Document No. 99438045

Головуючий суддя у 1-й інстанції: Строгий І. Л. Справа № 991/5762/21

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-п/991/18/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Боднара С. Б., Михайленка Д. Г., Панкулича В. І., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

захисника Павлюха Б. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника Павлюха Богдана Ярославовича, подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження №52017000000000081 від 03.02.2017 з Вищого антикорупційного суду до Черкаського районного суду Черкаської області,

В С Т А Н О В И Л А:

I. Зміст клопотання.

1. 03.09.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) надійшло клопотання захисника Павлюха Б. Я., подане в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 .

1.1. У поданому клопотанні захисник просить направити кримінальне провадження №52017000000000081 від 03.02.2017 з Вищого антикорупційного суду до Черкаського районного суду Черкаської області.

1.2. Своє клопотання захисник Павлюх Б. Я. мотивував тим, що розгляд відповідного кримінального провадження не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду, виходячи із такого: (1) детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) у кримінальному провадженні №52017000000000081 від 03.02.2017 завершили досудове розслідування; (2) у зв`язку із цим прокурором до Вищого антикорупційного суду передано обвинувальний акт щодо обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК); (3) ОСОБА_1 не є та на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не був суб`єктом корупційного кримінального правопорушення, визначення якого міститься у примітці до ст. 45 КК; (4) відсутні умови для віднесення кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду, передбачені п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (5) згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 ставиться у вину пособництво у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 5 ст. 191 КК, невстановленими особами, тобто в органу досудового розслідування відсутні достовірні дані про те, що інші співучасники є суб`єктами відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення; (6) зазначене кримінальне провадження територіально підсудне Черкаському районному суду Черкаської області, оскільки за версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 саме у с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області разом із невстановленими особами здійснив заволодіння чужим майном - цукром-піском у кількості 29 880 т., який належав Державній спеціалізованій бюджетній установі «Аграрний фонд» (далі - ДСБУ «Аграрний фонд»).

II. Позиції учасників провадження.

2. Учасники судового провадження висловили свої доводи.

2.1. Захисник Павлюх Б. Я. підтримав доводи, наведені в клопотанні, та просив його задовольнити. Додатково зауважив, що в обвинувальному акті не були зазначені анкетні відомості осіб, у співучасті з якими, згідно з версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення.

2.2. Прокурор Касьян А. О., будучи повідомленим про дату, час і місце проведення розгляду клопотання належним чином, у судове засідання не прибув, надіслав свої письмові заперечення. Зокрема, у них вказав, що: (1) у кримінальному провадженні №52017000000000081 складено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні ним спільно із заступником прокурора Київської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заволодіння майном ДСБУ «Аграрний фонд» на суму понад 211 млн. грн; (2) обвинувачення стосовно заступника прокурора Київської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у заволодінні майном ДСБУ «Аграрний фонд» на теперішній час розглядається Вищим антикорупційним судом у кримінальному провадженні №42013110000000284, у якому обвинуваченим за ст. 364 КК також є державний виконавець ОСОБА_4 ; (3) про підозру ОСОБА_1 повідомлявся у кримінальному провадженні №42013110000000284 та лише через його перебування у розшуку матеріали щодо нього були виділені у окреме провадження за №52017000000000081, у зв`язку з чим прокуратура планує ініціювати перед Вищим антикорупційним судом питання щодо об`єднання цих двох проваджень в одне; (4) кримінальне провадження №52017000000000081 підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки воно стосується вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 191, 364 КК, групою осіб, у складі якої, крім ОСОБА_1 , були службові особи державного органу (заступник прокурора області та державний виконавець), ураховуючи, що предмет кримінального правопорушення і завдана ним шкода становить розмір, який в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2.3. Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

III. Обставини, встановлені колегією суддів.

3. Дослідивши матеріали судового провадження за клопотанням, обговоривши доводи захисника та заперечення прокурора, колегія суддів установила наступне.

