- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
- Secretary : Sevriuk K.A.
- Lawyer : Myronenka S.S.
- Prosecutor : Tkach I.M.
Справа № 991/5209/21
Провадження 1-кс/991/5290/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
прокурора САП Ткача І. М.
захисника, адвоката Мироненка С. С.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ, Національне бюро) Тєбєкіна Віталія Валерійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч .1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА
02.08.2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Тєбєкіна В. В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У клопотанні зазначено, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року за підозрою, серед іншого, ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
Детектив зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року серед інших розслідуються обставини можливого замаху на заволодіння матеріальними цінностями Державного агентства резерву України. Так, орган досудового розслідування зазначає, що отримав дані про те, що ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 76») та службовими особами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Слобожанщина» (43593464) та іншими особами, вчинили у період з 20.10.2020 по 24.05.2021 замах на заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві - зерна пшениці у кількості 1558,29 тон на загальну суму близько 12 084 539 грн. Детектив у клопотанні зазначає про таке.
Станом на 01.03.2021 року на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база № 76» зберігалися матеріальні цінності державного резерву - пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тонн, пшениця 2 класу у кількості 783,313 тонн. З урахуванням положень договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 року ДП «Хлібна база № 76» було зобов`язане зберігати це зерно пшениці державного резерву, та здійснювати його відпуск лише на підставі відповідних розпоряджень (нарядів).
Не пізніше 20.10.2020 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення заволодіння чужим майном - матеріальними цінностями Держрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП «Хлібна база № 76». З цією метою він вступив у злочинну змову із раніше знайомим йому ОСОБА_4 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , погодив із ним співучасть, та, використовуючи свій вплив та зв`язки із керівництвом Держрезерву, забезпечив призначення ОСОБА_4 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» (наказ Держрезерву № 315-к від 20.10.2020 року). ОСОБА_3 також вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є єдиним учасником та директором ТОВ «ТД «Слобожанщина».
За планом ТОВ «ТД «Слобожанщина» мало укласти договір складського зберігання із ДП «Хлібна база № 76», проте не передавати майно на зберігання, а в подальшому вивезти майно Держрезерву (зерно пшениці), яке нібито передавалося на зберігання. Також, частина зерна пшениці мала бути списана під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву. Знаючи про це, ОСОБА_4 від імені ДП «Хлібна база № 76» підписав договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року із ТОВ «ТД «Слобожанщина», за умовами якого державне підприємство як зерновий склад прийняло від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. Від імені ТОВ договір підписав ОСОБА_1 .
В подальшому, 24.02.2021 року ОСОБА_4 підписав лист № 47 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт із збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці. 01.03.2021 року він підписав інший лист № 47/1 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна Держрезерву, що перебуває на зберіганні державного підприємства відповідно до договору. В подальшому ОСОБА_4 також підписав наказ № 7 від 04.03.2021 року, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії. Він також підписав розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур № 1, 2, 3, 4 від 04.03.2021 року, якими було передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці Держрезерву масою 868921 кг, 6151326 кг, 30011 кг, 76405 кг відповідно - однак у подальшому 22.03.2021 року звернувся до Держрезерву із заявою про звільнення із займаної посади та 23.03.2021 року його було звільнено з посади в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76». Детектив стверджує, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення.
Маючи на меті реалізувати до кінця спільний злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 посвятили у свій план рідного брата ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Йому вони за окрему грошову винагороду запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база № 76», та у подальшому використати своє службове становище для заволодіння зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігалося на державному підприємстві. Після того як той погодився, ОСОБА_3 за участі інших невстановлених осіб використав свій вплив та зв`язки з керівництвом Держрезерву та забезпечили призначення ОСОБА_6 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база №76». 24.03.2021 року його було призначено на цю посаду наказом № 61-к т.в.о. голови Державного агентства резерву України ОСОБА_7 .
Згідно із наявною інформацією, зазначає детектив, на цьому етапі злочинний план полягав у заволодінні зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», у кількості 1558,29 тон. Упродовж квітня-травня 2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем, оформили товарно-супровідні документи з недостовірними відомостями щодо нібито отримання на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці в кількості приблизно 1500 тон, щоб у подальшому забезпечити відвантаження зазначеного зерна пшениці на користь вищезазначеного суб`єкта господарювання під виглядом повернення майна, отриманого раніше на зберігання, яке в дійсності державному підприємству на зберігання не передавалось.
