Document No. 99669400

Справа № 991/5583/21

Провадження №11-сс/991/512/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Батуріна С.В., Бориса С.А.

прокурора Подгорця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Батуріна Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Пачевського Володимира Віталійовича про арешт рухомого та нерухомого майна, а також грошових коштів ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевського В.В. та накладено арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на нерухоме, рухоме майно та грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- грошові кошти, вилучені 11.11.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн, 45 000 (сорок пять тисяч) фунтів стерлінгів, 15 630 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять) євро, 135 102 (сто тридцять пять тисяч сто два) долари США;

- 4 (чотири) зливки жовтого кольору з написами «Switzerland 100g Fine Golde 999,9» з серійними номерами 522270, 522268, 522297, 522277, 1 (один) злиток металу жовтого кольору з написом «Umicore 10g FIENGOLD 999,9» з серійним номером 424477, вилучені в ході обшуку 11.11.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок загальною площею 254,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна - 171801832224) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

- автомобіль TOYOTA RAV4, 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , (№ кузова НОМЕР_3 ) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

- земельну ділянку площею 0,04 га, розташовану за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район (кадастровий номер - 6823384500:09:001:1350) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

- грошові кошти, вилучені в ході обшуку 11.11.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 101 614 (сто одна тисяча шістсот чотринадцять) доларів США, 1030 (одна тисята тридцять) євро, 60 (шістдесят) фунтів стерлінгів, 11 151 (одинадцять тисяч сто пятдесят одна) грн;

- грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ - 00032129) та грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ - 00032112) -

за виключенням коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Не погоджуючись з вказаним рішенням адвокат Батурін С.В. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Згідно поданої апеляційної скарги сторона захисту вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що прийнята з істотним порушенням вимог КПК України. На їхню думку, слідча суддя помилково трактувала вимоги КПК України, чим порушила права ОСОБА_1 на захист у судовому засіданні. Так, відмова в наданні для ознайомлення матеріалів клопотання детектива про арешт майна позбавило захист можливості підготувати правову позицію задля захисту ОСОБА_1 та представити власні докази слідчому судді. Крім того, відмова в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи (на інший час в цей же день) у зв`язку з хворобою одного з представників ОСОБА_1 та зайнятістю іншого позбавило сторону захисту можливості навести аргументи на користь своєї позиції.

У той же час сторона захисту стверджує, що з огляду на дію принципу змагальності та диспозитивності слідчий суддя зберігаючи неупередженість мала або відмовити у задоволенні такого клопотання детектива або повернути його детективові з метою усунення недоліків останнього, оскільки у матеріалах клопотання відсутні протоколи обшуків за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 та в квартирі на АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Вважають, що не дослідження слідчим суддею протоколів обшуків призвело до накладення арешту на грошові кошти, які в ході їх проведення не вилучались, а саме 45 000 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів.

Також сторона захисту зазначає, що обмеження у вигляді накладення арешту на винагороду за членство у Раді Національного банку України є необґрунтованим і неспівмірним втручанням у права власника майна з огляду на завдання кримінального провадження, оскільки:

-накладення арешту на майбутні виплати, які входять до «соціального забезпечення», яке гарантоване особі державою, та ще не були отриманні нею є неприпустимим заходом забезпечення кримінального провадження, так як суперечить нормам не лише КПК України але й Конституції України;

-ставить ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище та позбавляє можливості не лише забезпечити власні елементарні потреби з харчування, одягу і лікарських засобів, але й робить неможливим оплатити обов`язкові платежі за комунальні, транспорті послуги, не кажучи про юридичні. Такий стан справ робить неспівмірним застосовані заходи та мету їх застосування.

