Document No. 98930649

Справа № 991/5211/21

Провадження 1-кс/991/5292/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

скаржника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 13.07.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000396 від25.06.2020,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга ОСОБА_3 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від02.08.2021 для розгляду скарги визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою від02.08.2021 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

1. Доводи та вимоги скарги.

ОСОБА_3 вказує, що оскаржувана постанова є протизаконною, неправосудною і безглуздою. На його думку, постанова детектива Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро (УВК НАБУ) ОСОБА_5 не містить обґрунтування спростування заявлених ним службових злочинів, вчинених щодо нього особисто відомості, які не внесені напарником злочинів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що свідчить про прямий умисел блокування предметного слідства.

ОСОБА_3 наголосив на тому, що НАБУ не внесено жодні відомості за текстом заяви №840/2, як ні до судового зобов`язального рішення, ні після зобов`язального рішення для виконання силами НАБУ. Натомість ОСОБА_8 вигадана зовсім не заявлена кваліфікація по ч.1 ст. 364 КК України, хоча в заяві було вказано ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, скаржник вказав, що в матеріалах кримінального провадження відсутній предмет кримінального дослідження повний пакет заяви про груповий службовий злочин №840/2 з повним пакетом додатків, адже був знищений на ДБР.

Скаржник вважає, що автор постанови від 13.07.2021 закривав кримінальне провадження по вигаданій для практикування службових злочинів ч. 1 ст. 364 КК України, зовсім упустивши всі заявлені ним вісім кваліфікацій, які зобов`язував внести НАБУ Солом`янський районний суд. ОСОБА_3 вказав про невиконання детективом ОСОБА_8 судових рішень, які в тому числі були постановлені у кримінальному провадженні №52020000000000396 від25.06.2020, дві спроби викрадення у нього статусу потерпілого, та непроведення будь-яких слідчих (розшукових) дій. ОСОБА_3 стверджує, що детективом ОСОБА_8 було неправильно встановлено розмір істотної шкоди, яка була нанесена йому, адже розрахунок здійснено не за вказаною ним кваліфікацією.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просить скасувати постанову детектива УВК НАБУ ОСОБА_5 про закриття зовсім не проведеного кримінального провадження №52020000000000396 як формальну, протизаконну, при грубому порушенні слідчими всіх існуючих норм матеріального і процесуального права, при саботуванні з конфліктом інтересів за співучасті прокурорів.

2. Позиції сторін у судовому засіданні.

До початку судового засідання ОСОБА_3 подав доповнення до скарги з копіями судових рішень, постанов детектива, скарг та клопотань.

У ході судового розгляду скаржник навів додаткові доводи на підтвердження вимог скарги та просив їх задовольнити.

Заступник Керівника УВК НАБУ ОСОБА_9 надіслав матеріали закритого кримінального провадження №52020000000000396 та повідомив, що ОСОБА_4 перебуває у черговій відпустці, тому просив відкласти розгляд вищезазначеної скарги на іншу дату після 13.08.2021.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя вважає, що розгляд скарги може бути здійснено за участі ОСОБА_3 та за наявності матеріалів кримінального провадження №52020000000000396 від25.06.2020. Відсутність детектива ОСОБА_4 не перешкоджає розгляду скарги по суті, а відкладення судового розгляду після 13.08.2021 не забезпечить потребу у розгляді скарги у розумні строки.

3. Обставини встановлені слідчим суддею.

ОСОБА_3 направив заяву про груповий службовий злочин №840/2 від 09.05.2021 на адресу Генерального прокурора ОСОБА_10, в.о. Директора Державного бюро розслідувань (далі ДБР) ОСОБА_11, т.во. Голови Служби безпеки України ОСОБА_12, Голові Національної поліції України ОСОБА_13, Начальнику Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_14, Президенту України ОСОБА_15

12.05.2021 це звернення електронною поштою надійшло до НАБУ, однак було виявлено відсутність компетенції НАБУ щодо розгляду зазначених у заяві питань, а тому заява була перенаправлена до ДБР. В подальшому невнесення відомостей було оскаржено ОСОБА_3 .

