Document No. 99599496

Справа № 991/3761/21

Провадження 1-кп/991/27/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 вересня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

секретар судового засідання Слаква О.О.,

за участі:

прокурора Малик О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Диканя П.О., Диканя А.П.,

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» Будника К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

Вищим антикорупційним судом здійснюється підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні 13 вересня 2021 року захисник Дикань П.О., усно заявив відвід колегії суддів у складі Крука Є.В., Білоус І.О., Кравчука О.О. Обґрунтовуючи відвід, захисник послався на те, що судом відмовлено в задоволенні його клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою підготовки інших клопотань та скарг на стадії підготовчого судового засідання. На переконання захисника, наведені обставини викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

2. Позиції учасників судового провадження

Захисник Дикань А.П. підтримав заяву захисника Диканя П.О. про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду та просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід колегії суддів, посилаючись на те, що незгода захисника із прийнятим рішенням суду не є підставою для відводу колегії суддів та не може свідчити про його упередженість.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Будник К.А. підтримав позицію прокурора.

3. Оцінка та мотиви суду

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Саме на цю законодавчу підставу послався захисник Дикань П.О. у заяві про відвід колегії суддів, зазначаючи про наявність у колегії сумнівів щодо неупередженості суду.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критерії, за якими можна визначити, чи є суд, що розглядає справу, об`єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року, зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Доводи, викладені в усній заяві захисника Диканя П.О. про відвід колегії суддів, на переконання суду, зводяться виключно до незгоди захисника із прийнятим судом процесуальним рішенням від 14 вересня 2021 року щодо відмови в задоволенні клопотання захисника Диканя П.О. про оголошення перерви в судовому засіданні з метою надання стороні захисту додаткового часу для підготовки клопотань та скарг на стадії підготовчого судового засідання, що не може породжувати об`єктивно обґрунтованих сумнівів в неупередженості складу суду за відсутності доказів такого.

З цього приводу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягає сумніву («Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [Велика Палата], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру («Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Враховуюче вищевикладене та беручи до уваги, що суд, ухвалюючи відповідне процесуальне рішення, наводив мотиви його прийняття, колегія суддів вважає, що підстави для повторного детального аналізу таких обставин в рамках розгляду заяви про відвід відсутні, і відповідно до принципу юридичної визначеності також суд не буде переглядати власне рішення, яке набрало законної сили та є остаточним.

Відтак, непогодження захисника Диканя П.О. з постановленим рішенням суду не є підставою для відводу колегії суддів.

Інших суб`єктивних чи об`єктивних підстав для відводу колегії суддів судом не встановлено.

З огляду на зазначене, у задоволенні заявленого відводу колегії суддів слід відмовити.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 314, 372, 375, 376 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви захисника Диканя П.О. про відвід колегії суддів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.