- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/4810/21
Провадження 1-кс/991/4884/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
детектива НАБУ ОСОБА_3
представника володільця майна адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв`язку)
розглядаючи увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора п`ятого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками злочинів. передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА:
До Вищогоантикорупційного суду19.07.2021надійшло клопотанняпро арештмайна прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Клопотання подане стосовно мобільного телефону марки Iphone 11 Pro Мах, вилученого 15.07.2021 у ході обшуку частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Детектив зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року розслідуються обставини можливої розтрати службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 73») матеріальних цінностей, які зберігалися на цьому підприємстві, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Так, орган досудового розслідування вважає, у що у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 службові особи вчинили розтрату зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків державі в особі Держрезерву на загальну суму близько 60 млн грн., в особливо великому розмірі, таким чином вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Крім того, орган досудового розслідування зазначає, що отримав дані про те, що ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 76») та службовими особами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Слобожанщина» (43593464) та іншими особами, вчинили у період з 20.10.2020 по 24.05.2021 замах на заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві зерна пшениці у кількості 1558,29 тон на загальну суму близько 12084539 грн. Детектив у клопотанні зазначає про таке.
Не пізніше 20.10.2020 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення заволодіння чужим майном матеріальними цінностями Держрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП «Хлібна база № 76». З цією метою він вступив у злочинну змову із раніше знайомим йому ОСОБА_7, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2, погодив із ним співучасть, та, використовуючи свій вплив та зв`язки із керівництвом Держрезерву, забезпечив призначення ОСОБА_7 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» (наказ Держрезерву № 315-к від 20.10.2020 року). ОСОБА_6 також вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_8, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3, який є єдиним учасником та директором ТОВ «ТД «Слобожанщина».
За планом ТОВ «ТД «Слобожанщина» мало укласти договір складського зберігання із ДП «Хлібна база № 76», проте не передавати майно на зберігання, а в подальшому вивезти майно Держрезерву (зерно пшениці), яке нібито передавалося на зберігання. Також, частина зерна пшениці мала бути списана під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву. Знаючи про це, ОСОБА_7 від імені ДП «Хлібна база № 76» підписав договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року із ТОВ «ТД «Слобожанщина», за умовами якого державне підприємство як зерновий склад прийняло від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. Від імені ТОВ договір підписав ОСОБА_8 .
В подальшому, 24.02.2021 року ОСОБА_7 підписав лист № 47 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт із збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці. 01.03.2021 року він підписав інший лист № 47/1 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна Держрезерву, що перебуває на зберіганні державного підприємства відповідно до договору. В подальшому ОСОБА_7 також підписав наказ № 7 від 04.03.2021 року, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії. Він також підписав розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур № 1, 2, 3, 4 від 04.03.2021 року, якими було передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці Держрезерву масою 868921 кг, 6151326 кг, 30011 кг, 76405 кг відповідно однак у подальшому 22.03.2021 року звернувся до Держрезерву із заявою про звільнення із займаної посади та 23.03.2021 року його було звільнено з посади в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76». Детектив стверджує, що ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення.
Маючи на меті реалізувати до кінця спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 посвятили у свій план рідного брата ОСОБА_8 ОСОБА_9, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Йому вони за окрему грошову винагороду запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76», та у подальшому використати своє службове становище для заволодіння зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігалося на державному підприємстві. Після того як той погодився, ОСОБА_6 за участі інших невстановлених осіб використав свій вплив та зв`язки з керівництвом Держрезерву та забезпечили призначення ОСОБА_9 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база №76». 24.03.2021 року його було призначено на цю посаду наказом № 61-к т.в.о. голови Державного агентства резерву України ОСОБА_10 .
Згідно із наявною інформацією, зазначає детектив, на цьому етапі злочинний план полягав у заволодінні зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», у кількості 1558,29 тон. Упродовж квітня-травня 2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем, оформили товарно-супровідні документи з недостовірними відомостями щодо нібито отримання на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці в кількості приблизно 1500 тон, щоб у подальшому забезпечити відвантаження зазначеного зерна пшениці на користь вищезазначеного суб`єкта господарювання під виглядом повернення майна, отриманого раніше на зберігання, яке в дійсності державному підприємству на зберігання не передавалось.
24.05.2021 року з метою нібито повернення поклажодавцю залишеного на зберігання майна, залучили спеціальні вантажні автомобілі, організували вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тонни. Станом на 21.05.2021 року вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області складала 7755 грн за тонну. Тому, підсумовує детектив, службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами здійснили незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном зерном пшениці 3 класу Державного агентству резерву України на загальну суму приблизно 12 084 539 грн (1558,29 тонн * 7755 грн), тобто в особливо великому розмірі, що кваліфікується за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтування клопотання
Під час проведення обшуку 15.07.2021 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 29.06.2021 було виявлено мобільний телефон марки Iphone 11 Pro Мах, володільцем якого є ОСОБА_11 .
