Document No. 99294626

Справа № 991/5506/21

Провадження 1-кс/991/5590/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

31 серпня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., представника власника майна Тищенка А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна Тищенка Андрія Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22 березня 2018 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 11 серпня 2021 року надійшло клопотання представника власника майна Тищенка Андрія Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22 березня 2018 року (далі - Кримінальне провадження).

1.1.У клопотанні зазначено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2017 року у справі № 757/29267/17-к було необґрунтовано накладено арешт на автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PHAETON» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 42016000000003565 від 18 листопада 2016 року. Із цих підстав адвокат Тищенко А.П. просить скасувати арешт цього майна.

2.Розгляд вказаного клопотання розпочато слідчою суддею Саландяк О.Я. Після задоволення заяви про самовідвід, відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 28 серпня 2021 року, справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.

3.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.

3.1.Представник власника майна - адвокат Тищенко А.П. - клопотання підтримав, просив його задовольнити. Додатково наголосив на тому, що ключовою підставою для скасування арешту майна є те, що Печерський районний суд міста Києва помилково ідентифікував вищезгаданий автомобіль як такий, що належить ОСОБА_2 . А також вказав, що твердження прокурора САП про те, що автомобіль було вилучено біля місця проживання ОСОБА_3 , не відповідає дійсності, адже обшук відбувався у нежитлових приміщеннях.

3.2.Детектив НАБ України ОСОБА_4 подав письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. У них наголосив, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту могло призвести до відчуження вищезазначеного майна, а настання цих наслідків перешкоджало досягненню завдань кримінального провадження, керуючись статтями 2, 40, 131-132, 170-172 КПК України, слідчі слідчого відділу управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з метою досягнення завдань кримінального провадження № 42016000000003565 звернулися до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, який правомірно та обґрунтовано наклав арешт на майно, зазначене в резолютивній частині ухвали від 30 травня 2017 року у справі № 757/29267/17-к.

3.3.Прокурор САП Щербай Т.А. подав письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна. У них пояснив, що питання спеціальної конфіскації є виключною дискрецією суду у випадку розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. У зв`язку із цим слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування, в силу вимог КПК України, позбавлений можливості надати оцінку доказам шляхом їх безпосереднього дослідження у судовому засіданні; питання щодо належності та допустимості доказів вирішується виключно судом при розгляді справи по суті. А тому суд, при вирішенні питання про застосування спеціальної конфіскації, повинен буде дослідити, зокрема, питання набуття майна у власність ОСОБА_1 .

4.Дослідивши матеріали клопотання, заперечення інших учасників судового розгляду із додатками, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

4.1.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2017 року у справі № 757/29267/17-к задоволено клопотання прокурора Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Пузиревського І.Є. та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку нежитлової будівлі корпусу № 3, літ. В за адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, який відбувався 24 травня 2017 року. Зокрема було накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися або користуватися автомобілем марки «VOLKSWAGEN» моделі «PHAETON» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний арешт був накладений з огляду на те, що постановою прокурора від 25 травня 2017 року вилучене майно та документи визнано речовими доказами, у зв`язку з чим виникла необхідність у його арешті з метою збереження його як речового доказу, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення.

4.2.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна вказує на необґрунтованість накладеного арешту, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.

4.3.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

4.4.Оцінюючи обґрунтованість накладення арешту на майно вищезазначеною ухвалою Печерського районного суду міста Києва слідчий суддя враховує, що арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

4.5.Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

4.6.Нормативно визначеними властивостями доказів є їх належність, допустимість та достовірність. Доктринально визнаними елементами кримінального процесуального доказування, що являють собою єдиний нерозривний процес є 1) отримання доказів (активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб`єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних та взаємовпливових елементів - пошуку, виявлення (встановлення), а при необхідності, вилучення фактичних даних та їх джерел та перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, їх процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб`єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні); 2) використання доказів (практична процесуальна та розумова діяльність, що полягає в оперуванні доказами, у встановленні на їх підставі обставин, що мають значення для кримінального провадження, в обґрунтуванні доказами своєї правової позиції сторонами кримінального провадження, в обґрунтуванні відповідних процесуальних рішень уповноваженими суб`єктами, у тому числі й для перевірки вже отриманих доказів та для отримання нових доказів тощо).

4.7.В ході судового розгляду з`ясовано, що орган досудового розслідування вважає встановленим, що внаслідок незаконних дій членів злочинної організації за період участі у ній ОСОБА_3 на посаді заступника Голови ДПА України - Голови ДПА у м. Києві, «програмними» підприємствами - «податковими ямами», які перебували на обліку в ДПІ структурі ДПА у м. Києві, у період часу з квітня по вересень 2011 року, безпідставно сформовано податкові зобов`язання з податку на додану вартість, якими підтверджено незаконно використаний суб`єктами господарювання реального сектору економіки податковий кредит (у розрізі районних податкових органів за місцем реєстрації «податкових ям») з подальшим спричиненням державі збитків у вигляді ненадходження податків. Зазначені збитки підтверджуються висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 27 квітня 2017 року № 7011/7507-7601/17-45 та додаткової комісійної судово-економічної експертизи від 05 березня 2018 року № 4625-4628/18-45.

