10.2019 і 04.11.2019) і №757/37692/19-к (ухвала від 13.05.2020), рішення в яких приймалися в частині оцінки доведення чи за змістом ч. 6 ст. 193 КПК «особа оголошена у міжнародний розшук» виходячи із іншого дещо вищого стандарту доказування, у справі №991/3923/21 такий стандарт є набагато нижчим.
7.1. Оскільки після внесення змін до ч. 6 ст. 193 КПК не вимагається наявності безумовних та беззаперечних доказів, які б свідчили, що «особа оголошена у міжнародний розшук», а для з`ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи лише наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв`язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.
7.2. Так, ураховуючи наявність в матеріалах справи №991/3923/21 копії постанови про оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук, а також супровідного листа щодо її направлення до відповідного Департаменту Національної поліції України, які містять всі необхідні реквізити, у тому числі вихідний реєстраційний номер і дату, погоджуюсь з більшістю колегії, що за стандартом доказування «достатні підстави» цього достатньо для висновку, що наявні достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_1 оголошена у міжнародний розшук.
7.3. Що ж до відсутності у матеріалах клопотання документів, які б свідчили про внесення стороною обвинувачення відомостей до Реєстру про розшук підозрюваної, то вказане саме по собі не свідчить про те, що ОСОБА_1 не оголошено в міжнародний розшук. Оскільки дійсно, як правильно зазначив прокурор у судовому засіданні, такі відомості вносяться до Реєстру, але не включаються у витяг, який надається до суду, що відповідає положенням п. 3 розділу 4 Положення.
Суддя: М. С. Глотов