Document No. 99380288

Справа № 991/5788/21

Провадження 1-кс/991/5874/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про встановлення розумних строків досудового розслідування,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 просить встановити строк у 3 дні з дня оголошення ухвали для завершення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 для виконання процесуальної дії, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, якщо прокурор прийме таке рішення; встановити строк у 1 місяць з дня оголошення ухвали для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 для виконання процесуальної дії, встановленої п. 2-3 ч. 2 ст. 283 КПК України, якщо прокурор прийме таке рішення.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015, виділене з кримінального провадження № 42014000000000326 від 28.04.2014, у якому стосовно ОСОБА_4 26.02.2015 та 19.06.2015 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

21.08.2015 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000326 зупинялося з тих підстав, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування і його оголошено в розшук, а 27.11.2015 - у кримінальному провадженні № 42015000000002664.

За версією сторони захисту вказане свідчить про те, що станом на 21.08.2015 та 27.11.2015 стосовно ОСОБА_4 виконані всі можливі та достатні слідчі дії для завершення та закінчення досудового розслідування, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші дії, проведення яких є необхідне та можливе, а також всі слідчі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Проте у подальшому досудове розслідування фактично не проводилося, а відновлювалося і зупинялося в один день: 18.02.2016, 04.07.2016, 07.07.2016, 22.11.2016, 23.11.2016, 29.12.2016, 06.01.2017.

Для завершення та закінчення досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 31.01.2017 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу у справі № 757/32524/16-к, якою надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України.

Однак, не дивлячись на наявність дозволу на спеціальне досудове розслідування, досудове слідство неодноразово відновлювалося на один день і знову зупинялось: 21.07.2017, 27.06.2018, 29.08.2019, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку, а всі необхідні та можливі слідчі (розшукові) дії виконані.

Тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 фактично не здійснювалося, а зводилося до винесення постанов про відновлення та зупинення досудового розслідування, які у подальшому скасовані ухвалами слідчих суддів.

19.11.2019 Генеральний прокурор виніс постанову, якою підслідність у кримінальному провадженні 42015000000002664 визначена за Національним бюро.

Постановами від 07.04.2020 та 05.05.2020 досудове розслідування знову відновлювалося та зупинялося з тих мотивів, що ОСОБА_4 переховується від органу досудового розслідування, а можливі слідчі (розшукові) й інші процесуальні дії у кримінальному провадженні проведені, які у подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.06.2021 у справі № 991/36321/21 скасовані.

Разом з цим, 05.02.2021 захисник, в порядку ст. 308 КПК України, на ім`я Генерального прокурора направив скаргу на недотримання розумних строків досудового розслідування.

За результатами розгляду скарги Генеральний прокурор направила лист від 28.04.2021, у якому вказала, що «вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 12.03.2015 ОСОБА_4 оголошено у розшук у зв`язку з тим, що він переховується від органу досудового розслідування. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного, зазначене рішення не скасовано у встановленому порядку».

Крім того, 06.04.2021 захисник ОСОБА_3 на ім`я старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_5, в порядку ст. 220 КПК України, подав клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. До моменту звернення із клопотанням до слідчого судді повідомлення про результати розгляду клопотання про закриття провадження він не отримав.

Досудове розслідування у справі триває понад семи років, жодна із дій, визначених ч. 1 ст. 283 КПК України, не прийнята.

Встановлення строків досудового розслідування викликане необхідністю дотримання розумних строків досудового розслідування. Перманентне перебування досудового розслідування у стані зупиненого за відсутності правових підстав і наявної можливості прийняти відповідне рішення, пов`язане із закінченням досудового розслідування, є порушенням Кримінального процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, та тримає особу в стані правової невизначеності.

Зазначає, що встановлення слідчим суддею строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 в одній із форм, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, є законним виконанням функції судового контролю за дотриманням прав і свобод людини під час здійснення досудового провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 позицію, висловлену у клопотанні підтримав, просив його задовольнити.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів, доданих до клопотання встановлено, що 26.02.2015, у межах кримінального провадження № 42014000000000326, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КПК України.

27.07.2015 заступник Генерального прокурора України виніс постанову, якою продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000326 до 11 місяців.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні 21.08.2015 зупинене на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, що підтверджується відповідною постановою.

27.11.2015 матеріали досудового розслідування в частині підозри ОСОБА_4 та інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КПК України, виділено в окреме провадження № 42015000000002664, яке 27.11.2015 зупинене на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

У подальшому досудове дослідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 неодноразово відновлювалося та того ж дня зупинялося на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, що підтверджується постановами від 18.02.2016, 04.07.2016, 07.07.2016, 22.11.2016, 23.11.2016, 29.12.2016, 06.01.2017, 21.07.2017, 27.06.2018, 29.08.2019,

31.01.2017 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва постановив ухвалу у справі № 757/32524/16-к, якою надав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015 за підозрою колишнього народного депутата України ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

19.11.2019 Генеральний прокурор ОСОБА_6 виніс постанову, якою здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 доручив детективам Національного антикорупційного бюро України.

Постановами прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 07.04.2020 та 05.05.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002664 відновлювалося та зупинялося того ж дня, які у подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.06.2021 у справі № 991/3621/21 скасовані.

