Document No. 98868667

Date of the hearing: 03/08/2021
Date of the decision: 03/08/2021
Case №: 991/5208/21
Proceeding №: 52020000000000525
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of detention

Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Secretary : Batyr B.V.
Lawyer : Myronenka S.S.
Prosecutor : Tkach I.M., Luchkiv Yu.V.

Справа № 991/5208/21

Провадження 1-кс/991/5289/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Ткача І.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Мироненка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Тєбєкіна Віталія Валерійовича, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківом Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому ст. детектив Тєбєкін В.В. просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави 1000 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 270 000 грн.

Клопотання мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі та складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;

- зазначений злочин є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

- наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуючись з доводами прокурора, захисник заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є очевидно необґрунтованою, не доведено ризики. З огляду на що захисник просив слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Слідчий суддя, ознайомившись із поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу, а також доданими до нього матеріалами, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 2 270 000 грн виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.

Як вбачається з клопотання про застосування запобіжного заходу, досудовим розслідуванням встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Хлібна база №76» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Хлібна база №76») засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України, що діє відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року № 517 «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України».

Відповідно до статуту ДП «Хлібна база №76», затвердженого наказом Державного агентства резерву України від 10.03.2021 № 55 (далі - Статут) метою діяльності останнього є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності, задоволення державних та суспільних потреб у державному матеріальному резерві та потреб споживачів на продукцію, роботи і послуги.

Предметом діяльності ДП «Хлібна база №76», зокрема, є виробництво, переробка, зберігання, відвантаження, заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції, створення та експлуатація агропромислових об`єктів з виробництва та переробки зерна, олійних культур, м`яса, молока, птиці, плодоовочевої продукції та іншої продукції тваринництва і рослинництва, забезпечення належного зберігання матеріальних цінностей, забезпечення контролю за їх кількісними і якісними показниками.

ДП «Хлібна база №76» є юридичною особою, заснованою на державній власності, функції з управління якою виконує Державне агентство резерву України (далі - Держрезерв). Підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

15.06.2009 між Державним агентством резерву України (далі - Держрезерв) та ДП «Хлібна база №76» в якості зберігача було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/363-2009 з додатковою угодою до нього від 19.07.2016.

Згідно з п. 2.1. зазначеного договору зберігач зобов`язаний вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду.

Пунктом 2.4. зазначеного договору встановлено, що зберігач зобов`язаний відшкодувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження з використанням продукції відповідного асортименту і належної якості у 5-денний термін після виявлення втрати, нестачі або пошкодження.

Відповідно до п. 2.5. зазначеного договору, зберігач зобов`язаний проводити відпуск цінностей тільки за розпорядженням (нарядом) Держрезерву та у кількості, що визначена в розпорядженні (наряді).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв» (далі - Закон), державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Відповідно до ст. 2 цього Закону, відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

Як зазначено у ч. 1 ст. 12 Закону, державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Станом на 01.03.2021 на відповідальному зберіганні ДП «Хлібна база №76» зберігались матеріальні цінностей державного резерву, а саме пшениця 3 класу у кількості 6216,426 тон, пшениця 2 класу у кількості 873,313 тон.

Таким чином з урахуванням положень договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 ДП «Хлібна база №76» було зобов`язано зберігати зазначене зерно пшениці державного резерву та здійснювати його відпуск лише на підставі відповідних розпоряджень (нарядів).

У ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 20.10.2020, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме матеріальними цінностями державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП « Хлібна база №76».

Разом з тим, ОСОБА_2 достовірно усвідомлював, що для реалізації цього злочинного умислу йому необхідно розробити злочинний план, підшукати інших співучасників, вступити у змову з керівником ДП «Хлібна база №76», вчинити інші дії, направлені на заволодіння майном державного резерву.

З цією метою ОСОБА_2 у невстановлений період часу та невстановленому місці, але не пізніше 20.10.2020, вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к призначено на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Після призначення на відповідну посаду ОСОБА_3 21.10.2020 прийняв участь в інвентаризації зерна Держрезерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» та в силу свого службового статусу особисто пересвідчився в кількості та якості майна, зокрема, зерна пшениці державного резерву, яке на момент інвентаризації зберігалось на державному підприємстві, після чого передав такі відомості ОСОБА_2 .

Отримавши такі відомості, ОСОБА_2 за участі інших невстановлених осіб у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, розробив злочинний план, направлений на заволодіння матеріальними цінностями державного резерву у вигляді зерна пшениці, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76».

Розроблений злочинний план передбачав заволодіння окремою частиною зерна пшениці Держрезерву, яке зберігалося на ДП «Хлібна база №76», під виглядом вивезення зерна пшениці іншого поклажодавця, який нібито передав таке майно на зберігання до державного підприємства, та списання з балансу ДП «Хлібна база № 76» частини зерна пшениці Держрезерву під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву, яке знаходилось на зберіганні на державному підприємстві. Зокрема, розроблений злочинний план передбачав:

- підготовку офіційних документів щодо погіршення якісних показників зерна пшениці державного резерву, яке знаходиться на зберіганні на ДП «Хлібна база №76;

- отримання на підставі таких офіційних документів необхідних дозволів від уповноваженого органу в особі Держрезерву на проведення технологічних робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- оформлення офіційних документів з відомостями про проведення робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці, які в дійсності проводитись не будуть, з утворенням в результаті таких робіт зернових відходів, які підлягають утилізації;

- створення офіційних документів, направлених на формування уяви про законність підстав для вивезення зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база №76», шляхом складання документів, зокрема, договорів складського зберігання, складських квитанцій, внесення відомостей у службові журнали, якими підтверджуватиметься нібито прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання зерна пшениці від окремо визначеної юридичної особи, яке фактично на державне підприємство завозитись не буде;

- відвантаження з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи зерна пшениці державного резерву, яке зберігається на державному підприємстві;

- забезпечення безперешкодного вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76» на користь окремо визначеної юридичної особи вантажними транспортними засобами шляхом складання відповідних документів, зокрема, товарно-транспортних накладних;

- реалізація зерна пшениці державного резерву, вивезеного з ДП «Хлібна база № 76», за ринковими цінами та розподіл здобутих грошових коштів між усіма співучасниками;

- списання зерна пшениці державного резерву з балансу ДП «Хлібна база №76» під виглядом утилізації зернових відходів, сформованих внаслідок виконання робіт із забезпечення дотримання якісних показників зерна пшениці державного резерву;

- забезпечення фінансування окремих дій, направлених на виконання злочинного плану.

Розроблений злочинний план забезпечував можливість приховати сліди злочинної діяльності, зокрема, частково приховати реальну нестачу зерна пшениці державного резерву, яка утвориться в результаті таких дій.

Усвідомлюючи, що для реалізації злочинного плану необхідно використати реквізити юридичної особи, яка виступить в якості поклажодавця зерна пшениці та на виконання злочинного плану забезпечить підписання необхідних фінансово-господарських документів, ОСОБА_2 у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, вступив у злочинну змову, направлену на заволодіння чужим майном, з раніше знайомим йому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є єдиним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слобожанщина».

Повідомивши останньому деталі злочинного плану та отримавши від нього згоду на співучасть у діях, направлених на заволодіння майном державного резерву, у період з 21.10.2020 по 27.11.2020, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, співучасники розподілили між собою ролі у злочинному плані та розпочали активні дії, направлені на досягнення спільної злочинної мети.

Так, ОСОБА_2 в якості організатора кримінального правопорушення взяв на себе: загальну організацію вчинення кримінального правопорушення; забезпечення фінансування кримінально протиправної діяльності; забезпечення розподілення прибутку від кримінально протиправної діяльності між усіма співучасниками.

В свою чергу, ОСОБА_3 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.

ОСОБА_4 в якості пособника у вчиненні кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» офіційних документів щодо нібито передачі на зберігання до ДП «Хлібна база № 76» зерна пшениці; підготовку та підписання від імені керівника ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» документів, необхідних для вивезення з території ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву від виглядом повернення майна юридичній особі - поклажодавцю.

На виконання злочинного плану, у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені ДП «Хлібна база №76» договір складського зберігання зерна № 31 від 27.11.2020 року, за умовами якого ДП «Хлібна база №76» як зерновий склад приймає від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання.

У свою чергу ОСОБА_4 на виконання злочинного плану у невстановлений слідством час та місці, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодного майна на зберігання ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» до ДП «Хлібна база №76» передавати наміру не має, підписав від імені поклажодавця - ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищеназваний договір складського зберігання.

За умовами вказаного договору ДП «Хлібна база №76» зобов`язано створити необхідні умови і забезпечити належне зберігання продукції та її схоронність, що виключає втрату, невиправдану нестачу і псування продукції протягом усього терміну зберігання, відшкодувати ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» витрату або невиправдану нестачу продукції, а також погіршення її якості, якщо таке є наслідком порушень встановлених правил зберігання, коштами або однорідною продукцією належної якості.

У подальшому, 24.02.2021, перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, на виконання раніше досягнутої домовленості ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47 від 24.02.2021 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт зі збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці держаного резерву.

Крім того, 01.03.2021 перебуваючи у с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, на виконання раніше досягнутої домовленості ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи службовим становищем підписав лист від імені ДП «Хлібна база №76» вих. № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву, що перебуває на зберіганні ДП «Хлібна база №76» відповідно до договору.

У подальшому, продовжуючи дії, направлені на виконання злочинного плану, ОСОБА_3 , користуючись своїм службовим становищем, достовірно усвідомлюючи, що роботи із доробки, очистки, сепарації або сушінні зерна пшениці державного резерву виконуватись не будуть, підписав наказ № 7 від 04.03.2021, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна, а саме: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії.

Крім того, на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, 04.03.2021 ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці, зловживаючи своїм службовим становищем, підписав зі сторони керівника ДП «Хлібна база №76»:

- розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 1 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 2 класу Держрезерву масою 868921 кг;

- розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 2 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 6151326 кг;

- розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 3 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 30011 кг;

- розпорядження-акт на доробку зерна, насіння олійних культур № 4 від 04.03.2021, яким передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці 3 класу Держрезерву масою 76405 кг.

Натомість у ході готування до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді подальшого кримінального переслідування за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, у період з 10.03.2021 по 12.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення, усвідомлюючи при цьому можливість доведення ним у співучасті з іншими особами кримінального правопорушення до кінця.

Після прийняття такого рішення ОСОБА_3 звернувся до Державного агентства резерву України з заявою від 22.03.2021 про звільнення із займаної посади та наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_5 № 59-к від 23.03.2021 був звільнений з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Бажаючи реалізувати спільний злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи, що досягнення злочинної мети неможливо без активної участі керівника ДП «Хлібна база №76» у таких діях, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з корисливих мотивів, у період з 12.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, посвятили у раніше розроблений злочинний план рідного брата ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76» та у подальшому використати своє службове становище для досягнення спільної злочинної мети у вигляді заволодіння зерном пшениці 3 класу державного резерву, яке зберігалось на вищеназваному державному підприємстві, та після його реалізації за ринковими цінами розподілити отримані кошти між усіма співучасниками.

Після отримання згоди ОСОБА_1 на участь у злочинних діях, останній на підставі його заяви наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_5 № 61-к від 24.03.2021 був призначений на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76».

При цьому ОСОБА_1 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.

Відповідно до п. 7.2 Статуту ДП «Хлібна база № 76», управління підприємством здійснюється керівником підприємства - Генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління.

Згідно з п. 7.5. Статуту, керівник самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління.

Пунктом 7.7. Статуту, зокрема, встановлено, що керівник підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом та укладеним контрактом; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства; діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує адміністрацію підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основних напрямків його діяльності; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього статуту, законодавства та затвердженого фінансового плану підприємства; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого підприємству; укладає договору, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання показників затверджених фінансових планів, додержання трудової, фінансово-бюджетної дисципліни і вимог законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язків генерального директора ДП «Хлібна база №76», наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Після призначення на посаду керівника ОСОБА_1 на виконання злочинного плану, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений слідством час та місці підписав від імені ДП «Хлібна база №76» лист вих. № 50 від 30.03.2021 на ім`я ОСОБА_6 , щодо утворення різниці між кількістю зерна пшениці до проведення оздоровчих заходів та кількістю зерна після проведення таких заходів в обсязі 781 403 кг, з яких відходи третьої категорії в обсязі 637 176 кг, та попросив надати рекомендації щодо утилізації даних відходів.

Крім того, у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_1 на виконання злочинного плану, з метою приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи, що жодних відходів зерна пшениці внаслідок проведення з ним оздоровчих заходів не утворювалось, зловживаючи своїм службовим становищем забезпечив внесення відомостей, підписання невстановленою особою та скріплення печаткою ДП «Хлібна база №76»:

- акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 2 класу в обсязі 868 921 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 72 035 кг;

- акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 6 151 326 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 555 468 кг;

- акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 30 011 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 2 710 кг;

- акту доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 з відомостями про сушіння зерна пшениці 3 класу в обсязі 76 405 кг та одержання в результаті відходів третьої категорії в обсязі 6 963 кг, а всього відходів третьої категорії в обсязі 637 176 кг.

У подальшому ОСОБА_1 на виконання злочинного плану у період з 20.05.2021 по 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, забезпечив складання завідомо неправдивих офіційних документів щодо передачі до ДП «Хлібна база №76» на відповідальне зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерна пшениці 3 класу в обсязі 1 558 290 кг.

Зокрема, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, будучи достовірно обізнаним, що зерно пшениці 3 класу від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання до державного підприємства не надходило, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння майном державного резерву, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем підписав від імені ДП «Хлібна база №76» складські квитанції, а саме:

- складську квитанцію на зерно № 1 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» УКРАИНА на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 121320 кг, вага залікова 121320 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022;

- складську квитанцію на зерно № 2 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 199020 кг, вага залікова 199020 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 770 зі строком зберігання до 31.12.2022;

- складську квитанцію на зерно № 3 від 26.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 362950 кг, вага залікова 362950 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022;

- складську квитанцію на зерно № 4 від 28.04.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 362950 кг, вага залікова 362950 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 760 зі строком зберігання до 31.12.2022;

- складську квитанцію на зерно № 5 від 10.05.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. № 31 пшеницю м`яку (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 240840 кг, вага залікова 240840 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,8; натура 780 зі строком зберігання до 31.12.2022;

- складську квитанцію на зерно № 6 від 10.05.2021, згідно якої ДП «Хлібна база № 76» прийняло на зберігання від ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СЛОБОЖАНЩИНА» на підставі договору складського зберігання від 27 листопада 2020 р. №31 пшениця м`яка (3 класу), рік збирання врожаю 2020, вага фізична 271210 кг, вага залікова 271210 кг, ДСТУ 3768:2019, вологість 13,5, зернова домішка 8, сміттєва домішка 1, зараженість не виявлено, білок - 12,6; натура 770 зі строком зберігання до 31.12.2022.

Всього зазначеними складськими квитанція створено видимість про прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг.

