Міністерство аграрної політики знову в центрі уваги антикорупційних органів. Нещодавно Рада звільнила його очільника Миколу Сольського, який отримав підозру у заволодінні державною землею. І доки міністерство без голови, обов’язки очільника тепер виконує перший заступник Тарас Висоцький. І це іронічно, адже сам Висоцький теж є фігурантом несподіваної корупційної справи.
За версією НАБУ-САП, Висоцький за пособництва заступника міністра економіки Олександра Грибана в розпал російського вторгнення нібито за втричі завищеними цінами закупив макаронів для людей, які мешкають біля фронту.
Ці новини тоді викликали очевидне обурення: «в країні війна, а ми купуємо макарони для гуманітарки по 65 грн». Водночас Мінагрополітики та аграрії пояснювали: іншого виходу з такими обсягами замовлення та стислими строками постачання не було.
Що все-таки відбувалося у так званій «макаронній справі», у чому саме підозрюють нинішнього очільника Мінагрополітики Висоцького, куди пішли гроші, та як далі розвиватиметься розслідування — пояснюємо в матеріалі.
В чому підозрюють Висоцького?
НАБУ розпочало розслідування щодо можливих протиправних дій Висоцького ще навесні 2022 року. Слідство встановило, що на самому початку повномасштабного вторгнення, протягом березня-квітня 2022 року, Висоцький як заступник Міністра агрополітики ймовірно пролобіював дві українські компанії для постачання макаронної продукції низці військових адміністрацій. Ці компанії — ТОВ «Олімп» та ТОВ «Вінсайт Лайт».
Тут варто зауважити, що на той момент адміністрації могли закуповувати продовольство для населення лише у визначеного Мінагрополітики списку постачальників, погодивши це з Висоцьким як першим заступником міністра.
За версією слідства, в березні 2022 року посадовець вийшов на зв’язок з компанією «Олімп», щоб саме вона виконала це держзамовлення. Ішлося про закупівлю макаронів для населення у прифронтових районах з розрахунку 1 пачка на 1 людину.
За словами Висоцького, там перебували 10 млн громадян, а закупівлі провели за майже 63 грн за кілограм. Тоді як за матеріалами справи ціна на подібні вироби варіювалася в межах 20 грн. Від держави за харчі розрахувалася «Укрзалізниця».
При цьому НАБУ встановило, що макарони власник «Олімпу» Анатолій Власенко закупив за завищеною ціною у польської компанії, яку очолював його син Олексій Власенко. Сама ж іноземна компанія придбала їх у виробника за ринковою ціною — 30 грн/кг.
Другу компанію «Вінсайт Лайт» Висоцькому за версією слідства порадив ще один фігурант справи — підозрюваний у пособництві ексзаступник Міністра економіки Олександр Грибан. Він передав контакти фірми в месенджері, після чого Висоцький вийшов на зв’язок з її представником особисто. За результатами розмови сторони погодили договір про постачання макаронних виробів за ціною 55 грн/кг. Експертиза встановила ринкову ціну для цього товару в межах 30-33 грн.
Схема, яку презентувало НАБУ, майже ідентична. Українська «Вінсайт Лайт» купила макарони за вже завищеною ціною в румунського посередника, а той придбав їх за ринковою ціною в самого виробника. Врешті, за версією слідства, «Укрзалізниця» переплатила втричі, а загальні збитки для держави внаслідок двох закупівель склали 63 млн грн.
Слідство вказує на те, що Висоцький не оцінював можливість національних виробників доставити людям макарони за значно нижчою ціною, а відтак лобіював інтереси вказаних вище компаній. При цьому ключовими свідками у цій справі зараз є ті ж представники національних виробників та постачальників макаронних виробів. Вони здебільшого запевняли, що за певних умов могли б виконати таке державне замовлення — виробити необхідну продукцію.
Дії Тараса Висоцького НАБУ-САП кваліфікували як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ч. 2 ст. 364 КК України. Олександру Грибану інкримінували пособництво.
До слова, Висоцький також фігурує як свідок у схожих справах. Зокрема, він пояснював подібну ж процедуру в кримінальному провадженні щодо закупівлі консервів на Одещині за завищеною ціною на 7 млн грн.
Чому макарони купили за такою ціною — пояснює захист
Захист вважає ці підозри необґрунтованими. Мовляв, у критичний момент початку повномасштабного вторгнення найбільші українські постачальники не могли виконати державне замовлення на закупівлю тисяч тонн продукції.
Висоцький, зокрема, стверджував, що 60% українського виробництва макаронної продукції було заблоковано через його тимчасову окупацію або розташування в зоні бойових дій. А решта не змогла б поставити такі обсяги продукції — зокрема через неможливість працювати на повну потужність в умовах бойових дій та ризику влучання в підприємства.
Крім цього, Висоцький з березня 2022 року нібито неодноразово звертався до найбільших продуктових мереж Fozzy, Ашан, АТБ, Novus та METRO, що мали абсолютно різні варіації цін від 30 до 124 грн за кілограм, але жодна не змогла поставити продукцію за два дні. Ба більше, деякі мережі взагалі вимагали внесення повної передплати вартості.