3.1. У кримінальному провадженні №42013110000000284 від 22.03.2013 детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування, яке закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1 та 3 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. ч. 1 та 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 190 КК (а. с. 50-51).

3.2. 03.02.2017 постановою прокурора САП Козачини С. С. із кримінального провадження №42013110000000284 від 22.03.2013 в окреме провадження виділено матеріали за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, у зв`язку із невстановленням місця перебування і ухилення його від кримінальної відповідальності та оголошення 19.12.2016 ОСОБА_1 у розшук (а. с. 50-51).

3.3. 28.08.2017 прокурором САП складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42013110000000284 від 22.03.2013 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 343 КК, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК. На даний час справа за їх обвинуваченням розглядається Вищим антикорупційним судом (а. с. 54, 56-144).

3.4. Водночас у виділеному кримінальному провадженні №52017000000000081 від 03.02.2017 детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування стосовно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, яке закінчено прокурорами САП шляхом складення 19.08.2021 обвинувального акту та направлення його до суду (а. с. 19-41, 52-54).

3.5. Дії ОСОБА_1 у такому кримінальному провадженні кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК як пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Зокрема, як зазначено в обвинувальному акті ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленими особами у період часу з 25.06.2015 по 04.02.2016 шляхом надання засобів та усуненням перешкод сприяв вчиненню іншими співучасниками розкрадання 29 880 тон цукру-піску вартістю 211 650 000 грн, належного державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» (а. с. 19-41, 52-53).

3.6. В обвинувальному акті, складеному відносно ОСОБА_1 , без прямого зазначення осіб у якості співучасників та без вказівки на кваліфікацію їх дій описані роль заступника прокурора Київської області ОСОБА_2 , державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції ОСОБА_4 та інших осіб у подіях, які за версією сторони обвинувачення призвели до розкрадання 29 880 тон цукру-піску вартістю 211 650 000 грн, належного державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд». При цьому співставлення змісту обвинувальних актів у кримінальних провадженнях №52017000000000081 від 03.02.2017 та №42013110000000284 від 22.03.2013 свідчить, що у них йдеться про одні й ті ж події, але роль у них різних співучасників, спільні дії яких за версією сторони обвинувачення призвели до завдання шкоди державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» у розмірі 211 650 000 грн (а. с. 19-39, 52-144).

IV. Мотиви і висновки колегії суддів.

4. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час вирішення клопотання, колегія суддів виходить із такого.

5. Правила віднесення кримінальних проваджень (справ) до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду визначаються ст. 33-1 КПК із урахуванням п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.

5.1. Так, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 33-1 КПК, для встановлення чи відноситься певне кримінальне провадження до підсудності цього суду використовується перевірка провадження на одночасну відповідність вимогам до: (1) правової кваліфікації (з`ясовується чи кваліфіковано кримінальне правопорушення, про яке йдеться у цьому кримінальному провадженні, хоча б за однією з норм закону про кримінальну відповідальність, яку чи відсилку до якої зазначено в ч. 1 ст. 33-1 КПК); (2) наявності умов (з`ясовується чи обставини вчинення такого кримінального правопорушення стосуються хоча б однієї із зазначених у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК умов).

5.2. Крім того, для встановлення чи відноситься розпочате до 22.09.2019 кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду додатково здійснюється його перевірка на відповідність вимог до сторони обвинувачення (з`ясовується чи досудове розслідування у такому кримінальному провадженні здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП) (абз. 1-3 п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).

5.3. І якщо в ході перевірки виявляється, що кримінальне провадження не відповідає хоча б одній із наведених складових (у розпочатих до 22.09.2019 - трьом, а в розпочатих зі вказаної дати - двом), то воно не відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду. У протилежному випадку відповідне кримінальне провадження вважається таким, що предметно підсудне Вищому антикорупційному суду і до нього, виходячи із абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК, не застосовуються загальні правила, передбачені абз. 1 ч. 1 ст. 32 КПК.

6. Застосовуючи зазначений підхід до обставин, установлених під час вирішення у порядку ст. 34 КПК клопотання захисника Павлюха Б. Я., колегія суддів ураховує таке.

(§1) Відповідність вимозі до сторони обвинувачення

7. Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (далі - Закон №100-IX), якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП (п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК у редакції, чинній з 22.09.2019).

7.1. Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (ч. 7 ст. 217 КПК).

7.2. Оскільки кримінальне провадження №52017000000000081 відносно ОСОБА_1 було виділено із кримінального провадження №42013110000000284 від 22.03.2013, днем початку досудового розслідування у виділеному провадженні є 22.03.2013.

7.3. Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000081, розпочатому 22.03.2013 до дня набрання 22.09.2019 чинності Законом №100-IX, здійснювалося НАБУ та закінчено прокурорами САП, таке провадження відповідає вимозі до сторони обвинувачення як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

(§2) Відповідність вимозі до правової кваліфікації

8. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст.33-1 КПК).

8.1. Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу (примітка ст. 45 КК).

8.2. Тому, Вищому антикорупційному суду підсудні ті кримінальні провадження, які здійснюються щодо вчинення хоча б одного з кримінальних правопорушень, відповідальність за яке передбачена однією зі ст. ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК (у випадку вчинення кримінального правопорушення шляхом зловживання службовим становищем) чи ст. ст. 206-2, 209, 210, 211, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-2, 366-3, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 368-5, 369, 369-2 КК.

8.3. Беручи до уваги те, що кримінальне провадження №52017000000000081 стосується вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК кримінального правопорушення, відсилка до норми щодо відповідальності за яке міститься у ч. 1 ст. 33-1 КПК, вказане провадження відповідає вимозі до правової кваліфікації як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

(§3) Відповідність вимозі до наявності умов

9. У п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК передбачено обов`язкові альтернативні умови належності кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

9.1. П. 1 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає перелік посад, вчинення кримінального правопорушення під час зайняття будь-якої з них відносить кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду. Зокрема, в абз. 6 переліку вказані посади прокурорів органів прокуратури, зазначених у п. п. 1-4, 5-11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», серед яких «заступник керівника обласної прокуратури» (п. 10).

9.2. Поруч із зазначеним, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК передбачає, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу...).

9.2.1. П`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату закінчення вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення (04.02.2016), виходячи із вимог ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», (1378,00 грн х 500) становив 689 000,00 грн.

9.2.2. Оскільки у кримінальному провадженні №52017000000000081 йдеться про завдання збитків в розмірі 211 650 000 грн, то зазначена сума в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.

9.2.3. Крім того, на момент подій (з 25.06.2015 по 04.02.2016), яких стосується кримінальне провадження №52017000000000081, вважалися: (1) прокурори - службовими особами правоохоронного органу, так як органи прокуратури відносились до числа правоохоронних органів (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»), (2) державні виконавці - службовими особами державного органу, зважаючи на входження державної виконавчої служби до системи органів Міністерства юстиції України і їх віднесення до числа державних службовців (ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу»).

9.3. При цьому у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК для цілей визначення критеріїв здійснення досудового розслідування детективами НАБУ та подальшого можливого визначення підсудності за Вищим антикорупційним судом застосовується поняття «кримінальне правопорушення».

9.3.1. Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК).

9.3.2. Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення (ст. 26 КК).

9.3.3. Тобто закон про кримінальну відповідальність допускає вчинення кримінального правопорушення у співучасті, що відображено у Розділі VI КК, у якому визначено форми такої співучасті та види співучасників.