Відповідно до п. 24 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі - Закон), складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов`язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно зі ст. 43 Закону, якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Як зазначено у ст. 32 Закону, зерновий склад зобов`язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Крім того, на виконання злочинного плану, у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою створення уяви про реальність господарських операцій з передачі на строкове зберігання до ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначеного зерна пшениці, забезпечив підписання від імені невстановленої особи та скріплення печаткою ДП «Хлібна база № 76»:

- товарно-транспортної накладної № 1 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40120 кг;

- товарно-транспортної накладної № 2 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40050 кг;

- товарно-транспортної накладної № 3 від 23.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41150 кг;

- товарно-транспортної накладної № 4, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 38930 кг;

- товарно-транспортної накладної № 5, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40080 кг;

- товарно-транспортної накладної № 6, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39940 кг;

- товарно-транспортної накладної № 7, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40990 кг;

- товарно-транспортної накладної № 9 від 26.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг;

- товарно-транспортної накладної № 10, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг;

- товарно-транспортної накладної № 11, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40450 кг;

- товарно-транспортної накладної № 12, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40910 кг;

- товарно-транспортної накладної № 13, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39910 кг;

- товарно-транспортної накладної № 14, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40340 кг;

- товарно-транспортної накладної № 15, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40010 кг;

- товарно-транспортної накладної № 16, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40880 кг;

- товарно-транспортної накладної № 17, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40010 кг;

- товарно-транспортної накладної № 18 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40520 кг;

- товарно-транспортної накладної № 19 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40110 кг;

- товарно-транспортної накладної № 20 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40060 кг;

- товарно-транспортної накладної № 21 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41210 кг;

- товарно-транспортної накладної № 22 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39840 кг;

- товарно-транспортної накладної № 23 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40220 кг;

- товарно-транспортної накладної № 24 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40130 кг;

- товарно-транспортної накладної № 25 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40920 кг;

- товарно-транспортної накладної № 26 від 27.04.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39940 кг;

- товарно-транспортної накладної № 27 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39880 кг;

- товарно-транспортної накладної № 28 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39860 кг;

- товарно-транспортної накладної № 29 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41020 кг;

- товарно-транспортної накладної № 30 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40120 кг;

- товарно-транспортної накладної № 31 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40050 кг;

- товарно-транспортної накладної № 32 від 06.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39910 кг;

- товарно-транспортної накладної № 33 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39970 кг;

- товарно-транспортної накладної № 34 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40190 кг;

- товарно-транспортної накладної № 35 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 40080 кг;

- товарно-транспортної накладної № 36 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 41060 кг;

- товарно-транспортної накладної № 37 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39830 кг;

- товарно-транспортної накладної № 38 від 07.05.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39960 кг;

- товарно-транспортної накладної № 39 від 07.09.2021, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 30120 кг;

- товарно-транспортної накладної без номеру, в якій зазначено, що ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» передало ДП «Хлібна база № 76» вантаж - пшеницю 3 класу, вагою 39080 кг.

У свою чергу ОСОБА_4 на виконання злочинного плану у період часу з 20.05.2021 до 24.05.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, направленим на заволодіння майном державного резерву, усвідомлюючи, що жодних господарських операцій між ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та ДП «Хлібна база №76» щодо передачі майна на строкове зберігання не відбувалось, знаходячись у невстановленому слідством місці, підписав та скріпив печаткою ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вищезазначені товарно-транспорті накладні щодо нібито транспортування зерна пшениці до ДП «Хлібна база № 76» та передачу його на зберігання до державного підприємства.

У подальшому 23.05.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи у с. Кавуни Миколаївської області, на виконання злочинного плану, усвідомлюючи, що метою виконання вищезазначених дій є забезпечення вивезення зерна пшениці державного резерву з метою подальшого заволодіння ним, підшукав окремих фізичних осіб з числа раніше звільнених працівників ДП «Хлібна база №76», які за рахунок своїх професійних знань та навичок мали забезпечити технологічний процес із завантаження зерна пшениці державного резерву у вантажні транспорті засоби.

У свою чергу ОСОБА_4 у період з 23.05.2021 по 24.05.2021, перебуваючи на території Миколаївської області, діючи з прямим умислом та на виконання злочинного плану, достовірно усвідомлюючи, що очолюване ним ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» зерно пшениці на строкове зберігання до ДП «Хлібна база №76» не передавало, з метою створення уяви про реальність господарської операції з повернення майна поклажодавцю, підготовив та підписав дозвіл-довіреність № 23 від 24.05.2021 на відвантаження зерна з додатком, у якому наведений перелік вантажних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, які мають прибути на територію ДП «Хлібна база №76» з метою вивезення зерна пшениці державного резерву з території державного підприємства до морського порту у місті Миколаїв під виглядом повернення зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» та довіреність № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_4 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу у кількості 1 500 тон.

Водночас ОСОБА_1 на виконання злочинного плану, направленого на заволодіння майном державного резерву, використовуючи своє службове становище, 24.05.2021, перебуваючи на території ДП «Хлібна база №76» у с. Кавуни Миколаївської області, забезпечив безперешкодний заїзд вантажного автотранспорту та його виїзд із вантажем - зерном пшениці державного резерву з території ДП «Хлібна база №76».

На виконання злочинного плану 24.05.2021 ОСОБА_1 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, забезпечив відвантаження зерна пшениці державного резерву, яке зберігалось на ДП «Хлібна база №76» у заздалегідь підшукані вісім вантажних автомобілів, у загальній кількості згідно відомостей з Журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей ДП «Хлібна база №76» та Книзі вагаря ДП «Хлібна база №76» від 2021 року 342 760 кг або 342 тони 760 кг пшениці 3 класу та підписання з боку ДП «Хлібна база №76» товарно-транспортних накладних, необхідних для вивезення зерна пшениці з території державного підприємства.