Захист також стверджував, що фігуранти не мали жодного корисливого мотиву, оскільки НАБУ-САП в ході доведення обґрунтованості підозр не надали доказів, що Висоцький і Грибан отримали хоч якусь вигоду.
А що по запобіжках та заходах забезпечення?
Що Тарасу Висоцькому, що Олександру Грибану наприкінці серпня 2023 року ВАКС запобіжки все ж обрав. Слідчий суддя вирішив, що оголошені їм підозри обґрунтованими, а ризики переховування, знищення чи спотворення доказів та впливу на свідків, інших підозрюваних чи експертів справді існують.
Проте взяти під варту обох заступників міністрів суд відмовився. Слідчий суддя застосував до Висоцького та Грибана заставу 805 тис. та 939 тис. грн відповідно, заборонивши їм на 2 місяці, крім іншого, спілкуватися один з одним стосовно справи. При цьому прокурор САП просив застави у 5 та 9 млн грн.
Згодом у жовтні 2023 року Апеляційна палата ВАКС все-таки збільшила заставу Грибану до 2,7 млн, а Висоцькому до 5 млн грн та, крім інших обов’язків, зобов’язала останнього носити браслет. Висоцькому не могли вдягнути його понад 2 місяці — через брак девайсів в органах МВС. Тож у грудні, зокрема через це та належну процесуальну поведінку, слідчий суддя скасував цей обов’язок.
Цікаво і те, що на відміну від Грибана, який за власним бажанням пішов у відставку ще наприкінці червня 2023 року, Висоцький весь цей час продовжував виконувати свої посадові обов’язки заступника Міністра агрополітики.
НАБУ-САП у вересні просили відсторонити його від посади. Вони вважали, що Висоцький може впливати на свідків, які є працівниками Мінагрополітики або інших державних органів та перебувають під його впливом, а також на виробників агропродукції. Проте слідчий суддя ВАКС відмовився відсторонювати Висоцького через невиправданість та надмірність застосування такого заходу забезпечення. Це рішення САП оскаржувати не стала.
Зловживання службовим становищем чи арифметична помилка слідства?
На сторону Тараса Висоцького стало Мінагрополітики та низка аграрних асоціацій.
25 серпня відразу після оголошення підозри Висоцькому Міністерство опублікувало заяву, в якій спробувало спростувати позицію слідства. Мовляв, відомство провело службову перевірку та не виявило жодної протиправної поведінки Висоцького. Крім того, слідство нібито припустилося арифметичної помилки під час розрахунку вартості макаронних виробів за період березня-травня 2022 року, тому все провадження безпідставне.
Своєю чергою прокурор під час розгляду клопотання про відсторонення Висоцького наголосив, що в цій заяві є викривлені відомості та недостовірні цифри. Під сумнів правоохоронці поставили й проведену в Мінагрополітики перевірку, адже її здійснювали працівники, які могли опинитися під впливом самого Висоцького.
На справу звернули увагу й 29 аграрних асоціацій, які назвали дії НАБУ-САП помилковими, оскільки завдяки Висоцькому вдалося уникнути перебоїв з постачанням продукції та забезпечити продовольчу безпеку України. Вони просили НАБУ врахувати їхню позицію при здійсненні слідства.
Що буде далі?
«Макаронна справа» Висоцького та Грибана спричинила великий суспільний резонанс, зокрема з огляду на її обставини — повномасштабне вторгнення росії та нагальну потребу населення в гуманітарній допомозі.
Оскільки справа ще перебуває на стадії досудового розслідування, збір доказів продовжується. На жовтень 2023 року обвинувачення звітувало про:
- проведення 28 допитів, 18 обшуків, 60 оглядів і 12 тимчасових доступів до речей та документів;
- отримання 3 експертиз;
- відкриття 20 протоколів з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;
- отримання відомостей в рамках міжнародної правової допомоги від інших держав.
Досудове розслідування у справі триває вже майже два роки, а Висоцький та Грибан понад 8 місяців перебувають під слідством.
Поки невідомо, коли справа матиме завершення. Адже хоч у слідства був час на розслідування лише до 24 лютого цього року, через потребу отримати інформацію із закордону слідство зупинили 12 січня 2024 року. До слова, раніше обвинувачення повідомляло, що швидкому завершенню справи перешкоджає саме Мінагрополітики, яке не надавало слідству всіх необхідних матеріалів вчасно.
Так звана «макаронна справа» по-своєму унікальна, адже це один з перших відкритих для громадськості кейсів про те, як профільні міністерства імовірно зловживали з гуманітаркою на початку повномасштабної війни.
Зараз ми спостерігаємо, що подібних справ стає більше. Зокрема, 13 лютого, НАБУ повідомило про викриття посадовців Харківської ОВА на зловживанні за подібною схемою з гуманітаркою на 15 млн грн. Підозрюваній керівниці апарату 26 лютого ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді 3,6 млн грн застави.
Transparency International Ukraine продовжує стежити за перебігом подій у справі й обов’язково поділиться усіма новинами.