- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
- Secretary : Zubritskoi A.M.
- Lawyer : Yermolaieva V.V.
- Prosecutor : Luchkiv Yu.V., Tkach I.M.
Справа № 991/5207/21
Провадження 1-кс/991/5288/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_7, яке погодив прокурор п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, неодруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000525 від 19.08.2020,
В С Т А Н О В И Л А:
02.08.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, яке погодив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000525 від 19.08.2020, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, в якому детектив просив:
застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6810000 грн.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,; також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_30, ОСОБА_31 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);
-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
-носити електронний засіб контролю.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.08.2021 клопотання визначено на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
Клопотання детектива мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченогоч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі;
2) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у виглядіпозбавлення воліз позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюта зконфіскацією майна;
3) наявні ризики того, що ОСОБА_6 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
5) зазначений у клопотанні розмір застави, з урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_6, є помірним для нього. У той же час є значним і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання із підстав, що в ньому викладені, просив його задовольнити. Додатково на запитання пояснив, що сума збитків обраховувалась шляхом простих математичних розрахунків на підставі інформації, розміщеної на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, про вартість однієї тонни зерна, що становить 7775 грн. При цьому, зерно вивезти не вдалось. Наразі обраховано вага пшениці, що мала бути передана відповідно до укладених договорів, оскільки орган досудового розслідування вважає, що саме така кількість пшениці мала бути вивезена за розробленим планом. Органом досудового розслідування призначено товарознавчу та економічну експертизи, які на даний час не завершені. Розмір застави, вказаний у клопотанні, обраховувався виходячи з майнового стану підозрюваного ОСОБА_6, та участі (ролі) ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно з даними, наявними в органу досудового розслідування саме 2 автомобілі перебувають у власності ОСОБА_6 . У резолютивній частині клопотання вказані особи, зокрема які викликались на допит в якості свідків, так як були присутні на хлібній базі у день відвантаження зерна 24.05.2021, та які направили повідомлення про неможливість прибуття до слідчого за викликом. Щодо утримання від спілкування підозрюваним ОСОБА_6 з певними особами, визначеними у резолютивній частині клопотання, пояснив, що просить заборонити спілкування лише щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що у разі відсутності ізоляції підозрюваного ОСОБА_6 є ризик знищення даних, які отримані в результаті проведення негласних слідчих розшукових дій - доступ до електронної системи «Icloud» ОСОБА_6, де вилучено листування, зокрема щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Однак, орган досудового розслідування вважає, що може бути інше листування, яке може зберігатись на відповідному хмарному сервісі, і як результат може бути знищено ОСОБА_6 . Дійсно у ОСОБА_6 проведено два обшуки, вилучено мобільні телефони. Щодо використання результатів проведення НСРД з кримінального провадження № 52021000000000083 в кримінальному провадженні № 52020000000000525 прокурор пояснив, що 04.06.2021 ці кримінальні провадження об`єднані в одне за № 52020000000000525. Надати в судовому засіданні постанову про об`єднання вказаних кримінальних проваджень немає технічної можливості, окремого дозволу на використання результатів НСРД в іншому кримінальному провадженні у разі їх об`єднання не передбачено законом. Ухвали суду про проведення НСРД отримувались органом досудового розслідування в обох кримінальних провадженнях. Щодо участі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення додатково вказав, що він не є службовою особою не є безпосереднім виконавцем, а організатором вчинення кримінального правопорушення службовою особою державного підприємства ОСОБА_32 . Вважає, що інший запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, вказаним у клопотанні, оскільки надані матеріали суду свідчать про те, що ОСОБА_6 втручався у діяльність правоохоронних органів, схиляв свідків до укладення угоди про визнання винуватості, ненадання показань, тому це є реальним доведеним ризиком. Сторона обвинувачення не отримала на сьогодні жодної версії від сторони захисту щодо кримінального правопорушення, окрім версії щодо не причетності вчинення ОСОБА_6 до вчинення злочину. На думку сторони обвинувачення, очевидним є факт обґрунтованості підозри, а також наявність вказаних у клопотанні ризиків.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 просив його задовольнити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Додатково на запитання пояснив, що наразі автомобіль «TOYOTA prado» переданий у користування іншій особі на підставі довіреності, але не перереєстрований. Щодо існування ризику знищення інформації яка розміщена в електронній системі «Icloud» ОСОБА_6, пояснив, що такий ризик відсутній, оскільки наразі органом досудового розслідування відомості були скопійовані і перебувають в сторони обвинувачення у розпорядженні. У ОСОБА_6 проведено два обшуки, детективи вилучили техніку, яку вважали за необхідне.
