- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
- Judge (HACC AC): Kaluhina I.O., Panaid I.V.
- Secretary : Shkovyry A.M.
- Lawyer : Shcherbliuka O.M., Kvashi M.M.
- Prosecutor : Bronevytskyi S.S.
Справа № 991/5525/21
Провадження №11-сс/991/497/21
суддя 1 інст. Мойсак С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2021 року м.Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді Чорненької Д.С.,
суддів: Калугіної І.О., Панаіда І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Шковири А.М.,
прокурора Броневицього С.С.,
захисників Щерблюка О.М., Кім М.М.,
підозрюваної ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Різниченко Юрія Олександровича та прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019150000000274 від 07 червня 2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: c.Кам`янка, Ізмаїльського району, Одеської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
ч.5 ст.191 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2021 року клопотання детектива НАБ України задоволено частково: застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Крім того, у разі внесення застави, визначеної підозрюваній ОСОБА_1 у розмірі 1 407 400 грн, покладено на неї обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК; наявні ризики, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України. Стороною обвинувачення, не було доведено наявність ризиків, які передбачені п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_1 та виконання нею процесуальних обов`язків. Оскільки, у спричиненні шкоди, крім ОСОБА_1 , повідомлено про підозру ще сімом особам, слідчий суддя прийшов до висновку, що встановлення розміру застави у межах розміру завданої шкоди буде порушенням принципу пропорційності, а тому визначив заставу у розмірі 1 407 400 грн.
16 серпня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Різниченка Ю.О. та 19 серпня 2021 року доповнення до неї, в яких він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, оскільки підозра ОСОБА_1 є необгрунтованою, відсутні ризики, передбачені п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України. Перекручена інтерпретація змісту розмов чи переписки зафіксованих у ході проведення НСРД є нічим іншим, як припущенням сторони обвинувачення. Зазначає, що на утриманні у ОСОБА_1 перебуває двоє дітей та батьки пенсійного віку, які потребують постійного догляду та фінансової допомоги, лікування, тощо, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зумовлює втрату джерела доходів, а надмірна застава залишить її сім`ю без засобів існування. Стороною обвинувачення у ОСОБА_1 вилучено всі документи, які мають відношення до кримінального провадження №12019150000000274, у неї немає інших речей чи документів, грошових коштів, а тому відсутня можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, відсутній ризик незаконного впливу на свідків, оскільки жодна з осіб ТОВ «БВК «Пік-строй» не допитана в якості свідка. Сторона обвинувачення, посилаючись як доказ впливу ОСОБА_1 на експертів не вірно трактує НСРД, а тому відсутній вказаний ризик. Відсутній ризик можливого переховування, оскільки на виконання вимог ухвали слідчого судді, ОСОБА_1 здала на зберігання до ГУ ДМС України в Одеській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Слідчим суддею не надано належної оцінки тому, що домоволодіння та земельна ділянка за місцем проживання ОСОБА_1 перебувають у заставі, інші об`єкти нерухомого майна мають незначну вартість. Автомобіль Ford Mustang 2008 року випуску, вибув із власності ОСОБА_1 . Значна частина наявних заощаджень у готівковій формі витрачена у зв?язку із витратами у 2021 році на лікування батька та матері, придбанням мотоцикла, проведенням ремонту домоволодіння, тощо. Покладений обов`язок не відлучатися із Одеської області без дозволу детектива, прокурора або суду є таким, що робить неможливим виконання функції ОСОБА_1 як директора ТОВ БВК «Пик-строй» та спричинить суттєві економічні наслідки для підприємства. Зазначає, що ОСОБА_1 є депутатом Одеської міської ради VII та VIII скликань, членом постійної комісії з питань планування забудови території, міського дизайну, архітектури та охорони спадщини, членом політичної партії «Довіряй ділам», має позитивну характеристику, велику кількість нагород та подяк, а тому припущення сторони обвинувачення про можливе вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження його вчинення є хибним.
