Search

Document No. 98719102

  • Date of the hearing: 28/07/2021
  • Date of the decision: 28/07/2021
  • Case №: 991/2873/21
  • Proceeding №: 42020000000000860
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the appointment of a trial
  • Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
  • Judge (HACC) : Shkodin Ya.V., Zadorozhna L.I.
  • Secretary : Nykytiuk N.I.
  • Lawyer : Hrytsyshena K.P., Portnoho A.A., Charychanskoho O.O., Zhelikhovskoho V.M., Pylypenka O.I., Startseva Yu.K., Starosty I.I.
  • Prosecutor : Harvanko I.M.

Справа № 991/2873/21

Провадження 1-кп/991/20/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

28 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О. В.,

суддів - Шкодіна Я. В., Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Гарванка І.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Грицишена К.П., Портного А.А., Чаричанського О.О., Желіховського В.М., Пилипенка О.І., Старцева Ю.К., Старости І.І.,

заставодавця - ОСОБА_3 ,

представника заставодавця - адвоката Письмака О.В.,

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв`язку з чим, суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.

Обґрунтування можливості призначення судового розгляду

У підготовчому судовому засіданні, судом було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисники Грицишен К.П., Староста І.І. та Желіховський В.М. вважали за неможливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту і заявили свої клопотання про його повернення, у задоволенні яких колегія суддів відмовила, про що було постановлено відповідну ухвалу від 07 липня 2021 року.

Захисники Портний А.А., Чаричанський О.О., Староста І.І., Старцев Ю.К., та Пилипенко О.І. вважали неможливим призначення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні і подали ряд клопотань про його закриття, у задоволенні яких колегія суддів відмовила, про що було постановлено відповідну ухвалу від 28 липня 2021 року.

Крім цього, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Староста І.І. вважав, що дане кримінальне провадження непідсудне Вищому антикорупційному суду і подав клопотання про внесення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання для вирішення питання про направлення кримінального провадження до іншого суду.

У ході розгляду вказаного клопотання та матеріалів кримінального провадження колегія суддів встановила, що питання про підсудність даного кримінального провадження вже розглядалось Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду і ухвалою від 19 травня 2021 року (справа № 991/2873/21, провадження №11-п/991/8/21) було відмовлено у задоволенні клопотання про направлення матеріалів кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду. Крім того, ухвалою ККС ВС від 07 липня 2021 року (справа № 991/2873/21, провадження № 51-2878впс21) також відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка О.І. про направлення матеріалів кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до Київського апеляційного суду.

Таким чином, у передбаченому законом порядку була визначена підсудність даного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, а тому клопотання захисника Старости І.І. задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду у цьому кримінальному провадження, суд виходить з такого.

У ході дослідження обвинувального акта було встановлено, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим, який його склав та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, а підстави для його повернення відсутні.

Крім того, суд, з`ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, встановив, що угоди у даному кримінальному проваджені не укладались і до суду не надходили, а підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, судом не встановлено.

Також, суд встановив, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження щодо корупційних кримінальних правопорушень, в т. ч., і щодо злочину, передбаченого ст. 368 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Згідно висунутого обвинувачення, за розміром предмету злочину та суб`єктним складом його учасників дане кримінальне провадження відповідає умові, передбаченій п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а отже предметно підсудне Вищому антикорупційному суду, що підтверджено вказаною вище ухвалою Апеляційною палати Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2021 року.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

З огляду на це, суд переходить до розгляду інших питань, а також скарг, заяв та клопотань учасників судового засідання.

Вирішення питання щодо складання досудової доповіді

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, колегія суддів, керуючись положеннями ст. 314-1 КПК України, доходить до висновку про відсутність підстав для складання досудової доповіді.

Вирішення питання щодо скасування арешту

Під час підготовчого судового засідання захисник Пилипенко О.І. просив розглянути та задовольнити клопотання про скасування арешту в частині розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 03 липня 2020 року (справа №991/5450/20, провадження №991/5608/20).