4.8. ОСОБА_3 29 травня 2017 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 255 КК України. Про зміну раніше повідомленої підозри в порядку, передбаченому ст. 279 КПК України його було повідомлено 06 березня 20218 року, а 13 березня 2018 року матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 42016000000003565 було виділено в окреме кримінальне провадження № 42018000000000563, з якого 22 березня 2018 року виділено матеріали у кримінальне провадження, в якому і здійснюється розгляд цього клопотання.

4.9.Оцінюючи, чи володіє автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PHAETON» д.н.з. НОМЕР_1 ознаками речового доказу слідчий суддя враховує, що у ході розслідування в Кримінальному провадженні органом досудового розслідування було з`ясовано, що підозрюваний ОСОБА_3 вживав заходів, спрямованих на приховування одержаного злочинним шляхом майна та створював видимість його легального походження. Так, вказаний автомобіль було імпортовано в Україну в червні 2011 року. Загальна його вартість станом на дату ввезення до України складала 578 714,56 грн, що еквівалентно 72 598 доларів США. Вже 03 вересня 2011 року вказаний транспортний засіб було придбано в автосалоні та зареєстровано на матір підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .

4.10.Таким чином, органом досудового розслідування перевіряється, зокрема, обставини придбання вказаного автомобіля, походження грошових коштів, за які було його придбано. Це узгоджується із такою ознакою речових доказів як «гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення». Слід також зазначити, що доказове значення у кримінальному провадженні може мати також факт виявлення певного предмета у певному місці або ж його відсутності там. З цих підстав слідчий суддя критично ставиться до доводів представника власника майна про те, що ухвала про арешт майна не містить жодного обґрунтування зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном, на яке накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу.

4.11.Як зазначає представник власника майна, з тексту ухвали Печерського районного суду міста Києва про надання дозволу на проведення обшуку в нежитловій будівлі корпусу № 3, літ. В, за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що проведення обшуку дозволено з метою відшукання та вилучення речей та документів щодо діяльності створеної ОСОБА_5 злочинної організації, а тому транспортний засіб не має значення для цього кримінального провадження. Однак погодитися із таким аргументом неможливо, оскільки з постанови про визнання речовими доказами та визначення місця їх збереження від 25 травня 2017 року, а також витягу із ЄРДР по Кримінальному провадженню встановлено, що діяльність, за версією органу досудового розслідування, злочинної організації стосувалася здійснення контрольованого ухилення від сплати податків суб`єктами господарювання - платниками податку на додану вартість. Найменування суб`єктів господарювання також конкретизовано в ухвалі слідчої судді про накладення арешту майна.

4.12.Окрім того, звертає на себе увагу дата народження особи, на яку зареєстровано транспортний засіб. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, в ході досудового розслідування має бути підтверджено або спростовано, що підозрюваний опосередковано через ОСОБА_1 міг вчиняти щодо автомобіля дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

4.13.Щодо того, що в ухвалі Печерського районного суду міста Києва вказано, що автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «PHAETON» д.н.з. НОМЕР_1 належить дружині підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , хоча в ході судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено наявність документів, які вказують на його належність ОСОБА_1 , то слідчий суддя зазначає, що у цьому провадженні не вирішується питання про право власності на автомобіль. Для цілей кримінального провадження важливий юридичний зв`язок арештованого майна із близькими родичами підозрюваного (такими є як дружина, так і мати ОСОБА_3 ), тому імовірне помилкове зазначення в ухвалі особи, яка в дійсності не є власником транспортного засобу, у цьому провадженні значення для вирішення питання про скасування арешту майна не мають.

4.14.Оцінюючи розумність та співмірність накладеного арешту на майно, слідчий суддя виходить із того, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, ЄСПЛ пов`язує із видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення ЄСПЛ по справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства. Якщо враховувати, що зокрема, діями підозрюваного ОСОБА_3 , державі було імовірно заподіяно збитків у розмірі 1 859 066 786 грн, то накладення арешту на автомобіль є розумним і співмірним заходом забезпечення кримінального провадження.

4.15.Крім цього, слідчий суддя вказує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

4.16.Слідчий суддя додатково звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї (або третіх осіб) заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

4.17.Зважаючи на те, що арешт накладено обґрунтовано, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.

5.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності підстав, визначених статтею 174 КПК України для скасування арешту майна, про які зазначає представник.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 100, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання адвоката Тищенка Андрія Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018000000000675 від 22 березня 2018 року - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.В. Галабала