17 серпня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та 19 серпня 2021 року доповнення до неї, в яких він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 22 700 000 грн. Вважає, що ухвала слідчого судді постановлена без належної оцінки доводів сторони обвинувачення, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На даний час у статусі свідків, з числа працівників ТОВ «БВК «Пик-Строй», не допитано жодну особу, що дає підстави вважати про високу ймовірність надання ними неповних та/або недостовірних показань. Матеріали справи підтверджують, що є обгрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 має вплив на осіб, які надавали експерний звіт щодо розгляду проектної документації та існує ризик того, що таким впливом вона скористується з метою уникнення кримінальної відповідальності. Враховуючи матеріальний стан ОСОБА_1 , розмір застави обґрунтовано має складати 22 700 000 грн., оскільки вона на праві власності володіє 45% від загального капіталу ТОВ «БВК «Пик-Строй», житловим будинком загальною площею 284,5 кв.м., земельною ділянкою вартістю на момент набуття 1 266 547 грн площею 0,048 га, земельною ділянкою площею 0,1 га, земельною ділянкою площею 0,0095 га, підвальним приміщенням під квартирою НОМЕР_1 , загальною площею 47,7 кв.м, мотоциклом «Triumph Bonneville bobber TFC» 2021 р.в., причіпом «КРД 050108», 2013 р.в., готівковими коштами у розмірі 1 109 000 грн, готівковими кошти у розмірі 100 000 доларів США. Крім того, наразі ОСОБА_1 продовжує бути керівником ТОВ «БВК «Пик-Строй», яке є виконавцем значної кількості інфраструктурних об`єктів будівництва, ремонту чи реконструкції та виконує функції отримувача бюджетних коштів.
19 серпня 2021 року прокурор подав заперечення проти задоволення апеляційної скарги захисника, у яких фактично виклав підстави, зазначені в його апеляційній скарзі.
У судовому засіданні захисники Кім М.М. та Щерблюк О.М., доводи, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 підтримали.
Захисник Кім М.М. просила за результатами розгляду апеляційної скарги захисника відмовити у задоволенні клопотання повністю, скасувавши ухвалу слідчого судді. Проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечила.
Захисник Щерблюк О.М. просив за результатами розгляду апеляційної скарги захисника застосувати запобіжний захід у вигляді застави, скасувавши ухвалу слідчого судді. Проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечував.
Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію захисника Кім М.М. Проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечила.
Захисник Різниченко Ю.О. у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника Різниченка Ю.О. Підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався не в повній мірі зазначених вимог закону.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019150000000274 від 07 червня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за підозрою директора ДЖКГ Миколаївської міської ради ОСОБА_3 , першого заступника директора ДЖКГ Миколаївської міської ради ОСОБА_4 та директора ТОВ «БВК «Пик-Строй» ОСОБА_1 за співучасті з директором ТОВ «Урбан-Констракт» ОСОБА_5 , директором ТОВ «ТК «Укр-Граніт» ОСОБА_6 , директором ТОВ «Граніт-мрамор Груп» ОСОБА_7 , генеральним директором ТОВ «Імперія води Україна» ОСОБА_8 та директором ТОВ «Місто Фонтанів» ОСОБА_9 у заволодінні бюджетними коштами на користь ТОВ «БВК «Пик-Строй» на загальну суму 26 876 653,99 грн під час виконання робіт з реконструкції площі Соборної у Центральному районі міста Миколаєва, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
За версією органу досудового розслідування, на ОСОБА_1 як на директора ТОВ «БВК «Пик-Строй» згідно з попередньо розробленим співучасниками злочинним планом покладались функції із підготовки до вчинення злочину, залучення співучасників (пособників), інструктування їх щодо виконання відповідних злочинних діянь, безпосереднє виконання діянь, що становлять об`єктивну сторону складу злочину, забезпечення прикриття цих дій, а саме: сприяння у позитивному проведенні експертизи проектно-кошторисної документації, забезпечення підготовки та подання на розгляд ДЖКГ Миколаївської міської ради необхідної тендерної пропозиції від імені ТОВ «БВК «Пик-Строй», оперативну підготовку та подання інших додаткових документів, залучення постачальників матеріальних ресурсів за завищеною ціною, вчинення дій, що становлять об`єктивну сторону складу злочину, шляхом безпосереднього підписання зі сторони ТОВ «БВК «Пик-Строй» актів приймання виконаних робіт із завищеною вартістю матеріалів, обладнання та обсягами виконаних робіт, а також отримання від постачальників матеріалів та обладнання грошових коштів, якими заволоділи співучасники злочину, а саме різниці між ціною закупівлі за рахунок бюджетних коштів та їх реальною ринковою вартістю, інструктування залучених нею співучасників щодо виконання відповідних злочинних діянь, вчинення інших дій для приховування ознак скоєння злочину тощо.
10 серпня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді від 12 серпня 2021 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, є не обгрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
З ухвали слідчого судді від 12 серпня 2021 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводів сторони захисту, обгрунтовано встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що підозра ОСОБА_1 за ч.5 ст.191 КК України є обґрунтованою, оскільки дане твердження грунтується на досліджених матеріалах судової справи, які, у тому числі, свідчать про її статус як службової особи, та про розмір заподіяних збитків.
Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді від 12 серпня 2021 року є незаконною, оскільки відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, однак колегія суддів не погоджується з вказаними доводами. Відомості, на які посилається сторона захисту, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, а ухвала слідчого судді містить ретельне обґрунтування ризиків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 (ч.5 ст.191 КК України), який є особливо тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що існують ризики, зазначені в п.п.1-2 ч.1 ст.177 КПК України. Обґрунтованим також колегія суддів вважає і висновок слідчого судді, що з урахуванням вищезазначених обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів може негативно вплинути на здійснення досудового розслідування. Крім того, на думку колегії суддів, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді, що відсутній ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що підозрювана працює на керівній посаді товариства, яке і було переможцем тендеру на виконання реконструкції площі, є депутатом місцевої ради, працює за сумісництвом на іншому ТОВ, інші співучасники вказують на її можливості здійснити вплив на експертів, що свідчить про наявний ризик впливу як на свідків, так і на експертів, які будуть допитуватися в ході судового розгляду.
Твердження сторони захисту, що розмір застави є не співмірним не знайшли свого підтвердження, оскільки слідчим суддею враховано розмір доходу підозрюваної, згідно відомостей з Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, а також наявність у неї транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , наявність ризиків, розмір шкоди (збитків).
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Оскільки, розмір завданої шкоди (збитків) за версією обвинувачення становить 26 876 653,99 грн, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.3 ч.5 ст.182 КПК України.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді, що при визначенні розміру застави повинна враховуватися кількість підозрюваних у кримінальному провадженні. Таке твердження не грунтується ні на нормах кримінального, ні кримінального процесуального законодавства.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).
Відповідно, з врахуванням вище викладеного, а також того, що: підозрювана не надала ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, доказів перебування батьків на її утриманні; витрачання коштів, які нею задекларовані станом на грудень 2020 року; обороту підприємств, якими вона керує та має частку співвласності у розмірі 45% в одному з них; наявність нерухомого майна: житлового будинку, нежитлового приміщення, земельних ділянок, транспортних засобів, ринкова вартість яких є значно більшою, чим зазначено у правовстановлюючих документах; її соціальні зв`язки; розмір заподіяних збитків; її ролі щодо залучення інших осіб до вчинення злочину, за версією сторони обвинувачення та оголошеної підозри, колегія суддів вважає, що застава 620 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 1 407 400 грн, не може в повній мірі забезпечити належне виконання покладених на підозрювану ОСОБА_1 обов`язків та її належну поведінку. Отже, вважає за необхідне визначити її в розмірі 3 000 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 6 810 000 (шість мільйонів вісімсот десять тисяч) гривень 00 коп. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк для внесення коштів з урахуванням сплаченої раніше суми, у п`ять робочих днів відповідно до ч.6 ст.182 КПК України.
У зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді до скасування в частині визначення розміру застави з постановленням у цій частині нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 309, 131, 132, 176, 177, 182, 194, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_1 - Різниченко Юрія Олександровича залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 скасувати в частині визначення розміру застави і в цій частині постановити нову, якою визначити розмір застави в сумі 6 810 000 (шість мільйонів вісімсот десять тисяч) гривень 00 коп.
Надати підозрюваній ОСОБА_1 строк в п`ять робочих днів для внесення суми застави.
В іншій частині апеляційну скаргу прокуррора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 серпня 2021 року без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Д.С. Чорненька
судді: І.О. Калугіна
І.В. Панаід