Захисник просить скасувати вказаний арешт в частині заборони розпорядження вказаною квартири. В обґрунтування свого клопотання, захисник зазначає, що накладений арешт порушує права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_2 , його дитини та дружини ОСОБА_4 .

Так, у зв`язку із вагітністю дружини, обвинувачений та його дружина ОСОБА_4 вирішили зареєструвати місце проживання останньої та їхньої дитини за місцем їх фактичного проживання, тобто в арештованій квартирі, проте рішенням відділу з питань місця проживання Дарницької РДА їм було відмовлено в реєстрації в зазначеній квартирі, з підстав існування заборони нею розпоряджатися.

Посилаючись на обмеження права, передбаченого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики ЄСПЛ, захисник вказує на існування підстав для скасування арешту квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в частині розпорядження.

Прокурор Гарванко І.М. заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а тому потреба в його застосуванні не відпала, а скасування арешту в частині розпоряджатися квартирою може призвести до його відчуження.

Дослідивши та проаналізувавши доводи викладені захисником в своєму клопотанні, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого чи його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотання в якості підстави для скасування арешту захисник вказує необгрунтованість накладеного арешту, стверджуючи, що такий захід забезпечення обмежує права обвинуваченого та членів його сім`ї. З огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає сторона захисту.

Судом встановлено, що арешт, про скасування якого просить заявник, було накладено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 03 липня 2020 року на майно, яке належить на праві власності обвинуваченому ОСОБА_2 , зокрема й на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 4014730180000, шляхом заборони її відчуження та розпорядження.

Постановляючи вказану ухвалу, слідчий встановив, що вказане майно є власністю ОСОБА_2 , який на той час підозрювався (а наразі обвинувачується) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

З огляду на це, слідчий суддя, керуючись ч. 5 ст. 170 та ч. 2 ст. 173 КПК України, встановивши, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_2 з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого за інкримінований йому злочин.

Таким чином, накладення арешту на вказане майно було здійснено з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Також суд звертає увагу на те, що обраний слідчим суддею спосіб обмеження права власності, а саме шляхом заборони відчуження та розпорядження є найменш обтяжливим для обвинуваченого і не призводить до суттєвого обмеження його прав чи прав третіх осіб.

Доводи захисника, що відмова органів державної влади у реєстрації місця проживання дружини та дитини обвинуваченого в арештованій квартирі не свідчать про необґрунтованість накладення арешту, а також спростовуються доданими захисником матеріалами.

Так, відповідно до статті 9-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, зокрема, якщо особа не подала необхідних документів або інформації. Аналогічні підстави з яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації місця проживання, передбачені пунктом 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207.

В доданому до клопотання захисника копії документу щодо відмови у реєстрації, виданого відділом з питань реєстрації місця проживання Дарницької РДА, зазначена причина відмови, передбачена вищевказаним Порядком, а саме - ненадання особою необхідних документів.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що підставою відмови у реєстрації місця проживання дружини та дитини обвинуваченого є недотримання вимог вказаних нормативно-правових актів, а не накладення арешту із забороною розпоряджатися квартирою.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржуваною ухвалою про накладення арешту обмежено право обвинуваченого на розпорядження та відчуження квартири, а не права користування. Тому доводи захисника щодо суттєвого обмеження права мирного володіння майном, передбаченого статтею 1 Першого протоколу до ЄКПЛ є безпідставними.

Таким чином, суд, дослідивши подане захисником клопотання, оцінивши викладені у ньому доводи, доходить до висновку про те, що захисник Пилипенко О.І. не довів, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 03 липня 2020 року, є необґрунтованим чи таким, що суттєво обмежує права та інтереси обвинуваченого та членів його родини, а тому зазначений захід забезпечення кримінального провадження скасуванню не підлягає.