24.05.2021 року з метою нібито повернення поклажодавцю залишеного на зберігання майна, залучили спеціальні вантажні автомобілі, організували вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тонни. Станом на 21.05.2021 року вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області складала 7755 грн за тонну. Тому, підсумовує детектив, службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншими особами здійснили незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном - зерном пшениці 3 класу Державного агентству резерву України на загальну суму приблизно 12 084 539 грн (1558,29 тонн * 7755 грн), тобто в особливо великому розмірі, що кваліфікується за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Стверджувана детективом роль ОСОБА_1 у вчиненні злочину полягала у тому, що він:
-підписував від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» офіційні документи щодо нібито передачі на зберігання зерна пшениці до ДП «Хлібна база № 76»;
-готував та підписував від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документи, необхідні для вивезення зерна пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база № 76» під виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.
Як зазначає детектив, у період з 23.05.2021 року по 24.05.2021 року ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», керівником якого він є, не передавало зерно пшениці на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76», підготував та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 року на відвантаження зерна з додатком, у якому наведено перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база № 76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у м. Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», а також довіреність № 20 від 24.05.2021 року на ім`я ОСОБА_1 на отримання від ДП «Хлібна база № 76» пшениці 3 класу у кількості 1 500 тонн за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 року. Своїми діями він, за твердженнями детектива, сприяв вчиненню кримінального правопорушення, зокрема, забезпечив створення засобів для вчинення кримінального правопорушення, а саме товарно-транспортних накладних, які використовувались як для вчинення кримінального правопорушення, так і для приховування його слідів. Детектив переконаний, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про спричинення такими діями негативних наслідків, проте бажав їхнього настання, оскільки складення та підписання ним завідомо неправдивих документів слугувало засобом заволодіння чужим майном, та мало приховати сліди кримінального правопорушення.
Обґрунтування клопотання
Як зазначає детектив, 27 липня 2021 року о 12:13 ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миргороді Полтавської області, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Повідомлення було здійснено у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року (у повідомленні про підозру зазначено неправильний рік дати реєстрації кримінального провадження у ЄРДР).
У клопотанні зазначається, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме установчими документами ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина»; договорами відповідального зберігання, складського зберігання та іншими угодами, укладеними із ДП «Хлібна база № 76»; наказами про призначення на посаду ОСОБА_4 , та, в подальшому, ОСОБА_6 в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» та їхнє звільнення; листами ДП «Хлібна база № 76» від 11.11.2020 року, 21.01.2021 року, та 17.02.2021 року, які підтверджують обізнаність ОСОБА_4 про наявність зерна державного резерву на зберіганні ДП «Хлібна база № 76», відсутність поклажодавців на державному підприємстві, наявність значної суми кредиторської заборгованості, та стосуються того, що ОСОБА_4 на виконання злочинного плану порушував питання про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву; витягом із ЄДР щодо ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким підтверджується, що ОСОБА_1 є єдиним учасником та керівником цієї юридичної особи; витягами із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими підтверджується, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є рідними братами; товарно-транспортними накладними з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу; складськими квитанціями на зерно з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання пшениці м`якої 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг; дозволом-довіреністю на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 року на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_1 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших; протоколами огляду документів (книги вагаря, складських квитанцій на зерно, напівпричепів із зерном пшениці тощо); та іншими доказами.
Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вплинути на його хід.
Таким чином, на думку детектива, до ОСОБА_1 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Детектив зазначає, що ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його соціальний та майновий стан і його відносини з особами, які надають забезпечення, застава у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 270 000 грн є помірною для нього. Детектив також додав до клопотання документи на підтвердження майнового стану та доходів ОСОБА_1 та інших осіб, що можуть бути причетними до вчинення злочину.
Детектив також зазначає, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_1 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);
-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
-носити електронний засіб контролю.
Доводи сторін
Прокурор Ткач І. М. підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики.