На переконання захисту у прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відсутні повноваження для звернення з цивільним позовом в інтересах держави в особі Національного банку України, оскільки представництво в суді інтересів держави в особі Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Однак матеріали, додані детективом до клопотання про арешт майна, не містять відповідної вказівки чи наказу Генерального прокурора або його заступників на представництво держави в особі Національного банку України. Відсутність таких документів, які прямо передбачені Законом України «Про прокуратуру», свідчить про порушення прокурором процедури звернення з позовом в інтересах держави в особі Національного банку України. Не здійснення судом перевірки наявності у прокурора відповідних повноважень на звернення з позовом в інтересах держави в особі Національного банку України, на думку захисту, свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

Разом з тим захисник звертає увагу, що у переліку відповідачів за цивільним позовом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в інтересах держави в особі Національного банку України від 03 серпня 2021 року у кримінальному провадженні 12014000000000496 від 15 листопада 2014 року зазначено, серед інших, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не є підозрюваними чи обвинуваченими у вказаному кримінальному провадженні. Кримінальне провадження відносно цих осіб було виділено в окремі провадження.

Також захисник посилається на відсутність у матеріалах провадження доказів порушення інтересів держави та зазначає, що наявність збитків Національному банку України може бути визначена виключно за результатами формування остаточного фінансового результату за наданим кредитом після припинення визнання даного активу, що може відбутися внаслідок настання однієї з наступних подій: погашення, в тому числі за вироком суду; списання заборгованості за рахунок сформованого резерву та прощення; продажу кредиту; припинення юридичних дій щодо стягнення заборгованості. Однак, згідно відповіді Національного банку України від 05 липня 2021 року № 18-0005/59972, на даний час заборгованість за кредитним договором від 13 жовтня 2014 року № 43 не віднесена до безнадійної та списання вказаної заборгованості як безнадійної не здійснювалось. А тому стверджує, що не здійснення судом перевірки обґрунтованості поданого цивільного позову, а саме перевірки висновків щодо порушення інтересів держави та наявність збитків, свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

Щодо проведеного аудиту річної консолідованої фінансової звітності Національного банку України сторона захисту зазначає, що звіти аудитора за відповідний звітний рік, які розміщені на офіційній сторінці Інтернет-представництва Національного банку України, не містять висновків щодо збитків/втрат бюджету України у зв`язку з наданням стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності (рефінансування) ПАТ «ВіЕйБі Банк» у 2014 році», а звіти Рахункової палати не містять висновків щодо неефективного використання бюджетних коштів Національним банком України при наданні стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності (рефінансування) ПАТ «ВіЕйБі Банк» у 2014 році, а також щодо збитків/втрат бюджету України у зв`язку з наданням стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності (рефінансування) ПАТ «ВіЕйБі Банк» у 2014 році. Вказане, на їхню думку, ще раз свідчить про однобічність досудового розслідування та порушення вимог ст.ст. 91, 92 КПК України, а саме обов`язку доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, А тому, вважають що будь-які твердження сторони обвинувачення про заподіяння шкоди НБУ є передчасними та не відображають дійсних обставин.

Також стверджують про відсутність доказів неналежного виконання або невиконання Національним банком України своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, оскільки останній активно вчиняє дії щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 13 жовтня 2014 року № 43, результатом чого може бути повне або часткове погашення заборгованості. Вважають, що на даний час відсутні підстави для віднесення вказаної заборгованості за кредитним договором до суми завданої шкоди.

Вказують, що слідчий суддя не дослідила обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, а тому вважають, що нездійснення судом перевірки обґрунтованості підозри свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону.

Крім того вважають, що станом на сьогодні розмір збитків, ймовірно завданих внаслідок кримінального правопорушення, об`єктивно не може бути встановлений, а тому й розмір цивільного позову не може відповідати критерію обґрунтованості та бути підставою для арешту майна у кримінальному провадженні.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники Батурін С.В. та Борис С.А., прокурор Подгорець С.В.

Заслухавши суддю-доповідача, думки підозрюваного і його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисту в частині скасування арешту накладеного слідчим суддею на 45 000,00 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів, а також грошові кошти, які надійшли після 16 листопада 2019 року на зазначенні прокурором в ході апеляційного розгляду рахунки ОСОБА_1 , відкриті в АТ «Державний ощадний банк України», дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року за підозрою, в тому числі, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Вказане кримінальне провадження було об`єднано із кримінальним провадженням № 12016100000001664 від 08 жовтня 2016 року.

11 листопада 2019 року в межах кримінального провадження № 12016100000001664 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а 29 червня 2021 року вже в межах кримінального провадження № 12014000000000496 про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (том 1, а.с. 46-118).

Після чого, 02 липня 2021 року стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 12014000000000496 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування(том 1, а.с. 138-139). Ознайомлення з відповідними матеріалами наразі триває.

03 серпня 2021 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Броневицьким С.С. складено та долучено до матеріалів провадження цивільний позов в інтересах держави в особі Національного банку України до підозрюваних у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, в тому числі до ОСОБА_1 . Згідно вказаної позовної заяви, прокурор просить стягнути солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави в особі Національного банку України заподіяну шкоду в розмірі 1 366 395 734 грн. (том 1, а.с. 140-165).

В подальшому, 16 серпня 2021 року старший детектив Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Пачевський Володимир Віталійович звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт рухомого та нерухомого майна, а також грошових коштів ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року.

Як вбачається з клопотання детектива, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2014 в.о. Голови Національного банку підписав постанову №656/БТ про надання стабілізаційного кредиту ПАТ «ВіЕйБі Банк» під заставу об`єктів нерухомості. Однак, Національним банком під час прийняття даного рішення допущені суттєві порушення норм законодавства, що регулюють порядок та підстави надання стабілізаційних кредитів банкам України. Кінцевим бенефіціарним власником банку ПАТ «ВіЕйБі Банк» на той час був ОСОБА_3 . В порушення пункту 3.1. Положення про надання НБУ стабілізаційних кредитів банкам України (затверджене Постановою Правління НБУ №327 від 13.07.2010), в якому міститься вичерпний перелік документів, які Банк має подати до НБУ для отримання стабілізаційного кредиту, ПАТ «ВіЕйБі Банк» на момент прийняття Постанови «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» №656/БТ від 10.10.2014 не надав до Національного банку України: програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення протягом строку користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо та програму капіталізації банку, затверджену його спостережною (наглядовою) радою. 13.10.2014 службовими особами ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено з Національним банком кредитний договір № 43 від 13.10.2014 про надання стабілізаційного кредиту на загальну суму 1 200 000 000 грн. Забезпеченням по отриманому стабілізаційному кредиту були нежитлові приміщення, майнова порука ОСОБА_3 .

Також було встановлено, що звіти про незалежні оцінки майна, виконані від імені ТОВ «Бізнес центр «Експертиза», виготовлені шляхом підроблення, а проведеними будівельно-оціночними експертизами встановлено, що загальна вартість переданого для Нацбанку в заставу майна ПАТ «ВіЕйБі Банк» становить 72 619 895 грн.

Постановою Правління НБУ від 19.03.2015 № 188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі БАНК", а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 розпочато його ліквідацію та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку.

У зв`язку з неповерненням ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми кредиту за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 НБУ, станом на 01.09.2020, сформовані резерви під кредитні збитки на загальну суму 1 366 395 734 грн (у тому числі під заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 196 788 730 грн), що зменшило суму прибутку Національного банку України та, як наслідок, відповідно до ст. 5-1 Закону України «Про Національний банк України» на таку ж суму зменшило перерахування прибутку НБУ до Державного бюджету України, що завдало тяжких наслідків державі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , як перший заступник начальника ГУ НБУ у м. Києві та Київській області, діючи умисно, у співучасті та за попередньою змовою з виконувачем обов`язків голови НБУ ОСОБА_6 , зі заступником начальника ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_7 , начальником управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин ГУ НБУ по м. Києву та Київській області ОСОБА_8 , всупереч інтересам НБУ, з метою одержання ПАТ «ВіЕйБі Банк» неправомірної вигоди, використав своє службове становище, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано збитків у сумі 1 196 788 730,00 грн. що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Підставою для звернення до суду з вказаним клопотанням стала необхідність забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також наявність ризику того, що таке майно може бути відчужене чи передане на користь третіх осіб з метою приховування, що унеможливить відшкодування збитків у майбутньому. На думку детектива, накладення арешту на майно ОСОБА_1 необхідне з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).