Натомість, у ході виконання об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України дії, направлені на заволодіння майном державного резерву, були зупинені детективами Національного антикорупційного бюро України у ході слідчих дій.

Згідно з оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України про рівень закупівельних цін станом на 21.05.2021, вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на зазначену дату становить 7755 грн за тону.

При цьому органом досудового розслідування встановлено, що у ході підготовки до вчинення кримінального правопорушення, направленого на заволодіння майно державного резерву, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 узгоджували свої дії безпосередньо з ОСОБА_2 , який будучи організатором кримінального правопорушення керував діями вказаних осіб, направлених на реалізацію злочинного плану та доведення кримінального правопорушення до кінця.

Наведені вище обставини свідчать про вчинення ОСОБА_1 у співучасті з іншими особами кримінально протиправних дій, направлених на заволодіння зерном пшениці класу державного резерву у загальному обсязі 1 558 тон 290 кг на загальну суму 12 084 539 гривень.

При цьому ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що наказом т.в.о. Голови Державного агентства резерву України ОСОБА_5 № 61-к від 24.03.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76».

Як вже зазначалося вище, що відповідно до пунктів 7.2, 7.5 та 7.7 Статуту ДП «Хлібна база № 76» управління підприємством здійснюється керівником підприємства - Генеральним директором, який підзвітний уповноваженому органу управління. Керівник самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції уповноваженого органу управління. А також керівник підприємства несе відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначені Статутом та укладеним контрактом; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства; діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, а також у відносинах з юридичними та фізичними особами; формує адміністрацію підприємства; видає в межах своєї компетенції накази та доручення; організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основних напрямків його діяльності; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього статуту, законодавства та затвердженого фінансового плану підприємства; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого підприємству; укладає договору, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання показників затверджених фінансових планів, додержання трудової, фінансово-бюджетної дисципліни і вимог законодавства.

У період часу з 12.03.2021 по 24.03.2021, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , направлену на заволодіння чужим майном, а саме зерном пшениці державного резерву, яке знаходилось на зберіганні на ДП «Хлібна база №76».

За результатами злочинної змови ОСОБА_1 в якості виконавця кримінального правопорушення взяв на себе: підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів, направлених на списання з балансу державного підприємства частини зерна пшениці державного резерву під виглядом утилізації зернових відходів; підписання від імені керівника ДП «Хлібна база №76» офіційних документів щодо нібито прийняття на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання зерна пшениці; забезпечення відвантаження з ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці державного резерву, у тому числі шляхом підшукання та використання інших осіб, які забезпечать завантаження та відпуск зерна пшениці.

Зокрема, ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, будучи достовірно обізнаним, що зерно пшениці 3 класу від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на зберігання до державного підприємства не надходило, реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння майном державного резерву, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем склав та підписав від імені ДП «Хлібна база №76» складські квитанції, а саме:

Згідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином складські квитанції за своєю формою, змістом та законодавчим визначенням є первинним документом, який містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певну подію - господарську операцію щодо прийняття на зберігання товарно-матеріальних цінностей та їх подальший облік.

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76», будучи достовірно обізнаним про відсутність господарських операцій щодо передачі на зберігання зерна пшениці 3 класу між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи - складські квитанції на зерно, які нібито підтверджували факт прийняття на зберігання ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці 3 класу ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» у загальному обсязі 1 558 290 кг.

У ході досудового розслідування 27 липня 2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, та складенні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незакінченому замаху на вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого, у випадку засудження останнього, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: статутом ДП «Хлібна база №76», яким передбачені повноваження керівника зазначеного державного підприємства; договором № юр-2зб/363-2009 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 15.06.2009 з додатковою угодою до нього, яким передбачений обов`язок ДП «Хлібна база №76» зберігати майно державного резерву; наказом Держрезерву від 20.10.2020 № 315-к про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Хлібна база №76», що у свою чергу надало співучасникам кримінального правопорушення приступити до виконання злочинного плану; листом ДП «Хлібна база №76» від 11.11.2020 на адресу Держрезерву, який свідчить про обізнаність ОСОБА_3 про наявність зерна державного резерву на зберіганні на ДП «Хлібна база №76»; договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020 з додатковою угодою до нього, укладеним на виконання злочинного плану між ДП «Хлібна база №76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина»; листом ДП «Хлібна база №76» вих. № 15 від 21.01.2021 на адресу Держрезерву, який свідчить про обізнаність ОСОБА_3 про відсутність поклажодавців на державному підприємстві та наявність значної суми кредиторської заборгованості; розпорядженням ДП «Хлібна база №76» № 1 від 17.02.2021, у якому зазначено про невідповідність якісних показників зерна пшениці державного резерву, наказом ДП «Хлібна база №76» № 1-р від 17.02.2021 про перевірку наявності, якісного стану та умов зберігання зерна державного резерву, наказом ДП «Хлібна база №76» № 7 від 04.03.2021 про проведення оздоровчих заходів зерна Державного агентства резерву України, підписаним ОСОБА_3 на виконання злочинного плану; листами ДП «Хлібна база №76» № 47 від 24.02.2021 та № 47/1 від 01.03.2021 на адресу Держрезерву, якими ОСОБА_3 на виконання злочинного плану порушував питання про проведення невідкладних заходів з метою збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці державного резерву; наказом Держрезерву від 23.03.2021 № 59-к про звільнення ОСОБА_3 з посади в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76», що свідчить про добровільну відмову останнього від готування до вчинення кримінального правопорушення; наказом Держрезерву від 24.03.2021 № 61-к про призначення ОСОБА_1 в.о. генерального директора ДП «Хлібна база №76», що було забезпечено ОСОБА_2 ; наказом ДП «Хлібна база № 76» від 26.03.2010 № 10, згідно якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора ДП «Хлібна база №76»; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП «Хлібна база №76», яким підтверджено факт набуття ОСОБА_1 повноважень керівника зазначеного державного підприємства; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким підтверджено, що ОСОБА_4 є єдиним учасником та керівником зазначеної юридичної особи; витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, якими підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братами; листом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_1 вих. № 50 від 30.03.2021 на адресу Держрезерву, у якому зазначено про проведення оздоровчих заходів із зерном та утворення різниці у вигляді 781 403 кг пшениці після таких заходів, у тому числі 637 176 кг відходів третьої категорії; розпорядженням-актами на доробку зерна, насіння олійних культур від 04.03.2021 та актами доробки зерна, насіння олійних культур і трав від 27.04.2021 у яких зазначено про проведення сушіння зерна державного резерву та утворення відходів третьої категорії у загальному обсязі 637 176 кг; листуванням ДП «Хлібна база № 76», ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» з АТ «Миколаївобленерго» щодо укладення договору поруки по сплаті послуг з електропостачання на ДП «Хлібна база № 76»; договором поруки № 47/1-п від 01.04.2021, укладеним між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» взяло на себе зобов`язання виконання ДП «Хлібна база №76» свого обов`язку по сплату боргу ДП «Хлібна база № 76» по сплаті за поточне споживання електроенергії за період з 01.03.2021 по 30.06.2021; договором про переведення боргу № 03/10-115 від 01.04.2021 між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина», яким борг ДП «Хлібна база № 76» за постачання електричної енергії у сумі 132 036,82 грн переведено на ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина»; наказом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_1 від 29.03.2021 № 11 про прийняття на роботу ОСОБА_7 на посаду в.о. начальника виробничо-технічної лабораторії строком на один місяць; наказом в.о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» ОСОБА_1 від 29.03.2021 № 12 про прийняття на роботу ОСОБА_8 на посаду в.о. головного інженера строком на один місяць; товарно-транспортними накладними з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу; складськими квитанціями на зерно з відомостями про прийняття ДП «Хлібна база № 76» від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» на строкове зберігання пшениці м`якої 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг; дозволом-довіреністю на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021 на адресу ДП «Хлібна база №76» про дозвіл на відвантаження пшениці 3 класу, яке зберігається за договором складського зберігання № 31 від 27.11.2020, через представника ОСОБА_4 ; додатком № 1 до дозволу-довіреності на відвантаження зерна ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» вих. № 23 від 24.05.2021, у якому наведений перелік з восьми автомобілів, які у подальшому забезпечили вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76»; довіреністю ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» № 20 від 24.05.2021 на ім`я ОСОБА_4 на отримання від ДП «Хлібна база №76» за договором зберігання № 31 від 27.11.2020 пшениці 3 класу в обсязі 1 500 тон; товарно-транспортною накладною № 8 від 24.05.2021 з відомостями про відвантаження з ДП «Хлібна база №76» до ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці 3 класу вагою 43 940 кг; відомостями з книги вагаря ДП «Хлібна база № 76», журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей, вагового журналу для реєстрації зважування на автоматичних вагах, у яких зафіксовано інформацію про рух пшениці 3 класу на ДП «Хлібна база №76»; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який до 09.02.201 працював начальником команди відомчої воєнізованої охорони та який пояснив, що ОСОБА_3 приблизно в середині січня 2021 року запропонував йому прийняти участь у діях, спрямованих на заволодіння зерном пшениці державного резерву, зокрема, внести відомості до журналів охорони про нібито завезення на зберігання до ДП «Хлібна база №76» зерна пшениці від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» в обсязі 1 000 тон та подальше вивезення зерна пшениці державного резерву під виглядом повернення матеріальних цінностей зазначеній юридичній особі; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , який працює охоронцем на ДП «Хлібна база №76» та який пояснив, що 24.05.2021 до нього звернувся ОСОБА_1 та повідомив, що буде вивозитись зерно, яке раніше було завезено до державного підприємства, що він самостійно заповнить всі необхідні для вивезення зерна пшениці документи та у подальшому надав вказівку на випуск з території державного підприємства вантажних автомобілів, завантажених зерном пшениці; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які 24.05.2021 були задіяні у перевезенні зерна пшениці з ДП «Хлібна база № 76» до Миколаївського морського порту. Зазначені особи підтвердили факт вивезення зерна пшениці з державного підприємства та повідомили, що товарно-супровідні документи, які надавались ним на ДП «Хлібна база №76» для транспортування зерна пшениці, за вказівкою невстановлених осіб - замовників таких послуг з перевезень віддавались після виїзду з території державного підприємства невстановленим особам та мали мінятись на інший комплект товарно-супровідних документів; протоколами допиту свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які працюють охоронцями на ДП «Хлібна база № 76» та які повідомили, що завезення пшениці на зберігання на ДП «Хлібна база № 76» від інших поклажодавців у період квітня-травня 2021 року не було; протоколом огляду книги вагаря ДП «Хлібна база № 76», журналу обліку документів на вивезення (винесення) матеріальних цінностей, вагового журналу для реєстрації зважування на автоматичних вагах, вилученими 25.05.2021 у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, у яких зафіксовані відомості про переміщення пшениці 3 класу ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» у квітні-травні 2021 року; протоколом огляду складських квитанцій на зерно, вилучених 25.05.2021 у ході обшуку автомобіля Volkswagen Golf, у яких зафіксовані відомості про прийняття ДП «Хлібна база №76» на зберігання від ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» пшениці м`якою 3 класу у загальному обсязі 1 558 290 кг; протоколами оглядів напівпричепів із зерном пшениці, які приймали участь 24.05.2021 у вивезенні зерна пшениці з ДП «Хлібна база №76»; протоколом огляду вмісту веб-ресурсу «agro.me.gov.ua» Міністерства аграрної політики та продовольства України з відомостями про середній рівень закупівельної ціни пшениці 3 класу у Миколаївській області станом на 21.05.2021 на рівні 7 755 грн за тону. З урахуванням зазначеної ціни, загальна вартість 1 558 290 кг пшениці 3 класу складає 12 084 538,95 грн; протоколом огляду карти пам`яті micro SD, на якій зафіксовані результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронної інформаційної системи «Icloud», акаунт у які зареєстрований за ОСОБА_2 за абонентським номером « НОМЕР_1 ». З протоколу огляду вбачається, що у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій отримано відомості, зокрема, про спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , іншими особами, у ході якого сторони спілкування обмінюються повідомленнями та інформацією, направленою на виконання злочинного плану; протоколами за результатами проведення оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та іншими доказами у їх сукупності.

До клопотання також додано копії документів, у якості доказів, що підтверджують викладені доводи у клопотанні та мають значення для його вирішення.

Тож, наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що може свідчити про те, що підозрюваний, усвідомлюючи, що у разі засудження за інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення, неможливо застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням та застосування більш м`якого покарання, може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».

Окрім іншого, вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, що полягає у заволодінні чужим майном, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великому розмірі, безумовно має значний суспільний резонанс. ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».

Наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, обізнаність та досвід перетину підозрюваним державного кордону України підтверджується витягами з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.

Крім того, у слідства наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 може ухилятися від явки до органу досудового розслідування з метою переховування.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_1 ..

Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного є відомості про те, що після призначення на посаду ОСОБА_1 надав підлеглим працівникам охорони державного підприємства вказівку вимкнути камери відеоспостереження, які було встановлено на території державного підприємства, та крім того, ОСОБА_1 вивіз комп`ютерну техніку державного підприємства, наявна інформація у якій в електронній формі може висвітлити злочинні дії співучасників кримінального правопорушення. З огляду на важливість такої інформації та можливість доступу до неї як безпосередньо ОСОБА_1 , так й іншими особами за його вказівкою, існує обґрунтований ризик знищення або спотворення такої інформації і у подальшому.

Як встановлено слідством, дії з фактичного вивезення пшениці державного резерву розпочались 24.05.2021, частина документів, яка для цього використовувалась, була вилучена у водіїв невстановленими особами, дії, направлені на встановлення місцезнаходження таких документів, проводяться і по теперішній час.

Водночас відповідно до показань свідків - водіїв вантажних транспортних засобів, які 24.05.2021 забезпечували вивезення зерна пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76», замовники перевезень під час завантаження зерном попереджали водіїв про необхідність передати товарно-супровідні документи, які вони отримали під час завантаження на державному підприємстві, невстановленим особам та необхідність отримати новий комплект документів через деякий час після виїзду з території державного підприємства.

При цьому, ТОВ «Торговий дім «Слобожанщина» виступало в якості замовника таких перевезень, а безпосередньо ОСОБА_1 був присутнім на території державного підприємства під час завантаження транспортних засобів зерном пшениці державного резерву.

Таким чином наведене свідчить про можливу причетність ОСОБА_1 до дій, направлених на приховування або знищення доказів, які можуть висвітлювати факти його причетності до вчинення кримінального правопорушення. При цьому такі дії він міг та може вчиняти не тільки особисто, а і з залученням інших осіб.

Крім того, у ході обміну інформацією та документами з іншими співучасниками ОСОБА_1 активно використовує електронні засоби зв`язку, що свідчить про наявність у нього можливості, у разі відсутності ізоляції, вжити заходів щодо знищення інших технічних засобів, які містять інформацію про переписку та створення в електронному вигляді документів, що мають значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, слідчий суддя приймає до уваги такий ризик.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В ході судового розгляду встановлено, що організатором вказаного злочину щодо вивезення пшениці державного резерву є ОСОБА_2 , якому також повідомлено про підозру, а підозрюваний ОСОБА_1 є виконавцем, то останній за вимогою або пропозицією ОСОБА_2 може вчиняти дії, направлені на тиск на свідків, підбурювання свідків до дачі неправдивих показань, відмови від дачі показань, ухилення від явки до органу досудового розслідування тощо для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_2 за участі інших осіб раніше вже вчинялися дії, направлені на тиск на свідків з метою схиляння їх до дачі показань в іншому кримінальному провадженні.