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 16 липня 2021 вилучений під час обшуку у житлі ОСОБА_11 мобільний телефон визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. При цьому прокурор вказує на те, що під час обшуку надати пароль до зазначеного мобільного телефону ОСОБА_11 на інші учасники слідчої дії відмовились, тому було прийнято рішення детективами про вилучення зазначеного телефону. Телефон вилучено з метою виявлення відомостей про спілкування ОСОБА_6 із ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, місцязнаходження користувача зазначеного телефону у період, який досліджується у кримінальному провадженні, збережені електронні файли та документи, у тому числі які могли бути створеними з метою вчинення кримінального правопорушення, тобто відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Тому, підставою для застосування арешту є наявність достатніх підстав вважати, що цей мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
У клопотанні прокурор просить про накладення арешту на мобільний марки Iphone 11 Pro Мах, оскільки це необхідно з метою збереження речових доказів.
Доводи сторін
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 попросив задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно вилучене під час обшуку з метою збереження речових доказів. При цьому просив додати до матеріалів клопотання уточнення щодо резолютивної частини клопотання, де просив накласти арешт на мобільний телефон Iphone 11 Pro Мах ( при цьому первинно у клопотанні не вірно було зазначено ідентифікаційні ознаки мобільного телефону, вилученого під час обшуку- замість Iphone 11 Pro Мах вказано марку телефона як Iphone 11 Pro» . Крім того просив долучити до матеріалів клопотання постанову від 28 липня 2021 про виправлення описки у постанові від 16.07.2021 про визнання речовими доказами мобільного телефону Iphone 11 Pro Мах
Володілець вилученого під час обшуку мобільного телефону ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився. При розгляді клопотання був присутнім його предcтавник адвокат ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференцзв`язку) в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Свої аргументи виклав наступним чином. Вважав, що мобільний телефон під час обшуку було вилучено детективами НАБУ протиправно, так як воно не підпадає під ознаки речових доказів. Цими діями порушено право приватного спілкування його довірителя. При цьому вказав, що клопотання слід повернути прокурору, з тих підстав, що воно не відповідає нормам КПК України Детективом не вірно в резолютивній частині клопотання було зазначено ідентифікуючи ознаки вилученого мобільного телефону.
Мотивація суду
Слідча суддя розглянула матеріали клопотання, заслухала думку детектива, представника володільця вилученого майна адвокат ОСОБА_4 .
Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідча суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України).
Детектив не вказує на те, що під час відкритого розгляду клопотання або під час оприлюднення судового рішення в електронній формі можливий витік інформації стосовно встановлених слідством на даний час обставин вчинення кримінального правопорушення, а також існує небезпека вжиття зацікавленими особами заходів до перешкоджання слідству у встановленні об`єктивної істини, впливу на свідків, знищення чи спотворення інших доказів, тому судовий розгляд доцільно проводити у відкритому судовому засіданні.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчої судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ( ч.5 ст.171 КПК України).
Слідча суддя встановила, що обшук за місцем мешкання ОСОБА_14 та ОСОБА_11 було проведено 15.07.2021, клопотання про арешт майна Національним антикорупційним бюро України направлено до Вищого антикорупційного суду 16.07.2021 року, тобто в зазначений ч.5 ст.171 КПК України строк.
Щодо аргументу адвокат про необхідність повернення клопотання прокурору слідча суддя зазначає наступне. Дійсно, резолютивна частина клопотання прокурора містила технічну помилку, а саме не вірно було зазначено ідентифікаційні ознаки вилученого під час обшуку мобільного телефону, замість Iphone 11 Pro Мах вказано Iphone 11 Pro, та у постанові про визнання речовими доказамибуло зроблено описку детективом.. Натомість у протоколі обшуку та опису до нього зазначено вірно ідентифікаційні ознаки вилученого телефону як Iphone 11 Pro Мах. Детективом до клопотання долучено заяву про уточнення клопотання про арешт майна та виправлення описки у постанові про визнання речовими доказами. Слідча суддя звертає увагу на те, що допущена описка у клопотанні та постанові про визнання речовими доказами є технічною та не впливає на суть клопотання прокурора, тому немає підстав для його повернення
З матеріалів клопотання та пояснень у судовому засіданні адвоката ОСОБА_4 можна встановити, що мобільний телефон Iphone 11 Pro Мах на який прокурор у клопотанні просить накласти арешт, належить ОСОБА_11, оскільки його було вилучено під час обшуку за місцем його проживання за адресою : АДРЕСА_1 та зі слів ОСОБА_11 саме він користується цим телефоном. Відповідно до протоколу обшуку від 15.07.2021, заперечень та зауважень щодо проведення обшуку не надходило. Тому у слідчої судді є підстави вважати, що вилучений мобільний телефон дійсно належить ОСОБА_11 .
