Document No. 98804638

Справа № 757/53415/16-к

Провадження №11-сс/991/408/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Панаіда І. В., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,

учасники судового провадження: адвокат Кулібаба О. О. в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ІНДАСТРІАЛ ЕССЕТС ХОЛДІНГ ЛТД., прокурор Щербак А. М.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Домбровської Ірини Олександрівни в інтересах компанії ІНДАСТРІАЛ ЕССЕТС ХОЛДІНГ ЛТД. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2016 про арешт майна за клопотанням сторони обвинувачення у кримінальному провадженні № 12013000000000507.

Історія провадження

1.01.11.2016 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні № 12013000000000507 (далі також - ухвала слідчого судді) задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт нерухомого майна.

2.15.06.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Домбровської І. О. в інтересах компанії «ІНДАСТРІАЛ ЕССЕТС ХОЛДІНГ ЛТД.» на ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга).

3.26.07.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та вирішено накласти арешт на нерухоме майно, у тому числі на частину житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 2 621,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1067568580000, що належить ТОВ «ХК Київреставратор» ЄДРПОУ 21665206 (далі - будівля).

5.Слідчий суддя обґрунтував задоволення клопотання прокурора тим, що: (1) у кримінальному провадженні № 12013000000000507 існують достатні підстави вважати про причетність до злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 190, частиною 3 статті 209КК, ОСОБА_1 ; (2) у цьому ж кримінальному провадженні ПАТ «Родовід Банк», 99,9 % статутного капіталу якого перебувають у власності держави України, визнано потерпілим та його представником заявлено до ОСОБА_1 цивільний позов про стягнення завданої в результаті вчинення злочину майнової шкоди на суму 301,6 мільйонів гривень (еквівалент 37,75 млн. доларів США на час вчинення злочину); (3) ухвалою слідчого судді від 24.04.2015 накладено арешт на майно ОСОБА_2 , у тому числі на частку в статутному капіталі ТОВ «ХК Київреставратор» (100 %) та належне йому нерухоме майно, у тому числі житловий будинок на АДРЕСА_1 ; (4) до прийняття слідчим суддею означеного рішення ОСОБА_2 17.04.2015 змінено право власності та передано всі права на частку у статутному капіталі ТОВ «ХК Київреставратор» громадянину ОСОБА_3 , попередньо оформивши на ТОВ «ХК Київреставратор» частку в статутному капіталі ТОВ «Фінансово-інвестиційна компанія «Старе місто» та ТОВ «Терен», вказані обставини призвели до зняття арешту з майна; (5) санкції частини 5 статті 191, частини 4 статті 190, частини 3 статті 209КК передбачають додаткове покарання у вигляді конфіскації майна; (6) наявні підстави для задоволення клопотання прокурора з метою забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову.

Вимоги і доводи апеляційної скарги (з урахуванням доповнень)

6.В апеляційній скарзі висловлені вимоги: (1) поновити строк апеляційного оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2016 в частині накладення арешту на будівлю, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на цю будівлю.

7.Щодо права на апеляційне оскарження та доводів на користь поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначив таке: (1) про накладений арешт йому стало відомо 15.06.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в результаті отримання інформаційної довідки щодо майна компанії; (2) оскаржувана ухвала постановлена 01.11.2016, а компанія-апелянт придбала будівлю 05.11.2016, тобто на момент постановлення оскаржуваної ухвали компанія не могла вважатися третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт; (3) у матеріалах справи відсутні будь-які докази про надсилання копії ухвали тогочасному власнику арештованого майна - ТОВ «ХК Київреставратор» всупереч вимогам частини 7 статті 376 КПК; (4) разом з тим, виходячи зі змісту пунктів 16-1 та 15 частини 1 статті 3 КПК компанія є учасником кримінального провадження як інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування та має право на оскарження ухвали слідчого судді, якою обмежується її право власності на майно; (5) причиною пропуску компанією строку апеляційного оскарження є той факт, що оскаржувана ухвала не надсилалась третій особі, щодо майна якої вирішено питання про арешт, продавець нерухомого майна під час придбання цього майна не повідомив Компанію про існування оскаржуваної ухвали, а також в Державному реєстрі прав на нерухоме майно були відсутні будь-які обтяження, вказані причини вважає поважними.

8.Вимоги апеляційної скарги по суті мотивовані таким: (1) за наявною в апелянта інформацією досудове розслідування кримінального провадження № 12013000000000507, в межах якого накладено арешт на майно апелянта, здійснюється Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ); (2) до клопотання про арешт майна додане повідомлення про підозру ОСОБА_1 в іншому кримінальному провадженні, крім того зазначено, що в цьому кримінальному провадженні про підозру йому не повідомлялось через надсилання запиту до компетентних органів Угорщини про надання згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності; (3) долучений до клопотання прокурора цивільний позов заявлений в іншому кримінальному провадженні ніж № 12013000000000507, в рамках якого накладено арешт; (4) у витягу з ЄРДР, долученому до клопотання про арешт майна, ПАТ «РОДОВІД БАНК» у якості потерпілої особи не зазначене, висновки слідчого судді про набуття цим товариством статусу потерпілого та цивільного позивача не підтверджені жодним письмовим доказом; (5) оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно особи, що не відповідає переліку осіб (частини 5-6 статті 170 КПК), на майно яких може бути накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або забезпечення цивільного позову, оскільки на момент її винесення був відсутній підозрюваний та попередній власник спірного майна не мав статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження; (6) судом не дотримано вимог законності та «справедливого балансу»; (7) час розгляду клопотання в судовому засіданні (5 хвилин) слідчим суддею свідчить про формальний підхід до його розгляду, що вказує на наявність обґрунтованих сумнівів у незалежності та неупередженості слідчого судді під час винесення оскаржуваної ухвали, що може бути розцінено як порушення статті 6 Конвенції в частині вимоги розгляду справи незалежним і безстороннім судом.

Позиції учасників провадження

9.У судовому засіданні адвокат Кулібаба О. О. підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

10.Прокурор Щербак М. А. заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити її без задоволення.

11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

12.Враховуючи вимоги і доводи апеляційних скарг та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити: (1) наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження і у разі прийняття Судом рішення про можливість апеляційного розгляду - (2) доводи апеляційної скарги щодо правових підстав накладення арешту на майно.

(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді

13.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

14.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).

15.Оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна (його представників) та особи, яка її оскаржує. Доказів отримання вказаними особами копії ухвали слідчого судді матеріали провадження не містять.

16.Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.11.2019 (справа № 760/12179/16-к) прийшла до висновку, що за змістом абзацу 2 частини 3 статті 395 КПК, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

17.В апеляційній скарзі зазначено, що представник компанії «ІНДАСТРІАЛ ЕССЕТС ХОЛДІНГ ЛТД.» - адвокат Домбровська І. О. випадково дізналася про ухвалу слідчого судді з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.06.2021, а копія оскаржуваного судового рішення офіційно так і не надсилалася на адресу компанії та не вручалася її представнику в інший спосіб.

18.Із урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для адвоката Домбровської І. О., яка діє в інтересах компанії «ІНДАСТРІАЛ ЕССЕТС ХОЛДІНГ ЛТД.», не є пропущеним, отже не має підстав для його поновлення, а апеляційна скарга підлягає апеляційному розгляду.

(2) Щодо доводів апеляційної скарги по суті

19.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

20.Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені КПК для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна (частини 1, 3 статті 64-2 КПК).

21.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги, правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити доводи апеляційної скарги щодо правових підстав накладення арешту на майно, яке належало компанії ТОВ «ХК «Київреставратор» (ЄДРПОУ 21665206), а саме частину житлового будинку площею 2 621,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.

22.Суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав накладення арешту на зазначене нерухоме майно в цьому судовому провадженні знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду з огляду на таке.

23.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 3) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).

24.У клопотанні прокурора про арешт майна від 01.11.2016 необхідність накладення арешту на об`єкти нерухомості обґрунтовується серед іншого загрозою його відчуження з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (том 1 а. с.4-5).

25.Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність вказаних правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна (пункти 3, 4 частини 2 статті 170 КПК).

26.У випадку, передбаченому пунктом 3 частини 2 статті 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (частина 5 статті 170 КПК).

27.У випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження (частина 6 статті 170 КПК).

28.Матеріали клопотання містять (1) копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12013000000000507 станом на 24.10.2016, в якому у графах «особа, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї», «юридична особа, щодо якої здійснюється провадження та представник юридичної особи» щодо кримінальних правопорушень з правовою кваліфікацією стаття 191 частина 5; стаття 209, частина 3; стаття 366 частина 2; стаття 209частина 3 не заповнені; (2) копію повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 23.05.2014 у кримінальному провадженні № 12012000000000029 (том 1 а. с. 11-34); (3) запит від 30.05.2016 компетентним органам Угорщини на надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 (том 1 а. с. 35-40); (4) інформацію Федеральної прокуратури Швейцарської Конфедерації щодо запиту про надання доказів у вигляді інформації та документів (том 1 а. с.41-46); (5) копію виписки з реєстру юридичних осіб (том 1 а. с. 53), з якої вбачається, що засновником ТОВ «Холдингова компанія «Київреставратор» (код ЄДРПОУ 21665206) є ЛЄДОЄН ХОЛДІНГ ЛТД (БРИТАНСЬКІ ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ), при цьому хто є кінцевим бенефіціаром цього засновника ( ОСОБА_2 чи інша особа), з якої дати вказана компанія стала засновником (учасником) ТОВ «ХК «Київреставратор», на підставі якого правочину не вказано ні в зазначеній виписці, ні в інших документах, доданих до клопотання; (6) відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, за якими власником житлового будинку загальною площею 2 621,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 є ЗАТ «ХК «Київреставратор» (том 1 а. с. 59); (7) копії документів, що свідчать про зміну складу акціонерів ЗАТ «ХК «Київреставратор» (з ОСОБА_4 , яка в 2008 році володіла 100 % акцій статутного капіталу цього товариства через ОСОБА_5 до ОСОБА_2 ); останнім в 2011 році прийнято рішення про реорганізацію закритого акціонерного товариства у товариство з обмеженою відповідальністю з однойменною назвою - «ХК «Київреставратор» (том 1 а. с. 68-83).

29.Отже, як і стверджує представник апелянта, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали у цьому кримінальному провадженні: (1) жодна особа не набула статусу підозрюваного; (2) жодна юридична особа, у тому числі власник спірного майна, ТОВ «ХК «Київреставратор», не набула статусу юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; (3) жодна особа, у тому числі ПАТ «Родовід Банк», не зазначена в ЄРДР як потерпіла особа; (4) докази подання цивільного позову у цьому кримінальному провадженні відсутні.

30.Положення КПК щодо застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 КПК, не передбачають можливості накладання арешту на майно осіб, які не набули зазначених цими пунктами процесуальних статусів у зв`язку з будь-якими процедурними перепонами, у тому числі через виконання (чи затримку у виконанні) запитів в порядку Європейської конвенції про видачу правопорушників від 13.12.1957.

31.Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина 1 статті 50 КК). Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з КПК (стаття 96-8 КК).

32.Враховуючи відсутність у цьому провадженні підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна не має зачіпати майнових прав третіх осіб через неможливість в подальшому застосування конфіскації майна як виду покарання до їх майна. Якщо ж допустити таке обмеження майнових прав, то воно не буде переслідувати легітимну мету - забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна як виду покарання (чи як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи) за вироком суду.

33.Отже, прокурором не доведено наявність правових підстав накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільного позову).

34.Ухвала слідчого судді не містить обґрунтованих тверджень про відповідність матеріалів клопотання умовам застосування арешту майна з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 КПК, навіть відповідно до стандарту доказування (переконання), який КПК закріплює для вирішення питань арешту майна.

35.Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання його відчуження, а слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування зробив необґрунтований висновок про наявність правових підстав для арешту майна, що є предметом цього апеляційного розгляду, на підставі тих матеріалів, що були додані прокурором до клопотання про арешт майна.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

36.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

37.Суд апеляційної інстанції обмежений межами апеляційної скарги (стаття 404 КПК), тому не має можливості перевіряти ухвалу слідчого судді в іншій частині, ніж щодо тих доводів, які містяться в апеляційній скарзі та стосуються інтересів апелянта.

38.Суд прийшов до висновку, що слідчим суддею були помилково встановлені фактичні обставини справи, що призвело до надання їм невірної правової оцінки на підставі наявних матеріалів, наданих сторонами.

39.У зв`язку з цим, Суд приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді слід скасувати в частині, що стосується майнових інтересів апелянта.

40.Керуючись статтями 98, 170-173, 175, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - задовольнити.

2.Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2016 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013000000000507 в частині накладення арешту на частину житлового будинку площею 2 621,9 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12013000000000507 у цій частині - залишити без задоволення.

3.В іншій частині ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2016 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12013000000000507 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. В. Панаід

О. Ю. Семенников