Звертав увагу на те, що у протоколі допиту свідка ОСОБА_33 є розбіжності щодо особи, яку орган досудового розслідування ідентифікував, як ОСОБА_6, оскільки свідок вказує, що особа на ім`я ОСОБА_34 є помічником ОСОБА_35, в іншому абзаці вказує, що ОСОБА_34 є «смотрящим». Окрім того, надає пояснення, що йому телефонував ОСОБА_34 з відповідного номеру. У додатку до протоколу є скріншот телефонного довідника з якого вбачається абонент « ОСОБА_36 замдиректора». Вказав, що визначена органом досудового розслідування застава є непомірною для ОСОБА_6, який виконує усі обов`язки, з`являється за викликами, переховуватись не має наміру.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисника ОСОБА_5, просив відмовити у задоволенні клопотання. Звертав увагу суду, що зобов`язується з`являтись за кожним викликом, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково на запитання надав відомості щодо своїх анкетних даних, про стан здоров`я, відсутність інвалідності, наявність хронічних хвороб, відсутність потреби у наданні медичної допомоги. Повідомив про постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Будинок за вказаною адресою належить на праві власності з 1999 року. Вказаний будинок подарувала мати в недобудованому стані, наразі вказаний будинок добудований та використовується, як постійне місце проживання. Мати проживає у квартирі, що перебуває у її праві власності. Мати є інвалідом II групи. Проживає за вказаною адресою сам. Окремо проживають колишня дружина, із якою він перебуває у нормальних стосунках, двоє дітей і один онук, діти повнолітні. Надає допомогу матері та родичам, зокрема сестрі. До 2008 року був директором приватного підприємства, яке виготовляло кабельну тару для кабельних заводів. На сьогодні, офіційно ніде не працює. Дохід отримує від професійної гри в спортивний покер. Декілька разів приймав участь у міжнародних турнірах, є гравцем від Федерації спортивного покеру України, з чим і були пов`язані більшість його виїздів за кордон. Оподаткування виграшів здійснюється одразу у країні, де відбувався турнір, тому таке оподаткування не відображене в Україні. Такі відомості є частково у мережі інтернет. Автомобіль «Infinity» придбав на початку 2021 року, вартістю 1770000 грн. Категорично ствердив, що ніколи не телефонував свідку ОСОБА_37 .
Слідча суддя, заслухавши думки прокурорів, підозрюваного, захисника, дослідивши та оцінивши матеріали додані до клопотання детектива та надані стороною захисту, дійшла такого висновку.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятоюстатті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Слідчою суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.06.2009 між Державним агентством резерву України (далі - Держрезерв) та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19.07.2016. Згідно з п. 2.1. зазначеного договору, зберігач зобов`язаний вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду. Станом на 01.03.2021 року на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» зберігались матеріальні цінностей державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон. З урахуванням положень договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 ДП «Хлібна база №76» було зобов`язано зберігати зазначене зерно пшениці державного резерву та здійснювати його відпуск лише на підставі відповідних розпоряджень (нарядів).
У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП « Хлібна база №76». ОСОБА_6 достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з керівником ДП «Хлібна база №76», вчинити інші дії, направлені на заволодіння майном державного резерву.
З цією метою ОСОБА_6 у невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 20.10.2020, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_38, якого наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к призначено на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76». Після призначення на відповідну посаду ОСОБА_39 21.10.2020 прийняв участь в інвентаризації зерна ІНФОРМАЦІЯ_3, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» та в силу свого службового статусу особисто пересвідчився в кількості та якості майна, зокрема, зерна пшениці державного резерву, яке на момент інвентаризації зберігалось на державному підприємстві, після чого передав такі відомості ОСОБА_6 . Отримавши такі відомості, ОСОБА_6 за участі інших невстановлених осіб у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76». Розроблений злочинний план передбачав заволодіння окремою частиною зерна пшениці ІНФОРМАЦІЯ_3, яке зберігалося на ДП «Хлібна база №76» під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці ІНФОРМАЦІЯ_3 під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві. Вказаний план забезпечував можливість приховати сліди злочинної діяльності, зокрема, частково приховати реальну нестачу зерна пшениці державного резерву, яка утвориться в результаті таких дій.
ОСОБА_6 усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_6 у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим йому ОСОБА_30, який є єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина». Повідомивши останньому деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_40 в якості пособника у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ТОВ«Торговий дім «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі поклажодавцю.