А тому, просив суд задовольнити клопотання та накласти арешт на нерухоме, рухоме майно та грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

-грошові кошти, вилучені 11.11.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн, 45 000 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів, 15 630 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять) євро, 135 102 (сто тридцять п`ять тисяч сто два) долари США;

-4 (чотири) зливки жовтого кольору з написами «Switzerland 100g Fine Golde 999,9» з серійними номерами 522270, 522268, 522297, 522277, 1 (один) злиток металу жовтого кольору з написом «Umicore 10g FIENGOLD 999,9» з серійним номером 424477, вилучені в ході обшуку 11.11.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

-житловий будинок загальною площею 254,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна - 171801832224) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

-автомобіль TOYOTA RAV4, 2016 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , (№ кузова НОМЕР_3 ) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

-земельну ділянку площею 0,04 га, розташовану за адресою: Хмельницька область, Новоушицький район (кадастровий номер - 6823384500:09:001:1350) шляхом накладення заборони на відчуження та розпорядження вказаним майном;

-грошові кошти, вилучені в ході обшуку 11.11.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 101 614 (сто одна тисяча шістсот чотирнадцять) доларів США, 1030 (одна тисяча тридцять) євро, 60 (шістдесят) фунтів стерлінгів, 11 151 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят одна) грн;

-грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ - 00032129) та грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ - 00032112).

Розгляд даного клопотання просив здійснювати у закритому судовому засіданні та без виклику ОСОБА_1 , а також його захисників.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року зазначене клопотання детектива було задоволено. Згідно ухвали суду слідчий суддя дійшла висновку, що описана у клопотанні та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом поясненнями, наявними матеріалами кримінального провадження обґрунтовує підозру щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. На її думку, надані детективом та досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді достатні підстави для висновку, що заявлена детективом мета - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Слідчий суддя вважає, що наявність у матеріалах провадження цивільного позову про стягнення солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави заподіяної шкоди в розмірі 1 366 395 734 грн., враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яким державі в особі Національного банку України завдано майнової шкоди на загальну суму сформованих резервів під кредитні збитки у розмірі 1 366 395 734 грн. (із яких 1 196 788 730 грн. заборгованості за тілом кредиту), підтверджує існування потреби у такому заході забезпечення як арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Водночас, при вирішенні питання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 слідчою суддею враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. На підставі вищенаведеного слідча суддя дійшла висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання детектива шляхом накладення арешту на нерухоме, рухоме майно та грошові кошти ОСОБА_1 . Розгляд клопотання детектива про арешт майна здійснювався слідчим суддею у відкритому судовому засіданні з повідомленням володільця майна та його представників, оскільки на час визначення дати судового засідання вбачалась відсутність доцільності та необхідності обмеження прав власника бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт належного йому майна відповідно до вимог статті 174 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На переконання колегії суддів, стороною обвинувачення доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_1 , необхідність накладення якого обґрунтовано обумовлена потребою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування, що виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя за результатом розгляду клопотання детектива обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклала арешт на нерухоме та рухоме майно, а також грошові кошти ОСОБА_1 , з тих підстав, що заявлена детективом мета - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. В ході розгляду клопотання детектива слідчий суддя з`ясувала всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірила співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, слідчий суддя за результатом розгляду клопотання детектива, дослідивши матеріали провадження, дійшла мотивованого висновку, що описана у клопотанні та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими детективом поясненнями, наявними матеріалами кримінального провадження обґрунтовує підозру щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.Відтак, твердження захисту стосовно нездійснення слідчим суддею перевірки обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення є надуманими та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє й доводи сторони захисту щодо неправильної кваліфікації стороною обвинувачення дій ОСОБА_1 у зв`язку із не застосуванням ст. 28 КК України, оскільки такі доводи не спростовують висновку слідчого судді пронаявність у даному провадженні обґрунтованої підозри, що є достатнім для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали провадження, дійшла правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушенняне вирішуючи при цьому питання про доведеність вини та остаточність кваліфікації його дій. На даному етапі слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до наявного у матеріалах провадження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри (том 1, а.с. 46-118), ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яким державі в особі Національного банку України завдано майнової шкоди на загальну суму сформованих резервів під кредитні збитки у розмірі 1 366 395 734 грн. (із яких 1 196 788 730 грн. заборгованості за тілом кредиту).

