Document No. 98862412

Ухвала

Іменем України

9 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 757/40859/20-к

провадження № 51-5394 впс 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Булейко О. Л.

суддів Анісімова Г. М., Бородія В. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Голюк І. О.,

захисника Василюка М. М.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання в. о. Генерального прокурора Р. Говди про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Василюка М. М, котрий діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001590, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання в. о. Генерального прокурора Р. Говди про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Василюка М. М., котрий діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року, якою задоволено скаргу захисника Бойка П. А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Генерального прокурора та зобов`язано останнього вчинити певні дії, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Клопотання мотивовано тим, що оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17 листопада 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК) здійснюється Національним антикорупційним бюро України, тому відповідно до приписів ст. 33-1 КПК справа підсудна Вищому антикорупційному суду, у зв`язку з чим, на його думку, апеляційна скарга захисника Василюка М. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року має розглядатися Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

При цьому, зазначив, що на вказану ухвалу слідчого судді місцевого суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури також було подано апеляційну скаргу, з якою він звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, заслухавши думку захисника Василюка М. М., який заперечував проти задоволення клопотання в. о. Генерального прокурора Р. Говди, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПКпитання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Частиною 1 ст. 34 КПК визначено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

При цьому цією ж нормою передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Вказаний перелік підстав для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Проте на жодну із вищенаведених підстав в. о. Генерального прокурора у своєму клопотанні не послався.

З приводу викладених у вказаному клопотанні мотивів, з яких в. о. Генерального прокурора звертався до Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК, необхідно зазначити наступне.

Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судоустрою, встановлених ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності.

За ч. 3 ст. 17 цього Закону систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд.

Крім того, для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такий статус має Вищий антикорупційний суд.

З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, а саме з 5 вересня 2019 року набули чинності зміни до Кримінального процесуального кодексу України, якими, у тому числі, крім територіальної, розмежовано предметну юрисдикцію судів, які здійснюють кримінальне провадження в апеляційній інстанції.

Так, положеннями ч. 2 ст. 33 та п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції - це відповідний апеляційний суд та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

Апеляційний суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення загальних місцевих судів, які знаходяться в межах апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є судом апеляційної інстанції стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, а також судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Територіальна юрисдикція Вищого антикорупційного суду згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК поширюється на всю територію України.

Однак відповідно до визначеної у ст. 33-1 КПК предметної юрисдикції Вищого антикорупційного суду йому підсудні лише кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (якщо їх вчинено спеціальним суб`єктом (п. 1), за певної кількісної характеристики предмета кримінального правопорушення або завданої шкоди (п. 2), якщо кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369, ч. 1 ст. 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК або у пункті 1 цієї частини (п. 3)). Слідчі судді цього суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо зазначених злочинів.

Інші суди, визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).

Перегляд в апеляційному порядку Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду судових рішень інших судів першої інстанції, здійснюється відносно судових рішень, які були ухвалені саме до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду.

У таких випадках при розмежуванні юрисдикції між Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду та апеляційними судами загальної юрисдикції враховуються положення п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.

З врахуванням наведених положень кримінального процесуального закону, необхідно зазначити, що оскільки у даному кримінальному провадженні скарга вирішувалася слідчим суддею місцевого суду загальної юрисдикції, то переглядати його в апеляційному порядку має відповідний апеляційний суд загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції.

Що стосується доводів прокурора в. о. Генерального прокурора про необхідність направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Василюка М. М. з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у зв`язку з тим, що підслідність кримінального провадження, в межах якого слідчим суддею було ухвалено судове рішення, відноситься до Національного антикорупційного бюро України, то вони є необґрунтованими. У цьому провадженні оскаржене судове рішення ухвалено слідчим суддею суду загальної юрисдикції, а тому при його оскарженні у відповідний суд апеляційної інстанції мають враховуватися правила територіальної юрисдикції, а не підслідність кримінального провадження. Вирішення цього питання таким чином не суперечитиме практиці Верховного Суду.

Той факт, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не свідчить про наявність повноважень на розгляд скарги саме цим судом.

Таким чином, оскільки судове рішення, яке оскаржене в апеляційному порядку, було ухвалене судом першої інстанції загальної юрисдикції, то з урахуванням положень кримінального процесуального закону його перегляд в апеляційному порядку має здійснюватися відповідним судом апеляційної інстанції загальної юрисдикції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий суд, який ухвалив це судове рішення, з огляду на що підстав для задоволення клопотання в. о. Генерального прокурора Р. Говди про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Василюка М. М. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не вбачається.

Керуючись ст. 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотання в. о. Генерального прокурора Р. Говди про направлення матеріалів провадження за апеляційною скаргою захисника Василюка М. М., котрий діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 1 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001590, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

О. Л. Булейко Г. М. Анісімов В. М. Бородій