Ухвалою, постановленою слідчим суддею Вищого антикорупційного суду від 10.06.2021 у справі № 991/2681/21, яка за словами захисника наразі не виконана, зобов`язано виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 або іншого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002664 від 27.11.2015, розглянути клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 від 06.04.2021 про закриття кримінального провадження № 42015000000002664 від 27.11.2015 стосовно підозрюваного ОСОБА_4, в порядку, встановленому ст. 220 КПК України, протягом 3 (трьох) днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Дотримання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині щодо права кожного на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку відповідно до нормативної моделі, закладеної у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України, забезпечується низкою кримінальних процесуальних гарантій, серед яких чільне місце відведено, зокрема, і судовому контролю.

Так, відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст.3КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

За приписами ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Ця норма кореспондує із положеннями частини 2 ст. 28 КПК України, де встановлено загальне правило про те, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Водночас підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, відповідно до ч. 6 зазначеної вище статті, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає розгляду клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

У той же час, положення ч. 1 ст. 114 КПК України мають загальний характер і деталізуються в окремих нормах Кримінального процесуального кодексу України, зокрема тих, що встановлюють окремі процесуальні механізми забезпечення слідчим суддею розумності строків кримінального провадження у разі подання відповідних клопотань учасниками кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України).

Предметом судового контролю, що здійснюється на підстав положень ст. 28 та ст. 114 КПК України, є лише оптимальний строк для вчинення певних процесуальних дій, більш короткий, ніж встановлено законом, і визначений з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження.

Захисник просить слідчого суддю встановити строк три дні для виконання процесуальної дії, встановленої пунктом 1 ч. 2 ст. 283 КПК України та строк один місяць для виконання процесуальної дії, встановленої пунктами 2-3 ч. 2 ст. 283 КПК України.

Частина 2 ст. 283 КПК України визначає, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Слідчий суддя вважає не безпідставними доводи захисника про те, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, протягом більше семи років, може не відповідати критерію розумності строків. Тим більше, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31.01.2017 у справі № 757/32524/16-к наданий дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42015000000002664.

У той же час, перелік конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно і можливо вчинити для повного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, наявність достатніх підстав для завершення досудового розслідування визначається слідчим, прокурором, виходячи із їх повноважень, тактики досудового розслідування і актуальних умов кримінального провадження. Вчинення дій, спрямованих на завершення досудового розслідування, відноситься до виключних повноважень слідчого, прокурора. Такі процесуальні рішення або дії пов`язані з певними фактами, як підставами для них, і здійснюється шляхом оцінки сукупності фактичних обставин кримінального провадження, наявних відомостей і співставлення їх з положеннями кримінального процесуального законодавства.

У клопотанні, заявленому слідчому судді, захисник не обґрунтовує необхідності здійснити кримінальне провадження або окремі процесуальні дії в його межах у більш короткі строки, ніж ті, що встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Доводи захисника фактично зводяться до тверджень про бездіяльність слідчих (детективів) та прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000002664, що виражається у затягуванні досудового розслідування кримінального провадження.

З наданих слідчому судді матеріалів не вбачається за можливе встановити, чи проведено у кримінальному провадженні необхідні та можливі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з метою повного та всебічного розслідування кримінального провадження і чи внаслідок таких дій зібрано достатньо доказів для здійснення прокурором однієї із дій, визначених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Положення, що слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки, стосується дотримання розумності строків під час вирішення питань слідчим суддею, віднесених до його компетенції, а не встановлення формалізованих більш коротких строків у стадії досудового розслідування.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів, доданих до клопотання, встановлено також, що за результатами розгляду скарги захисника ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_4, на недотримання розумних строків досудового слідства у кримінальному провадженні № 42015000000002664, захисника повідомлено про те, що оскільки кримінальне провадження прийнято до провадження детективами Національного бюро, а досудове розслідування у ньому зупинене у зв`язку з розшуком підозрюваних, факту недотримання розумних строків детективами та прокурорами не встановлено, що підтверджується листом Генерального прокурора від 28.04.2021.

Разом з цим, положенням п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право певної категорії суб`єктів кримінального провадження на оскарження слідчому судді рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Доказів того, що захисником оскаржувалося рішення про відмову у задоволенні його скарги матеріали справи не містять.

Слідчий суддя також враховує позицію ЄСПЛ щодо питань розумності строку та гарантій, передбачених параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема у рішенні «Вайіч проти Туреччини» (§ 44) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник не може скаржитись на період, протягом якого він намагався переховуватися від правосуддя своєї країни. Якщо обвинувачений тікає з держави, яка сповідує принцип верховенства права, то можна припустити, що він не може скаржитись на нерозумну тривалість провадження стосовно періоду після втечі, якщо тільки він не наведе достатні причини, котрі дозволять спростувати це припущення.

Водночас у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 № 11 зазначено, що у процесі вирішення питання, передбаченого ч. 6 ст. 28 КПК України, варто виходити з недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, незалежності та безсторонності суддів, що включає неможливість вирішувати, які саме процесуальні рішення мають бути прийняті, та надання вказівок щодо вчинення дій, спрямованих на втручання до законної діяльності слідчого, прокурора, слідчого судді або суду щодо здійснення кримінального провадження.

Сутність відповідних положень полягає в тому, що, реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ст. 28 КПК України, не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного. Таким чином, за результатами розгляду відповідних клопотань, слідчий суддя може вирішити лише питання щодо встановлення процесуального строку, більш короткого, ніж передбачено КПК України, але при цьому не має перебирати функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням і надавати вказівки, які саме процесуальні дії слід вчиняти.

Наведене вище узгоджується також із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали клопотання та врахувавши доводи захисника, слідчий суддя не знайшов підстав для встановлення процесуального строку у кримінальному провадження для вчинення вказаних у клопотанні процесуальних дій, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 28, 114, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1