Захисник, адвокат Мироненко С. С. заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що 27.07.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду було проведено обшук житла ОСОБА_1 , під час якого його повідомили про підозру. Заперечуючи проти обґрунтованості підозри, адвокат стверджує, що, зважаючи на об`єктивну сторону злочину та особливості цього кримінального провадження, необхідним є довести, що майно (пшениця 3 класу) є саме тією пшеницею, котра належить Державному агентству резерву України, та воно перебувало у віданні ДП «Хлібна база № 76», яка здійснювала зберігання вказаної пшениці, також зазначене кримінальне правопорушення передбачає наявність потерпілого, якому було завдано збитки або які можуть бути спричинені внаслідок вчинення злочину. З матеріалів справи не підтверджено належність зерна пшениці 3 класу Державному агентству резерву України; стверджується, що заволодіння відбувалося саме пшеницею 3 класу, проте без експертного дослідження зерна його клас не може бути встановленим, та це є припущенням; для кваліфікації злочину за ч. 5 ст. 191 КК України необхідно довести розмір завданої шкоди в особливо великих розмірах, чого не було зроблено; в тексті підозри детектив та прокурор понад 10 разів вказують, що точний час та місце виявити не вдалося, що означає, що обвинувачення є необґрунтованим та некоректним; у підозрі стверджується, що було створено штучні умови для чистки, сепарації та оновлення зерна, проте проведення таких заходів було ініційовано не ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 , а комісією підприємства, що складалася із 5 осіб, в тому числі представником Держрезерву, який був уповноважений на підписання відповідного акта як представник власник зерна; між ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» виникли господарські правовідносини на підставі договору складського зберігання від 27.11.2020 року, та всі документи між контрагентами було складено відповідно до чинного законодавства. Щодо ризику переховування, адвокат зазначає, що він є необґрунтованим, оскільки підозрюваний має на утриманні неповнолітніх дітей, дружину та батька пенсійного віку; має хронічні захворювання; понад два роки постійно мешкає за однією адресою; має постійне місце роботи у ТОВ «ТД «Слобожанщина» та КП «Санепідсервіс»; прибуває на допити; детектив не підтверджує ризик виїзду за кордон, а також попередні виїзди та наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон; детектив своїми формулюваннями порушив презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини. Щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адвокат зазначає, що всі речі та документи, що мали значення для слідства було вилучено; також, орган досудового розслідування проводить розслідування майже протягом року, та необґрунтовано зазначає, що з об`єктивних причин не було проведено певні слідчі дії. Щодо ризику незаконного впливу, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 у клопотанні ототожнюється із ОСОБА_3 та його діями, проте нема доказів, що ОСОБА_1 може вчинити такі дії; він не може впливати на працівників ДП, бо не займав і не займає керівної посади на підприємстві. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, адвокат зазначає, що ОСОБА_1 не може вплинути на працівників ДП, попри те, що детектив стверджує, що той начебто тримав із представниками Держрезерву зв`язок. Хоча прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні не зазначали про наявність ризику вчинення чи продовження іншого кримінального правопорушення, адвокат заперечує і проти нього, зазначаючи, що ОСОБА_6 було звільнено з ДП «Хлібна база № 76», а тому ОСОБА_1 не може потрапити туди та здійснити будь-які дії із зерном; він раніше не судимий та не підозрюється у вчиненні інших кримінальних правопорушень. Розмір застави, з урахуванням доходу ОСОБА_1 , є непомірним для нього, а посилання на майновий стан ОСОБА_3 як особи, яка може внести за ОСОБА_1 заставу є неналежним. Щодо інкримінування підроблення документів, адвокат вважає, що ці обставини є недоведеними, оскільки документи підтверджують реальний рух зерна. Він просить у випадку якщо суд дійде висновку про те, що підозра є обґрунтованою, обмежитися особистим зобов`язанням або домашнім арештом в нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання. Він погодився із доводами свого захисника. Зазначив, що працює на невеликому підприємстві, їздить по Харкову та Харківській області у зв`язку з роботою. Розмір застави, враховуючи його майновий стан, є непомірним. Він не перешкоджатиме досудовому розслідуванню, оскільки вже було проведено слідчі дії з вилучення у нього речей і документів, або ж було перевірено пристрої, на яких могла зберігатися інформація про обставини, що розслідуються. Він зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх доньок, протягом останніх років не виїжджав за кордон, хіба що до Росії, де у нього проживають родичі. Він просить обмежитися особистим зобов`язанням у якості запобіжного заходу.
