Search

Document No. 99018665

  • Date of the hearing: 16/08/2021
  • Date of the decision: 16/08/2021
  • Case №: 991/4808/21
  • Proceeding №: 12016120020000420
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.

Справа №991/4808/21

Провадження №11-сс/991/472/21

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

представника ТОВ "Фалькон Агро Груп" адвоката ОСОБА_6,

прокурор не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ТОВ "Фалькон Агро Груп" - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12016120020000420 від 12 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року клопотання детектива задоволено частково та накладено арешт на котел на біомасі 2000 НР, 300 PSIG з похилою підштовхоючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник «Hurst Boiler & Welding Company Inc» (США), рік виробництва - 2013, що є предметом застави відповідно до договору застави №151214Z28 від 30 липня 2014 року, укладеного між ПрАТ «Креатив» та АТ «Укрексімбанк», право власності на який після аукціону від 27 вересня 2019 року, проведеного торгівельною організацією Українська Універсальна біржа «Капітал», набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фалькон Агро Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи 43162821). Заборонено ТОВ «Фалькон Агро Груп» здійснювати будь-які дії щодо розпорядження/відчуження зазначеним майном. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено. Ухвала мотивована наявністю достатніх підстав вважати, що дане майно відповідає критеріям, визначеним в ст.98 КПК України, зокрема зберегло на собі сліди кримінальних правопорушень та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Потреби даного досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

03 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника ТОВ "Фалькон Агро Груп" - адвоката ОСОБА_6, в якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про накладення арешту на майно. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. На його думку, в даному випадку детектив не мав права звертатися до суду з таким клопотанням, оскільки відповідно до ч.ч.1-3 ст.64-2 КПК України, з таким клопотанням має право звертатися лише прокурор. Крім того, органом досудового розслідування не наведено правових підстав для накладення арешту на майно, що не було взято до уваги слідчим суддею, зокрема, не доведено, що вказане майно було здобуте ТОВ «Фалькон Агро Груп» злочинним шляхом. Воно було придбано за результатами проведеного аукціону, нотаріусом перевірена відсутність будь-яких обтяжень щодо нього, а тому ТОВ «Фалькон Агро Груп» є добросовісним набувачем вказаного котла. Отже, слідчим суддею не встановлено жодної мети для забезпечення арешту майна, відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, зокрема вказане майно не відповідає ознакам речового доказу у відповідності до ст.98 КПК України. У самому кримінальному провадженні жодній посадовій особі не вручено повідомлення про підозру, а досудове розслідування триває з 2016 року, що є порушенням розумних строків. Також, слідчим суддею не врахована практика ЄСПЛ щодо законності володіння майном. Вказує, що ТОВ «Фалькон Агро Груп» має право на оскарження даної ухвали слідчого судді, а строк на подання апеляційної скарги не пропущений, у зв`язку з тим, що рішення приймалось без виклику власників майна, та отримано 27 липня 2021 року засобами поштового зв`язку.

У судовому засіданні представник ТОВ "Фалькон Агро Груп" - адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Прокурор із повноваженнями у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до ч.4 ст.405 КПК України.

Заслухавши учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (ч.ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як вбачається з матеріалів судової справи, НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120161200220000420 від 12 січня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.222, ч.2 ст.364, ч.1 ст.388 КК України.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги детективом при поданні клопотання про арешт майна виконані.

Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом привласнення службовими особами ПрАТ «Креатив» грошових коштів державного банку АТ «Укрексімбанк» в особливо великих розмірах шляхом укладання кредитних договорів на підставі поданих до банку документів, що за версією досудового розслідування містять неправдиві відомості, та подальшого уникнення виконання існуючих кредитних зобов`язань. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ «Креатив» та інші встановлені та невстановлені в ході досудового розслідування особи, спільно, за період з 2014 року, надавши АТ «Укрексімбанк» звіти про оцінку майна, що не відповідають вимогам чинного законодавства, в тому числі щодо якого постановлено оскаржуване рішення, незаконно отримали кредитні кошти, які у подальшому привласнили.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

У межах процедури банкрутства Українською Універсальною біржею «Капітал» 27 вересня 2019 року проведено аукціон з продажу цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Ливарна, 10, із виробничим обладнанням до нього та котла на біомасі 2000 НР, 300 PSIG фірми «Hurst Boiler & Welding Company Inc», 2013 року виробництва. Переможцем аукціону визнано ТОВ «Фалькон Агро Груп». Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02 листопада 2019 року право власності на вищевказане майно, на підставі договору купівлі-продажу №904 від 01 листопада 2019 року, було зареєстровано за ТОВ «Фалькон Агро Груп».

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно у відповідності до вимог ст.98 КПК України.

За змістом вищевказаної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до обставин кримінального провадження котел на біомасі 2000 НР, 300 PSIG з похилою підштовхоючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник «Hurst Boiler & Welding Company Inc» (США), у розумінні ст.98 КПК України є речовим доказом. Відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, як встановив слідчий суддя, підтверджується відповідними договорами та постановою детектива НАБ України від 16 липня 2021 року про визнання речовим доказом. Підставою для визнання об`єкту речовим доказом є те, що він зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 93 КПК України).

Твердження сторони захисту, що судове рішення не містить обґрунтовані доводи на підтвердження необхідності накладення арешту, оскільки про підозру у кримінальному провадженні нікому не повідомлено не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).

Із матеріалів справи вбачається, що арешт було накладено з метою збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України), а тому в даному випадку наявність обґрунтованої підозри конкретній особі не враховується.

Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні регулюється ст.171 КПК України, а права на участь сторони обвинувачення у судовому засіданні по його розгляду - ст.172 КПК України. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч.1 ст.171 КПК України). Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду серед іншого за участю слідчого та/або прокурора (ч.1 ст.172 КПК України). У свою чергу ч.ч.1, 2 ст.64-2 КПК України передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч.1 ст.171 і ч.1 ст.172 КПК України дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє в такій ситуації з поданням клопотання слідчого, детектива від прокурора є необхідність слідчому, детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження на його подачу від прокурора. Із огляду на те, що, слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було погоджене прокурором, колегія суддів вважає, що він мав право на відповідне звернення. У той же час у слідчого судді не було підстав для повернення такого клопотання.

Матеріали судового провадження свідчать, що накладення арешту на котел на біомасі 2000 НР, 300 PSIG з похилою підштовхоючою колосниковою решіткою та аксесуарами, виробник «Hurst Boiler & Welding Company Inc» (США), є виправданим і необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання настанню негативних наслідків, зокрема, існування об`єктивних ризиків щодо можливості відчуження чи приховування вказаного майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

У силу вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 132, 167, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ТОВ "Фалькон Агро Груп" - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2021 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4