ОСОБА_39 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
Надалі, ОСОБА_39, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді подальшого кримінального переслідування за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у період з 10.03.2021 по 12.03.2021, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця, звернувся до Державного агентства резерву України з заявою від 22.03.2021 про звільнення із займаної посади та наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_41 № 59-к від 23.03.2021 був звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».
Оскільки реалізація плану без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях не була можлива, ОСОБА_6 та ОСОБА_40, у період з 12.03.2021 по 24.03.2021 посвятили у раніше розроблений злочинний план рідного брата ОСОБА_42 ОСОБА_43, якому запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.
Після отримання згоди ОСОБА_43 та призначення його наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_41 № 61-к від 24.03.2021 на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76», саме ОСОБА_44 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.
ОСОБА_44, обіймаючи посаду виконуючого обов`язків генерального директора ДП«Хлібна база №76», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.
На виконання злочинного плану, його учасниками між ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» було підписано договір складського зберігання зерна № 31 від 27.11.2020 року, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання, без наміру його реального виконання; підписано лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47 від 24.02.2021 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву; підписано лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебуває на зберіганні ДП «Хлібна база №76» відповідно до договору; підписано наказ №7 від 04.03.2021, відповідно до якого ніби то мали розпочатись оздоровчі заходи зерна, а саме: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії без реального наміру виконання таких дій; підписано 4 розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021, якими передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці
2 класу Держрезерву; підписано від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. № 50 від 30.03.2021 на ім`я Держрезерву, щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637176 кг; забезпечено внесення відомостей, підписання невстановленою особою та скріплення печаткою ДП «Хлібна база №76» до актів доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна та одержання в результаті відходів третьої категорії; забезпечено складання завідомо неправдивих офіційних документів щодо передачі до ДП «Хлібна база №76» на відповідальне зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу в обсязі 1558290 кг шляхом підписання складських квитанцій на зерно № 1 від 26.04.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 26.04.2021, № 4 від 28.04.2021, № 5 від 10.05.2021, № 6 від 10.05.2021, а всього зазначеними складськими квитанція створено видимість про прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг. Надалі у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, ОСОБА_31, з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечено підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76» 39 штук товарно-транспортних накладних, згідно яких ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж пшеницю 3 класу, а ОСОБА_40 підписав їх та скріпив печаткою ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина».
Надалі 23.05.2021 ОСОБА_31, підшукано окремих фізичних осіб з числа раніше звільнених працівників ДП «Хлібна база №76», які за рахунок своїх професійних знань та навичок мали забезпечити технологічний процес із завантаження зерна пшениці державного резерву у вантажні транспорті засоби, а ОСОБА_40 підготовив та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база №76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_42 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1500 тон.
Надалі ОСОБА_44 на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном державного резерву, використовуючи своє службове становище, 24.05.2021, перебуваючи на території ДП «Хлібна база №76» у с. Кавуни Миколаївської області, забезпечив безперешкодний заїзд вантажного автотранспорту та його виїзд із вантажем - зерном пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база №76» та забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база №76» та Книзі вагаря ДП «Хлібна база №76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг пшениці 3 класу та підписання з боку ДП «Хлібна база №76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства. Однак дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами Національного антикорупційного бюро України у ході слідчих дій.
Орган досудового вважає, що ОСОБА_6 в якості організатора кримінального правопорушення взяв на себе та реалізував: загальну організацію вчинення кримінального правопорушення; забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.
Із клопотання вбачається, що згідно з оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України про рівень закупівельних цін станом на 21.05.2021, вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на зазначену дату становить 7755 грн за тону. Також органом досудового розслідування встановлено, що у ході підготовки до вчинення кримінального правопорушення, направленого на заволодіння майном державного резерву, ОСОБА_44 та ОСОБА_40 узгоджували свої дії безпосередньо з ОСОБА_6, який будучи організатором кримінального правопорушення керував діями вказаних осіб, направлених на реалізацію злочинного плану та доведення кримінального правопорушення до кінця.
Наведені вище обставини свідчать про організацію ОСОБА_6 у співучасті з іншими особами кримінально-протиправних дій, направлених на заволодіння зерном пшениці державного резерву у загальному обсязі 1 558 тон 290 кг на загальну суму 12084539 гривень. При цьому, ОСОБА_6 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
27 липня 2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України (т. 2 а.с. 122-128, 130)
Таким чином, ОСОБА_6 є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (ч. 6 ст. 12, примітка ст. 45 КК України).
Щодо наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Положення кримінальногопроцесуального законодавстване розкриваютьпоняття «обґрунтованостіпідозри».В оцінціцього питанняслідча суддякористується практикоюЄвропейського судуз правлюдини,яка відповіднодо ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» єджерелом права.У п.32рішення «Фокс,Кемпбел і Гартлі протиСполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86), п. 175 рішення «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21квітня 2011року (заява № 42310/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» від 28листопада 2017року (заява№72508/13) Європейський судз правлюдини вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
З огляду на зазначене необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_6 підозри детективом надані зібрані під час досудового розслідування докази. При цьому, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, а саме: статутом ДП «Хлібна база №76», яким передбачені повноваження керівника зазначеного державного підприємства (т. 1 а.с. 32-39); договором № юр-2зб/363-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 з додатковою угодою до нього, яким передбачений обов`язок ДП «Хлібна база №76» зберігати майно державного резерву (т. 1 а.с. 39зворот-40зворот, 41-41зворот); наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к про призначення ОСОБА_45 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76», що у свою чергу надало співучасникам кримінального правопорушення приступити до виконання злочинного плану (т. 1 а.с. 42); листом ДП «Хлібна база №76» від 11.11.2020 на адресу Держрезерву, який свідчить про обізнаність ОСОБА_45 про наявність зерна державного резерву на зберіганні на ДП «Хлібна база №76» (т. 1 а.с. 42-43); договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020 з додатковою угодою до нього, укладеним на виконання злочинного плану між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» (т. 1 а.с. 43зворот-46); листом ДП «Хлібна база №76» вих. № 15 від 21.01.2021 на адресу Держрезерву, який свідчить про обізнаність ОСОБА_45 про відсутність поклажодавців на державному підприємстві та наявність значної суми кредиторської заборгованості (т. 1 а.с. 47 зворот-48); розпорядженням ДП «Хлібна база №76» № 1 від 17.02.2021, у якому зазначено про невідповідність якісних показників зерна пшениці державного резерву, наказом ДП «Хлібна база №76» № 1-р від 17.02.2021 про перевірку наявності, якісного стану та умов зберігання зерна державного резерву, наказом ДП «Хлібна база №76» № 7 від 04.03.2021 про проведення оздоровчих заходів зерна Державного агентства резерву України, підписаним ОСОБА_38 на виконання злочинного плану (т. 1 а.с. 48 зворот); листами ДП «Хлібна база №76» № 47 від 24.02.2021 та № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву, якими ОСОБА_39 на виконання злочинного плану порушував питання про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву (т. 1 а.с. 50зворт-51); наказом Держрезерву від 23.03.2021 № 59-к про звільнення ОСОБА_45 з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76», що свідчить про добровільну відмову останнього від готування до вчинення кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 51зворот); наказом Держрезерву від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_43 в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76», що було забезпечено ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 52); наказом ДП «Хлібна база № 76» від 26.03.2010 № 10, згідно якого ОСОБА_44 приступив до виконання обов`язків генерального директора ДП «Хлібна база №76» (т. 1 а.с. 52 зворот); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП «Хлібна база №76», яким підтверджено факт набуття ОСОБА_31 повноважень керівника зазначеного державного підприємства (т. 1 а.с. 53-55зворот); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким підтверджено, що ОСОБА_40 є єдиним учасником та керівником зазначеної юридичної особи (т. 1 а.с. 56-61); витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими підтверджується, що ОСОБА_44 та ОСОБА_40 є рідними братами (т. 1 а.с. 61зворот-64); листом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_43 вих. № 50 від 30.03.2021 на адресу Держрезерву, у якому зазначено про проведення оздоровчих заходів із зерном та утворення різниці у вигляді 781403 кг пшениці після таких заходів, у тому числі 637176 кг відходів третьої категорії (т. 1 а.с. 64 зворот); розпорядженням-актами на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021 та актами доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 у яких зазначено про проведення сушіння зерна державного резерву та утворення відходів третьої категорії у загальному обсязі 637176 кг (т. 1 а.с. 68зворот); листуванням ДП «Хлібна база № 76», ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» з АТ «Миколаївобленерго» щодо укладення договору поруки по сплаті послуг з електропостачання на ДП «Хлібна база № 76» (т. 1 а.