Вислухавши прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).
3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).
5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Дослідження обставин, зазначених у пункті 4 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.
Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри ОСОБА_1 та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Повідомлення про підозру
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України). Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 2 ст. 278 КПК України). До повідомлення про підозру також висуваються вимоги щодо змісту, визначені ст. 277 КПК України.
Сторона обвинувачення зазначає, що 27 липня 2021 року о 12:13 ОСОБА_1 та його захисника було повідомлено про підозру, сторона захисту не заперечує проти цього твердження. Цей час також зазначено у пам`ятці про права та обов`язки підозрюваного.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя доходить висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України. Слідча суддя також зазначає, що повідомлення про підозру було складене детективом НАБУ Тєбєкіним В. В. та погоджене з прокурором САП Лучківим Ю. В., які входять до групи слідчих та групи прокурорів згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно.
Таким чином, слідча суддя встановила, що ОСОБА_31 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки санкція статті 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_31 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обґрунтованість підозри
Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_31 , і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання у цій частині, стверджуючи про недоведеність і неточність зазначених у підозрі обставин, про необґрунтованість та невідповідність кваліфікації діянням, а також про законність та правомірність здійснення господарської діяльності щодо зберігання та вивезення зерна.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, та підозра доводиться установчими документами ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» (які визначають повноваження керівників зазначених підприємств); договорами відповідального зберігання, складського зберігання та іншими угодами, укладеними із ДП «Хлібна база № 76» (які підтверджують, що ДП «Хлібна база № 76» зберігало майно державного резерву, а також те, що нібито ТОВ «ТД «Слобожанщина» передавало на складське зберігання матеріальні цінності); наказами про призначення на посаду ОСОБА_4 , та, в подальшому, ОСОБА_6 в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» та їхнє звільнення; листами ДП «Хлібна база № 76» від 11.11.2020 року, 21.01.2021 року, та 17.02.2021 року, які підтверджують обізнаність ОСОБА_4 про наявність зерна державного резерву на зберіганні ДП «Хлібна база № 76», відсутність поклажодавців на державному підприємстві, наявність значної суми кредиторської заборгованості, та стосуються того, що ОСОБА_4 на виконання злочинного плану порушував питання про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву; витягом із ЄДР щодо ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким підтверджується, що ОСОБА_1 є єдиним учасником та керівником цієї юридичної особи; витягами із Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими підтверджується, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 є рідними братами; товарно-транспортними накладними з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу; складськими квитанціями на зерно з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання пшениці м`якої 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг; дозволом-довіреністю на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 року на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_1 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_8 (який зазначив, що ОСОБА_4 у січні 2021 року запропонував йому взяти участь у діях із заволодіння зерном пшениці державного резерву шляхом внесення змін до журналів охорони), ОСОБА_9 (який зазначив, що 24.05.2021 до нього звертався ОСОБА_6 , та сказав, що він самостійно заповнить всі необхідні документи для вивезення зерна пшениці), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (які надали брали участь у перевезенні зерна пшениці з ДП «Хлібна база № 76» до Миколаївського морського порту, та надали пояснення щодо заміни товарно-супровідних документів на інші за вказівкою замовників послуг), ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (які як охоронці ДП «Хлібна база № 76» повідомили, що у період квітня-травня 2021 року не здійснювалося завезення пшениці на зберігання); протоколами огляду документів (книги вагаря, складських квитанцій на зерно, напівпричепів із зерном пшениці тощо), у яких зафіксовані відомості про переміщення пшениці 3 класу ТОВ «ТД «Слобожанщина»; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) та інших дій, у яких, зокрема, зафіксовано спілкування ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та інших осіб щодо обставин, які розслідуються.
