Document No. 98719101

Справа № 991/2873/21

Провадження 1-кп/991/20/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

28 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О.В.,

суддів - Шкодіна Я.В., Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Гарванка І.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Грицишена К.П., Портного А.А., Чаричанського О.О., Желіховського В.М., Пилипенка О.І., Старцева Ю.К., Старости І.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисників Портного А.А., Чаричанського О.О., Старцева Ю.К., Желіховського В.М., Пилипенка О.І. та Старости І.І. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

28 липня 2021 року під час підготовчого судового засідання по вказаному кримінальному провадженню захисники Портний А.А., Чаричанський О.О., Староста І.І., Старцев Ю.К., Пилипенко О.І., та Желіховський В.М. заявили клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

Клопотання адвоката Портного А.А. обґрунтовано тим, що стороною обвинувачення та слідчим суддею було порушено передбачений законом послідовний механізм продовження строку досудового розслідування, оскільки слідчий суддя не мав права продовжувати строк досудового розслідування до п`яти місяців за відсутності попереднього рішення прокурора про продовження вказаного строку до трьох місяців.

У зв`язку із цим захисник вважає, що обвинувальний акт складений, затверджений та направлений до суду поза межами строку досудового розслідування.

Клопотання адвоката Чаричанського О.О. обґрунтовано тим, що: 1) до обвинувачених не застосовано належну правову процедуру під час продовження строку досудового розслідування, чим грубо порушено приписи, визначені ст. 2 КПК України 2) всупереч приписам, визначеним ст. ст. 294, 295 КПК України, детективи НАБУ, не маючи можливості закінчити досудове розслідування у встановлені КПК України процесуальні строки, передбачені п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, не звернулися до Офісу Генерального прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців; 3) слідчий суддя, постановляючи ухвалу про продовження строків досудового розслідування до п`яти місяців не пересвідчився у тому, чи було попередньо продовжено вказаний строк до трьох місяців заступником Генерального прокурора і чим саме обґрунтовується необхідність такого продовження до шести місяців, як було зазначено у відповідному клопотанні.

З огляду на викладене, захисник вказує, що строк досудового розслідування не був продовженим і закінчився 25 липня 2020 року, а тому обвинувальний акт складено поза межами досудового розслідування.

Клопотання адвоката Старости І.І. обґрунтовано тим, що сторона захисту фактично знайомилась із матеріалами досудового розслідування лише 38 днів, а тому останнім днем закінчення строку досудового розслідування є 28 січня 2021 року. З огляду на це, обвинувальний акт від 23 квітня 2021 року складений, вручений, направлений до суду та отриманий судом поза межами строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 КПК України.

Клопотання адвокатів Старцева Ю.К. та Пилипенка О.І. також обґрунтовано тим, що було порушено порядок продовження строку досудового розслідування. Додатково до доводів інших захисників про порушення послідовного механізму продовження такого строку зазначають, що клопотання детектива про його продовження було погоджено неуповноваженою особою, оскільки Генеральний прокурор має право погоджувати клопотання про продовження строків досудового розслідування лише до дванадцяти місяців, а не до шести Разом з тим, слідчий суддя проігнорував вказані порушення КПК України та не повернув клопотання детективу для усунення недоліків і продовжив строк досудового розслідування до п`яти місяців.

Захисники вважають, що оскільки строк досудового розслідування закінчився 26.08.2020 і не був продовжений у законному порядку, прокурор звернувся з обвинувальним актом поза його межами, а тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Клопотання адвоката Желіховського В.М. обґрунтовано тим, що всупереч вимог ст. 295-1 КПК України, клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування не містить повного зазначення прізвища, ім`я та по батькові підозрюваних, а лише прізвища та ініціали, а резолютивна частина ухвали слідчого судді, якою частково задоволене вказане клопотання, взагалі не містить відомостей про наявність підозрюваних. Викладене, на думку захисника, свідчить про те, що слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування у фактовому кримінальному провадженні, а не в кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим, строк досудового розслідування після повідомлення вказаним особами про підозру, визначений ст. 219 КПК України, закінчився і в передбаченому законом порядку не продовжувався.

2.Позиції сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні захисники та їх обвинувачені повністю підтримали доводи, викладені у вказаних клопотаннях.

Прокурор Гарванко І.М. заперечував проти їх задоволення і просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що підстав для прийняття рішення про його закриття немає.

Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3.Оцінка та висновки суду.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.

Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно з положеннями Глави 24 КПК України, вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме:

- відкриття матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України);

- складання і затвердження обвинувального акту і додатків до нього (ст. 291 КПК України);

- вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України);

- направлення обвинувального акту до суду.

У зв`язку з цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

При цьому, фактичне надходження обвинувального акту до суду з різних причин може відбуватись і після спливу такого строку, що не впливає на законність дій сторони обвинувачення.

Таким чином, для вирішення порушеного у клопотаннях захисників питання, колегія суддів має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні, та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акту до суду, як про це стверджує сторона захисту.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, у разі, якщо в кримінальному провадженні особі повідомлено про підозру, досудове розслідування має бути закінчено протягом двох місяців з дня такого повідомлення. При цьому, вказаний строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами кримінального провадження повідомлення про підозру обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було здійснено 26 червня 2020 року, а тому, за загальним правилом, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні мало закінчитись протягом двох місяців, тобто до 26 серпня 2020 року включно.

При цьому, суд відхиляє доводи адвокатів Портного А.А. та Чаричанського О.О. про те, що вказаний строк слід рахувати не з дня повідомлення про підозру, а з дня затримання (моменту набуття статусу підозрюваного), оскільки це прямо суперечить положенням ч. 3 ст. 219 КПК України, яка пов`язує початок відліку строку досудового розслідування саме з днем повідомлення про підозру.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2020 року (справа №991/6806/20, провадження № 1-кс/991/6995/20) було частково задоволено клопотання детектива Харкевича Ю.І., погоджене Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. та продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.

Суд відхиляє доводи захисту про порушення порядку продовження досудового розслідування слідчим суддею через недотримання послідовного механізму такого продовження, оскільки вказаний механізм вимогами чинного законодавства не передбачений.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений в п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений, зокрема, до шести чи дванадцяти місяців слідчим суддею.

Водночас, частиною 4 ст. 294 КПК України визначено критерій складності провадження, за яким встановлюється граничний строк продовження досудового розслідування і жодних інших критеріїв, які мають бути враховані слідчим суддею при вирішенні даного питання, в т.ч. і наявність попередньо прийнятого в порядку п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України рішення прокурора про продовження строку на менший термін, КПК України не містить.

Сама по собі структура статті 294 КПК України, в якій повноваження слідчого судді щодо продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців розташовані після повноваження прокурора щодо продовження такого строку до трьох місяців, не дозволяє витлумачити її у такий спосіб, що повноваження слідчого судді виникає тільки за умови та виключно після реалізації такого повноваження прокурором.

Тому, на думку колегії суддів, висновок сторони захисту про існування обов`язкового послідовного механізму продовження строку досудового розслідування, за яким застосування кожного наступного пункту частини третьої статті 294 Кримінального процесуального кодексу України стає можливим лише після реалізації попереднього пункту, ґрунтується на довільному тлумаченні закону.

Так само суд не погоджується із доводами захисту про те, що клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування до шести місяців було погоджене неуповноваженою на те особою.

Так, вимога закону щодо необхідності погодження клопотання із прокурором вищого рівня в залежності від строку, на який слідчий має намір продовжити досудове розслідування, покликана забезпечити додатковий контроль за дотриманням розумних строків у кримінальному провадженні. Відповідно, зі збільшенням строку підвищується і рівень, на якому такий контроль має відбуватись.

З огляду на це, передбачене п. 3 ч. 3 ст. 294 КПК України повноваження Генерального прокурора та його заступника погоджувати клопотання детектива про продовження строку досудового розслідування до дванадцяти місяців включає в себе і можливість погоджувати клопотання про продовження вказаного строку на менш тривалий термін.

При цьому, на переконання колегії суддів, передбачене у вказаній статті повноваження прокурорів вищого рівня є винятковим і для його реалізації вони не повинні здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні (бути включеним у групу прокурорів), оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює.

Той факт, що у цьому кримінальному провадженні клопотання детектива було погоджене одразу найвищою посадовою особою органів прокуратури, яка не входила до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, не може свідчити про будь-яке порушення прав обвинувачених чи про реалізацію Генеральним прокурором непередбачених КПК України повноважень.

