- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
- Lawyer : Zhylicha S.M.
Справа № 991/3849/21
Провадження №11-сс/991/450/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панаід І.В., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Жиліча Сергія Миколайовича в інтересах акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2021 року по справі 991/3849/21 про відмову в задоволенні заяви від 19 липня 2021 року про залишення без розгляду скарги на постанову прокурора від 20 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №52017000000000209 від 24 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з апеляційної скарги адвоката Жиліча С.М., ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2021 року відмовлено в задоволенні його заяви про залишення без розгляду скарги на постанову прокурора від 20 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №52017000000000209 від 24 березня 2017 року.
В обґрунтування апеляційної скарги Жиліч С.М зазначив, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на істотне порушення слідчим суддею вимог процесуального закону, оскільки така ухвала винесена слідчим суддею поза межами повноважень, передбачених КПК України.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, суддів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді до такого переліку не належить.
Доводи адвоката Жиліча С.М. про вихід слідчого судді за межі повноважень не є переконливими. Зі змісту апеляційної скарги вбачається порушення, на думку скаржника, слідчим суддею принципу диспозитивної внаслідок відмови в задоволенні його заяви про залишення скарги без розгляду. Між тим, зі змісту статей 7, 26 КПК України сторони кримінального провадження вільні у використанні своїх прав, але у межах та у спосіб, визначений КПК України, який не передбачає право сторони на подання заяв про залишення скарги без розгляду. Натомість, КПК визначає межі дискреції слідчого судді щодо розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування, серед іншого, - скасувати рішення прокурора чи відмовити в задоволенні скарги та стислі строку розгляду таких скарг (ст.ст.306, 307 КПК України). Отже, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви про залишення скарги без розгляду слідчий суддя діяв в межах передбаченої КПК процедури із застосуванням положень ч.6 ст.9 КПК та загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.7 КПК України. Обумовлення необхідності подання заяви про залишення скарги без розгляду упередженістю слідчого судді не ґрунтуються на доданих до скарги матеріалах. Так, заява про відвід слідчого судді була розглянута в установленому порядку іншим слідчим суддею, в задоволенні такого відводу відмовлено. Інших процедур висловлення недовіри, зокрема шляхом залишення скарги без розгляду, КПК не містить. Отже, не має підстав вважати, що оскарженим рішенням слідчого судді порушено право на захист, адже таке рішення спрямовано на здійснення розгляду поданої скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження. Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 31 травня 2021 року у справі №646/3986/19, обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим коли пов`язано, серед іншого, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять до встановлення обмежень конституційних прав особи чи перешкоджання здійсненню кримінального провадження в цілому. Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, що, на думку скаржника, має наслідком можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, не передбаченої ст.309 КПК України, є безпідставними.
Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
За таких обставин, у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Жиліча Сергія Миколайовича в інтересах акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Жиліча Сергія Миколайовича в інтересах акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2021 року по справі 991/3849/21.
Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя І.В. Панаід