Вирішення питання щодо заяви заставодавця ОСОБА_3 про відмову від виконання обов`язків заставодавця

11 травня 2021 року від заставодавця ОСОБА_3 надійшла заява про відмову від виконання обов`язків заставодавця у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14 травня 2020 року.

30 червня 2021 року заставодавцем подано повторну заяву із аналогічним змістом.

У зазначених заявах, заставодавець вказує, що він, будучи в дружніх відносинах із ОСОБА_1 та маючи можливість гарантувати належну поведінку останнього, взяв на себе зобов`язання заставодавця та вніс частину застави за ОСОБА_1 у сумі 6 925 000 грн. З моменту внесення застави пройшло 12 місяців і протягом цього часу заставодавцем належним чином виконувалися покладені на нього обов`язки. Проте, на сьогодні, заставодавець не має можливості впливати на обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки останній проживає у місті Києві, а заставодавець проживає у місті Полтаві, а тому вказує, що позбавлений можливості здійснювати контроль за дотриманням процесуальних обов`язків обвинуваченим.

Зважаючи на вказані обставини, заставодавець просить змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у зв`язку із неможливістю подальшого забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та припинити дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 в частині покладення на ОСОБА_3 обов`язків заставодавця у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14 травня 2020 року.

Під час судового засідання заставодавець ОСОБА_3 та його представник Письмак О.В. подане клопотання підтримали, просили його задовольнити. Також заставодавець пояснив, що характер його підприємницької діяльності передбачає велику кількість відряджень за кордон, а тому вказані обставини ускладнюють забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків.

Прокурор Гарванко І.М. проти вказаної заяви заперечував та зазначив, що відповідно до КПК України, заставодавець не є суб`єктом звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, а також не передбачено можливості відмови заставодавця від виконання обов`язку заставодавця.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники підтримали подане клопотання та просили суд його задовольнити. Крім того, захисник Грицишен К.П. зазначив, що заставу за обвинуваченого внесено двома особами, а тому інший заставодавець має змогу належним чином забезпечувати виконання обов`язків ОСОБА_1 .

Дослідивши вимоги поданого клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2020 року ОСОБА_1 (справа № 991/5298/20, провадження1-кс/991/5455/20) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 10 135 000 грн.

02 липня 2020 року ОСОБА_3 внесено частину застави за ОСОБА_1 у розмірі 6 925 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1097144 від 02.07.2020.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2021 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14 травня 2020 року та ухвалою від 02 червня 2021 року частково задоволено клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу та зменшено розмір застави, і повернуто частини внесеної застави заставодавцям.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 131 розділу II КПК України, до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься, в тому числі, запобіжні заходи.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено перелік учасників кримінального провадженні, які мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, а саме підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, та його захисник. Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зазначене дає підстави для висновку, що заставодавець не наділений правом ініціювати перед судом розгляд питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, а тому суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання в частині прохання заявника про зміну запобіжного заходу.

Щодо підстав та можливості заставодавця відмовитися від виконання обов`язків заставодавця, то суд вважає зазначити наступне.

Частиною другою ст. 182 КПК України передбачено можливість внесення застави як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно з ч. 7 ст. 187 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто внесення застави заставодавцем є правом такої особи, яке реалізується виключно на підставі її добровільного волевиявлення.

Обов`язком заставодавця, зокрема, є забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а наслідки невиконання цих обов`язків, передбачені ч.8 ст.182 КПК України. Виступаючи заставодавцем, особа самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. При цьому, підставою для припинення обов`язків заставодавця, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, є припинення дії запобіжного заходу у порядку ст. 203 КПК України, а не бажання заставодавця відмовитися від взятих на себе обов`язків.

Тобто, кримінальне процесуальне законодавство не містить можливості відмови заставодавця від взятих на себе обов`язків.

Таким чином, виходячи із наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог заставодавця ОСОБА_3 про припинення дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 через відмову від виконання обов`язків заставодавця.

