- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
Справа № 991/6587/21
Провадження 1-кс/991/6686/21
УХВАЛА
27 вересня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
власника майна ОСОБА_4,
його представника - адвоката ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
(1)Виклад змісту поданого клопотання
24.09.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна.
Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137 від 21.02.2020.
Прокурор зазначає, що у ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) діючи за попередньою змовою з особами, які здійснюють контроль за господарською діяльністю ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», а також інших суб`єктів господарювання, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених на реконструкцію нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно - виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, шляхом укладення та виконання умов договорів підряду із вказаними товариствами на закупівлю робіт із розроблення проектно-кошторисної документації та виконання фактичних робіт щодо реконструкції вищевказаної нежитлової громадської будівлі за завищеною вартістю та в порушення вимог законодавства України у сфері публічних закупівель.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 1192-р до сфери управління ДМС України віднесено будівлю по АДРЕСА_1 у м. Київ.
23.12.2015 на виконання вказаного розпорядження Кабінет Міністрів України, спільним наказом ДМС України та Фонду державного майна України № 1973/170 вказану будівлю передано до сфери управління ДМС України.
З метою її реконструкції, у період з 2017 по 2019 роки ДМС України укладено договори № 59 від 07.08.2017, № 106 від 18.12.2017, № 28 від 15.03.2018, № 30 від 19.03.2018, № 72 від 22.08.2019, № 73 від 28.08.2019 з ТОВ «Пром Бізнес Груп»; № 49 від 30.05.2018 з ПМП «МИР» на виготовлення проектно-кошторисної документації на загальну вартість понад 4,5 млн. грн., зокрема: вартість проектних робіт стадії «П» згідно тендерної документації скала: І черга - 1 095 тис. грн.; ІІ черга - 416 тис. грн., ІІІ черга - 1 439 тис. грн.; вартість проектних робіт стадії «Р» згідно тендерної документації: І черга - 341 тис. грн.; ІІ черга - 1 209 тис. грн.
Відповідно до ДСТУ Б Д.1.1 - 7:2013 «Правила визначення вартості проектно - вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» вартість проектних робіт визначається відсотком від вартості будівельно - монтажних робіт, з урахуванням знижуючих коефіцієнтів на стадію проектування, розділи проекту тощо. З урахуванням того, що проект щодо реконструкції є трьохстадійним, розподіл відсотків кожної стадії повинен складати «ЕП» - 20 - 25%, «П» - 30 - 35%, «Р» - 40%.
У той же час, беручи до уваги відповідні коефіцієнти, передбачені зазначеним ДСТУ орієнтовна гранична вартість проектних робіт повинна складати: стадія «П»: І черга - 261 тис. грн.; ІІ Черга - 658,9 тис грн.; ІІІ - черга 120,7 тис. грн.; стадія «Р»: І черга - 366,6 тис. грн., ІІ черга - 922,4 тис. грн.
Таким чином, різниця між передбаченою ДСТУ граничною вартістю та фактично визначеною вартістю проведених закупівель становила орієнтовно 2,2 млн. грн.
Крім того встановлено, що в порушення вимог ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», в результаті можливих антиконкурентних узгоджених дій, службовими особами ДМС України забезпечено перемогу в торгах щодо закупівлі робіт з реконструкції зазначеної нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно - виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в адміністративну будівлю (ІІ черга) підконтрольного ТОВ «Тензасоюзбуд».
За результатами торгів 14.09.2018 між ДМС України та вказаним товариством укладено договір № 85 загальною вартістю 89 622 тис. грн.
У подальшому з метою розтрати бюджетних коштів розроблено злочинний план, який полягав у проведенні додаткового обстеження та виготовленні звіту, щодо необхідності проведення додаткових робіт з подальшим укладенням, за переговорною процедурою, договору на виконання робіт, фактична потреба у яких відсутня. Після чого, перерахувати грошові кошти на рахунки визначених суб`єктів господарювання. Реалізовуючи вказаний злочинний план, з метою штучного збільшення вартості робіт, службові особи ДМС України за попередньою змовою з особами, які контролюють діяльність ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Тензасоюзбуд», а також інших суб`єктів господарювання, після початку виконання будівельних робіт ініціювали проведення додаткового обстеження несучих конструкцій будівлі наперед визначеним ДП «Державний науково - дослідний інститут будівельних конструкцій».
З урахуванням рекомендацій зазначеного Державного підприємства підконтрольним ТОВ «Пром Бізнес Груп» здійснено коригування проекту (ІІ черги) в результаті чого вартість робіт збільшено на 44 792 тис. грн.
При цьому з урахуванням положень п. 3.15 ДБН 2.2.3 - 2014, а також п. 7 Дотатку А ДБН 2.2.3 - 2014 проведення додаткового обстеження після початку виконання будівельних робіт може свідчити про цілеспрямоване складання договору, який завідомо не потребує фактичного виконання.
У подальшому, в порушення вимог п. 28 постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», відповідно до якої замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду, голова ДМС України ОСОБА_7 підписав додаткову угоду № 4 до вказаного договору, яка передбачає коригування проекту ІІ черги.
Відповідно, 30.10.2019 в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», службовими особами ДМС України проведено переговорну процедуру закупівлі, за результатами якої з ТОВ «Тензасоюзбуд» укладено договір № 95 про закупівлю додаткових робіт на вищевказану суму, чим фактично збільшено первинну суму закупівлі на 49 відсотків.
На виконання умов вказаного договору у період з 30.10.2019 по 15.06.2021 ДМС України перераховано на рахунки ТОВ «Тензасоюзбуд» кошти в сумі понад 40 млн. грн.
У подальшому, частину бюджетних коштів шляхом використання ризикових операцій в т. ч. у вигляді надання та повернення фінансової допомоги, перераховано на рахунки інших підконтрольних суб`єктів господарювання, зокрема, ТОВ «ПК Новгород - Сіверський» ЄДРПОУ 41908128, ТОВ «Смарт - ріал», ЄДРПОУ 40764979, ТОВ «Інвест форте», ЄДРПОУ 40999937, ТОВ «Форс Таун» ЄДРПОУ 41107638, ТОВ «Рент ріал» ЄДРПОУ 42584368 та інші, також частину коштів знято готівкою.
Вказаними незаконними діями службових осіб ДМС України у співучасті з іншими особами, які контролюють діяльність зазначених підрядних організацій щодо закупівлі робіт з виготовлення проектно - кошторисної документації та виконання фактичних робіт щодо реконструкції нежитлової громадської будівлі по АДРЕСА_1 у м. Києві, державі в особі ДМС України може бути заподіяно шкоду на суму понад 40 млн. грн.
Під час досудового розслідування також встановлено, що суб`єкти господарювання, які виконують роботи в рамках І черги (ТОВ «Уліс Сістемс») та ІІІ черги (ТОВ «Будівельна компанія Фемос») реконструкції зазначеної будівлі, також можуть бути пов`язаними з особами, які контролюють господарську діяльність ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп», а роботи, які фактично ними виконуються за окремими Локальними кошторисами можуть дублюватися з ремонтними роботами по ІІ черзі реконструкції. Більше того, досудовим розслідуванням встановлено, що проведенню робіт із реконструкції по І, ІІ, ІІІ черзі корпусу лабораторно-виробничого за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, передували роботи з ремонту системи опалення, електрообладнання, покрівлі, в той же час придбавалися послуги з виготовлення проектно-кошторисної документації на ці роботи. Зазначені роботи та послуги придбавалися без використання електронної системи торгів (за спрощеною процедурою) у ТОВ «Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп» (Договір № 84 від 22.11.2017, Договір № 92 від 07.12.2017, Договір № 87 від 04.12.2017, Договір № 104 від 18.12.2017, Договір № 103 від 18.12.2017, Договір № 111 від 20.12.2017).
Існують обґрунтовані підстави вважати, що ремонтні роботи, які проводилися цими ж суб`єктами господарювання на вказаному об`єкті реконструкції можуть дублюватися з роботами, які наразі виконуються в рамках І, ІІ та ІІІ черги реконструкції.
Також у ході досудового розслідування здобуто відомості, які свідчать, що кошторисна вартість об`єкту реконструкції є штучно завищеною, за рахунок внесення до неї завідомо недостовірних відомостей про об`єми робіт. Так, загальна площа будівлі за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 складає 4 072 кв.м. Як вбачається з інформації Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон) (лист Мінрегіону від 17.10.2018 № №7/15.3/10900 - 18) вартість будівництва 1 кв. м. адміністративних будівель на 2018 - 2019 роки становить 21 687 грн. за кв. м. Тобто з урахуванням площі будівлі загальна вартість будівництва повинна складати близько 88 млн. грн.
У той же час загальна сума бюджетних коштів вже перерахованих на користь підрядних організацій в рамках І, ІІ та ІІІ черги реконструкції складає близько 210,7 млн. грн. Зазначене свідчить про причетність до скоєння кримінального правопорушення не лише службових осіб ДМС та осіб, які контролюють діяльність окремих суб`єктів господарювання, а й представників технагляду, які залучені на договірних засадах до надання послуг зі здійснення технічного нагляду за виконанням робіт щодо реконструкції, зокрема, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт», ФОП ОСОБА_9 .
Прокурор зазначає, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний начальник управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС України ОСОБА_4 . На час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 також був головою тендерного комітету ДМС України.
Прокурор зазначає, що, діючи в інтересах ОСОБА_10, який контролює діяльність ряду суб`єктів господарювання, в т.ч. ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Пром Бізнес Груп» та інших, ОСОБА_4 спільно з іншими підпорядкованими працівниками вказаного управління ДМС України, в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачене об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, міг сприяти перемозі у торгах ДМС України на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення обстеження будівлі, проведення фактичних робіт з реконструкції суб`єктам господарювання, заздалегідь узгоджених та визначених з ОСОБА_10, серед яких ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «МИР», ТОВ «Індастріал Констракшн Груп» та інших.
Серед іншого, під час закупівлі робіт з розроблення проектно-кошторисної документації: «Реконструкція нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у Шевченківському районі міста Києва стадії «ЕП» (ескізний проект) ОСОБА_4 безпосередньо підписав техніко-економічне обґрунтування закупівлі, в якому в розділі обґрунтування вартості предмета закупівлі пропозицію ТОВ «Пром Бізнес Груп» визнав економічно вигіднішою за пропозиції ТОВ «Смарт Ріал», ТОВ «Спортімпекс». При цьому досудовим розслідування встановлено, що насправді службовими особами ДМС ринок надання послуг з розробки проектно-кошторисної документації не досліджувався взагалі, вказані комерційні пропозиції на підставі яких переможцем процедур обиралися ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «Мир» із заздалегідь визначеною очікуваною вартістю предмета закупівлі надсилалися на електронну поштову скриньку ОСОБА_4 з однієї електронної адреси, а господарська діяльність суб`єктів господарювання, які нібито надавали свої комерційні пропозиції контролюється ОСОБА_10 .
Крім того, ОСОБА_4, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів, діючи узгоджено з ОСОБА_10 та директором ТОВ «Укрекспертиза в будівницві» ОСОБА_11, міг заздалегідь узгоджувати зміст експертних звітів на виконання експертизи проекту «Реконструкція нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) розташованої за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1», до яких могли вноситися завідомо недостовірні відомості щодо вартості робіт; міг забезпечити отримання від Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» наперед визначеного листа, який містив формальні підстави закупівлі додаткових робіт за переговорною процедурою саме у ТОВ «Тензасоюзбуд», і в подальшому підписав та скерував на розгляд керівництву ДМС доповідну записку щодо необхідності проведення додаткових робіт ІІ черги реконструкції та закупівлі їх за спрощеною процедурою саме у ТОВ «Тензасоюзбуд».
