Document No. 98552565

Справа № 991/3761/21

Провадження 1-кп/991/27/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

20 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

секретар судового засідання Демченко Л.О.,

за участі:

прокурора Гарванка І.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),

захисника Петрашенка В.П.

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» Будника К.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника Петрашенка В.П. про повернення обвинувального акта прокурору внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

У провадженні Вищого антикорупційного суду на стадії підготовчого судового провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.

21 липня 2021 року у підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта чи наявності підстав для прийняття рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

В ході підготовчого судового засідання адвокатом Петрашенком В.П. устно заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

2. Зміст клопотання та позиції учасників кримінального провадження

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Петрашенком В.П. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, з огляду на невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, з такої підстави, що обвинувальний акт не містить чіткого та конкретного формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення заявленого клопотання, оскільки вважав, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає розгляду в суді. Обґрунтовуючи свої заперечення, прокурор зазначив, що обвинувальний акт містить, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а тому підстави для прийняття судом рішення про його повернення відсутні. У зв`язку з наведеним, прокурор просив у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Будник К.А. підтримав позицію прокурора.

3. Релевантне законодавство

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акту прокурору є його невідповідність вимогам закону.

Процесуальний порядок складення обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 КПК України.

Відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

4. Оцінки і мотиви суду

Суд, заслухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про те, що клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складено і затверджено прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Гарванком Ігорем Мироновичем 27 січня 2020 року, тобто стороною обвинувачення виконані приписи ч. 1 ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт від 27 січня 2020 року містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості потерпілого; прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписаний старшим детективом другого відділу детективів третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Івановим О.В. та прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванком І.М., тобто стороною обвинувачення виконані приписи ч. 3 ст. 291 КПК України.

Також до обвинувального акта відповідно до приписів ч. 4 ст. 291 КПК України додані усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, у тому числі: реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову і реєстру матеріалів досудового розслідування (від підписання розписки обвинувачений відмовився).

Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

До цього ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, зокрема, щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»

Так, у складеному обвинувальному акті від 27 січня 2020 року зазначається: « ОСОБА_1 ставиться за провину заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України»; у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених повторно організованою групою, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України»; у вчиненні фінансової операції та правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження майна та коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненими повторно організованою групою в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України».

Отже обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими щодо ОСОБА_1 (сторінки 166-232 обвинувального акта). Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину), що у свою чергу дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

На переконання суду, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення і немає підстав стверджувати, що обвинувачення не сформульовано, оскільки воно містить опис як фактичної моделі інкримінованих злочинів, так і опис їх правової моделі.

Суд також хоче зауважити щодо вимог п. 31, п. 81 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині відсутності в обвинувальному акті анкетних відомостей викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) та розміру пропонованої йому винагороди.

У цьому аспекті суд зазначає, що відповідно до п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України, викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Статтею 60 КПК України передбачено, що заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Заявник має право: отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, отримувати витяг з ЄРДР, подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи, отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

У роз`ясненнях Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) № 5 від 23 червня 2020 року «Щодо правового статусу викривача» вказано, що викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання.

У цих роз`ясненнях визначено обов`язкові ознаки викривача, а саме:

- володіння інформацією про можливі факти корупційних правопорушень - фактичні дані, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- переконання у достовірності відповідної інформації;

- отримання інформації у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавство процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання;

- особа повідомила інформацію через внутрішні канали керівнику, регулярні канали спеціально уповноваженим суб`єктам та зовнішні канали.

У випадку відсутності хоча б однієї з вказаних істотних ознак особа не може вважатися викривачем.

У цих роз`ясненнях також зазначено, що особа, яка надала повідомлення, не є викривачем, якщо інформація:

- не містить фактичних даних, а саме про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, особу, яка вчинила правопорушення;

- стала їй відома не у зв`язку з трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання або участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Таким чином, оскільки особа з таким статусом у даному кримінальному провадженні відсутня, а отже і розмір пропонованої винагороди викривачу не зазначений.

Колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України вбачається, що суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України та підстав для повернення обвинувального акту прокурору, які зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що вказана захисником обставина не може бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 369, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Петрашенка В.П. про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.