25.06.2020 детектив ОСОБА_16 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі №760/12462/20 вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) відомості за заявою ОСОБА_3 від 09.05.2020 (вх. №С-8022 від 12.05.2020). На підставі вказаних відомостей було зареєстровано кримінальне провадження за №52020000000000396 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Постановою про призначення слідчої групи від 22.07.2020 у кримінальному провадженні №52020000000000396 від25.06.2020 призначено групу слідчих у складі старшого детектива ОСОБА_4, старшого детектива ОСОБА_17, старшого детектива ОСОБА_16, а старшим слідчої групи призначено старшого детектива НАБУ ОСОБА_4

29.07.2020 старший детектив ОСОБА_4 виніс постанову про закриття кримінального провадження №52020000000000396 у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.09.2020 (справа №991/7823/20, провадження №1-кс/991/8041/20) було скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 29.07.2020 у зв`язку з нездійсненням всебічного та ефективного досудового розслідування у кримінальному провадження №52020000000000396.

19.11.2020 старший детектив ОСОБА_4 провів допит ОСОБА_3 у якості свідка у кримінальному провадженні №52020000000000396. В подальшому він витребував документи, які стосуються дослідження обставин вказаного провадження та проводив їх огляд.

Постановою від 13.07.2021 кримінальне провадження №52020000000000396 від25.06.2020 було закрите у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях працівників НАБУ ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

4. Оцінка та висновки слідчого судді.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження на досудовому провадженні рішень слідчого про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

За змістом ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов`язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

При цьому за змістом ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у п. 3 Узагальнення ВССУ про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови з`ясовують питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Таким чином, правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із встановленням відсутності у діях працівників НАБУ складу кримінального правопорушення, детектив виходив з того, що у жодному разі прийняття працівником НАБУ рішення чи вчинення дій відповідно до наданих законом повноважень та з урахуванням визначених правових підстав не свідчить про вчинення злочину.

Так ч. 1 ст. 364 КК України передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Зі змісту показів ОСОБА_3 детектив з`ясував, що на думку заявника зміст вказаного в заяві №840/2 від 09.05.2020 правопорушення полягає в тому, що детективами НАБУ ОСОБА_7 та ОСОБА_18 вчинялись дії та приймались процесуальні рішення в кримінальних провадженнях №52018000000000521 та №52018000000000522. Детектив вважає, що незважаючи на визначений порядок оскарження дій та рішень слідчого, який надає змогу в судовому порядку перевіряти законність прийнятих рішень, заявник свою незгоду з прийнятими рішеннями та діями висловив через призму тверджень начебто вчинення детективами злочину внаслідок невиконання (на думку ОСОБА_3 ) рішення суду шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Також детектив ОСОБА_4 виходячи з отриманих доказів не встановив «незаконних дій інших осіб», що б вказували на існування підстав для виникнення моральних страждань, спричинення фізичної та/або майнової шкоди ОСОБА_3 або іншим особам в результаті вчиненого злочину.

ОСОБА_3 не погоджується з рішенням детектива і вважає його незаконним та необґрунтованим у зв`язку з тим, що:

-досудове розслідування здійснювалось за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, а не кримінальних правопорушень, про які він вказував у своїй заяві №840/2 від 09.05.2020;

-йому було відмовлено у наданні статусу потерпілої особи у кримінальному провадженні №52020000000000396 від25.06.2020;

-досудове розслідування фактично не здійснювалося.

Проте, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про непогодження з такими твердженнями ОСОБА_3 .

Зі змісту заяви ОСОБА_3 про груповий службовий злочин №840/2 від 09.05.2020 вбачається, що вона була адресована представникам всіх правоохоронних органів, крім Національного антикорупційного бюро.

До Національного антикорупційного бюро заява була надіслана електронною поштою разом із супровідним листом, де містилося прохання "підстрахувати внесення в ЄРДР слідчого центрального офісу ДБР, а також слідчого СБУ". Лист зареєстрований в НАБУ 12.05.2020.