Вирішення клопотань про витребування речей і документів

-Щодо витребування відомостей про перебування (чи відсутність) на робочому місці заявника ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовано тим, що вказане кримінальне провадження розпочато за заявою начальника ГУ Держспоживслужби в Кіровоградській області Бойчука І.Р., який в ході досудового розслідування у визначені дати (14.05.2020р., 25.06.2020, 25.06.2020 та 15.07.2020) був залучений до слідчих дій у цьому кримінальному провадженні.

З метою перевірки обставин щодо можливого перебування ОСОБА_5 в органах досудового розслідування у вказані дати, захисник просить витребувати інформацію про перебування у травні-липні 2020 року ОСОБА_5 на робочому місці (чи його відсутність), а також про нарахування йому заробітної плати за цей період часу.

Розглядаючи вказане клопотання, колегія суддів вважає, що на даній стадії судового розгляду суд позбавлений можливості оцінити, чи мають відомості, які просить витребувати захисник, суттєве значення для даного провадження та які саме обставини будуть встановлені за допомогою відповідних відомостей і яким чином витребувана інформація сприятиме в доведенні невинуватості обвинуваченого, а тому дане клопотання є передчасним і не підлягає задоволенню.

-Щодо витребування відомостей про порядок передачі оперативними працівниками СБУ спеціальних технічних засобів, що використовувалися при проведенні НСРД.

Захисник на обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що витребування вищезазначеної інформації необхідне для перевірки дотримання вимог КПК України під час надання оперативними працівниками для проведення експертизи відеозвукозапису апаратів цифрового запису, відповідних їм прикладних програм та індивідуальних програмних ключів.

Зі змісту клопотання вбачається, що захисник просить отримати інформацію, яка містить відомості, що становлять державну таємницю. Так, вичерпний перелік відомостей, що є державною таємницею, визначений Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом голови Служби безпеки України № 440 від 12 серпня 2005 року.

Відповідно до змісту пунктів 4.5.1, 4.5.6 цього Зводу, до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

Враховуючи, що матеріали, які витребовуються стороною захисту, можуть містити відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, які є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці. Належного обґрунтування наявності таких підстав стороною захисту не наведено.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що отримання інформації щодо технічних засобів, що використовуються для проведення НСРД, не є можливим в межах процедури витребування речей та документів.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

-Щодо витребування матеріалів судових справ.

Так у поданих клопотаннях захисник просив витребувати із Вищого антикорупційного суду такі документи:

-матеріали судової справи № 991/5346/20 провадження №1-кс/991/5504/20 ;

-матеріали судової справи № 991/5331/20 провадження №1-кс/991/5489/20;

-матеріали судової справи № 991/5397/20 провадження №1-кс/991/5555/20;

-матеріали судової справи № 991/5330/20 провадження №1-кс/991/5488/20;

-матеріали судової справи № 991/5347/20 провадження №1-кс/991/5505/20.

Вказані клопотання обґрунтовані тим, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення невідкладних обшуків та огляду у вказаному провадженні. Захисник вказує, що розгляд клопотань, які задоволені слідчим суддею, відбувалося у закритому судовому засіданні, а тому сторона захисту не мала можливості ознайомитися із матеріалами їх розгляду. Тому витребування вказаних матеріалів викликане необхідністю в подальшому стороною захисту посилатись на відповідні документи при поданні клопотань щодо недопустимості доказів в межах даного кримінального провадження.

Розглядаючи вказані клопотання, колегія суддів доходить до висновку, що вони є передчасними, адже на підготовчому судовому засіданні неможливо перевірити їхню обґрунтованість. До того ж матеріали судових справ не можуть бути витребувані навіть в межах однієї судової установи, з цих матеріалів можуть бути виготовлені лише копії в межах процедури тимчасового доступу до речей та документів.

