- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
- Lawyer : Kyianenko D.O., Kyianenko Yi.O.
Справа № 991/6511/21
Провадження 1-кс/991/6610/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
22 вересня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В дослідив скаргу адвоката Кияненко Дар`ї Олегівни, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання, у кримінальному провадженні № 52021000000000091 та
ВСТАНОВИВ:
1.До Вищого антикорупційного суду 21 вересня 2021 року надійшла скарга адвоката Кияненко Д.О., в інтересах ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52021000000000091 від 15 січня 2021 року (далі - Кримінальне провадження).
2.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 21 вересня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є оцінка можливості початку провадження з її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення скарги з огляду на таке.
3.1.Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено, що адвокат Кияненко Д.О. 26 квітня 2021 року звернулася із клопотанням до слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, про залучення до кримінального провадження як потерпілого, вчинення інших процесуальних дій. Клопотання було вмотивовано, зокрема, тим, що в кримінальному провадженні встановлюються обставини перевищення влади та службових повноважень прокурором Дніпропетровської області Біжком С.В., що полягало у призначенні прокурора місцевої прокуратури Мазниці А.О. на посаду прокурора регіональної прокуратури в обхід конкурсу. ОСОБА_1 вважає, що такими діями йому було заподіяно істотної майнової шкоди.
3.2.Вказане клопотання було розглянуте постановою про відмову у задоволенні клопотання, яка датована 29 квітня 2021 року. Мотиви відмови зводяться до того, що у клопотанні не наведено обґрунтування спричинення ОСОБА_1 будь-якого із видів шкоди, а також не вказано джерела отримання доказів на підтвердження спричинення такої шкоди. Також слідчий зазначив, що ОСОБА_1 не є суб`єктом, який вправі вимагати в слідчого інформацію про стан досудового розслідування та відомості про прокурора - процесуального керівника.
3.3.Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кримінально-правовою кваліфікацією - ч. 1 ст. 365 КК України. Виходячи із цього слідчий суддя констатує порушення правил підсудності при зверненні адвоката Кияненко Д.О., в інтересах ОСОБА_1 , до Вищого антикорупційного суду, а також пропуск строку звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого.
3.4.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
3.5.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
3.6.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п`ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб`єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов`язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п`ятій статті 216 КПК України. В ході здійснення підготовчої діяльності до судового розгляду цієї скарги слідчий суддя констатував, що відсутній будь-який критерій, що зазначений у частині п`ятій статті 216 КПК України.
3.7.Слідчий суддя також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року (справа № 487/7605/19) зазначає: «Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів. … Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.»
3.8.Статтею 7 КПК України серед основних засад кримінального провадження передбачено забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Її зміст розкривається у статті 24 цього ж Кодексу, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відтак, у ній встановлено спосіб реалізації відповідного права. Він врегульований, зокрема, Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
3.9.Статтею 304 КПК України у частині 1 встановлено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Обмеження процесуальних строків на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора спрямоване на забезпечення принципу верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
3.10.Європейський Суд з прав людини у багатьох рішеннях щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
3.11.Особа, яка подала скаргу, стверджує, що оскаржувана постанова була отримана 07 травня 2021 року. Звернення зі скаргою до Вищого антикорупційного суду 21 вересня 2021 року свідчить про пропуск строку оскарження.
3.12.Адвокат Кияненко Д.О., порушує питання про поновлення пропущеного строку, однак слідчий суддя приходить до висновку про неповажність причин пропуску строку. Адже правильний вибір суду, до якого слід подавати скаргу на дії слідчого, не є обставиною, що знаходиться поза волею особи, що подає скаргу.
4.Скарга повертається, якщо, зокрема, вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України).
5.Таким чином, зі змісту скарги адвоката Кияненко Д.О. та доданих до неї матеріалів вбачається, що її було подано до Вищого антикорупційного суду 21 вересня 2021 року, тобто з пропуском встановленого кримінальним процесуальним законом строку на оскарження постанови слідчого, а також із порушенням правил предметної підсудності. Такі порушення вимог кримінального процесуального закону мають наслідком повернення скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 9, 26, 303-305 КПК України слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у поновленні строку оскарження постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві.
2.Скаргу адвоката Кияненко Дар`ї Олегівни, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову про відмову у задоволенні клопотання, у кримінальному провадженні № 52021000000000091 від 15 січня 2021 року - повернути.
3.На ухвалу слідчого судді, постановленої без виклику особи, може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя М.В. Галабала