- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/6097/21
Провадження 1-кс/991/6189/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., представника скаржника ОСОБА_1., детектива Юрчишина І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Кур`євича Євгенія Олеговича, подану в інтересах Міністерства оборони України, на постанову детектива Національного бюро Третього відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Юрчишина Івана Богдановича від 28 травня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 5202100000000230 та
ВСТАНОВИВ:
1.06 вересня 2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , подана в інтересах Міністерства оборони України на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 28 травня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 5202100000000230 (далі - Кримінальне провадження).
2.Вимоги скарги мотивовані тим, що Міністерство оборони України звернулося до НАБ України з клопотанням про залучення в якості потерпілого у Кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 364 КК України. В межах провадження здійснюється розслідування за фактом заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та зловживання владою та службовим становищем посадовими особами Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які перевищивши свої службові повноваження, всупереч законодавству, незаконно вилучили у Міністкрства оборони України земельну ділянку площею 115 га, що знаходиться у с. Гореничі, та прийняли її до земель запасу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно незаконного рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.07.2006 № 3, що завдало істотної шкоди державі в особі Міністерства оборони України в особливо великих розмірах на суму 109 008 500 гривень. 28 травня 2021 року детективом Національного антикорупційного бюро України Юрчишиним І.Б. винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим у Кримінальному провадженні, з якою представник Міністерства ознайомився лише 01 вересня 2021 року (а.с. 50-57).
2.1.Не погоджуючись із зазначеною постановою детектива представник звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою, просить слідчого суддю скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Юрчишина І.Б. від 28 травня 2021 року про відмову у визнанні Міністерства оборони України потерпілим.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 квітня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.
4.1. ОСОБА_1 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.
4.2.Детектив НАБ України Юрчишин І.Б. у судове засідання не з`явився. Надіслав заяву, в якій просив розглядати скаргу без його участі та відмовити в її задоволенні, з підстав викладених у постанові від 28 травня 2021 року.
5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях особи, яка звернулася зі скаргою та детектива, слідчий суддя приходить до таких висновків.
6.В ході судового розгляду встановлено, що 24 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Національного антикорупційного бюро з клопотанням про визнання Міністерство оборони України потерпілим у Кримінальному провадженні.
7.28 травня 2021 року за результатами розгляду клопотання представника Міністерства детектив Національного бюро Третього відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Юрчишин І.Б. виніс постанову про відмову у визнанні Міністерства потерпілим у Кримінальному провадженні. У постанові вказано таке:
«Зі змісту наявних у кримінальному провадженні документів на даний час вбачається, що об`єктом вчинення кримінального посягання під час вчинення протиправних дій є нерухоме майно та земельна ділянка загальною площею 115 га, що знаходиться на території Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та належала (перебувала в оперативному управлінні) Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
В той же час, заяву про долучення до кримінального провадження як потерпілого подано представником Міністерства оборони України, а не Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, як окремої юридичної особи.
……
Зі змісту долученої до заяви про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого копії витягу з наказу МО України від 19.02.2021 № 52 слідує, що головному спеціалісту відділу нормативно-методичного забезпечення та моніторингу володіння, використання та розпорядження нерухомого майна і земель ОСОБА_1 надано повноваження діяти від імені Міністерства оборони України (самопредставництво) в судах та інших державних органах, до яких Національне бюро не відноситься.
За таких обставин, з викладеного вище слідує, що заява про долучення до кримінального провадження як потерпілого у кримінальному провадженні № 5202100000000230, що надійшла до Національного бюро 24.05.2021 за вх. № 020/11233-04 подана представником Міністерства оборони України поза межами визначених повноважень та за представництва особи, завдання шкоди якій на даній стадії досудового розслідування не доведено, а тому задоволенню не підлягає.».
8.Не погодившись з відповідною постановою представник МО України звернувся до слідчого судді з даною скаргою на підставі п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України.
9.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому провадженні особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою може оскаржити рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України).