-Щодо витребування відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також в ході підготовчого судового засідання захисник Старцев Ю.К. заявив клопотання про витребування речей і документів з Офісу Генерального прокурора, у якому він просить витребувати інформацію з електронної бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань про дане кримінальне провадження з часу його реєстрації і до моменту направлення обвинувального акту до суду, і містить дані щодо дати, часу, підстав, змін та часу внесення до фабули кримінального правопорушення відомостей щодо вимагання неправомірної вигоди, а також її розміру.

Вказане клопотання захисник обґрунтовує тим, що сума неправомірної вигоди, яка вказана заявником ОСОБА_5 у його заяві про вчинення кримінального правопорушення і сума такої вигоди, вказана у витягу з ЄРДР, суттєво відрізняється. Крім того, у вказаному витягу відсутня інформація про те, що дане кримінальне провадження зареєстроване за заявою ОСОБА_5 . У зв`язку з цим, виникла необхідність витребування запитуваної інформації з ЄРДР, оскільки це надасть змогу перевірити підстави початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також встановити правові підстави для його здійснення саме детективами Національного антикорупційного бюро України.

При вирішенні заявленого клопотання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. В свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

КПК України регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) учасників кримінального провадження з інформацією, створеною (одержаною) у ході досудового розслідування та судового провадження відповідної кримінальної справи. А тому доступ учасників кримінального провадження, до яких належить, зокрема, захисник, до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового розслідування, забезпечується в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 826/7244/18, п.61).

Такий порядок, зокрема, встановлений ч.3 ст.93 КПК України, відповідно до якої сторона захисту здійснює збирання доказів, в т.ч. шляхом витребування від органів державної влади відомостей з метою забезпечення подання суду належних і допустимих доказів.

Враховуючи, що з огляду на специфіку запитуваних стороною захисту відомостей, вони не можуть бути отримані ними самостійно, сторона захисту має право звернутись з клопотанням про витребування таких відомостей за ухвалою суду.

Водночас, заявляючи таке клопотання, сторона захисту має обґрунтувати, що відповідні відомості необхідні з метою подання суду належних і допустимих доказів і що ці документи мають бути досліджені під час судового провадження.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого клопотання, колегія суддів виходить з того, що, відповідно до пп. 4 п. 1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджений Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298) держателем Реєстру є Офіс Генерального прокурора. Розділом ІІІ визначено, що право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають, зокрема, Держатель у повному обсязі з урахуванням повноважень, якими наділені прокурори та керівники підрозділів Офісу Генерального прокурора, прокурори у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування.

Таким чином, держателем Реєстру, який у повному обсязі має право доступу до відомостей, внесених до нього, є Офіс Генерального прокурора.

Як вбачається зі змісту клопотання, витребування інформації з ЄРДР необхідне для встановлення важливих для сторони захисту обставин у цьому кримінальному провадженні та зводяться до необхідності перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень, а також оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

На переконання суду, з`ясування обставин, на які посилається захисник, мають суттєве значення для даного провадження, зокрема розуміння його ходу та прийнятих процесуальних рішень, перевірки правомірності здійснення процесуальних дій, що в майбутньому має бути враховано судом при прийнятті відповідних рішень.

Тож, враховуючи, що витребування запитуваної інформації є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, беручи до уваги неможливість її самостійного отримання стороною захисту, реалізуючи завдання кримінального провадження, які визначені статтею другою КПК України, суд погоджується із необхідністю витребування з Офісу Генерального прокурора відомостей, які потрібні для вирішення питань, що можуть виникнути під час розгляду кримінального провадження в подальшому.

Водночас, оскільки за змістом клопотання метою поданого клопотання є з`ясування обставин і підстав внесення відомостей до фабули кримінального провадження та змін до неї, суд вважає за необхідно задовольнити клопотання лише в цій частині.

Вирішення скарг сторони захисту, поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України

У ході підготовчого судового засідання захисники Портний А.А., Пилипенко О.І. та Старцев Ю.К. подали письмові скарги на рішення та дії слідчих і прокурорів під час досудового розслідування даного кримінального провадження, зокрема:

-Скарга на постанову про доручення здійснення досудового розслідування від 14 травня 2020 року;

-Скарга на постанову про визначення групи прокурорів від 14 травня 2020 року;

-Скарга на постанову прокурора про контроль за вчиненням злочину від 03 червня 2020 року;

-Скарга на постанову прокурора від 22 червня 2020 року про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

-Скарга на постанову прокурора від 22 червня 2020 року про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням спеціальних імітаційних засобів;

-Скарга на постанову детектива від 26 червня 2020 року про визнання речовими доказами предметів, вилучених 26.05.2020 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Скарга на постанову детектива від 26 червня 2020 року про визнання речовими доказами предметів, вилучених 25 червня 2020 року під час обшуку легкового автомобіля Mersedes-Benz GL 350 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 ;

-Скарга на постанову прокурора від 08 жовтня 2020 року про знищення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-Скарга на доручення керівника підрозділу детективів від 15 травня 2020 року про проведення досудового розслідування та постанову заступника керівника підрозділу детективів від 15 травня 2020 року про визначення слідчої групи;

-Скарга на незаконні дії детектива щодо проникнення до житла обвинуваченого ОСОБА_1 ;

-Скарга на рішення про відмову у наданні відомостей про техніку, яка використовувалась при проведенні обшуку житла, яке належить обвинуваченому ОСОБА_1 ;

-Скарга на рішення про надання техніки для проведення експертизи;

Зазначені дії та рішення слідчих і прокурорів захисники просили визнати незаконними і скасувати відповідні постанови та доручення.

Суд, дослідивши подані скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, на яке посилається сторона захисту у своїх скаргах, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.

Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданих стороною захисту скарг вбачається, що викладені у них доводи зводяться до необхідності надання судом оцінки доказам, в тому числі з точки зору їх допустимості, у зв`язку з порушеннями норм кримінального процесуального законодавства під час їх збирання, які, на думку захисту, були допущенні стороною обвинувачення.

На переконання суду, викладені у скаргах аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисників щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Таким чином, розгляд по суті вказаних скарг під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність долучення їх до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Одночасно, суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у їх скаргах будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.

Вирішення питання щодо поданих стороною захисту заперечень проти ухвали слідчого судді, поданих в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України

Під час підготовчого судового засідання на розгляд колегії суддів від захисників обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К., Пилипенка О.І., надійшли заперечення проти ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема:

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 у справі №991/5397/20, якою детективу НАБУ надано дозвіл на проведений 25.06.2020 обшук в автомобілі «УАЗ», державний номер: НОМЕР_2 , з метою вилучення телефону Iphone 7.

-Заперечення захисника Старцева Ю.К. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 у справі №991/5331/20, якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведений 25.06.2020 обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_6 та перебуває у володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_4

-Заперечення захисника Старцева Ю.К. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2020 у справі №991/5330/20, якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведений 25.06.2020 невідкладний обшук службового кабінету ОСОБА_2 , розташованого на третьому поверсі адміністративної будівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації за адресою: м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1.

-Заперечення захисника Старцева Ю.К. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.07.2020 у справі №991/5346/20, якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведений 25.06.2020 невідкладний обшук автомобіля Mersedes-Benz GL 350 CDI, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2

-Заперечення захисника Пилипенка О.І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.07.2020 у справі №991/5347/20, якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведений 25-26.06.2020 огляд у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4 .

-Заперечення захисника Пилипенка О.І. на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 у справі №991/6806/20 про продовження строку досудового розслідування.

Вказані ухвали захисники вважали незаконними та необґрунтованими і просили суд прийняти вказані заперечення та врахувати їх під час судового слідства та під час прийняття рішення в нарадчій кімнаті за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.