Разом з тим, 03 серпня 2021 року прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Броневицьким С.С. складено та долучено до матеріалів провадження цивільний позов в інтересах держави в особі Національного банку України до підозрюваних у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року, в тому числі ОСОБА_1 . Згідно вказаної позовної заяви, прокурор просить стягнути солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави в особі Національного банку України заподіяну шкоду в розмірі 1 366 395 734 грн. (том 1, а.с. 140-165).

На переконання колегії суддів, розглядаючи клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

За таких обставин колегія суддів погоджується, що наявність у матеріалах провадження цивільного позову про стягнення солідарно з цивільних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , на користь держави заподіяної шкоди в розмірі 1 366 395 734 грн., враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яким державі в особі Національного банку України завдано майнової шкоди на загальну суму сформованих резервів під кредитні збитки у розмірі 1 366 395 734 грн. (із яких 1 196 788 730 грн. заборгованості за тілом кредиту), підтверджує існування потреби у такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

При цьому слідчим суддею враховано, що власником майна, на яке детектив просив накласти арешт, є ОСОБА_1 , а його приблизна загальна вартість становить 20 903 884 грн., що в свою чергу не перевищує розмір цивільного позову (1 366 395 734 грн.) та суми завданої державі шкоди, що викладена у повідомленні про підозру. Разом з тим, вказана обставина колегією суддів не перевіряються, оскільки ніким не оспорюється, а відповідно доч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.

Оцінюючи твердження сторони захисту щодо відсутності у прокурора повноважень для звернення з цивільним позовом в інтересах держави в особі Національного банку України, колегія суддів виходить із наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Пунктом 3 частини п`ятої статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в Офісі Генерального прокурора утворюється (на правах самостійного структурного підрозділу) Спеціалізована антикорупційна прокуратура, на яку покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов`язаних із корупційними або пов`язаними з корупцією правопорушеннями.

Постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро Пачевського В.В. від 21 вересня 2020 року Національний банк України визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року (том 1, а.с. 124-126).

Листом керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Стецюка Я. від 26 липня 2021 року Національний банк України повідомлено про встановлені в ході досудового розслідування обставини, причетних осіб, а також розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. Роз`яснено можливість пред`явити під час кримінального провадження до початку судового розгляду цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Водночас, просив Національний банк України повідомити про подачу чи відмову в поданні цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (том 1, а.с. 127-128).

Однак, як стверджує сторона обвинувачення, до сьогоднішнього дня Національним банком України не вирішено питання щодо подання цивільного позову про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням. Водночас, як вбачається з копії цивільного позову від 03 серпня 2021 року, листом від 24 червня 2021 року за № 18-0005/57065 Національний банк України повідомив НАБУ, що наразі у нього відсутні підстави для подання цивільного позову до підозрюваних у кримінальному провадженні.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Така позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).

Таким чином, оскільки Національний банк України протягом розумного строку після отримання повідомлення від Національного антикорупційного бюро України самостійно до суду з позовом в інтересах держави не звернувся, а прокурором було дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для представництва прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури інтересів держави в особі Національного банку України за цивільним позовом від 03 серпня 2021 року.

