24 лютого 2026 року НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо ексзаступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії Ігоря Чернишева у справ щодо незаконного збагачення на 15,7 млн грн, легалізації 6,5 млн грн та згоді отримати $100 тис. хабаря.
За версією слідства, Андрій Смирнов у 2020-2022 роках набув у власність дві автівки (Mercedes-Benz, Volkswagen), два мотоцикли (Honda та BMW), три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті. Загальна вартість цього майна склала 17,1 млн грн. Натомість офіційні доходи ексзаступника складали понад 1,3 млн грн. Тобто, на думку правоохоронців, різниця між вартістю майна та коштами особи становить 15,7 млн грн.
Більшість майна Смирнов реєстрував на свого рідного брата, проте залишав за собою право повністю розпоряджатись ним. Окрім цього, мотоцикл Honda ексзаступник керівника ОП зареєстрував на свого знайомого, а потім переоформив на себе.
Крім цього, у квітні 2025 року НАБУ та САП повідомили Смирнову про підозру у нових злочинах. Правоохоронці отримали у розпорядження докази, які ймовірно вказують на легалізацію ним 6,5 млн грн шляхом зведення за ці гроші будинку на чорноморському узбережжі. Крім того, Смирнов імовірно не відмовився від $100 тис. хабаря за скасування невигідних результатів тендеру від одеського забудовника, власника компанії Chernyshev Group Ігоря Чернишева, який і здійснював це будівництво.
Вказані факти були зафіксовані, зокрема, у листуванні Смирнова та Чернишева, де останній звертається нібито з пропозицією допомогти його компанії здобути перемогу тендері з ремонту стадіону в місті Арцис. За це підприємець пропонує експосадовцю ОП «отработать по пріморскому на $100 тис.». Також у телефоні сина Чернишева, комерційного директора компаній батька, знайшли нотатки, де згадується Смирнов як людина, яка прикривала їх діяльність та все організовувала.
НАБУ та САП переконані й у тому, що Смирнов мав необґрунтовані статки в готівці, 6,5 млн грн з яких вирішив легалізувати через забудову понад 300 кв.м. житлових споруд. Для цього він звернувся до уже згаданого Ігоря Чернишева, який володіє частиною узбережжя на Одещині та забудовує її. Новозбудоване житло, яким фактично користувався топпосадовець, спочатку оформили на окрему компанію. А після повідомлення йому про підозру в незаконному збагаченні у травні 2024 року він переоформив його на довірену особу з прізвищем Мільман, чим, як вважає обвинувачення, Смирнов повторно легалізував кошти.
Дії Андрія Смирнова кваліфікували одразу за ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 та ч. 2 ст. 209 та ч. 4 ст. 368 КК України. Крім цього, підозру за ч. 1 ст. 369 КК України отримав і одеський забудовник Ігор Чернишев, який імовірно пропонував неправомірну вигоду топпосадовцю.
Ще напередодні перших підозр 29 березня 2024 року Президент України Володимир Зеленський звільнив Андрія Смирнова з поста заступника керівника ОП, не назвавши причин такого рішення.
Смирнов відомий не лише своєю попередньою посадою в Офісі Президента. А й широкою мережею зв’язків з іншими посадовцями, яких він зокрема захищав як адвокат: Олена Лукаш — ексміністерка юстиції часів Януковича, Олександр Єфремов — обвинувачений у створенні ЛНР, Геннадій Корбан — резонансний бізнесмен та навіть одіозний засуджений Антикорсудом суддя Микола Чаус, якому Смирнов рекомендував поїхати на південь України та допомагав з охороною.
Після Революції Гідності у 2014 році Смирнов намагався стати народним депутатом, обіцяючи виборцям притягати до відповідальності чиновників різних рівнів за невиконання та порушення Законів України. Та не отримавши місця в парламенті, в наступному році він переміг у виборах до Дніпропетровської обласної ради від партії УКРОП.
