- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
- Judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/4436/21
Провадження 1-кс/991/5057/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2021 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. за участю секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву адвоката ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни від розгляду справи № 991/4436/21 (провадження № 1-кс/991/4497/21),
ВСТАНОВИВ:
У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. перебуває справа № 991/4436/21 (провадження № 1-кс/991/4497/21) за клопотанням детектива Брояки С.В. про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016.
23.07.2021 адвокатом ОСОБА_1 було подано заяву про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду справи № 991/4436/21.
За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.
В порядку ст. 35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.
1. Доводи заяви.
ОСОБА_1 вказує про систематичне упереджене ставлення до нього та його захисника судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., а також її особисту заінтересованість у розгляді справи № 991/4436/21.
За твердженням заявника суддя Михайленко В.В. публічно висловлювала свою позицію щодо завдання Вищого антикорупційного суду, яка суперечить положенням Конституції України, КПК України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Так 12.06.2021 на сайті «Судово-юридичної газети» було оприлюднено таку цитату судді «задача Антикоррупционного суда - не помогать правоохранительным органам, а «обеспечивать баланс между потребностями досудебного следствия и правами и свободами граждан». ОСОБА_1 вважає, що це особисте переконання судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. абсолютно не відповідає тому завданню Вищого антикорупційного суду, яке встановлене чинним законодавством України.
ОСОБА_1 вказує, що додатковими доказами упередженості судді Михайленко В.В. та результати пошуку нею балансу потреб досудового розслідування є:
- допуск до участі у справі прокурора, повноваження якого завершилися відповідно до ст. 37 КПК України (справа № 991/1019/21);
- встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для ОСОБА_1 за абсолютної відсутності доказу завершення досудового розслідування;
- ігнорування аргументів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри під час розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/4814/20);
- незаконне покладення на ОСОБА_1 додаткових обов`язків, яких не було передбачено КПК України (справа № 991/7905/20);
- службове підроблення у вигляді внесення до судових повісток недостовірних відомостей про процесуальний статус ОСОБА_1 (справа № 991/8819/20);
- зрив судових засідань, провокація захисника ОСОБА_1 на конфлікт та наведення аргументів замість прокурора (спрва № 991/1034/21).
ОСОБА_1 вважає, що як за суб`єктивним, так і за об`єктивним критерієм (особисті переконання та поведінка слідчої судді, незабезпечення суддею достатніх гарантій для того, щоб виключити вищезазначені обґрунтовані сумніви в її безсторонності) слідча суддя Михайленко В.В. має бути усунута від розгляду справи № 991/4436/21.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
До початку судового розгляду ОСОБА_1 подав заяву, у якій зазначив, що повністю підтримує свою заяву про відвід та вважає доведеними підстави для відводу слідчої судді Михайленко В.В.
Просить розглянути заяву за його відсутності та задовольнити її у повному обсязі.
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. була повідомлена про час та дату розгляду заяви про відвід, однак не з`явилась для участі під час судового розгляду та не надала пояснень по суті заявленого відводу.
У ч. 3 ст. 81 КПК України передбачено, що при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що слідча суддя Михайленко В.В. не виявила бажання надати пояснення по суті заяви, розгляд було здійснено без її участі.
3.Оцінка та висновки суду
Учасники кримінального провадження мають процесуальну можливість заявити відвід слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, дізнавачу, захиснику, представнику, експерту, представнику персоналу органу пробації, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання.
Перелік підстав для відводу слідчому судді визначений ст.ст. 75,76 КПК України.
Згідно з пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, на яку посилається заявник, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто заінтерсований в результатах провадження та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.
Для вирішення питання про наявність підстав для відводу слідчої судді Михайленко В.В. від розгляду справи № 991/4436/21 суддя повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості судді у цій справі.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суддя в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином існує презумпція неупередженості судді. А якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Аргументи (позицію) заявника щодо відводу умовно можна поділити на дві складові:
Перша - це суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. публічно висловила свою думку щодо задань цього суду, яка не співпадає з завданнями, визначеними законодавчо. Тому суддя об`єктивно не може розглядати справу №991/4436/21. На підтвердження цього надано роздруківки з інтернету із висловленнями судді.
Друга - це поведінка слідчої судді під час розгляду справ № 991/1019/21, № 991/4814/20, № 991/7905/20, № 991/8819/20 та № 991/1034/21 (більш детально позиція викладена у пункті 1 цієї ухвали).
Надаючи оцінку щодо публічного висловлення слідчою суддею думки щодо завдань Вищого антикорупційного суду, суддя зазначає таке.
Доводи заяви ОСОБА_1 містять лише посилання на озвучену суддею позицію та його висновок про упередженість слідчої судді.
Водночас заявник не наводить аргументів, які б свідчили, що оприлюднена слідчою суддею Михайленко В.В. позиція якимось чином впливає на процес розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016, сама по собі чи у сукупності з іншими обставинами свідчить про упередженість судді та її зацікавленість у результатах розгляду клопотання детектива у справі №991/4436/21.
На думку судді, висловлена слідчою суддею Михайленко В.В. загальна позиція щодо завдання Вищого антикорупційного суду жодним чином не впливає на результат розгляду справи № 991/4436/21, не стосується безпосередньо ОСОБА_1 та розгляду справ за його участію
Слідча суддя Михайленко В.В. не обмежена у можливості публічно висловлювати свою позицію із різних загальних правових питань, які не стосуються конкретних осіб та кримінальних проваджень, судовий контроль у яких нею здійснюється.
Відсутні будь-які підстави вважати, що висловлена публічно позиція слідчої судді Михайленко В.В. породжує сумніви у об`єктивності розгляду наведеної вище справи, і якимось чином вплине на результат її розгляду.
Щодо порушень слідчої судді Михайленко В.В., допущених під час розгляду інших справ, суддя зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Проте на підтвердження цих аргументів ОСОБА_1 не надав жодних доказів. Тому суддя під час розгляду заяви про відвід не може надати їм об`єктивну оцінку та впевнитись у наявності особистої зацікавленості слідчої судді Михайленко В.В. у результатах розгляду справи №991/4436/21.
Таким чином під час розгляду цієї заяви про відвід презумпція неупередженості судді неспростована, наявність певної особистої заінтересованості судді стосовно однієї зі сторін у справі не встановлена.
Враховуючи недоведення ОСОБА_1 існування обставин, які б вказували на упередженість слідчої судді Михайленко В.В. як відносно нього, так і у ході розгляду клопотання про встановлення процесуальних строків для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, його заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75, 81, 369, 372 КПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни від розгляду справи № 991/4436/21 (провадження № 1-кс/991/4497/21).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Р. Хамзін