с. 69-69зворот); договором поруки № 47/1-п від 01.04.2021, укладеним між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» взяло на себе зобов`язання виконання ДП «Хлібна база №76» свого обов`язку по сплату боргу ДП «Хлібна база № 76» по сплаті за поточне споживання електроенергії за період з 01.03.2021 по 30.06.2021 (т. 1 а.с. 70-70зворот, 72-72зворот); договором про переведення боргу № 03/10-115 від 01.04.2021 між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким борг ДП «Хлібна база № 76» за постачання електричної енергії у сумі 132036,82 грн переведено на ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» (т. 1 а.с. 71-71зворот); наказом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_43 від 29.03.2021 № 11 про прийняття на роботу ОСОБА_46 на посаду в.о. начальника виробничо-технічної лабораторії строком на один місяць (т. 1 а.с. 73); наказом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_43 від 29.03.2021 № 12 про прийняття на роботу ОСОБА_47 на посаду в.о. головного інженера строком на один місяць (т. 1 а.с. 73 зворот); товарно-транспортними накладними з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу (т. 1 а.с. 74-93); складськими квитанціями на зерно з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання пшениці м`якої 3 класу у загальному обсязі 1 558290 кг (т. 1 а.с. 93зворот-94зворот); дозволом-довіреністю на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_42 (т. 1 а.с. 98); додатком № 1 до дозволу-довіреності на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021, у якому наведений перелік з восьми автомобілів, які у подальшому забезпечили вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» (т. 1 а.с. 99); довіреністю ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_42 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу в обсязі 1500 тон (т. 1 а.с. 99 зворот); товарно-транспортною накладною № 8 від 24.05.2021 з відомостями про відвантаження з ДП «Хлібна база №76» до ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу вагою 43940 кг (т. 1 а.с. 100); відомостями з книги вагаря ДП «Хлібна база № 76», журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей, вагового журналу для реєстрації зважування на автоматичних вагах, у яких зафіксовано інформацію про рух пшениці 3 класу на ДП «Хлібна база №76» (т. 1 а.с. 96-96зворот); протоколом допиту свідка ОСОБА_8, який до 09.02.201 працював начальником команди відомчої воєнізованої охорони та який пояснив, що ОСОБА_39 приблизно в середині січня 2021 року запропонував йому прийняти участь у діях, спрямованих на заволодіння зерном пшениці державного резерву, зокрема, внести відомості до журналів охорони про нібито завезення на зберігання до ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» в обсязі 1000 тон та подальше вивезення зерна пшениці державного резерву під виглядом повернення матеріальних цінностей зазначеній юридичній особі (т. 1 а.с. 100зворот-105); протоколами допиту свідка ОСОБА_9, який працює охоронцем на ДП «Хлібна база №76» та який пояснив, що 24.05.2021 до нього звернувся ОСОБА_44 та повідомив, що буде вивозитись зерно, яке раніше було завезено до державного підприємства, що він самостійно заповнить всі необхідні для вивезення зерна пшениці документи та у подальшому надав вказівку на випуск з території державного підприємства вантажних автомобілів, завантажених зерном пшениці (т. 1 а.с. 105зворот-109зворот); протоколами допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_48, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які 24.05.2021 були задіяні у перевезенні зерна пшениці з ДП «Хлібна база № 76» до Миколаївського морського порту. Зазначені особи підтвердили факт вивезення зерна пшениці з державного підприємства та повідомили, що товарно-супровідні документи, які надавались ним на ДП «Хлібна база №76» для транспортування зерна пшениці, за вказівкою невстановлених осіб замовників таких послуг з перевезень віддавались після виїзду з території державного підприємства невстановленим особам та мали мінятись на інший комплект товарно-супровідних документів (т. 1 а.с. 110-131); протоколами допиту свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, які працюють охоронцями на ДП «Хлібна база № 76» та які повідомили, що завезення пшениці на зберігання на ДП «Хлібна база № 76» від інших поклажодавців у період квітня-травня 2021 року не було (т. 1 а.с. 131зворот-145); протоколом огляду детективом НАБУ книги вагаря ДП «Хлібна база № 76», журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей, вагового журналу для реєстрації зважування на автоматичних вагах, вилучених 25.05.2021 у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, у яких зафіксовані відомості про переміщення пшениці 3 класу ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» у квітні-травні 2021 року (т. 1 а.