- Presiding judge (HACC) : Mykhailenko V.V.
Справа № 991/5773/21
Провадження 1-кс/991/5859/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В., дослідивши скаргу Вірченка Андрія Васильовича на бездіяльність Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,
ВСТАНОВИЛА:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Вірченка А.В. на бездіяльність Генерального прокурора.
В обґрунтування скарги Вірченко А.В. посилається на те, що 05.05.2021 він звернувся до Генерального прокурора з клопотанням про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування від 13.07.2021. Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2021 Генерального прокурора було зобов`язано розглянути вказане клопотання у порядку, визначеному ст. 220 КПК України. 13.08.2021 Вірченко А.В. отримав поштою постанову Генерального прокурора від 29.07.2021, якою відмовлено у задоволенні його клопотання. Зазначає, що вказана постанова є невмотивованою, оскільки не містить сформованої Генеральним прокурором правової позиції щодо винесення ним постанови про продовження строку досудового розслідування за межами своєї компетенції. Посилаючись на приписи ст. 220 КПК України щодо наслідків розгляду клопотання, вважає, що винесення невмотивованої постанови про відмову у задоволенні клопотання не є розглядом такого клопотання у порядку, визначеному вказаною статтею. На підставі цього доходить висновку, що Генеральний прокурор вчинила бездіяльність, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 05.05.2021 про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування від 13.07.2021 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України. Водночас зазначає про те, що невмотивована постанова про відмову у задоволенні клопотання має бути скасована, як така, що перешкоджає розгляду Генеральним прокурором клопотання заявника у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
З цих мотивів Вірченко А.В. просить скасувати невмотивовану постанову Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 29 липня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання Вірченка А.В. від 05.05.2021 про скасування постанови Генерального прокурора від 13.07.2021 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016; повторно зобов`язати Генерального прокурора у порядку, визначеному ст. 220 КПК України, розглянути вказане клопотання від 05.05.2021.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст.303 КПК України. Так, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію,
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк,
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Слідчий суддя встановила, що в клопотанні Вірченка А.В. від 05.05.2021 до Генерального прокурора містилося прохання вчинити процесуальну дію щодо скасування постанови Генерального прокурора від 13 липня 2020 року, якою строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 було продовжено до п`яти місяців, та скасувати цю постанову.
Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2021 у справі № 991/3599/21 частково задоволена скарга Вірченка А.В. на бездіяльність Генерального прокурора щодо розгляду цього клопотання від 05.05.2021 та зобов`язано Генерального прокурора розглянути клопотання у порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
29.07.2021 Генеральний прокурор Венедіктова І.В. винесла постанову, якою відмовила у задоволенні клопотання Вірченка А.В. від 05.05.2021 про скасування постанови Генерального прокурора від 13 липня 2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 до п`яти місяців. Ця постанова направлена Вірченку А.В. , що ним підтверджується у скарзі.
Із скарги вбачається, що заявник фактично оскаржує постанову Генерального прокурора від 29.07.2021 про відмову у задоволенні його клопотання про скасування постанови від 13.07.2021. Це підтверджується і змістом мотивувальної частини скарги, в якій захисник обґрунтовує невмотивованість цієї постанови. Мотиви скарги зводяться до незгоди із постановленим Генеральним прокурором рішенням за результатами розгляду його клопотання від 05.05.2021, оскільки Вірченко А.В. вважає, що Генеральний прокурор мала дійти інших висновків, а саме сформувати правову позицію про винесення нею постанови від 13.07.2020 про продовження строку досудового розслідування за межами своєї компетенції.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що по суті скарга подана на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України.
Так, ст. 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
З матеріалів скарги вбачається, що Генеральним прокурором було здійснене належне процесуальне реагування на клопотання Вірченка А.В. від 05.05.2021, вона виконала визначений ст. 220 КПК України обов`язок і розглянула подане клопотання, і за результатами такого розгляду прийняла рішення, оформлене постановою від 29.07.2021, яку направила Вірченку А.В . Слідчий суддя не вповноважена надавати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості цього рішення, оскільки такі рішення не охоплюються судовим контролем. Зі змісту постанови від 29.07.2021 вбачається, що вона містить вступну, мотивувальну та резолютивну частини та за формою та змістом відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України. Встановлення ж підстав для задоволення клопотання є дискреційними повноваженнями прокурора і за змістом ст. 36, 220 КПК України слідчий суддя не уповноважений надавати йому вказівки, яке рішення прийняти, та вказувати, які мотиви мають бути покладені в основу такого рішення. В разі подання скарги на бездіяльність прокурора щодо виконання обов`язку, визначеного ст. 220 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише чи виконаний ним обов`язок щодо розгляду клопотання та чи в належній процесуальній формі відбулося реагування. Матеріалами скарги підтверджується, що такий обов`язок прокурором виконаний і об`єктивований у формі постанови.
За таких обставин, з матеріалів скарги слідчим суддею не встановлена бездіяльність Генерального прокурора, яка підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, а фактично скаржник просить скасувати постанову про відмову у задоволення клопотання про скасування постанови про продовження строку досудового розслідування, поданого в порядку ст. 220 КПК України. Разом з цим, ст. 303 КПК України не передбачає можливості оскарження такого рішення прокурора під час досудового розслідування. А КПК України не передбачає безумовного обов`язку Генерального прокурора скасувати свою постанову про продовження строку досудового розслідування у відповідь на клопотання сторони кримінального провадження (що обумовлювало б відповідну його бездіяльність у зв`язку з невчиненням такої процесуальної дії).
У відповідності до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 304 КПК України визначено, що у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами (ч. 5 ст. 304 КПК України).
Зважаючи на викладене, у відкритті провадження за скаргою адвоката Вірченка А.В. слід відмовити.
Керуючись ст. 1, 2, 26, 303-304, 309 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У відкритті провадження за скаргою Вірченка Андрія Васильовича на бездіяльність Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.
Копію ухвали разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Михайленко