У заяві були викладені відомості щодо вчинення можливих кримінальних правопорушень, передбачених ст.111, ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 256, ч. 3 ст. 382, ст. 442, ч. 2 ст. 28 КК України.

Враховуючи, що жоден із вказаних кримінальних правопорушень відповідно до ч. 5 ст.216 КПК України не підслідний детективам НАБУ, заяву було перенаправлено до компетентного органу (лист вих.№11-225/17115 від 14.05.2020).

Незважаючи на вказане, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від10.06.2020 було зобов`язано службову особу НАБУ внести до ЄРДР відомості, зазначені у заяві №840/2 від 09.05.2020, поданої ОСОБА_3 .

З наведеного вбачається, що вказівка слідчого судді стосувалась виключно відомостей, які містились у заяві скаржника. Жодних приписів і вказівок на те, як має виглядати кваліфікація вказаних дій слідчий суддя не надав.

Саме слідчийвносить відомостідо ЄРДРза наявностівідповідних підстав(ч.ч.2,4ст.214КПК України).Слідчий,як учасниккримінального провадження,здійснюючи своїповноваження відповіднодо вимогцього Кодексу,є самостійниму своїйпроцесуальній діяльності,втручання вяку осіб,що немають нате законнихповноважень,забороняється (ч.5ст.40КПК України).Він уповноважений починати досудове розслідування за наявності підстав та приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу (п.п. 1, 8 ч. 2 ст. 40 КПК України).

Отже, слідчий як уповноважена особа під час внесення відомостей до ЄРДР визначає попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України). Детектив ОСОБА_4 проаналізувавши зміст заяви скаржника виокремив конкретний факт, який може розслідуватись детективами НАБУ, та визначив його попередню правову кваліфікацію.

Таким чином, внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.05.2020 за іншою правовою кваліфікацією, а не вказаною у заяві ОСОБА_3, не є порушенням. Це є законним процесуальним рішенням детектива як особи, яка безпосередньою буде розслідувати кримінальне правопорушення. Насамперед слідчий досліджує певний факт, а не запропоновану правову кваліфікацію заявника.

На думку слідчого судді, внесення чи невнесення до ЄРДР відомостей за кваліфікацією, зазначеною заявником, не має значення для цього кримінального провадження, оскільки злочини, зазначені у заяві про груповий службовий злочин №840/2 за відповідними статтями Кримінального кодексу, не підслідні Національному антикорупційному бюро України.

Постановлення детективом ОСОБА_4 рішення про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52020000000000396 від25.06.2020 неодноразово були об`єктом судового контролю. Зокрема постанова детектива від 20.11.2020 була залишена в силі ухвалою слідчої судді від 09.12.2020.

Також процесуальний статус ОСОБА_3 в даному випадку не впливає жодним чином на рішення щодо відсутності складу кримінального правопорушення у діях працівників НАБУ, адже підставою для закриття провадження стала не лише відсутність істотної шкоди, а й недоведення факту вчинення зловживань службовим становищем працівниками НАБУ.

Твердження скаржника про відсутність у матеріалах кримінального провадження оригіналів заяви із додатками є безпідставним, оскільки заява до НАБУ була направлена в електронному виді.

На переконання слідчого судді, після скасування постанови про закриття кримінального провадження від 29.07.2020 детектив ОСОБА_4 вжив належних заходів та провів необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням змісту заяви про груповий службовий злочин №840/2 ці слідчи дії є достатніми для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та закриття кримінального провадження.

Постанова ОСОБА_4 від 13.07.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000396 від25.06.2020 належним чином вмотивована та відповідає як вимогам закону, так і дослідженим у ході досудового розслідування фактам.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, слідчий суддя, зокрема, може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, а рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованим та законним, у задоволенні вимог скарги ОСОБА_3 належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 13.07.2021 про закриття кримінального провадження №52020000000000396 від25.06.2020.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1