9.1.Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
9.2.У розділі 4 Листа ВССУ від 12 січня 2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що «ч. 5 ст. 55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Отже, саме правильність застосування слідчим або прокурором цієї норми є предметом перевірки слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії скарг.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.».
9.3.Слід зазначити, що в основі набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого).
9.4.Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.
9.5.Тобто, на момент визнання особи потерпілим необхідно виходити із презумпції заподіяння шкоди кримінальним правопорушенням, враховуючи достатні дані про такий факт.
10.Як вбачається з матеріалів скарги, досудове розслідування у Кримінальному провадженні розпочато саме за заявою представника МО України. В межах даного провадження детективами НАБ України здійснюється розслідування за фактом заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та зловживання владою та службовим становищем посадовими особами Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які перевищивши свої службові повноваження, всупереч законодавству, незаконно вилучили у Міністерства оборони України земельну ділянку площею 115 га, що знаходиться у с. Гореничі, та прийняли її до земель запасу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно незаконного рішення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 20.07.2006 № 3, що завдало істотної шкоди державі в особі Міністерства оборони України в особливо великих розмірах на суму 109 008 500 гривень (а.с. 22-27, 31).
11.Щодо подання заяви про залучення до провадження як потерпілого представника МО України, а не представником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, то слідчий суддя виходить з такого.
11.1.Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
11.2.Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
11.3.Так, згідно зі ч. 1, 2 ст. 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Відтак власником земельної ділянки є держава в особі МО України, яке в розумінні ГК України є уповноваженим державою органом.
Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.
11.4.Відповідно до п. 5 Розділу І Статуту Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, затвердженого Наказом Міністра оборони України № 260 від 10.05.2017 року, Університет є вищим військовим навчальним закладом, державної форми власності, що перебуває у сфері управління Міністерства оборони України.
11.5.Крім того, вказаним Статутом, а саме а. 13, п. 2, та а. 33 п. 3 Розділу ІІ передбачено, що Університет має право лише використовувати майно закріплене за ним на праві оперативного управління, у тому числі передавати його в оренду та користування відповідно до законодавства. Разом з цим, Розділами V, VI Статуту передбачене виключне право Міністерства оборони України на управління Університетом та безпосереднє підпорядкування начальника Університету Міністру оборони України. Міноборони відповідно до покладених на нього завдань подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо відчуження військового майна та здійснює в установленому законом порядку його відчуження або передачу (підпункт 102 п. 4 Положення про Міністерство оборони України).
12.Щодо подання заяви представником МО України, якому надано повноваження діяти від імені Міністерства оборони України (самопредставництво) в судах та інших державних органах, до яких Національне бюро не відноситься, то слідчий суддя звертає увагу на наступне.
12.1.Так, пунктом 2 Наказу № 52 від 19.02.2020 року «Про організацію самопредставництва Міністерства оборони України, його посадових осіб у судах та інших державних органах» встановлено, що особи, які входять до переліку наділені відповідними правами на здійснення самопредставництва Міністерства оборони України.
12.2.Відповідно до п. 4.5 «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва Міністерства оборони України, Збройних Сил України в судах та інших державних органах, виконання судових рішень» уповноважені особи мають право здійснювати самопредставництво інтересів МО України в органах досудового розслідування, органах прокуратури з усіма правами, що надані процесуальним законодавством.
12.3.Статтею 1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» визначено, що Національне антикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
12.4.Згідно ст. 38 КПК України Національне бюро є органом досудового розслідування, що здійснює досудове слідство.
13.На підставі викладеного слідчий суддя робить висновок, що твердження представника Міністерства оборони України заслуговують на увагу, а відтак воно повинно набути статусу потерпілого у Кримінальному провадженні.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 55, 110, 303, 305-307, 372 КПК України слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах Міністерства оборони України, на постанову від 28 травня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 5202100000000230, задовольнити.
2.Скасувати постанову детектива Національного бюро Третього відділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Юрчишина Івана Богдановича від 28 травня 2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 5202100000000230.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М.В. Галабала