Document No. 99745270

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5617/21

Провадження № 1-кс/991/5702/21

УХВАЛА

17 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Чумаченко А.О., заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про закриття кримінального провадження,

в с т а н о в и в :

16.08.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 від 12.08.2021 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) від 20.07.2021 про закриття кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020.

Зі змісту скарги вбачається, що 09.08.2021 ОСОБА_1 отримав копію постанови детектива НАБУ від 20.07.2021 про закриття кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020, яка, на його думку, є безпідставною та необґрунтованою.

Ухвалою від 16.08.2021 за вказаною скаргою відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 підтримав подану скаргу та просив слідчого суддю задовольнити її в повному обсязі.

Представник НАБУ, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибув. Проте, 08.09.2021 направив письмові заперечення, в яких прохав у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити. Зазначив, що шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, а також зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, будь-яких доказів, які вказували на факт вчинення суддями Верховного Суду кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, не здобуто, у зв`язку з чим детективом 20.07.2021 вказане кримінальне провадження закрито у зв`язку з встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Так, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим (детективом) рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) діями є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності відповідно до ст. 94 КПК України.

Диспозиція ч. 1 ст. 364 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020260020000975 від 18.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду від 17.12.2020 по справі № 725/5982/20 за заявою ОСОБА_1 від 14.12.2020 щодо ймовірного вчинення суддями Верховного Суду ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 кримінального правопорушення. Так, скаржник вважає, що вказані судді Верховного Суду здійснили зловживання владою та службовим становищем, яке проявилось у тому, що останні умисно, з корисливих мотивів та в інтересах детектива НАБУ ОСОБА_6 й інших осіб, відмовили у відкритті касаційного провадження по справі № 760/32174/18, всупереч інтересам служби. Тим самим, на думку ОСОБА_1 , йому як громадянину та потерпілому завдана істотна шкода.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.

У заяві ОСОБА_1 від 14.12.2020 відсутні будь?які обґрунтовані відомості завдання йому якої?небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України.

Крім того, зі змісту скарги від 12.08.2021 вбачається, що ОСОБА_1 вважає підтвердженими матеріалами досудового розслідування його доводи щодо вчинення вищевказаними суддями Верховного Суду кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку наявна об`єктивна та суб`єктивна сторона злочину. Крім того, скаржник вважає, що протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 є недопустимими доказами згідно п. 6 ч. 2 ст. 87 КПК України.

На думку заявника, оскаржена постанова детектива НАБУ від 20.07.2021 порушує його конституційні права.

Під час розгляду скарги доходжу до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_1 з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12020260020000975, у ході досудового розслідування допитано потерпілого ОСОБА_1 та свідків - суддів Верховного Суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 .

Щодо доводів скаржника про недопустимість таких доказів як протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 згідно п. 6 ч. 2 ст. 87 КПК України, слідчий суддя вказує на те, що п. 6 ч. 2 ст. 87 КПК України виключено на підставі Закону № 1697-VII від 14.10.2014, тобто норма закону, яка визнавала недопустимим такий доказ як отримання показання від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, є нечинною.

При цьому, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя констатує, що протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 є належними і допустимими доказами в межах кримінального провадження № 12020260020000975 від 18 12.2020.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що постановою від 26.10.2017 відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52017000000000715 від 23.10.2017, а постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 05 02.2018 закрито кримінальне провадження № 52017000000000715, розпочате за заявою ОСОБА_1 . Заявником зазначені рішення детектива оскаржено у Вищому антикорупційному суді.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2019 у справі № 760/32174/18 скаргу задоволено частково. Постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 05.02.2018 про закриття провадження № 52017000000000715 від 23.10.2017 скасовано. В решті вимог заявника відмовлено.

Зазначену ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 оскаржено до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ухвалою якого від 27.11.2019 апеляційне провадження по справі закрито.

Не погодившись із вказаним рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.11.2019 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, який ухвалою від 11.02.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження.

Надалі 14.12.2020 ОСОБА_1 звернувся у Чернівецький відділ поліції ГУНП в Чернівецькій області із заявою від 14.12.2020 про вчинення суддями Верховного Суду кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 364 КК України, однак відомості по даній заяві до ЄРДР не були внесені.

Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду від 17.12.2020 по справі № 725/5982/20 зобов`язано уповноважену службову особу Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області внести відомості до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_1 від 14.12.2020.

Надалі уповноваженою особою НАБУ внесено відомості на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду від 17.12.2020 за заявою ОСОБА_1 від 14.12.2020 щодо можливого вчинення суддями Верховного Суду ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020 шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, за результатами долучення та вивчення документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, органом досудового розслідування встановлена відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Жодній посадовій особі у кримінальному провадженні № 12020260020000975 від 18.12.2020 про підозру не повідомлялося. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020260020000975 від 18.12.2020, закрито у зв`язку з встановленням відсутності ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

З огляду на встановлені обставини, доходжу висновку, що скаржник фактично незгідний із судовим рішенням - ухвалою від 11.02.2020, постановленою колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.11.2019.

З цього приводу слідчий суддя констатує, що такі доводи скаржника про можливість оскарження відповідної ухвали суду є лише його особистими помилковими міркуваннями.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про суперечність висновків постанови детектива НАБУ від 20.07.2021 фактичним обставинам, зокрема протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 28.12.2020

Дослідивши матеріали кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020, вважаю, що слідчим було проведено усі слідчі дії, які є необхідними для встановлення обставин, які мають значення в даному кримінальному провадженні, що свідчить про належне проведення досудового розслідування та прийняття старшим детективом НАБУ законного та обґрунтованого рішення.

Вимоги до форми та змісту постанови слідчого наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, постанова слідчого має містити мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Аналізуючи правові норми, та враховуючи вищевикладене, вважаю, що винесена старшим детективом НАБУ Давидчуком Д. постанова від 20.07.2021 про закриття кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020 за відсутності в діях суддів Верховного Суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, зокрема передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відповідає як вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, так і фактичним даним кримінального провадження.

З огляду на викладене, доходжу висновку, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 284, 303, 307 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 20.07.2021 про закриття кримінального провадження № 12020260020000975 від 18.12.2020, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Крикливий