Document No. 98752554

Справа № 991/2164/21

Провадження №11-кп/991/52/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

особи, стосовно якої передбачається застосування

примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу, подану ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року у кримінальному провадженні №12020090180000206 від 03 березня 2020 року, якою до

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, пенсіонера, у зв`язку з вчиненнямним суспільно небезпечногодіяння,передбаченого ч.2ст.15, ч.3ст.369 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року ОСОБА_6 визнано таким, що вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України, у стані неосудності та задоволено клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги. На підставі ст.96-1 КК України застосовано спеціальну конфіскацію до грошей номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США, скасовано арешт накладений на зазначені кошти, а також арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 листопада 2020 року на квартиру АДРЕСА_3, та Ѕ квар АДРЕСА_4 я, 13. Вирішено долю речових доказів.

Згідно рішення, 03 березня 2020 року до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на ім`я слідчого с ОСОБА_8 В.І. надійшли листи з поштовими відправленнями №7820321707389, №7820321707397, у яких містились «Клопотання доповнення до СКАРГИ на постанову слідчого про закриття кримінального провадження за №42016091090000006 від 12 березня 2016 року» від 28 лютого 2020 року з додатками ОСОБА_6 М.М., а також «Клопотання по СКАРЗІ на постанову слідчого про закриття кримінального провадження зареєстрованого в СВ Коломийського відділу поліції ГУНП кримінальне провадження №42017091090000008 від 22.02.2017 року» від 28 лютого 2020 року з додатками ОСОБА_6 о М.М. Конверти з вказаними поштовими відправленнями були відкриті секретарем Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл ОСОБА_9 С.Д. та у подальшому повідомлено правоохоронні органи. У зазначених клопотан ОСОБА_6 М.М. вказував, що надає винагороду «за достовірне розслідування готівку грошей 500 дол. США.». Додатками до вказаних клопотань були грошові кошти у іноземній валюті п`ять купюр номіналом по сто доларів США з наступними серіями та номерами: LB98717806B, LB23533076T, MA10979722A, LD86550086D, LD82583612D, а також копія зазначених купюр на одному аркуші та, відповідно, п`ять купюр номіналом по сто доларів США з наступними серіями та номерами: MK80588365B, MF48767819D, LC98969578A, MF52786587C, MB82743686M, а також копія зазначених купюр на одному аркуші. Поштові відправлення №7820321707389, №7820321707397 з клопотаннями та грошовими коштами судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл ОСОБА_8 В.І. у справах № 346/1112/17, № 346/92 ОСОБА_6 М.М. відправлено 29 лютого 2020 року о 08 год 40 хв 18 сек та 29 лютого 2020року о 08 год 40 хв 16 сек з відділення поштового зв`язку №3 м. Коломия Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул.Чорновола, 47.

Також, 04 березня 2020 року за вх. № 5576/0/170-20 до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду надійшов лист з поштовим відправленням №7820321707370, в якому містилось «Клопотання до ТРЕТЯ КАСАЦІЙНА СКАРГА по справі №346/2150/15-к від 07 травня 2015 року» від 28 лютого 2020 року з додатками ОСОБА_6 о М.М. Конверт із зазначеним відправленням було відкрито працівниками апарату Верховного суду та повідомлено Національне антикорупційне бюро України. У зазначеному клопот ОСОБА_6 М.М. вказував, що надає винагороду «за достовірне розслідування по кримінальному провадженні за У справі №346/2150/15-к, і даю винагороду за достовірне розслідування готівку грошей 500 дол.США.». Додатками до вказаного клопотання були грошові кошти у іноземній валюті п`ять купюр номіналом по сто доларів США з наступними серіями та номерами: MF01574638F, MF01574639F, MB13502935Q, LB13994103E, LB20646308S, а також копія зазначених купюр на одному аркуші. Поштове відправлення №7820321707370 з клопотанням та грошовими коштами суддям Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №346/2150/15-к (провадження № 51-914с ОСОБА_6 М.М. відправлено 29лютого 2020 року о 08год 40 хв 20 сек з відділення поштового зв`язку №3 м. Коломия Івано-Франківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул.Чорновола, 47.

На ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 ОСОБА_6 М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив її, в частині застосування на підставі ст. 96-1 КК України спеціальної конфіскації грошей у сумі 1500 доларів США, скасувати, у зв`язку з тим, що діяв у стані неосудності.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що дії, спрямовані на надання службовим особам, які займають відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення останніми в його інтересах певних дій, які б сприяли отриманню ним в судах документів та їх копій, були вчинені у стані нервового зриву, після багаторічної судової тяганини та марних спроб захистити свої права та довести невинуватість. Під час розсилання на адреси Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області та Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду поштових відправлень, вмістом яких були, зокрема, грошові кошти для надання неправомірної вигоди суддям цих судів, він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Кошти, які він направляв в суди, та до яких на підставі ст. 96-1 КК України було застосовано спеціальну конфіскацію, були зароблені ним офіційно, у зв`язку з чим, просить їх повернути.

