- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
- Judge (HACC): Tanasevych O.V., Sikora K.O.
- Secretary : Chebotarenka A.P.
- Lawyer : Biriuch O.V., Shevchenka O.B.
- Prosecutor : Semak I.A.
Справа № 991/5524/21
Провадження 1-кп/991/44/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гавриленко Т.Г.
суддів Танасевич О.В.
Сікори К.О.
за участі:
секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.
прокурора Семака І.А.
обвинуваченого ОСОБА_1
його захисника, адвоката Бірюч О.В.
обвинуваченого ОСОБА_2
його захисника, адвоката Шевченка О.Б.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Шевченка Олександра Борисовича, та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Бірюч Олени Володимирівни, про повернення обвинувального акта прокурору у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I.Історія провадження.
1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2 Ухвалою суду від 12.08.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
1.3 18.08.2021 у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат Шевченко О.Б., подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Вимоги клопотання захисник обґрунтовував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України у зв`язку з тим, що він не містить:
- повних анкетних відомостей обвинувачених;
- конкретного формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_2 , та розмежування обвинувачення кожного з обвинувачених.
1.4 Ще одне клопотання у підготовчому судовому засіданні надійшло від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Бірюч О.В., яка також просила суд повернути обвинувальний акт прокурору з у зв`язку з тим, що він:
- містить посилання на фактичні обставини, які відповідно до його змісту не були встановлені органом досудового розслідування, що унеможливлює як формулювання обвинувачення за зазначеними у ньому правовими кваліфікаціями, так і посилання на них в обвинувальному акті як на встановлені;
- не містить формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого окремо;
- викладене формулювання обвинувачення є неконкретним.
II.Позиції сторін судового провадження.
2.1 Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , їх захисники підтримали подані клопотання та просили суд повернути обвинувальний акт прокурору.
2.2 Прокурор проти повернення обвинувального акта заперечував з огляду на відповідність цього процесуального документу вимогам ст. 291 КПК України. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що виклад анкетних даних обвинувачених в обвинувальному акті відповідає п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення є конкретним, а невстановлення певних фактичних обставин кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
III.Мотиви та обґрунтування суду.
3.1 Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та його додатки, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисників, адвокатів Шевченка О.Б. та Бірюч О.В. про його повернення прокурору не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
3.2 Частиною 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.
Пункт 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, поміж іншим, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 291 КПК України, слід зазначити, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
Зі змісту направленого прокурором до суду обвинувального акта вбачається, що він містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинуваченння, висунутого як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 , які у тексті обвинувального акта викладені окремими підрозділами щодо кожного обвинуваченого.
При цьому, як встановлено зі змісту обвинувального акта, у ньому міститься перелік діянь окремо кожного з обвинувачених, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склади інкримінованих їм кримінальних правопорушень (т. 1, а.с. 3-45).
Отже, за своїм структурним та змістовним наповненням цей обвинувальний акт відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а доводи захисників про те, що цей процесуальний документ не містить формулювання обвинувачення щодо кожного обвинуваченого окремо спростовуються його змістом.
3.3 Щодо доводів про неконкретність сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення, колегія суддів зазначає, що кримінальний процесуальний закон не наділяє суд повноваженнями до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати його формулювання, викладати в інший спосіб, або констатувати неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого. У протилежному випадку, це призведе до порушення принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій у ході судового розгляду.
3.4 Водночас, суд звертає увагу, що за змістом закону фактичні обставини викладаються так, як їх встановив прокурор за результатами досудового розслідування, і зазначається ним ті обставини, які, на думку останнього, містять важливі для формулювання обвинувачення факти, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження. На підставі цього прокурор на власний розсуд здійснює кваліфікацію кримінального правопорушення із посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати змінити їх виклад.
Більше того, дискреційні повноваження прокурора щодо викладу фактичних обставин та здійснення правової кваліфікації на власний розсуд не позбавляє сторону захисту права доводити наявність інших обставин, які можуть бути витлумачені на користь обвинуваченого, або ж доводити необхідність зміни правової кваліфікації діянь обвинуваченого.
3.5 Таким чином, правильність викладу фактичних обставин, формулювання обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, тоді як у підготовчому судовому засіданні вирішується лише питання можливості призначення судового розгляду на підставі наданого суду обвинувального акта.
У зв`язку з цим колегія суддів доходить висновку, що порушені у клопотаннях захисників питання не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки суд на стадії підготовчого судового провадження лише встановлює відповідність процесуальної форми обвинувального акта вимогам, визначеним кримінальним процесуальним законом, не вдаючись до аналізу змісту викладених у ньому фактичних обставин, не досліджуючи при цьому суті обвинувачення та не перевіряючи правильність правової кваліфікації.
3.6 Надаючи оцінку доводам захисника Шевченка О.Б., які стосуються неповного відображення в обвинувальному акті анкетних відомостей обвинувачених, колегія суддів керується наступним.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Тобто, у цій нормі законодавець конкретно визначив перелік тих анкетних даних обвинувачених, які повинні бути зазначені в обвинувальному акті.
У поданому клопотанні захисник Шевченко О.Б. зазначив, що обвинувальний акт не містить даних про те, що ОСОБА_1 є народним депутатом України, відомостей щодо місця роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також інформації про наявність чи відсутність в обвинувачених судимостей.
Втім, як вбачається зі змісту п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України кримінальний процесуальний закон не вимагає зазначення в обвинувальному акті тих анкетних відомостей, на які у своєму клопотанні посилається захисник.
У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що доводи захисника в цій частині також не ґрунтуються на законі, а відтак підстави для повернення обвинувального акта прокурору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката Шевченка О.Б., та обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Бірюч О.В., про повернення обвинувального акта прокуроруу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42020000000001458 від 06.08.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко
Судді: О.В. Танасевич
К.О. Сікора