- Presiding judge (HACC AC) : Mykhailenko D.H.
Справа № 991/484/19
Провадження №21-з/991/16/21
УХВАЛА
19 серпня 2021 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив заяву ОСОБА_1 на роз`яснення судового рішення.
Історія провадження
1.20.11.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про арешт майна в порядку статті 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019 повернуто заявнику.
2.07.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 20.11.2019.
3.12.07.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т. Р. від 20.11.2019 у справі № 991/484/19 (далі - ухвала слідчого судді).
4.21.07.2021 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) залишила без змін ухвалу слідчого судді.
5.18.08.2021 подав до АП ВАКС заяву на роз`яснення судового рішення.
Вимоги та короткий зміст заяви
6.В заяві про роз`яснення судового рішення ОСОБА_1 висловлює прохання роз`яснити (1) чому Вищий антикорупційний суд не зобов`язано роз`яснити мотиви відмови у правосудді представнику потерпілого, якщо судове рішення повинно бути вмотивованим; (2) чому на стадії апеляційного провадження потерпілий позбавлений можливості отримати роз`яснення мотивів судового рішення від суду першої інстанції.
7.У заяві апелянт зазначив, що: (1) обґрунтування АП ВАКС, що «суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів судового рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання» є суперечливим та незрозумілим по відношенню до положення статті 370 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК); (2) судом першої інстанції порушено право потерпілого отримати кваліфіковану юридичну допомогу у кримінальному провадженні № 52019000000000767; (3) є незрозумілим факт заперечення наявності кримінального провадження № 52019000000000767 Вищим антикорупційним судом і одночасне визнання цього провадження Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
8.Хоч заявник кваліфікує свою заяву як заяву про роз`яснення судового рішення з посиланням на статтю 380 КПК і просить роз`яснити йому питання, зазначені в пункті 7 цієї ухвали, проте вказані вимоги заяви не стосуються незрозумілості ухвали АП ВАКС від 27.07.2021 у справі № 991/484/19, про яку йдеться у вступній частині заяви, та не належать до предмета роз`яснення судового рішення відповідно до статті 380 КПК.
9.Так, у прохальній частині заяви (1) не зазначено яке саме судове рішення належить роз`яснити; (2) частково наведені мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1 від 16.07.2021 (справа № 991/484/19, провадження № 11-сс/991/446/21) щодо порушення права потерпілого отримати кваліфіковану правову допомогу за нотаріальним дорученням та заперечення судом першої інстанції існування кримінального провадження № 52019000000000767.
10.Зазначені обставини унеможливлюють розгляд по суті цієї заяви в порядку, передбаченому КПК, в тому числі відповідно до статті 380 КПК. У зв`язку із цим, заява має бути повернута особі, яка її подали, з мотивів, наведених нижче.
11.Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (частина 1 статті 380 КПК, постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17).
12.Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
13.Суддя-доповідач звертає увагу, що: (1) правовий механізм роз`яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі; (2) суд не роз`яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст; (3) виходячи з суб`єктів звернення із заявою про роз`яснення судового рішення вбачається, що роз`яснюється судове рішення, яке підлягає виконанню. При цьому незгода з мотивами винесеного судового рішення, їх недостатність на думку учасника судового провадження, може бути підставою для апеляційного чи касаційного оскарження ним судового рішення в установленому процесуальним законодавством порядку.
14.Ухвала АП ВАКС від 21.07.2021, про яку скаржник згадує у вступній частині заяви (але не зазначає реквізитів жодного судового рішення у прохальній частині заяви), не потребує вчинення дій з її виконання. Так, цією ухвалою було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.07.2021 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - залишено без змін. У свою чергу така ухвала слідчого судді також не потребувала самостійного виконання.
15.Крім цього, заява скаржника не містить будь-яких конкретних доводів щодо незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали від 21.07.2021. Суб`єктивне оціночне судження заявника - «суперечливе та незрозуміле обґрунтування» - не є таким доводом.
16.З цих підстав заява скаржника не є заявою про роз`яснення судового рішення та не може бути предметом судового розгляду у порядку, передбаченому КПК, в тому числі відповідно до статті 380 КПК.
17.Стаття 380 КПК не передбачає правові наслідки встановлення неприйнятності заяви про роз`яснення судового рішення. Так само кримінальний процесуальний закон не містить спеціальних норм стосовно правового регулювання наслідків подання до суду заяв, звернень учасників кримінального провадження чи інших осіб, які не передбачені цим законом та не підлягають розгляду судом.
18.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК. Зокрема, такими є: законність, диспозитивність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень (пункти 2, 14, 17, 19 часини 1 статті 7 КПК). Так, (1) під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК). (2) Ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному КПК, є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому КПК (частини 2, 3 статті 21 КПК). (3) Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень в порядку, передбаченому КПК (частина 1 статті 24 КПК). (4) Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частина 3 статті 26 КПК).
19.З наведеного вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК та які не стосуються здійснення правосуддя.
20.До повноважень Вищого антикорупційного суду належить здійснення правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях, здійснення правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в порядку цивільного судочинства (абзац 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
21.При цьому, будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених статтею 2 КПК - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
22.Враховуючи те, що: (1) заява скаржника не є заявою про роз`яснення судового рішення в розумінні статті 380 КПК, тому передбачений цією нормою правовий механізм до заяви не може бути застосований; (2) заявник порушує перед судом питання, які не пов`язані зі здійсненням правосуддя у кримінальному провадженні [в тому числі не пов`язані із захистом передбачених законом прав, свобод та законних інтересів заявника] та не віднесені КПК до повноважень суду, тому не підлягають вирішенню в порядку, визначеному КПК; (3) призначення до розгляду в судовому засіданні та розгляд по суті заяви скаржника не спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, визначених статті 2 КПК; (4) фактично заявник повторно висловлює незгоду з ухвалою слідчого судді від 12.07.2021, яка набрала законною сили та є обов`язковою, в спосіб не передбачений КПК, - суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 .
23.Висновок про те, що за наявності обставин, які унеможливлюють застосування механізму, передбаченого статтею 380 КПК, заява про роз`яснення судового рішення повертається особі, яка її подала, узгоджується з позицію Великої Палати Верховного Суду (ухвали від 15.09.2020 у справі № 1-26/04, від 08.08.2019 № 202/4467/14-к) та Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ухвали від 05.10.2020 у справі № 442/5109/18, від 23.11.2020 у справі № 161/2408/19, від 28.02.2020 у справі № 1-19/2000). Правильність застосування аналогічного підходу при вирішенні подібних процесуальних питань підтвердив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в ухвалі від 15.03.2021 у справі № 521/17260/18, якою відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.02.2021 про повернення заяви про виправлення описки.
24.Суддя-доповідач звертає увагу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню в порядку, встановленому КПК, з урахуванням необхідності виправлення зазначених вище недоліків такої заяви.
25.Керуючись статтями 2, 7, 9, 380 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву ОСОБА_1 на роз`яснення судового рішення від 18.08.2021 - повернути особі, яка її подала.
2.Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко