28 травня 2020 року ВАКС визнав винним Сергія Щербака у тому, що він спільно з іншими особами намагався підкупити тодішнього очільника Фонду держмайна Сенниченка. Обвинувачений отримав 5 років позбавлення волі умовно з іспитовим строком у 3 роки.

Сергій Щербак — це політик, який двічі неуспішно балотувався до Верховної Ради, у 1998 та 2007 роках. Він спільно з Валерієм Троцем та Віталієм Колесніковим наприкінці 2019 року запропонував ексголові ФДМУ Дмитрові Сенниченку $5 млн хабаря в обмін на призначення «потрібної» людини директором Одеського припортового заводу (майже на 100% належить державі). Новий очільник мав би сприяти укладенню контрактів між ОПЗ та приватними компаніями, пов’язаними з фігурантами цього злочину.

Вже у січні 2020 році детективи НАБУ спіймали «на гарячому» у ресторані всіх трьох під час передачі першого траншу в $50 тис. Викривачем цих корупційних злочинів власне став тодішній голова ФДМУ Сенниченко. До речі, це була перша спроба дати хабар Сенниченку — далі таких буде ще дві, а на лаві в суді опиниться і сам ексголова ФДМУ.

Суд кваліфікував злочин Щербака за ч. 4 ст. 369 КК України. Обвинувачений уклав угоду з прокурором та повністю визнав свою вину у корупційних злочинах. Суд призначив йому 5 років умовно на підставі угоди з прокурором.

Пізніше, у червні 2020 року, один зі співучасників злочину подав апеляційну скаргу, у якій попросив скасувати вирок першої інстанції суду щодо Щербака. Він мотивував це тим, що у вироку про його дії написали неправду, а його самого звідти можна ідентифікувати попри відсутнє прізвище. Додатково він заявив, що суд нібито не міг звільняти Щербака від відбування покарання, бо злочин був корупційним.

Як прокурор, так і сам Щербак з цими аргументами не погодились — і АП ВАКС врешті вирішила, що співучасник взагалі не мав права оскаржувати це рішення в апеляції, тому провадження за апеляційною скаргою закрили.