с. 145зворот- 148зворот); протоколом огляду детективом НАБУ складських квитанцій на зерно, вилучених 25.05.2021 у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, у яких зафіксовані відомості про прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці м`якою 3 класу у загальному обсязі 1558290 кг (т. 1 а.с. 149-151); протоколами оглядів напівпричепів із зерном пшениці, які приймали участь 24.05.2021 у вивезенні зерна пшениці з ДП «Хлібна база №76» (т. 1 а.с. 158-174зворот); протоколом огляду вмісту веб-ресурсу «agro.me.gov.ua» Міністерства аграрної політики та продовольства України з відомостями про середній рівень закупівельної ціни пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на 21.05.2021 на рівні 7755 грн за тону. З урахуванням зазначеної ціни, загальна вартість 1558290 кг пшениці 3 класу складає 12084538,95 грн (т. 1 а.с. 151зворот-157зворот); протоколом огляду карти пам`яті micro SD, на якій зафіксовані результати негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронної інформаційної системи «Icloud», акаунт у які зареєстрований за ОСОБА_6 за абонентським номером « НОМЕР_1 ». З протоколу огляду вбачається, що у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості, зокрема, про спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_38, ОСОБА_31, іншими особами, у ході якого сторони спілкування обмінюються повідомленнями та інформацією, направленою на виконання злочинного плану (т. 1 а.с. 179 зворот-251, т. 2 а.с. 1-1зворот); протоколами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та іншими доказами у їх сукупності (т.1 175-179, т.2 а.с. 2-76, 92-121); змістом повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2021 (т. 2 а.с. 122-131 ).
Слід зазначити,що слідчасуддя враховуєпояснення прокурорав судовомузасіданні щодоможливості використаннядоказів,здобутих уході розслідуваннякримінального провадження№ 52021000000000083в кримінальномупровадженні №52020000000000525,оскільки,як пояснивпрокурор,04.06.2021ці кримінальніпровадження об`єднанів однеза №52020000000000525,що узгоджуєтьсяіз змістомдосліджених доказів,витягу ізЄРДР (т.1а.с.28-29),із якоговбачається,що у кримінальному провадженні№ 52020000000000525здійснюється досудоверозслідування кримінальногоправопорушення,у якому ОСОБА_6 повідомленопро підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу, що обрахування особливо великого розміру майна, з метою кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення здійснено органом досудового розслідування у примітивний спосіб, шляхом множення закупівельної вартості однієї тонни зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області на кількість зерна, замах на заволодіння яким інкримінується підозрюваному, з огляду на те, що орган досудового розслідування на даному етапі має можливість перевірити таке обрахування із застосуванням спеціальних знань та достовірним врахуванням року урожайності зерна. Разом з тим, слідча суддя бере до уваги, що обраний спосіб обрахунку не є таким, який заборонений положеннями КПК України, та твердження прокурора про те, що на даний час призначено товарознавчу та економічну експертизи, які не завершені.
Ураховуючи викладене, слідча суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити закінчений замах на вчинення злочину за наведених у ній обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк на строк від семидо дванадцятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох роківта зконфіскацією майна. З урахуванням положення ст. 68 ч.3 КК за вчинення замаху на злочин строк і розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті. Вказане, особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Установлені обставини у ході досудового розслідування, зокрема наявність закордонного паспорту, систематичні поїздки за кордон, вказують на наявність реальної загрози втечі ОСОБА_6 за межі території України, можливості подальшого переховування на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження такої втечі та подальшого розшуку підозрюваного.
Слідча суддя погоджується з доводами детектива, викладеними у клопотанні щодо наявності такого ризику, вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, наразі існує. Також слідча суддя враховує матеріальний стан та спосіб отримання доходів підозрюваного ОСОБА_6, який очевидно дає можливість перебувати йому як за межами кордонів України так і на території України тривалий час. Окрім того, слідча суддя враховує відомості про наявність значної кількості знайомих осіб ОСОБА_6, які проживають за межами території України, що також може сприяти переховуванню ОСОБА_6 .
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчій судді підстави дійти до висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування та суду.
Стороною захисту не надано жодного доказу легальності отримання доходів ОСОБА_6, з огляду на низький їх офіційний рівень та очевидну невідповідність вартості майна, яке перебуває у його власності.
Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Доводи, викладені у клопотанні детектива НАБУ ОСОБА_7 щодо незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема те, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 із залученням ОСОБА_35 вчинялись дії, направлені на схиляння ОСОБА_49 до надання показань в якості свідка в іншому кримінальному провадженні, укладення угоди про визнання винуватості та на ОСОБА_33, зокрема щодо передачі накопичувача на жорстких дисках з відео-реєстратора безпосередньо ОСОБА_50, слідча суддя не може врахувати на користь задоволення клопотання. Так, зазначені протоколи допиту свідків дійсно містять відомості (показання) про те, що неідентифікована особа на ім`я ОСОБА_34 із залученням ОСОБА_35 вчиняв такі дії, однак надані докази не підтверджують, що такі дії вчиняв саме ОСОБА_51, оскільки не містять даних про впізнання (ідентифікації) свідками особи на ім`я ОСОБА_34 саме, як ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 58-63, 63 зворот-67).
Окрім того, доводи клопотання про те, що свідки, які не допитані та які не з`явились на допит, направивши листи однакового змісту про неможливість прибути до органу досудового розслідування, не свідчать про те, що на таких свідків здійснюється вплив підозрюваним ОСОБА_52 чи іншими особами за його вказівкою.
Ураховуючи викладене, слідча суддя вважає, що вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує, хоча доводи (обґрунтування) щодо доведення існування такого ризику не у повній мірі знайшли своє підтвердження.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У клопотанні детектив зазначає, що на даний час органом досудового розслідування з об`єктивних причин не проведено усіх необхідних слідчих та розшукових дій з метою виявлення та вилучення документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Зокрема до даного часу не віднайдено частину документів, які 24.05.2021 використовувались водіями та були передані ними невстановленим особам.
Слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, дасть можливість ОСОБА_6 вчинити певні дії з такими речами та документами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини.
При цьому, слідча суддя звертає увагу, що у судовому засіданні прокурор не вказав, які заходи щодо відшукання документів, які використовувались 24.05.2021 для вивезення зерна пшениці, вжиті органом досудового розслідування, який результат цих дій та чи існує до даного часу можливість їх відшукати.
Слідча суддя критично оцінює доводи детектива у клопотанні і прокурора в судовому засіданні, що на даному етапі досудового розслідування органу досудового розслідування, що відповідно до показань свідка ОСОБА_33, який допитувався щодо обставин вчинення іншого епізоду кримінального провадження, до вчинення якого також може бути причетний ОСОБА_6, особа на ім`я ОСОБА_34 телефонувала ОСОБА_53 з приводу місцезнаходження записів відеоспостереження з ДП «Хлібна база №73» та повідомив, що з цього питання ОСОБА_53 зателефонує ОСОБА_54, після чого останній звернувся з пропозицією до ОСОБА_33 про передачу йому носія інформації з такими відеозаписами. Детектив у клопотанні стверджував, що з цього вбачається, що ОСОБА_51 вчиняв безпосередні дії, направлені на приховування або знищення доказів, які можуть висвітлювати факти його причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень. Разом з тим докази ідентифікації особи на ім`я ОСОБА_34 саме, як ОСОБА_6 слідчій судді не надано. Також детектив у клопотанні вказував на використання електронних засобів зв`язку ОСОБА_6, що свідчить про наявність у нього можливості знищення інших технічних засобів, які містять інформацію про переписку та створення в електронному вигляді документів, що мають значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. Однак, як встановлено у ході судового засідання у ОСОБА_6 проведено два обшуки, вилучено технічні засоби, які детективи вважали за необхідне, віднайдену інформацію скопійовано на окремий носій, оглянуто та належним чином зафіксовано, а відтак ризик знищення чи спотворення уже здобутих доказів вбачається надуманим, а інших можливих припущенням.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.
У клопотанні детектив вказує на те, що у ОСОБА_6 тісні зв`язки з представниками правоохоронних органів та Держрезерву, із якими він здійснював активний обмін документами та інформацією, що стосується обставин вчинення кримінального правопорушення. Також у ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_6 збирав відомості від інших осіб про детектива, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні. На думку детектива, вказане свідчить про можливості та зв`язки, наявні у підозрюваного ОСОБА_6, останній зможе використати і у подальшому для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості тощо.
Слідча суддяне приймаєвказані доводидетектива,щодо наявностіризику перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чиномчи вплинутина йогохід,оскільки такідоводи наразінічим непідтверджуються,а особи,із якимивелась переписката яківказані якконтакти умобільному терміналі,вилученому у ОСОБА_6 не ідентифікованібудь якимидоказами як представникиправоохоронних органівта Держрезерву, а такі обставини лише у загальних фразах зазначені у клопотанні. У зв`язку з цим, слідча суддя вважає такий ризик не доведеним.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Детектив у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6810000 грн та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частини п`ятою статті 176 КПК України.