У ході досудового розслідування, як зазначає прокурор, встановлено, що ОСОБА_4 за свої дії в інтересах ОСОБА_10, а також пов`язаних з ним суб`єктів господарювання може отримувати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду, частину якої також може передавати керівництву ДМС України.
22.09.2021 детективом НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4, у ході якого тимчасово вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ модель SM - G965 F, серійний номер НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4, попереднім оглядом якого встановлено, що він містить відомості, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Крім того, виявлено та вилучено копію договору зворотної фінансової допомоги від 22.12.2018 № 22 - 12/2018 на 1 аркуші та копію договору купівлі-продажу майнових прав на нежитлове приміщення від 23.11.2020 № 9 - 249/2 з додатком разом на 8 аркушах. Вказані документи не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, але в них містяться відомості, що стосуються обставин кримінального правопорушення.
Прокурор вказує, що зазначені речі та документи самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них за своїм змістом використовуються як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, розміру завданої шкоди та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
У клопотанні згадується про ризик спотворення, приховання та знищення доказів у разі повернення телефонів у своє розпорядження особам, у яких вони вилучені.
До того ж, 23.09.2021 постановою детектива вилучені в ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, 23.09.2021 постановою детектива призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Таким чином, прокурор просить накласти на зазначене вище майно арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.
(2) Позиції учасників провадження
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Надав доручення від прокурора на участь у судовому засіданні. Додатково просив долучити до матеріалів клопотання документи, що підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що телефон та документи було вилучено під час проведення обшуку 22.09.2021. Адвокат додав, що прокурором було подано клопотання із порушенням визначених строків, адже було подане до слідчого судді 24.09.2021 (після двох діб). У телефоні не міститься відомостей, що можуть мати відношення до обставин кримінальному провадження. Вказав, що з часу вилучення телефону минуло достатньо часу, однак жодних дій з ним детективи не вчиняли. Власник майна не має жодного статусу у кримінальному провадженні, відтак накладення арешту на мобільні телефони є незаконним.
ОСОБА_12 підтримав думку свого представника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
2)майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
3)мобільні телефони, копії документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
4)це майно є речовим доказом;
5)буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
6)наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(3.1) Прокурором доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Частина п`ята статті 191 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинені в особливо великих розмірах.
Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у ст. 191 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні прокурора наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення про яке зазначається у клопотанні.
Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів у копіях, зокрема:
1)протоколу огляду від 16.06.2021: оглянуто відомості з офіційного веб-порталу Верховної ради України, згідно з якими будівлю по АДРЕСА_1 віднесено до сфери управління ДМС України;
2)протоколу огляду від 09.06.2021: оглянуто інформацію, яка міститься на веб-порталі prozorro.gov.ua, щодо організації закупівель ремонтних робіт будівлі (корпусу лабораторно-виробничого) за адресою: АДРЕСА_1, серед іншого:
-21.07.2017 між ДМС України та ТОВ «Індастріал Констракшн Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 07/2017-ОБК/55;