В судовому засід ОСОБА_6 М.М. та його захисник наполягали на апеляційній скарзі. Дрогомирецький пояснив, що як пенсіонер за віком отримує мінімальну пенсію у сумі 1900 грн., гроші, які він заробив офіційно у Республіці Польщі у сумі 1500 доларів США і до яких судом застосовано спеціальну конфіскацію, вкрай йому потрібні для лікування, а тому просив про їх повернення.

Прокурор вважав оскаржене судове рішення законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Частиною 1ст. 404 КПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскаржене рішення суду мотивовано тим ОСОБА_6 М.М. виконав усі дії, які були необхідними для надання неправомірної вигоди, однак суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.3 ст. 369 КК України не було закінчено. Таке ді ОСОБА_6 М.М. вчинив у стані неосудності, адже на час його вчинення, згідно висновку комісійної судово-психіатричної експертизи, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Інші ознаки закінченого замаху суд не встановлював, оскільки вони пов`язані із інтелектуальною і вольовою ознакою суспільно небезпечного діяння.

Вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію грошових коштів номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1500 доларів США, колегія суддів виходила з положень п.3 ч.1 ст. 96-2 КК України, відповідно до яких спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, були предметом кримінального правопорушення. При цьому прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про застосуванн ОСОБА_6 М.М. примусових заходів медичного характеру, не заявляла про застосування спеціальної конфіскації до грошових коштів у сумі 1500 доларів США, які були предметом суспільно небезпечного діяння.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчин ОСОБА_6 М.М. у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому, згідно вимог ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Крім того, в апеляційній ск ОСОБА_6 М.М. не оспорює питання обґрунтованості застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги, однак оскаржує рішення в частині застосування спеціальної конфіскації до грошей номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 500 доларів США. Зважаючи на це, колегія суддів здійснює розгляд апеляційної скарги в межах доводів, що стосуються застосування спеціальної конфіскації.

Згідно зіст.2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положеньст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зіст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави.Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 1ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Статтею 370 КПК України встановлено вимогу щодо законності судового рішення, яке має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Зазначеним вимогам ст.370 КПК України оскаржене рішення в повній мірі не відповідає.

Згідно частин 5 та 6ст.13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 366/1872/17, провадження №51-1916км18, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосування конфіскації майна в конкретному випадку буде відповідати вимогам ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не просто за умови, якщо така конфіскація формально ґрунтується на вимогах закону, але й за умови, що така законна конфіскація у даній конкретній ситуації не порушує «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб». Зокрема, порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції через застосування конфіскації, яка формально ґрунтувалася на положеннях національного закону, але за обставин конкретної справи була визнана «неспівмірною», оскільки покладала на заявника «надмірний індивідуальний тягар», було встановлено усправі«Ісмайлов (Ismayilov) проти Російської Федерації».

Аналогічні висновки відображені в рішеннях Верховного Суду, зокрема, постанові від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19, постанові від 28 квітня 2020 року у справі №133/2968/18, та постанові від 04 листопада 2020 року у справі №236/3696/18. Верховний суд зазначив, що в цілому не виключається можливість застосування спеціальної конфіскації навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, виглядає набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання. Однак, необхідно навести належні аргументи, які обґрунтовують, з урахуванням обставин конкретної справи, що такий захід не порушуватиме наведені вище стандарти ЄСПЛ. При цьому до уваги можуть братися: вартість майна, що підлягає конфіскації, законність чи незаконність його походження; тяжкість і характер вчиненого злочину; наявність, розмір і характер завданої шкоди або шкоди, яка потенційно могла бути завданою злочином; вид і розмір призначеного покарання тощо.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Закону України «Про міжнародні договори України»чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з положеннями ч. 2ст. 19 цього Закону, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Як зазначено вст. 8 КПКкримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Відповідно до частин 1, 5ст. 3 ККУкраїни законодавство України про кримінальну відповідальність становитьКримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Таким чином, положення статей96-1,96-2КК Українине можуть застосовуватися в тих випадках, коли це становитиме порушення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції. Отже, при застосуванні спеціальної конфіскації у кожному конкретному випадку суд має не тільки послатися на наявність для цього формальних підстав, передбачених уКК України, але й переконатися, що таке застосування не порушуватиме «справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб», покладаючи на особу «надмірний індивідуальний тягар».

Відповідно до ч.3 ст. 96-2 КК України, застосування спеціальної конфіскації передбачено також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку, серед іншого, з неосудністю. Однак, за стандартами ЄСПЛ, під час розгляду питань можливості застосування спеціальної конфіскації судом має бути встановлено та враховано принцип «пропорційності», оскільки втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, за якими слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року встановлено, що судом першої інстанції дотримання вищевказаних принципів здійснено не було, у зв`язку з чим, він дійшов невмотивованого висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації грошових коштів, які нале ОСОБА_6 М.М.

Застосування спеціальної конфіскації передбачено вимогами КК України, а саме ст.ст.96-1, 96-2, отже таке втручання є законним. Разом з тим, аналіз інших критеріїв, вироблених сталою практикою ЄСПЛ, дозволяє дійти висновків, що судом першої інстанції не надано належної оцінки фактичним обставинам вчин ОСОБА_10 М.М. суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України.

Перевіряючи оскаржуване рішення, в частині застосування до грошових коштів, що нале ОСОБА_6 М.М., спеціальної конфіскації, на предмет додержання таким втручанням у право власності особи «суспільного інтересу», колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, приймання та реєстрація вхідної кореспонденції, що надходить до суду, здійснюється відповідальними особами канцелярії. Всі конверти (пакети), що надійшли на адресу суду, за винятком тих, що мають напис "Особисто" або гриф секретності розкриваються відповідальним працівником. Конверти (пакети) з відміткою "Особисто" передаються адресатам без відкривання.

Судом першої інстанції встановлено ОСОБА_6 М.М. надсилав листи з поштовими відправленнями, у яких містились процесуальні документи у вигляді клопотань та грошові кошти, адресовані суддям, як винагорода за вчинення певних дій. Конверти з вказаними поштовими відправленням були відкриті секретарями судів перед реєстрацією.

Отже, з огляду на вище вказаний порядок обробки поштової кореспонденції та спосіб, у ОСОБА_10 М.М. намагався передати грошові кошти суддям, вказані кошти очевидно не могли бути отримані останніми. У зв`язку з чим, встановлений порядок службової діяльності, який є об`єктом такого суспільно небезпечного діяння, з урахуванням встановлених даних про неосудність особи та спосіб вчинення діяння, істотно порушено не було, значної шкоди суспільному інтересу ді ОСОБА_10 М.М. не завдано.

Крім цього, приймаючи рішення про застосування спеціальної конфіскації суд не перевірив джерело отримання конфіскован ОСОБА_6 М.М. коштів та не врахував той факт ОСОБА_10 М.М. перебуває у шлю ОСОБА_11 О.П. (а.с.153 том.5), а отже, що не заперечував прокурор в судовому засіданні, на вказані кошти розповсюджується режим спільної сумісної власності, який визначений ст.60 СК України. Судом першої інстанції не були враховані положення п.1 ч.9 ст.100 КПК України, за якою гроші, цінності та інше майно, використані як засоби вчинення кримінального правопорушення конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. З матеріалів провадження вбачається та сторонами не заперечується, ОСОБА_11 О.П. не була обізнана про вчинення її чолов ОСОБА_6 М.М. суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки ч.2 ст.15, ст.369 КК України. Іншого стороною обвинувачення не доведено, а отже при застосуванні спеціальної конфіскації майна, на яке розповсюджується режим спільної власності, судом не було дотримано вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, обмежившись виключно посиланням на наявність формальної вимоги закону щодо застосування спеціальної конфіскації, що становить непропорційне втручання у право особи на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу №1 до Конвенції. З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що застосування спеціальної конфіскації в даному випадку становитиме порушення зазначених норм Конвенції та п.1 ч. 9 ст. 100 КПК України.

За таких обставин, ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року постановлено з істотними порушеннями вимог КПК України, що відповідно п.3 ч.1 ст.409 КПК України є підставою її зміни в частині виключення з мотивувальної та резолютивної частини посилання на застосування спеціальної конфіскації.

Керуючись ст.ст.404,405,407,408,409,419,КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну ска ОСОБА_6 овича задовольнити.

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 квітня 2021 року у кримінальному провадженні №12020090180000206 від 03 березня 2020 року про застосуванн ОСОБА_6 овича примусових заходів медичного характеру в частині застосування спеціальної конфіскації грошей номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 500 доларів США скасувати.

Повер ОСОБА_6 овичу грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1 500 доларів США, з наступними серіями та номерами: LB98717806B, LB23533076T, MA10979722A, LD86550086D, LD82583612D, MK80588365B, MF48767819D, LC98969578A, MF52786587C, MB82743686M, MF01574638F, MF01574639F, MB13502935Q, LB13994103E, LB20646308S.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий ОСОБА_1 анаід

Судді ОСОБА_3 кулич