Водночас, колегія суддів відхиляє твердження сторони захисту, що відсутність у матеріалах провадження письмової вказівки чи наказу Генерального прокурора або заступників на представництво держави в особі Національного банку України свідчить про відсутність у прокурора відповідних повноважень на подання позовної заяви в інтересах держави в особі Національного банку України. Відповідно до вимог абз. 6 ч. 2 ст. 171 КПК України на сторону обвинувачення покладено обов`язок додати до клопотання про арешт майна лише документи та матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотаннята які мають значення для вирішення питання про арешт майна. А тому детектив не зобов`язаний додавати до такого клопотання усі зібрані під час досудового розслідування докази та матеріали, в тому числі вказівку чи наказ Генерального прокурора або його заступників на представництво держави. Разом з тим, вказані документи можуть бути надані до суду в ході розгляду кримінального провадження та цивільного позову прокурора по суті.

Необґрунтованими, на переконання колегії суддів, є й доводи захисту стосовно зазначення прокурором у цивільному позові від 03 серпня 2021 року осіб, які не є підозрюваними чи обвинуваченими у даному кримінальному провадженні ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), оскільки зазначення таких осіб прокурором у цивільному позові не спростовує висновків слідчого судді про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_1 .

У той же час, колегія суддів вважає безпідставними також й твердження захисту стосовно відсутності доказів порушення інтересів держави. Як вбачається з матеріалів провадження, досудовим розслідуванням встановлено, що у зв`язку з неповерненням ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми кредиту за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 НБУ, станом на 01.09.2020, сформовані резерви під кредитні збитки на загальну суму 1 366 395 734 грн (у тому числі під заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 196 788 730 грн.), що зменшило суму прибутку Національного банку України та, як наслідок, відповідно до ст. 5-1 Закону України «Про Національний банк України», на таку ж суму зменшило перерахування прибутку НБУ до Державного бюджету України, що завдало тяжких наслідків державі. Тобто, за версією органу досудового розслідування, протиправними діями підозрюваних у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року державі в особі НБУ заподіяно збитки у розмірі 1 366 395 734 грн. (у тому числі під заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 196 788 730 грн.). Не віднесення Національним банком України заборгованості ПАТ «ВіЕйБі Банк» за вказаним кредитним договором до категорії безнадійних не спростовує розмір збитків, завданих державі в особі НБУ внаслідок вчинення кримінальних правопорушень. З аналогічних підстав колегія суддів відхиляє й доводи захисту стосовно очевидної необґрунтованості розміру цивільного позову вважаючи їх неспроможними.

Більше того, зазначаючи про очевидну необґрунтованість розміру цивільного позову сторона захисту вказує, що відповідно до висновку експерта від 14 грудня 2020 року, втрата активів НБУ внаслідок надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту за кредитним договором № 43 від 13 жовтня 2014 року станом на 01 вересня 2020 року документально підтверджується у сумі 1 196 788 730 грн., а тому вважають, що розмір заявлених позовних вимог є значно більшим ніж розмір збитків, нібито підтверджений доказами клопотання. Однак, навіть виходячи з вказаного розміру завданої державі шкоди у слідчого судді були достатні підстави для накладення арешту на зазначене у клопотанні детектива майно ОСОБА_1 , приблизна загальна вартість якого, як було встановлено слідчим суддею в ході розгляду клопотання детектива, становить 20 903 884 грн.

На переконання колегії суддів, додані до клопотання детектива матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) для запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування. Стороною обвинувачення доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Водночас, слідчим суддею вірно не взято до уваги наявність в матеріалах провадження цивільного позову ТОВ "Техносерв Україна" про стягнення в солідарному порядку, в тому числі з ОСОБА_1 , матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 85 229 193,74 грн, як підстави для накладення арешту на майно підозрюваного, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, яким завдано майнової шкоди лише державі в особі Національного банку України.

