- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Pankulych V.I.
- Secretary : Shkovyry A.M.
- Lawyer : Osavoliuka Ya.M.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа №991/5291/21
Провадження №11-сс/991/488/21
Суддя 1 інст. Михайленко В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2021 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді Чорненької Д.С.,
суддів: Калугіної І.О., Панкулича В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Шковири А.М.,
прокурора Семака І.А.,
захисника Осаволюка Я.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Осаволюка Ярослава Миколайовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29 січня 2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Маріуполя Донецької області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 , голови Харківської обласної ради,
за ч.4 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року задоволено частково клопотання детектива НАБ України: застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1320 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 996 400 грн. Крім того, на нього покладено обов`язки: прибувати за першим викликом до детектива, прокурора та суду; не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свої паспорти громадянина України на виїзд з України і в`їзд до України. Строк дії обов`язків визначено на два місяці до 05 жовтня 2021 року, але в межах строку досудового розслідування. Підставами для постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, який є особливо тяжким злочином; він набув статусу підозрюваного; наявні ризики, передбачені п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України. Враховуючи характер та обставини злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , розмір неправомірної вигоди, його майновий стан та індивідуальні обставини, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості, досліджені під час судового засідання ризики та обставини, свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.
10 серпня 2021 року поштовим відділом зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Осаволюка Я.М. та 16 серпня 2021 року доповнення до неї, в яких він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відмовити в повному обсязі. Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою та незаконною, постановленою з істотними порушеннями вимог КПК України, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. На його думку, підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, є необґрунтованою, оскільки не підтверджується конкретними фактами та обставинами. Всі обґрунтування підозри базуються лише на припущеннях свідка ОСОБА_4 та протоколах НСРД, в яких безпосередньо ОСОБА_1 не фігурує, а за сказане іншими особами, нести відповідальність не може. Крім того, сторона обвинувачення не надала жодного доказу в обґрунтування наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Сама по собі тяжкість злочину не може свідчити про наявність ризику переховування як і наявність паспорту для виїзду за кордон, оскільки він його здав; підозрюваний тривалий час проживає в місті Харкові, що свідчить про міцні соціальні зв`язки; грошові кошти, які були вилучені в службовому кабінеті, не належать ОСОБА_1 , а детективам надано підтвердження належності цих коштів іншим особам; спілкування, в силу посади, з великою кількістю осіб, не є підтвердженням ризику впливу на потерпілого, свідків та інших осіб; всі телефони та документи були вилучені детективами НАБ України, а тому ризик їх знищення фактично було нівельовано. Крім того, визначаючи розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст.182 КПК України, оскільки не зазначив наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом. Майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосуються обставин інкримінованого підозрюваному правопорушення. Отже, застава у розмірі 2 996 400 грн є завідомо непомірною для підозрюваного. Таким чином, прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, у зв`язку з чим, слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.
У судовому засіданні захисник Осаволюк Я.М. доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався в повній мірі зазначених вимог закону та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000047 від 29 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 05 березня 2021 року до 21 липня 2021 року ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , вимагав та одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 1 050 000 грн, що становить особливо великий розмір, з використанням повноважень та службового становища, спрямованих на залишення ОСОБА_4 на посаді директора комунального підприємства та утримання від вчинення дій, спрямованих на його звільнення з цієї посади. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, є не обґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 05 серпня 2021 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та обґрунтовано встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_1 за ч.4 ст.368 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на досліджених матеріалах судової справи. Зокрема, можлива причетність ОСОБА_1 до події кримінального правопорушення підтверджується доданими до матеріалів клопотання документами: протоколами допитів ОСОБА_4 , протоколами про проведення негласних слідчих дій, протоколами аудіо-, відеоконтролю особи, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_2 .
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 (ч.4 ст.368 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та показання свідка, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України. Обґрунтованим також колегія суддів вважає і висновок слідчого судді, що з урахуванням вищезазначених обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування. Крім того, на думку колегії суддів, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Відомості, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, в тому числі щодо відсутності ризиків, а саме: переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та здійснення незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, знищення, приховування або спотворення речей та документів, що мають істотне значення для встановлення обставин справи, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді містить ретельне обґрунтування кожного з ризиків, з чим погоджується і колегія суддів.
Перевіряючи ухвалу слідчого судді в частині визначеного підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.3 ч.5 ст.182 КПК України, і застава 1320 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 996 400 грн., у повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків та його належну поведінку.
Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчим суддею враховано розмір доходу підозрюваного, згідно декларації за 2020 рік та відомостей про доходи за 2019-2021 роки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також можливе отримання ним грошових коштів поза межами офіційної заробітної плати, що підтверджується відшуканими грошовими коштами, які були вилучені під час обшуків в службовому кабінеті та квартирі підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , наявність ризиків.
На думку колегії суддів застосована міра запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, запобіжний захід у вигляді застави є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти ризикам, доведеним прокурором.
Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо незаконності, необґрунтованості ухвали слідчого судді, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст.370 КПК України, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Осаволюка Ярослава Миколайовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2021 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Д.С. Чорненька
судді: І.О. Калугіна
В.І. Панкулич