Так само і від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Портного А.А. надійшли заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, а саме:

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020 у справі №991/6806/20 про продовження строку досудового розслідування;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 у справі № 991/8800/20 про повернення клопотання адвоката Портного А.А. про призначення експертизи;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 у справі № 991/8802/20 про повернення клопотання адвоката Портного А.А. про призначення експертизи;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.11.2020 у справі № 991/9088/20, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Портного А.А. на постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання про допит свідка;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2020 у справі № 991/9015/20, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Портного А.А., у якій останній просив зобов`язати детективів призначити молекулярно-генетичну експертизу;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 ;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про дозвіл на проведення обшуку території літньої тераси кафе «Євразія»;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду, якою відмовлено у наданні тимчасового доступу до речей, необхідних для проведення експертизи;

-Заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9083/20, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Портного А.А. на постанову детектива про відмову у задоволенні клопотання про призначення відео-технічної експертизи;

Вказані ухвали адвокат Портний А.А. вважав незаконними та просив скасувати.

Розглянувши подані захисниками Старцевим Ю.К., Пилипенко О.І. та Портним А.А. заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, заслухавши думку інших учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді, не передбачені у ч. 1 та ч. 2 цієї статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Разом з тим, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, законодавцем визначено вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, до переліку яких не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості та скасовувати їх за результатами відповідної оцінки. У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що під час проведення підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження мають можливість лише подати заперечення на ухвалу слідчого судді, а суд може лише прийняти вказані заперечення для надання їм оцінки в майбутньому під час судового розгляду та винесення остаточного рішення у справі, не вирішуючи при цьому порушених у таких запереченнях питань щодо законності та обґрунтованості відповідного судового рішення на підготовчому судовому засіданні. Вказане пов`язане із тим, що вирішення вказаних питань знаходиться поза межами тих повноважень, якими наділений суд на даній стадії кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне долучити вказані заперечення до матеріалів справи та надати оцінку висловленим у них доводам під час судового розгляду кримінального провадження.

Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду

З метою підготовки до судового розгляду, з`ясувавши думку учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, колегія суддів вирішила призначити судовий розгляд на 11 год. 30 хв. 02 серпня 2021 року.

З огляду на те, що клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а будь-яких підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні під час підготовчого судового засідання не встановлено, воно має бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

З`ясувавши думку учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, судова колегія дійшла висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Щодо питання про виклик свідків, то суд вважає за необхідне вирішувати його на стадії судового розгляду після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження.

Керуючись статтями 31, 33-1, 34, 93, 170-174, 176-177, 182, 201, 203, 291, 303, 309, 314-316, 376, 392 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, на 11 годину 30 хвилин 02 серпня 2021 року, що відбудеться в залі судових засідань № 5 в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів у складі: головуючого судді Федорова О.В., суддів Задорожної Л.І. та Шкодіна Я.В.

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників.

Питання про виклик свідків вирішувати під час судового розгляду та після з`ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старости І.І. про внесення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подання у зв`язку з непідсудністю кримінального провадження - залишити без задоволення.

Заяви заставодавця ОСОБА_3 про відмову від виконання обов`язків заставодавця - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Пилипенка О.І. про скасування арешту майна - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи № 991/5346/20 (№ 1-кс/991/5504/20) - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи № 991/5347/20 (№1-кс/991/5505/20) - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи № 991/5330/20 (№1-кс/991/5488/20) - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи № 991/5397/20 (№1-кс/991/5555/20) - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Вищого антикорупційного суду матеріалів судової справи № 991/5331/20 (№1-кс/991/5489/20) - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старцева Ю.К. про витребування речей і документів з Офісу Генерального прокурора - задовольнити частково. Витребувати від Офісу Генерального прокурора інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14 травня 2020 року щодо підстав, дати та часу внесення змін до фабули кримінального правопорушення.

Скарги сторони захисту, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України - залишити без розгляду. Подані скарги із додатками долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

Заперечення сторони захисту, подані в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Шкодін Я. В.

Задорожна Л.І.