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:
1)Правова підстава для арешту майна.
2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.
3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.
Правова підстава для арешту майна
16.07.2021 року до Вищого антикорупційного суду Національним антикорупційним бюро Українина правлено клопотання прокурора про арешт майна, вилученого під час обшуку. Відповідно до вимог статті 64-2 КК України, клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, тому слідча судді розгляне клопотання по суті.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України). Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні в якості речового доказу (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі EastWestAllianceLimitedпроти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwardsпроти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна в якості речового доказу, у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.
Слідча суддя звертає увагу на те, що мобільний телефон, який належить ОСОБА_11 було вилучено з метою виявлення відомостей про спілкування ОСОБА_6 із ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, місцязнаходження користувача зазначеного телефону у період, який досліджується у кримінальному провадженні, збережених електронних файлів та документів, у тому числі які могли бути створеними з метою вчинення кримінального правопорушення, тобто відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. При цьому, під час обшуку надати пароль до зазначеного мобільного телефону ОСОБА_11 на інші учасники слідчої дії відмовились.
Слідча суддя вважає доведеним той факт, що відомості, які можуть міститися на цьому мобільному телефоні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Крім того у розпорядженні слідчої судді є постанова детектива про визнання речовими доказами цього мобільного телефону від 16.07.2021 року, ( постанова про виправлення описки від 28.07.2021) у якій він обґрунтовує належність цього телефону до речових доказів. В цілому, слід вважати, що це майно не трималося протягом тривалого часу в якості речового доказу, визнання такого майна речовим доказом не є безпідставним, і у цьому випадку арешт переслідує законну мету збереження цього майна як речового доказу.
Слідча суддя також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних носіїв інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюються лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. В ухвалі про обшук від 29 червня 2021 року надано дозвіл на вилучення, крім іншого, мобільних телефонів, які містять відомості про обставини злочину. Слідчою суддею встановлено, що вилучення зазначеного мобільного телефону пов`язано з подоланням системи логічного захисту, яку в добровільному порядку володілець майна відмовився надати.
Отже з урахуванням наведеного, слідча суддя зазначає, що вилучений мобільний телефон може бути носієм інформації, яка важлива для слідства, інформація яка на ньому міститься необхідна для експертного дослідження, а відсутність цих речей і документів у розпорядження органу досудового розслідування може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оскільки вилученіречі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.
Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення
При вирішенні питання про арешт майна слідча суддя повинна враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Слідчою суддею встановлено, що на момент подачі клопотання про арешт майна до суду у цьому кримінальному провадженні нікому не повідомлено про підозру.
Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Заявник у клопотанні надає витяг з ЄРДР по цьому кримінальному провадженню; договори між Держрезервом та ДП «Хлібна база № 76» на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року та інші угоди; наказ № 61-к про призначення ОСОБА_9 в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76», про прийняття його на роботу; документи щодо відвантаження зерна на користь ТОВ «ТД «Слобожанщина»; протоколи допиту свідків (охоронців-пожежників, водіїв та інших); та інші документи.
Надані матеріали вказують на те, що попри укладення договору складського зберігання із ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» не отримувало від цього підприємства сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання, проте 24.05.2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» залучили спеціальні вантажні автомобілі для вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тони. Фактично, планувалося вивезти майно державного резерву, залишене на зберігання іншим суб`єктом.
При цьому, є підстави вважати, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть бути причетними до вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки призначення осіб на посади, укладення договорів та подальші дії із можливого заволодіння чужим зерном пшениці здійснювалися без встановлених правових підстав та є обґрунтована підозра щодо того, що ці особи могли мати спільний умисел, спрямований на заволодіння майном державного підприємства.
Такі докази в сукупності вказують на можливий умисел службових осіб ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» вчинення заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці, що завершилося на стадії замаху. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesта іншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.
Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб
На цьому етапі слідча суддя оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Детектив просить про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Враховуючи те, що зазначений мобільний телефон є можливим носієм інформації, яка має значення для кримінального провадження, а відсутність його у розпорядженні органу досудового розслідування і незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідча суддя вважає, що таке втручання є пропорційним досягненню завдання арешту майна.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора П`ятого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратури ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні№52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками злочинів. передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України задовольнити.
Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене під час проведення обшуку 15.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон Iphone 11 Pro Мах.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Особою,відповідальною зазбереження майна,визначити прокурора П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1