Колегія суддів відхиляє твердження сторони захисту про порушення слідчим суддею права ОСОБА_1 на захист у зв`язку із відмовою у наданні для ознайомлення матеріалів клопотання детектива про арешт майна, що позбавило захисників можливості підготувати правову позицію задля захисту підозрюваного та представити власні докази слідчому судді. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними й доводи захисту, що відмова в задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи (на інший час в цей же день) у зв`язку з хворобою одного з представників ОСОБА_1 та зайнятістю іншого позбавило сторону захисту можливості навести аргументи на користь своєї позиції.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Водночас, слідчим суддею в ході розгляду клопотання детектива взято до уваги, що станом на час його розгляду арешт на все майно ОСОБА_1 , яке є предметом клопотання, було скасовано, а на грошові кошти на рахунках - ще з 09 серпня 2021 року, що, на її думку, не виключає можливості розпорядження таким майном власником, який не з`явився у судове засідання, з чим погоджується і колегія суддів.

А тому, враховуючи скорочені строки розгляду клопотання детектива про арешт майна, а також зазначені детективом у клопотанні ризики відчуження чи передання такого майна на користь третіх осіб з метою приховування, слідчий суддя обґрунтовано розглянула клопотання детектива за відсутності підозрюваного та його захисників, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна його власником не надано та колегією суддів не встановлено.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У той же час, колегія суддів погоджується з доводами захисту стосовно безпідставності накладення слідчим суддею арешту на вилучені 11 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти ОСОБА_1 у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів, оскільки вказані грошові кошти у підозрюваного не вилучались. Так, згідно наявної у матеріалах провадження копії ухвали слідчого судді від 13 листопада 2019 року (том 1, а.с. 21-24), в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , були виявлені та вилучені, серед іншого, 45,00 (сорок п`ять) фунтів стерлінгів. Поряд з цим, грошові кошти у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів в ході проведення вказаного обшуку у ОСОБА_1 не вилучались. Зазначені обставини були підтверджені прокурором в ході апеляційного розгляду, який пояснив, що детективом у клопотанні про арешт майна було помилково зазначено про необхідність накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 у сумі 45 000 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів.

Крім того, сторона захисту також стверджує про застосування надмірних і незаконних обтяжень права власності ОСОБА_1 у зв`язку з накладенням слідчим суддею арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках підозрюваного, відкритих в АТ «Державний ощадний банк України». На їхню думку, обмеження у вигляді накладення арешту на винагороду за членство у Раді Національного банку України є нерозумним і неспівмірним, оскільки ставить ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище та позбавляє можливості не лише забезпечити власні елементарні потреби з харчування, одягу і лікарських засобів, але й робить неможливим оплатити обов`язкові платежі, зокрема за комунальні та транспорті послуги.

Прокурор в ході апеляційного розгляду частково погодився з такими доводами захисту та просив суд за результатами розгляду апеляційної скарги змінити ухвалу слідчого судді та накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які були наявні до 16 листопада 2019 року на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) та рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129).

Однак, відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на 45 000,00 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів і грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України» та вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 у сумі 45,00 (сорок п`ять) фунтів стерлінгів, вилучених в ході обшуку 11 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 та грошові кошти ОСОБА_1 , які були наявні до 16 листопада 2019 року на зазначених прокурором рахунках, відкритих в АТ «Державний ощадний банк України».

Разом з тим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді в іншій частині, колегією суддів не встановлено. У зв`язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді в іншій частині постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Батуріна Сергія Володимировича задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року про арешт нерухомого та рухомого майна, а також грошових коштів ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 12014000000000496 від 05 листопада 2014 року скасуватив частині накладення арешту на:

-45 000,00 (сорок п`ять тисяч) фунтів стерлінгів, вилучених в ході обшуку 11.11.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках ОСОБА_1 , відкритих в АТ «Державний ощадний банк України» (ЄДРПОУ - 00032129).

Постановити в цій частині нову ухвалу.

Накласти арешт з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

-45,00 (сорок п`ять) фунтів стерлінгів, вилучених в ході обшуку 11.11.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- грошові кошти ОСОБА_1 , які були наявні до 16 листопада 2019 року на рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) та рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129).

У решті ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2021 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич