Document No. 98588515

справа №761/40298/16-к

провадження №1-кп/991/143/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«22» липня 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Задорожної Л.І., Федорова О.В.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Олефіра Ю.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників - Черезова І.Ю., Циганкова А.І., Ізовітової Л.П., Назаренко Д.Л., Щурікової Н.С.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2020 року за неявку без поважних причин в судове засідання, призначене на 02 липня 2020 року, на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 (одна тисяча п`ятдесят одну) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 03 серпня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 (дві тисячі сто дві) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_1 в судове засідання 17 вересня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

01 червня 2021 року на електронну адресу суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування зазначеної ухвали. Обґрунтовуючи своє клопотання, обвинувачений послався на оголошену 11 березня 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров`я пандемію у зв`язку з поширенням у світі коронавіруса Covid-19, яка визначається як найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, та запроваджений Постановою Кабінету Міністрів України на всій території України карантин. Оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що не прибував на виклики суду 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року з поважних причин. Крім того, послався на неповідомлення його про судові засідання в порядку, визначеному КПК України.

В зв`язку з цим вважає накладення на нього грошового стягнення незаконним та просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року.

В судовому засіданні захисники обвинуваченого ОСОБА_1. підтримали подане ним клопотання та просили суд його задовольнити, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не прибував у судові засідання з поважних причин, передбачених законом.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Черезов І.Ю. підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 заперечував, вважаючи його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, посилаючись на законність прийнятого судом рішення, невиконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язку щодо явки до суду без поважних причин та на відсутність обставин непереборної сили.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне зазначити про наступне, що зазначеним у клопотанні обвинуваченого ОСОБА_1 доводам уже була надана оцінка в судовому засіданні 20 травня 2021 року під час розгляду аналогічного клопотання, поданого захисником Ізовітовою Л.П.

Українське законодавство непереборною силою визначає надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання наявних у особи обов`язків.

Правовий режим карантину, установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», не запровадив обмежень щодо роботи судів України та не встановив будь-яких інших заборон, які б унеможливлювали прибуття до суду.

За наявності епідемії, пандемії поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка набуває ознак обставин непереборної сили (надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно роблять неможливим прибуття до суду).

Отже, стороні яка посилається на факт епідемії чи пандемії слід довести, що така обставина призвела до унеможливлення виконання покладених обов`язків.

Крім посилання в клопотанні на факт пандемії, обвинуваченим не наведено будь-яких інших відомостей, підтверджених відповідними доказами, які б належним чином обґрунтовували наявність обставин непереборної сили, а вказані доводи не є такими, що об`єктивно унеможливлювали його з`явлення до суду, оскільки сам лише факт оголошення пандемії, не може вважатися обставиною непереборної сили.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на неналежне повідомлення про судові засідання, що, на його думку, є однією з поважних причин неприбуття ним на виклики до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судові повістки про виклики обвинуваченого ОСОБА_1 до суду направлялися йому поштою за місцем проживання ( АДРЕСА_3 ) та місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ), однак направлені конверти поверталися на адресу суду з довідкою пошти про причини повернення «адресат відсутній». За таких обставин, направлення кореспонденції на дійсну адресу обвинуваченого розцінюється судом як належне повідомлення учасника судового провадження.

З огляду на зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що обставини, які б об`єктивно унеможливлювали прибуття обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року, відсутні, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 42, 138, 139, 144, 147, 323, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування ухвали про накладення грошового стягнення від 29 жовтня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Федоров О.В.

Задорожна Л.І.