В цілому обставини, які підтверджує сторона обвинувачення, вказують на те, що попри укладення договору складського зберігання із ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» не отримувало від цього підприємства сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання, проте 24.05.2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» залучили спеціальні вантажні автомобілі для вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тони. Фактично, планувалося вивезти майно державного резерву, залишене на зберігання іншим суб`єктом. При цьому, є підстави вважати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 можуть бути причетними до вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки призначення осіб на посади, укладення договорів та подальші дії із можливого заволодіння чужим зерном пшениці здійснювалися без встановлених правових підстав та є обґрунтована підозра щодо того, що ці особи могли мати спільний умисел, спрямований на заволодіння майном державного підприємства.
Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується пособництво у вчиненні незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, та складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити самі ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень.
Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов`язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 191, 366 КК України.
Враховуючи надані докази слідча суддя доходить висновку, що є підстави вважати, що могло бути вчинено саме ці злочини, оскільки докази вказують на те, що на підставі документів, що були складені особами, які знали про те, що на строковому зберіганні ДП «Хлібна база № 76» не перебувало зерно ТОВ «ТД «Слобожанщина», та що в подальшому було здійснено вивезення майна державного резерву. Слідча суддя критично оцінює доводи щодо недоведення розміру завданої шкоди та відсутності потерпілого, оскільки на цьому етапі провадження встановлюється лише достатність підстав вважати, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення. Надані розрахунки з урахуванням середнього рівня закупівельної ціни пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на 21.05.2021 року дозволяють стверджувати, що загальна вартість зерна пшениці, що планувалося вивезти, складала понад 12 млн грн. Разом із тим, слідча суддя не бачить підстав вважати, що документи складалися на підставі реальних господарських операцій у частині завезення зерна на строкове зберігання. Надані докази в сукупності вказують на можливий умисел службових осіб ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» вчинення заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці, що завершилося на стадії замаху. Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)
Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири такі ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Прокурор у судовому засіданні та детектив у клопотанні зазначають, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що може свідчити про те, що підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення, неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, обізнаність та досвід перетину підозрюваним державного кордону України підтверджується витягами з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення у співучасті з іншими особами, такі особи також можуть вижити заходи, направлені на забезпечення перебування ОСОБА_1 за межами України з метою ухилення останнього від кримінального переслідування.
Сторона захисту заперечує наявність такого ризику, вказуючи на недостатній майновий стан ОСОБА_1 (сторона надає копію трудової книжки та довідку про доходи від ДФС України), перебування у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей (сторона додає копії свідоцтв про народження), батька пенсійного віку (сторона додає копію паспорта громадянина України ОСОБА_32 ). Підозрюваний має хронічні захворювання (надають медичні документи); понад два роки постійно мешкає за однією адресою; має постійне місце роботи у ТОВ «ТД «Слобожанщина» та КП «Санепідсервіс»; прибуває на допити; детектив не підтверджує ризик виїзду за кордон, а також попередні виїзди та наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон; детектив своїми формулюваннями порушив презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини
В розумінні Кримінального кодексу України інкриміновані ОСОБА_1 злочини є нетяжким та особливо тяжким. Корупційні злочини мають високий ступінь суспільної небезпеки, у цьому випадку злочин стосується можливого заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, що здійснювалося на державному підприємстві та діяльність якого стосується важливої індустрії України - аграрної промисловості. При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України також слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, цей фактор не є визначальним.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Наявність паспортів для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування. Також, доцільно взяти до уваги рідкість виїздів ОСОБА_1 за кордон (одна відмітка про «виїзд» на автомобільному транспорті). Втім, враховуючи те, ОСОБА_1 проживає на території Харківської області, що межує із Російською Федерацією (визнана Верховною Радою України державою-агресором, та є підстави вважати, що міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях із цією державою буде неефективним), а також те, що ОСОБА_1 виїжджав до Російської Федерації, та зазначив, що там у нього проживають родичі, такі обставини вказують на ризик переховування. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Враховуючи викладене вище, слідча суддя дійшла висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива), прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Ризик знищення, ховання або спотворення речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Сторона обвинувачення зазначає, що органом досудового розслідування з об`єктивних причин не проведено усіх необхідних слідчих та розшукових дій з метою виявлення та вилучення документів, що мають значення у даному кримінальному провадженні. Дії з фактичного вивезення пшениці державного резерву розпочались 24.05.2021 року, частина документів, яка для цього використовувалась, була вилучена у водіїв невстановленими особами, дії, направлені на встановлення місцезнаходження таких документів, проводяться і по теперішній час. Водночас відповідно до показань свідків - водіїв вантажних транспортних засобів, які 24.05.2021 року забезпечували вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76», замовники перевезень під час завантаження зерном попереджали водіїв про необхідність передати товарно-супровідні документи, які вони отримали під час завантаження, невстановленим особам та необхідність отримати новий комплект документів через деякий час після виїзду з території державного підприємства. При цьому ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» виступало в якості замовника таких перевезень, а безпосередньо ОСОБА_1 був присутнім на території держаного підприємства під час завантаження транспортних засобів зерном пшениці державного резерву. Таким чином наведене свідчить про причетність ОСОБА_1 до дій, направлених на приховування або знищення доказів, які можуть висвітлювати факти його причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень. При цьому такі дії він міг та може вчиняти не тільки особисто, а і з залученням інших осіб. Крім того, у ході обміну інформацією та документами з іншими співучасниками ОСОБА_1 активно використовує електронні засоби зв`язку, що свідчить про наявність у нього можливості, у разі відсутності ізоляції, вжити заходів щодо знищення інших технічних засобів, які містять інформацію про переписку та створення в електронному вигляді документів, що мають значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення. При цьому у ході досудового розслідування здобуто відомості, які свідчать про вжиття ОСОБА_1 заходів, направлених на видалення інформації з електронних носіїв інформації. З огляду на важливість такої інформації та можливість доступу до неї як безпосередньо ОСОБА_1 , так й іншими особами за його вказівкою, існує обґрунтований ризик знищення або спотворення такої інформації. З огляду на вказане, застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією, надасть йому можливість вчинити неправомірні дії з такими речами.
Сторона захисту заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає його не доведеним. Підозрюваний звернув увагу на те, що вже було проведено слідчі дії, якими було встановлено обставини, та вилучено необхідні речі та документи (зокрема, розблокований телефон підозрюваного).
Слідча суддя звертає увагу на те, що обставини, що розслідуються, відбулися порівняно недавно. Проте, з цього часу орган досудового розслідування проводив слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, спрямовані на відшукання доказів. До спроби вивезення зерна 24.05.2021 досудове розслідування здійснювалося із серпня 2020 року. Сторона обвинувачення не зазначає, які саме слідчі дії ще необхідно виконати, які докази не було відшукано, а тому твердження сторони обвинувачення не можна вважати обґрунтованими. Тому, такий ризик не доведено.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
Сторона обвинувачення звертає увагу на те, що ОСОБА_3 за участі інших осіб раніше вчиняв дії, направлені на тиск на свідків з метою схиляння їх до дачі показань в іншому кримінальному провадженні. ОСОБА_3 має потенційну та реальну можливість у подальшому впливати і на інших свідків кримінального правопорушення, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, а також надає йому можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи, що дії з вивезення пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» відбулись 24.05.2021, тобто нещодавно, органом досудового розслідування до теперішнього часу не допитано усіх свідків кримінального правопорушення. При цьому детективами встановлено та викликано на допит декілька свідків, які за версією слідства були присутніми 24.05.2021 року під час вивезення майна державного резерву. Такі свідки проживають окремо один від одного, не пов`язані між собою родинними або близькими стосунками. Водночас через деякий час після їх виклику до органу досудового розслідування для дачі показань, усі такі свідки звернулись до органу досудового розслідування з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого. Враховуючи, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру в якості організатора, де ОСОБА_1 є пособником, останній за вимогою або пропозицією ОСОБА_3 може вчиняти дії, направлені на тиск на свідків, підбурювання свідків до дачі неправдивих показань, відмови від дачі показань, ухилення від явки до органу досудового розслідування тощо для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Сторона захисту також заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає, що він доводиться через твердження, які стосуються іншої особи, що може бути причетна до вчинення злочину, а не ОСОБА_1 .
Необхідно звернути увагу на наявність зв`язків ОСОБА_1 з іншими особами у кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_3 та братом ОСОБА_6 , який діяв як в. о. директора ДП «Хлібна база № 76». Сторона захисту також не пояснила, яким чином різні особи, що викликалися до слідчого (детектива) як свідки (в тому числі ОСОБА_1 ) звернулись до органу досудового розслідування з ідентичними за формою та змістом заявами про неможливість прибуття на допит за викликом слідчого. Це може вказувати на узгодженість дій осіб, що можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням цих обставин, слідча суддя дійшла висновку, що такий ризик стосовно ОСОБА_1 доведено.
Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Прокурор зазначає, що, у ході досудового розслідування ОСОБА_1 викликався для допиту в якості свідка у кримінальному провадженні, натомість останній не з`явився до органу досудового розслідування у визначений час, посилаючись на перебування на лікарняному. Разом з тим, як встановлено у ході досудового розслідування, незважаючи на перебування нібито на лікарняному, ОСОБА_1 у цей час продовжував активне спілкування зі ОСОБА_6 - керівником ДП «Хлібна база №76», у тому числі узгоджував для нього окремі питання, пов`язані з інвентаризацією майна державного підприємства, яка проводилась Держрезервом. Зазначене свідчить про свідоме ухилення ОСОБА_1 від явки до органу досудового розслідування та вчинення дій, направлених на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом впливу на окремих представників Держрезерву, яке є володільцем майна, яким підозрювані мали намір заволодіти.
Сторона захисту заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає, що він не підтверджується наданими доказами, та що ОСОБА_1 не може вплинути на працівників ДП, попри те, що детектив стверджує, що той начебто тримав із представниками Держрезерву зв`язок.
Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.
Слідча суддя бере до уваги те, що попереднє обґрунтування ризиків вже охоплювало можливі зв`язки ОСОБА_1 . Слідча суддя звертає увагу на те, що посада ОСОБА_1 та вказівки на його статус серед можливих осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, не наділяють його адміністративним чи будь-яким іншим ефективним видом впливу, в тому числі для перешкоджання здійсненню досудового розслідування, окрім як тим, що вже раніше встановлювався щодо пов`язаних із ним осіб. Прокурор у судовому засіданні не довів, що є додаткові (інші) способи станом на зараз перешкоджати кримінальному провадженню. Тому, слідча суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо того, що такий ризик не доведено.
Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства, ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.
Наявність вказаних ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується. Щодо застосування застави, слідча суддя зважає на порівняно невеликий дохід ОСОБА_1 (так, у розпорядженні слідчої судді є довідка щодо сплачених доходів за період з І кварталу 2000 року по ІІ квартал 2021 року, яка вказує, що офіційний дохід ОСОБА_1 складав не більше 700 000 грн за весь період), недоведеність його достатнього майнового стану, і вважає обрання такого запобіжного заходу необґрунтованим.
Разом із тим, оскільки одним з доведених ризиків є ризик переховування, наявність якого підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що переміщення ОСОБА_1 повинне бути обмеженим на час проведення розслідування.
Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 має достатні соціальні зв`язки для того, щоби зобов`язати його перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід дозволить забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків. Слідча суддя враховує те, що ОСОБА_1 працює на підприємстві, що займається продажем виробів із дерева, та специфіка роботи передбачає переміщення Харковом та Харківською областю; а також перебування у нього на утриманні неповнолітніх дітей. Слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, дійшла висновку про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби.
З урахуванням усіх обставин, в тому числі строку, на який обирається запобіжний захід, такий запобіжний захід є пропорційним меті, тобто забезпеченню кримінального провадження.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Метою застосування електронного засобу контролю є здійснення контролю за переміщеннями підозрюваного з урахуванням заборони на виїзд за межі Харківської області.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як існує два ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може впливати на осіб у кримінальному провадженні. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як нічний домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Тєбєкіна Віталія Валерійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч .1 ст. 366 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22:00 до 06:00 наступної доби, строком на два місяці в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу передати для негайного виконання до органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого (детектива) і прокурора.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
1.прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2.не відлучатись за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4.утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ; також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);
5.здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
6.носити електронний засіб контролю.
В іншій частині клопотання відмовити.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.