ОСОБА_6 не є особою, до якої може бути застосовано ч. 5 ст. 176 КПК України, так як кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, не зазначено в переліку статей, визначених у наведеній нормі.
Розмір санкцій, визначений у інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушеннях не передбачають безальтернативного застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи застави в силу положень ч.8 ст. 194 КПК України.
Ураховуючи, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, беручи до уваги тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, соціальні зв`язки підозрюваного, наявність постійного місця проживання та належність йому житлового будинку, у якому він проживає, твердження про наявність ряду хронічних захворювань, наявність обґрунтованих та встановлених в судовому засіданні ризиків, слідча суддя вважає, що прокурором не доведено наявності обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, - недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України.
Більш м`якими запобіжними заходами у порівнянні із триманням під вартою є: домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов`язання.
Виходячи із наведених обставин, слідча суддя дійшла висновку, що ОСОБА_6 не є особою, яка без застосування додаткових обмежувальних заходів у вигляді ізоляції від суспільства буде виконувати покладені судом на нього обов`язки, тому до нього не може бути застосовано такий запобіжний захід як особисте зобов`язання (ст. 179 КК України) чи застава. Відсутність поручителів унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки (ст. 180 КПК України).
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, наявності встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, майнового стану підозрюваного ОСОБА_6, наявність рухомого та нерухомого майна, наявність осіб, які зможуть надавати йому необхідну допомогу у постачанні продуктів та медикаментів у разі такої необхідності (колишня дружина, із якою останній перебуває у нормальних стосунках), пояснень підозрюваного в судовому засіданні, слідча суддя дійшла висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.
Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України» (заява № 33579/04, рішення від 16.12.2010, п. 62), в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (ч. 1 ст. 181 КПК України).
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу та переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідча суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного 48 років; не судимий; відомості про його майновий стан; сімейний стан неодружений; його заяву про осіб, які перебувають на утриманні у підозрюваного, зокрема матір похилого віку, яка має інвалідність II групи, наявність хронічних захворювань; соціальні зв`язки підозрюваного; твердження про можливість отримання доходу від гри у спортивний покер; що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжкого корупційного злочину, вид і розмір покарання, яке йому загрожує; відсутність наслідків у вигляді шкоди, завданої злочином, так як замах на заволодіння 1558290 кг пшениці 3 класу на суму 12084538,95 грн. не закінчено із причин, що не залежали від волі підозрюваного.
Також слідча суддя враховує пояснення в судовому засіданні підозрюваного ОСОБА_6 щодо підтримання відносин з колишньою дружиною, яка зможе забезпечувати підозрюваного необхідними для життєдіяльності речами, продуктами харчування, тощо. Також слідча суддя враховує пояснення ОСОБА_6, що наразі відсутня необхідність у наданні медичної допомоги зважаючи на наявність хронічних хвороб, при цьому документів підтверджуючих не надав суду.
Отже, слідча суддя дійшла висновку, що цілодобовий домашній арешт не створить перешкоди для доступу підозрюваного до необхідних медичних послуг у разі необхідності шляхом виклику карети швидкої допомоги, не порушить його право на охорону здоров`я та медичну допомогу, гарантовану Конституцією України.
З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, а також у разі закінчення строку досудового розслідування, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
З огляду на ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури. Слідча суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є співмірним особі підозрюваного, обставинам кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, ролі у ньому ОСОБА_6 як організатора.
Метою домашнього арешту має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Отже,слідча суддявважає занеобхідне покластина підозрюваногообов`язки,що визначеніч.5ст.194КПК України,необхідність покладенняяких доведенастороною обвинуваченняу судовомузасіданні,а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_55, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_56, ОСОБА_57 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2021 у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Формулювання обов`язку щодо заборони спілкуватись із будь-якими особами, за виключенням захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду, як зазначено у клопотанні не ґрунтується на положеннях закону.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом, в тому числі продовженого, а також у разі закінчення строку досудового розслідування, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).
На підставі наведеного вище, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, оскільки до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням кола відповідних обов`язків та в межах строку досудового розслідування.
Керуючись статтями 2, 7, 131-132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідча суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання детектива задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, в межахстроку досудовогорозслідування - до 26 вересня 2021 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2)не відлучатися із м. Харкова без дозволу детектива, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_55, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ;
утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_56, ОСОБА_57 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2021 у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
В іншій частині клопотання відмовити.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного визначити до 26.09.2021.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 закінчується 26 вересня 2021 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити детектива і прокурора.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, захиснику.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1