- Presiding judge (HACC) : Kryklyvyi V.V.
- Secretary : Chumachenko A.O.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/6098/21
Провадження № 1-кс/991/6190/21
УХВАЛА
10 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участю: секретаря судового засідання Чумаченко А.О., третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 , представника третьої особи Голуба В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018,
в с т а н о в и в :
06.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018.
Зі змісту клопотання вбачається, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11.02.19 у справі № 308/5990/19 накладено арешт на земельну ділянку площею 2,0 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 210100000:01:001:0109, яка належить ОСОБА_1 .
Власник майна зазначає, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні передано до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), тому, враховуючи, що правові підстави для продовження решту майна відсутні, просив скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, які накладені згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 11.02.2019 у справі № 308/5990/19, а саме скасувати арешт вказаної земельної ділянки.
В судовому засіданні третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 , та його представник Голуба В.К. клопотання підтримали та прохали його задовольнити з наведених вище підстав.
Детектив НАБУ, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не прибув, звернувся із заявою про розгляд клопотання у його відсутність, в якій зазначив, що прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора 30.08.2021 винесено постанову про визначення підслідності у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за слідчими СУ ГУНП в Закарпатській області. На виконання вказаної постанови, 03.09.2021 матеріали кримінального провадження № 12018070000000166 від 08.05.2018 для організації досудового розслідування направлено до СУ ГУНП в Закарпатській області.
Вирішуючи питання, щодо можливості подальшого розгляду Вищим антикорупційним судом клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, слідчий суддя виходить з наступного.
Законодавцем визначено пов`язані між собою правила інстанційної (ст. 33 КПК України), територіальної (ст. 32 КПК України) та предметної підсудності (ст. 331 із п. 202 розділу XI «Перехідні положення» КПК України), які відрізняються між собою сукупністю різних юридично значимих ознак. Правильне застосування відповідних положень КПК України, щодо визначення підсудності гарантує дотримання прав учасників кримінального провадження, в тому числі визначених у ч. 1 і ч. 3 ст. 21 КПК України, на доступ до правосуддя та розгляд справи судом, установленим законом, і на перегляд оскаржуваних рішень судами вищого рівня (ч. 2 ст. 24 КПК України).
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України, ст. ст. 2062, 209, 211, 3662, 3663 КК України (критерій «правової кваліфікації»), якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України (критерій «наявності умов»).
Звертаючись до Вищого антикорупційного суду із вказаним клопотанням ОСОБА_1 зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018 здійснюється детективами НАБУ, що і стало підставою для призначення клопотання до розгляду Вищим антикорупційним судом.
Разом з тим, постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 30.08.2021 підслідність у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, визначено за слідчими СУ ГУНП в Закарпатській області. Таким чином, зазначене клопотання про скасування арешту майна не підсудне Вищому антикорупційному суду.
За таких обставин, на стадії відкриття провадження у справі клопотання ОСОБА_1 підлягало поверненню заявнику, як це передбачено п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України. Проте, враховуючи, що обставини які унеможливлюють вирішення цього клопотання слідчим суддею Вищого антикорупційного суду були встановлені лише під час судового розгляду, провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного.
Процесуальний закон не визначає певної процесуальної поведінки слідчого судді за викладених обставин.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частиною другою згаданої статті передбачено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно із ч. 2 ст. 307 КПК України після відкриття провадження за скаргою та за результатами її розгляду слідчий суддя може постановити ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Аналіз наведених вище правових положень дає підстави дійти висновку, що рішення про повернення скарги може бути ухвалене лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження, а рішення, передбачені ч. 2 ст. 307 КПК України, - за наслідками розгляду скарги по суті. Разом із цим, якщо після відкриття провадження буде встановлено, що воно відкрито за скаргою, яка не підлягає розгляду в цьому суді, вважаю за необхідне постановити ухвалу про закриття відповідного провадження. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що міститься у постанові від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51?598кмо19).
З огляду на викладене та враховуючи, що клопотання ОСОБА_1 , яке подано з порушенням правил предметної підсудності, безпідставно прийнято до розгляду відкрито, слідчий суддя вважає, що відповідне провадження підлягає закриттю.
У даному випадку правові наслідки закриття провадження є фактично однаковими із наслідками рішення про повернення скарги заявнику, оскільки ця скарга не була розглянута по суті. Тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 304 КПК України, ця ухвала про закриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 331, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за клопотанням ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018070000000166 від 09.05.2018 - закрити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя В.В. Крикливий