Document No. 99343723

Справа № 991/5897/21

Провадження 1-кс/991/5985/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участі секретаря судового засідання Яроша О.М., заявника ОСОБА_1 , розглянув скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та

ВСТАНОВИВ:

1.30 серпня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2.Скарга обґрунтована тим, що 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 направив до НАБ України заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 364 КК України, керівником прокуратури Донецької області та прокурором цієї прокуратури.

3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 30 серпня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.

4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення:

4.1. ОСОБА_1 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.

4.2.Національним антикорупційним бюро України не було забезпечено явку представника на судове засідання, однак було надано письмові пояснення. В них зазначено, що Національним антикорупційним бюро за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено, що у останній не наведено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим на час її розгляду відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 звертався з аналогічною заявою до НАБ України 04 липня 2021 року, про результати розгляду заяви йому листом було повідомлено 15 липня 2021 року із наданням роз`яснень. Проте, заявник звернувся зі скаргою до слідчого судді Вищого антикорупційного суду і ухвалою від 26 липня 2021 року йому відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (справа № 991/4926/21, провадження № 1-кс/991/4998/21). Представник НАБ України просить відмовити у задоволенні скарги.

5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях заявника, письмових заперечень представника НАБ України, слідчий суддя доходить до таких висновків.

6.Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

6.1.Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яке полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

6.2.20 серпня 2021 року НАБ України отримало заяву ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 364 КК України.

7.Статтею 33-1 КПК України встановлено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

7.1.Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

7.2.Аналізуючи норми ст. ст. 214, 303 КПК України, які свідчать про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. При цьому зі скарги заявника до слідчого судді вбачається, що він оскаржує бездіяльність НАБ України, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 1 ст. 364 КК України, згідно заяви від 15 серпня 2021 року.

7.3.Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зокрема вказав, що питання правової оцінки заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення, є складним і неоднозначним, і воно характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг. Так, у слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. Цей підхід не передбачає оцінки відповідної заяви чи повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що, на думку суб`єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

7.4.Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наводячи приклад, що в окремих випадках слідчі судді перевіряють не лише факт реагування чи нереагування на заяву про кримінальне правопорушення, а й здійснюють аналіз причин, внаслідок яких належне реагування не було забезпечено, категорично не заперечував можливість такої судової практики.

7.5.Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

7.6.Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

7.7.Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною у згаданому Узагальненні ВССУ № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

7.8.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

7.9.Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК України), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України. (ухвала АП Вищого антикорупційного суду від 23 листопада 2020 року, справа № 991/9397/20)

7.10.Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

7.11.Вказане слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

8.Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

8.1.У межах розгляду скарги за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких детектив або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання детектива або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

8.2.Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що керівником прокуратури Донецької області та прокурором цієї прокуратури, на переконання заявника, неефективно здійснюється розслідування кримінальних проваджень № 62020000000000110 та № 62020050000000449, що в свою чергу завдало йому збитків (проте не уточняється яких саме).

8.3.Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 щодо бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро стосовно поданої ним 16 серпня 2021 року заяви про кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов висновків про відсутність в заяві достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, яке підслідне саме НАБ України.

9.Пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК України передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких кримінальні правопорушення можуть відноситися до підслідності НАБ України та підсудності Вищого антикорупційного суду. Однією з умов є вчинення кримінального правопорушення прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру». Слідчий суддя зазначає, що з матеріалів заяви неможливо достовірно встановити, чого саме стосуються обставини вчинення корупційного кримінального правопорушення, яке підсудне Вищому антикорупційному суду. Так, заявник наводить перелік великої кількості посадових осіб, номери кримінальних проваджень, та свої припущення щодо наявності злочинної змови. Всі ці факти ОСОБА_1 стосуються різноманітних подій, які відбулися у різний період часу, за різних обставин та за участі не пов`язаних між собою осіб. Це унеможливлює встановлення ознак конкретного кримінального правопорушення, відомості щодо якого потенційно могли б бути внесені до ЄРДР.

10.Окрім того, на переконання слідчого судді, скаржник шляхом подачі до НАБ України заяви про вчинення кримінальних правопорушень намагається оспорити дії/бездіяльність прокурорів в межах кримінальних проваджень № 62020000000000110 та № 62020050000000449, що суперечить засаді незалежності прокурорів (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру») та встановленому законодавством порядку оскарження їх дій/бездіяльності.

11.Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро» Національне бюро здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, а також проводить досудове розслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.

12.Ураховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що зі змісту заяви від 15 серпня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення, неможливо встановити наявність фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, про яке йдеться у скарзі, які були б підслідні НАБ України, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність детективів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв`язку з цим, у слідчого судді відсутні підстави для задоволення скарги.

13.Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що схожа за змістом заява ОСОБА_1 була предметом розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 26 липня 2021 року (справа № 991/4926/21, провадження № 1-кс/991/4998/21).

На підставі вищенаведеного, керуючись приписами ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без задоволення.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020 року).

Слідчий суддя М.В. Галабала