Search

Document No. 98928453

  • Date of the hearing: 09/08/2021
  • Date of the decision: 09/08/2021
  • Case №: 991/5327/21
  • Proceeding №: 12014000000000496
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: Decision to cancel the seizure of property
  • Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
  • Lawyer : Baturina S.V.

Справа № 991/5327/21

Провадження 1-кс/991/5409/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19),

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4, в якому він просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19).

Вимоги клопотання обґрунтовані посиланням на такі обставини.

Адвокат зазначає, що Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05.11.2014.

11.11.2019 ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12016100000001664 від 08.10.2016 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Зазначене кримінальне провадження об`єднано в одне з кримінальним провадженням № 12014000000000496 від 05.11.2014 під номером № 12014000000000496.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 (справа № 760/7590/19, провадження № 1-кс/991/2325/19) накладено арешт на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313). Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 (справа № 760/7590/19, провадження № 1-кс/991/2323/19) накладено арешт на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465). В апеляційному порядку зазначені ухвали не оскаржувалися.

Арешт накладено з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2020 клопотання захисника ОСОБА_3 частково задоволено та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19) на грошові кошти ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які надійшли після 16.11.2019, а саме:

-на рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) як винагорода (зарахування на рахунок заробітної плати);

-на рахунок № НОМЕР_3, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) як пенсійні виплати.

29.06.2021 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. Дії останнього кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначив, що на адвокатський запит а рамках кримінального провадження № 12014000000000496 від 05.11.2014 отримано відповідь від Національного банку України (№ 18-0005/59972 від 05.07.2021), що заборгованість за кредитним договором № 43 від 13.10.2014 не віднесена до безнадійної, списання заборгованості як безнадійної не здійснювалося. Національний банк України не підтвердив факт спричинення йому збитків в результаті надання стабілізаційного кредиту.

Адвокат зазначає, що оскільки санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна, у такому випадку необхідність у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала. Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313), та арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19) на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465).

Позиції сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав з підстав, що у ньому наведені, його задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 на кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_5 у АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України». Зазначив, що прокурор не завжди уповноважений подавати позови в інтересах держави, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, перелічені в законі випадки не релевантні обставинам у вказаному кримінальному провадженні. Вважає підстави для подачі позову надуманими. Предмет дослідження у кримінальному провадженні надання стабілізаційного кредиту насправді відповідав вимогам Положенню про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України № 327 та Технічному порядку проведення операцій з надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженим постановою НБУ № 445. Додатково у засіданні долучив до матеріалів клопотання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2018 на підтвердження зазначеної позиції. Окрім цього, з 2014-2015 років аудиторські компанії міжнародного рівня (в тому числі, ТОВ «ЕРНСТ ЕНД ЯНГ АУДИТОРСЬКІПОСЛУГИ», ТОВ «КПМГ Аудит»), які проводили перевірку обставин видачі стабілізаційного кредиту близько семи разів, не визначили, що завдано шкоди, збитків. Зазначив, що ОСОБА_3 на початку 2022 року виходить на пенсію, тому грошові кошти, наявні на його депозитних рахунках, накопичені ним за весь час роботи в банківській сфері, будуть одним із джерел для забезпечення свого існування.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.21), про причини неявки не повідомив, що, в свою чергу, не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши доводи представника власника майна - адвоката підозрюваного, дослідивши клопотання, наявні у матеріалах справи докази, слідча суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст. 170 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що власник майна не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України, - необґрунтованістю його накладення та відсутності потреби в подальшому застосуванні такого засобу забезпечення.

У клопотанні адвокат зазначає про те, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, а тому це клопотання розглядається саме у контексті цієї обставини.

Із наданих матеріалів вбачається, що НАБУ проводило досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016.

У межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 11.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 (справа №760/7590/19, провадження № 1-кс/991/2325/19) накладено арешт на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313) (а.с. 3-5). Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 (справа № 760/7590/19, провадження № 1-кс/991/2323/19) накладено арешт на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) (а.с. 6-8). Арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, що передбачене санкцією ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.02.2020 (а.с. 9-10) клопотання захисника ОСОБА_3 частково задоволено та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19) на грошові кошти ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які надійшли після 16.11.2019, а саме:

-на рахунок № НОМЕР_2, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) як винагорода (зарахування на рахунок заробітної плати);

-на рахунок № НОМЕР_3, відкритий в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465) як пенсійні виплати.

З матеріалів клопотання вбачається, що на підставі постанови начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 від 05.08.2020 матеріали досудових розслідувань за №12016100000001664 та № 12014000000000496 були об`єднані в одне провадження за №12014000000000496 від 05.11.2014.

29.06.2021 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05.11.2014 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживанні службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що завдало тяжких наслідків.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто покарання у виді конфіскації майна санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає.

Отже, оскільки ОСОБА_3 29.06.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна, арешт на кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_3, що відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» та АТ «Державний експортно-імпортний банк України» накладено саме з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення конфіскації майна, - слідча суддя дійшла висновку, що необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешті майна, з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, відпала та існування такого заходу забезпечення кримінального провадження суперечить завданню, для виконання якого прокурором ОСОБА_7 у 2019 році ініційовано подачу клопотань про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_3 .

Відповідно до норм ст. 2, 8 КПК України при застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, та відповідних умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню. Подальший арешт грошових коштів на рахунках підозрюваного ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, спричиняє необгрунтоване та надмірне втручання в його право на мирне володіння майном, що суперечить загальним засадам кримінального провадження, а також порушує справедливий баланс між виконанням завдань - забезпечення швидкого і неупередженого досудового розслідування і охороною прав учасників кримінального провадження.

Кримінальне процесуальне законодавство України повинне застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Право на захист власності гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до зазначеної норми кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства відповідно до вимог ст. 9 КПК України.

Оскільки представником власника майна доведено, що необхідність у застосуванні арешту майна відпала, слідча суддя дійшла висновку про необхідність скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19).

Отже, клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.131, 132, 170, 174, 309, 372 КК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19) - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2325/19) на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 у справі № 760/7590/19 (провадження № 1-кс/991/2323/19) на кошти, розміщені на усіх банківських рахунках ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1