При цьому у ході виконання таких дій на адресу свідків від осіб, які здійснювали тиск, звучали конкретні погрози настання для них негативних наслідків, у тому числі з боку правоохоронних органів, у разі відмови вчинити дій, щодо яких йшла мова у погрозах.

Зазначене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_2 має потенційну та реальну можливість у подальшому впливати як на підозрюваного ОСОБА_1 , так і на інших свідків кримінального правопорушення, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, а також надає йому можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того слідством встановлено, що ОСОБА_1 вже вчиняв дії, направлені на тиск на свідків, зокрема, шляхом умовлянь та переконань пропонував свідкам не з`являтись до органу досудового розслідування за викликом детектива для дачі показань.

Разом з тим, під час вивезення зерна пшениці з території державного підприємства ОСОБА_1 запропонував та передав грошові кошти одному із охоронців державного підприємства, щоб останній нікому не розповідав про вивезення зерна пшениці з ДП «Хлібна база №76».

Тож враховуючи, що оскільки пройшло небагато часу від дій по вивезенню пшениці державного резерву з ДП «Хлібна база №76», що відбулись 24.05.2021, то органом досудового розслідування наразі саме вчиняться дії з допиту свідків кримінального правопорушення. А відтак, існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість кримінального покарання за вчинені ним дії, може і у подальшому вчиняти дії, направлені на незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні.

Стосовно ж ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід, встановлено, що після припинення детективами дій щодо вивезення зерна пшениці з території державного підприємства, ОСОБА_1 через деякий час після цього прийняв участь в інвентаризації матеріальних цінностей, які зберігались на ДП «Хлібна база №76» із залученням представників Держрезерву.

Під час проведення інвентаризації ОСОБА_4 із залученням ОСОБА_1 узгоджував окремі питання інвентаризації з представниками Держрезерву, у тому числі після того, як інвентаризація була фактично завершена.

Зазначене свідчить про можливість підозрюваного ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом впливу на окремих представників Держрезерву, яке є володільцем майна, яким підозрювані мали намір заволодіти.

Тож, викладені обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на хід кримінального провадження та його перешкоджанню зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 ..

За таких обставин зазначені в клопотанні ст. детектива ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є особливо тяжкими і передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, та беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, впливати на свідків або сторони кримінального провадження та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику знищити речові докази, які можуть міститися у електронних носіях інформації, які на даний час не вилучені у ОСОБА_1 , а також впливати на свідків та інших осіб у даному кримінальному провадженні.

Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги відсутність офіційного місця роботи, тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваного ОСОБА_1 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 36 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є обґрунтованим.

Тож, наведені вище обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених ст. 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , сімейний стан та майновий стан, надані захисником підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії особливо тяжких.

Щодо визначення майнового стану підозрюваного слід зауважити, що врахування сукупних майнових ресурсів членів злочинної організації є прийнятним відповідно до рішення ЄСПЛ від 25.04.2000 у справі «Пунцельт проти Чехії» - у тій конкретній справі мова йшла про визначення розміру застави, а саме, що при визначенні розміру застави крім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено кримінальне правопорушення, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 , який за версією слідства є організатором вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, на початку 2021 року придбав автомобіль Infinity вартістю приблизно 2 млн. грн.

Крім того, ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок площею 312,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , автомобіль Toyota Prado орієнтовною вартістю 500 000 грн.

Також встановлено, що у 2021 році ОСОБА_2 витрачав істотні суми коштів на закупівлю електронної та побутової техніки, та оплату робіт із облаштування земельної ділянки.

При цьому ОСОБА_2 упродовж 2008-2020 років отримав загальний дохід у розмірі приблизно 142 427 грн, що може вказувати на отримання останнім й інших доходів в обхід діючої системи оподаткування України.

Зазначене свідчить, що майновий стан ОСОБА_2 дозволяє йому внести заставу за ОСОБА_1 , яка буде для нього помірною, а у разі її звернення у дохід держави ОСОБА_2 або ОСОБА_1 не зазнають суттєвих для них майнових втрат.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Таким чином, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у цьому кримінальному провадженні, а також достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням матеріалів щодо майнового та соціального стану підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя доходить висновку, що на даний час необхідно визначити розмір застави, відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто в розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку ст. детектива ОСОБА_24 , застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а відтак слід визначити заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 270 000?? грн та є помірною для ОСОБА_1 ..

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_1 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в меншому розмірі, ніж заявлено ст. детективом ОСОБА_24 , у розмірі, що не перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі її застосування.

Тож за наведеного слід визначити розмір застави у межах 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000 грн, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваного.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його діям слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ст. детектива про застосування запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Тєбєкіна Віталія Валерійовича, погоджене прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківом Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою рахувати з дня його фактичного затримання та до 01.10.2021 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 000?? грн. (чотириста п`ятдесят чотири тисячі гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача І.М. та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ;

також з будь-якими іншим особами, у тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду);

-здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

-носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль з виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків - покласти на детективів.

Строк дії ухвали до 01.10.2021 включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько

Search

Document No. 98868667