Також суд не погоджується із доводами адвоката Желіховського В.М. про те, що слідчий суддя продовжив строк досудового розслідування у «фактовому» кримінальному провадженні, а не відносно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки це спростовується реєстром матеріалів досудового розслідування, та текстом відповідної ухвали слідчого судді.

По-перше, як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення про підозру у межах цього кримінального провадження було здійснено 26 червня 2020 року, а тому саме з цієї дати кримінальне провадження перестало бути «фактовим» і здійснювалось вже за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні корупційного злочину. Відповідно, строк досудового розслідування було продовжено слідчим суддею вже не у «фактовому» кримінальному провадженні.

По-друге, з тексту вказаної ухвали, копія якої надано захистом, вбачається, що обґрунтовуючи наявність підстав для часткового задоволення клопотання детектива, слідчий суддя керувався положеннями ч. 3 ст. 294 КПК України, яка регулює порядок продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, здійснював оцінку обґрунтованості такої підозри, перевіряв доведеність обставин, передбачених ч. 5 ст. 295-1, що вимагається виключно у випадку вирішення питання про необхідність продовження строку досудового розслідування вже після повідомлення особі про підозру.

У зв`язку із цим, сама по собі відсутність в резолютивній частині ухвали вказівки про наявність підозрюваних у цьому кримінальному провадженні не може свідчити про продовження строків досудового розслідування у «фактовому» кримінальному провадженні чи про будь-які порушення порядку такого продовження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні був продовжений в передбаченому законом порядку до п`яти місяців, тобто до 26 листопада 2020 року.

У межах зазначеного строку і за 16 днів до його спливу, а саме - 11 листопада 2020 року, стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Починаючи з цієї дати стороні захисту було надано можливість знайомитись з матеріалами кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що сторона захисту зволікала з ознайомленням, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2021 року (справа № 991/2327/21, провадження № 1-кс/991/2370/21) обвинуваченим та їх захисникам було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 22 квітня 2021 року, після спливу якого сторона захисту вважалась такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів цього кримінального провадження.

За таких обставин, судом встановлено, що в період з 11 листопада 2020 року по 22 квітня 2021 року проводилось ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, який за правилами ч.5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України. З огляду на це, строк досудового розслідування у вказаний період не спливав, а його закінчення було перенесено на 16 днів від кінцевої дати такого ознайомлення, тобто на 08 травня 2021 року.

Тому саме до цього часу прокурор повинен був направити обвинувальний акт до суду.

Судом встановлено, що до спливу вказаного строку, а саме 23 квітня 2021 року детективом був складений, а прокурором затверджений обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні. У цей же день стороні захисту вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а 26 квітня 2021 року вказаний обвинувальний акт було передано до канцелярії Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що стороною обвинувачення завершено досудове розслідування у строки, визначені ст. 219 КПК України, а тому відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому, суд відхиляє доводи адвоката Старости І.І. про те, що в строк досудового розслідування не включаються лише дні фактичного ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, оскільки це не узгоджується із положеннями чинного законодавства.

Так, за змістом ст. 290 КПК України, від прокурора, слідчого вимагається повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до усіх матеріалів досудового розслідування. При цьому, суд звертає увагу на те, що фактичне ознайомлення з такими матеріалами - це не обов`язок сторони захисту, а її право, а тому сторона захисту реалізує його на власний розсуд - у той час, в тому обсязі, порядку та у спосіб, у якому вважає за необхідне.

Від сторони захисту вимагається лише підтвердити стороні обвинувачення факт надання доступу до таких матеріалів та ознайомлення з ними.

У зв`язку з цим, строк, який відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування обраховується з моменту надання доступу до усіх матеріалів досудового розслідування і до моменту підтвердження стороною захисту цього факту або ж до закінчення строку, встановленого слідчим суддею в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України.

З огляду на викладене, судом не встановлено вказаних стороною захисту підстав для закриття кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 3, 36, 219, 283, 284, 290, 294, 295, 295-1, 314, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисників Портного А.А., Чаричанського О.О., Старцева Ю.К., Желіховського В.М., Пилипенка О.І. та Старости І.І. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.