9.3.4. Отже, умови ч. 1 ст. 33-1 КПК для цілей визначення підсудності справ за Вищим антикорупційним судом будуть дотримані, коли одне із кримінальних правопорушень, до яких відсилає норма ст. 33-1 КПК, буде вчинене за участю хоча б одного із суб`єктів, передбачених у п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 216 КПК, при тому, що решта співучасників може не займати посади, визначені у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, якщо дії всіх співучасників охоплені єдиним умислом (ухвала Апеляційної палати від 25.02.2020 у справі №991/890/20). І рід занять, форма участі, роль співучасників у вчиненні злочину не мають значення для визначення підсудності так само, як і те, в одному чи у різних кримінальних провадженнях пред`явлено обвинувачення співучасникам злочину (ухвала Апеляційної палати від 15.10.2019 у справі №761/11248/17).

9.4. Із огляду на наведене, а також те, що зі змісту обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_1 , убачається, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із заволодіння майном ДСБУ «Аграрний фонд» на суму 211 650 000 грн у співучасті із заступником прокурора Київської області ОСОБА_2 та державним виконавцем ОСОБА_4 , кримінальне провадження №52017000000000081 відповідає вимозі до наявності умов як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

9.4.1. Адже хоча в обвинувальному акті прямо не зазначені у якості співучасників вказані ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та не наведено кваліфікації їх дій, але їхня роль у вчиненні кримінального правопорушення у співучасті фактично детально описана.

9.4.2. Тому, на думку колегії суддів, кримінальне провадження №52017000000000081 (1) стосується вчинення кримінального правопорушення за участі ОСОБА_1 та у співучасті його із заступником керівника обласної прокуратури, що відповідає умові, передбаченій в абз. 6 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК, а також (2) у цьому кримінальному провадженні, вчиненому з участю службових осіб державного органу (державного виконавця) і правоохоронного органу (прокурора), розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (211 650 000 грн), що відповідає умові, зазначеній у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК.

9.4.3. Отже, обставини кримінального провадження №52017000000000081 стосуються відразу двох умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, що свідчить про його відповідність вимозі до наявності умов як складової критерію віднесення справ до підсудності Вищого антикорупційного суду.

(§4) Висновки

10. Таким чином, оскільки кримінальне провадження №52017000000000081 одночасно відповідає вимогам до сторони обвинувачення, правової кваліфікації та наявності умов, то воно предметно підсудне Вищому антикорупційному суду.

10.1. Й виділення кримінального провадження №52017000000000081 із кримінального провадження №42013110000000284, ураховуючи, що вони обидва стосувалися кримінальних правопорушень, вчинених за одних і тих же обставин за попередньою змовою групою осіб, дії яких були пов`язані єдиним умислом, не могло вплинути на зміну його підсудності з Вищого антикорупційного суду на Черкаський районний суд Черкаської області.

10.2. При цьому доводи захисника Павлюха Б. Я., що ОСОБА_1 не є та на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не був суб`єктом корупційного кримінального правопорушення, визначення якого міститься у примітці до ст. 45 КК, і в обвинувальному акті не були зазначені анкетні відомості осіб, у співучасті з якими, згідно з версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, колегія суддів відхиляє як такі, що за змістом ст. 33-1 КПК не мають жодного правового значення для цілей визначення суду, якому підсудне кримінальне провадження.

10.3. Крім того, змістом обвинувального акту (див. підп. 3.6. п. 3 цієї ухвали) спростовуються доводи захисника про відсутність в органу досудового розслідування достовірних даних про те, що інші співучасники є суб`єктами відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення.

11. За наведених вище обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи клопотання захисника, у зв`язку з чим у його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 32, ст. 33, ст. 33-1, ст. 34, ст. 110, ст. 216, ч. 2 ст. 369, ст. ст. 370, 371, 372, 376, 424, ч. 4 ст. 532, п. 20-2 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника Павлюха Богдана Ярославовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про направлення кримінального провадження №52017000000000081 від 03.02.2017 з Вищого антикорупційного суду до Черкаського районного суду Черкаської області залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:С. Б. Боднар Д. Г. Михайленко

В. І. Панкулич Д .С. Чорненька