-07.08.2017, 18.12.2017, 15.03.2018, 19.03.2018, 28.08.2019, 04.12.2020 між ДМС України та ТОВ «Пром Бізнес Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 59 (розроблення ПКД/ескізний проект), № 106 (розроблення ПКД/І-ІІ черга стадії «П» (проект), №28 (розроблення ПКД/І черга стадії «Р» (робоча документація), № 30 (розроблення ПКД/ІІ черга стадії «Р» (робоча документація), № 72 (коригування ПКД - додаткові роботи), № 73 (виготовлення ПКД/ІІІ черга, стадія ІІ), №75 (розроблення ПКД/ІІІ черга стадії «Р» (робоча документація);
-22.11.2017,07.12.2017,18.12.2017, 20.12.2017, 14.09.2018, 30.10.2019 між ДМС України та ТОВ «Тензасоюзбуд» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 84 (розробка ПКД - система опалення), АДРЕСА_2 (роботи з модернізації (технічного переоснащення) внутрішньої системи опалення), № 87(розробка ПКД щодо ремонту покрівлі), № 103 (розробка ПКД - модернізація електрообладнання), № 104 (роботи з ремонту покрівлі), № 111 (роботи з ремонту електрообладнання), № 85 (роботи з реконструкції будівлі ІІ черга (в подальшому укладено 17 додаткових угод), № 95 (додаткові роботи з реконструкції будівлі ІІ черга);
-30.05.2018 між ДМС України та МПМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 49 (розроблення ПКД/ІІ черга стадії «Р» (робоча документація);
-26.06.2018 між ДМС України та ТОВ «Уліс Сістемс» укладено договір № 62 (роботи І черга реконструкції);
-11.07.2018 між ДМС України та ФОП « ОСОБА_8 за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 67 (технагляд І черга реконструкції);
-17.10.2018 між ДМС України та ТОВ «Управління будівельними проектами «Будінвестконсалт» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір № 99 (технагляд ІІ черга реконструкції);
-04.07.2019 між ДМС України та ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договір №56 (оцінка технічного стану і експлуатаційної придатності несучих будівельних конструкцій);
-30.11.2020 між ДМС України та ТОВ «Будівельна компанія Фемос» укладено договір № 71 (роботи ІІІ черга реконструкції);
3)протоколу огляду від 15.06.2021: оглянуто інформацію, яка міститься на веб-порталі prozorro.gov.ua, щодо організації закупівель ремонтних робіт будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), серед іншого:
-05.11.2018, 01.08.2019, 04.12.2020 між ДМС України та ТОВ «Пром Бізнес Груп» за результатами закупівлі без використання електронної системи укладено договори № 101 та 65 (авторський нагляд ІІ черга), № 76 (авторський нагляд ІІІ черга);
-04.12.2020 між ДМС України та ФОП « ОСОБА_9 » за результатами допорогової закупівлі укладено договір № 79 (технагляд ІІІ черга реконструкції);
4)протоколу огляду від 24.06.2020: оглянуто кошторисну документацію, яка міститься в порталі prozorro.gov.ua: оглядом тендерів UA-2018-08-13-000294-a та UA-2019-10-09-000369-c, серед іншого встановлено наявність можливих аналогічних найменувань, які дублюються, а також те, що локальні кошториси в рамках договору № 95 на додаткові роботи можуть передбачати роботи, які можуть бути спрямовані на демонтаж попередніх робіт (матеріалів), зазначених у локальних кошторисах в рамках договору 85, а по деяким кошторисам можлива заміна матеріалів;
5)протоколу огляду від 15.06.2021: оглянуто інформацію щодо перерахування бюджетних коштів ДМС України на користь ТОВ «Тезасоюзбуд», ТОВ «Уліс Сістемс», ТОВ «Будівельна компанія Фемос»; загальна сума перерахованих коштів - 210 701 323, 28 грн.;
6)листа ДП «Прозорро» від 11.06.2020 № 206/1356/03: ТО Тензасоюзбуд» та ТОВ «Пром Бізнес Груп» у процедуру закупівлі UA-2018-05-24-000493-b заходили під однією IP-адресою;
7)листи Пенсійного фонду України від 28.04.2020 № 2800-050202-5/13964 та від 26.05.2020 № 2800-050202-8/17060: надано відомості щодо працівників (застрахованих осіб), страхувальниками яких були ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Пром Бізнес Груп», ТОВ «Уліс Сістемс», ТОВ «БКГ-ГРУПП»;
8)іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Таким чином, описані вище обставини дають можливість зробити висновок, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вони носять такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати.
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Слідчим суддею встановлено, що вилучений мобільний телефон, копії документів є власністю ОСОБА_4, в якого останні були вилучені під час проведення обшуку у квартирі за місцем його проживання (відповідно до копій протоколу обшуку від 22.09.2021 та ухвали слідчого судді від 13.09.2021 про надання дозволу на обшук).
При цьому, заперечення представника власника майна щодо відсутності у ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні слідчий суддя відкидає, оскільки накладення арешту з метою збереження речового доказу допускається щодо майна будь-якої фізичної особи, незалежно від її процесуального статусу.
(3.3) Мобільні телефони, копії документів є тими видами майна, на які може бути накладено арешт.
Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон та копії документів. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього, в силу вимог ч. 10 ст. 170 КПК, може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на вилучений мобільний телефон необхідно накласти з метою збереження речових доказів. Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для арешту копій документів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 98 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Мобільний телефон марки Samsung був вилучений під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . Слідчим суддею було надано попередній дозвіл на проведення обшуку у цьому приміщенні із метою відшукання, в тому числі, мобільних телефонів, які використовує ОСОБА_4 . При цьому, заперечення адвоката ОСОБА_5 щодо звернення прокурора із клопотанням із порушенням процесульних строків слідчий суддя відкидає, оскільки згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 175 КПК останнє в частині тих речей, які вказані в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук, має бути подане впродовж 48 годин.
Постановою детектива НАБУ від 23.09.2021 вилучені у ході обшуку мобільний телефон та копії документів визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оцінюючи вказаний мобільний телефон, його вміст, на предмет відповідності ознакам речового доказу, що визначені у ст. 98 КПК, слідчий суддя виходить з такого.
Цей телефони перебував у безпосередньому користуванні ОСОБА_4, який, за твердженням сторони обвинувачення, може бути причетним до подій, вказаних у клопотанні прокурора, пов`язаними із завищенням суми робіт по об`єкту по АДРЕСА_1, та здійснення продажу робіт із порушеннями норм законодавства у сфері публічних закупівель.
Крім того, під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 було оглянуто вміст мобільного телефону. У ході огляду виявлено, що у телефоні міститься інформація, яка може мати істотне значення для встановлення обставин вчинення описаного у клопотанні прокурора кримінального правопорушення. Зокрема, у контактах у телефоні містяться номер НОМЕР_2 (вказаний як « ОСОБА_13 »), НОМЕР_3 (вказаний як « ОСОБА_14 »), НОМЕР_4 (вказаний як « ОСОБА_15 »), НОМЕР_5 (вказаний як « ОСОБА_16 »), НОМЕР_6 (вказаний як « ОСОБА_17 ») тощо.
Крім того, у програмі Whatsapp встановлено наявність листування з абонентом « ОСОБА_13 », у ході якого 01.09.2021 обговорюються питання щодо наради «по АДРЕСА_4», а 02.09.2021 ОСОБА_4 повідомляє, «їде на АДРЕСА_4 » та «запитує чи буде там співрозмовник», 13.09.2021 ОСОБА_4 надсилає співрозмовнику скан-копію договору від 17.10.2018 № 99 на виконання додаткових робіт з проведення технічного нагляду за виконанням робіт з реконструкції будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено також листування з абонентом «Донской ДМС КС» (номер телефону НОМЕР_7 ), у ході якого 15.02.2021 обговорюється візит на АДРЕСА_4, 19.02.2021 ОСОБА_4 надсилає концепцію «Дизайн інтер`єрів громадської будівлі по АДРЕСА_1 ». 31.05.2021 ОСОБА_4 надсилає файл «Доповідна про реконстр…», 30.07.2021 співрозмовник повідомляє ОСОБА_4 про нараду щодо будівництва по вул. АДРЕСА_4, при цьому обов`язкова явка ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
У ході обшуку оглянуто листування з абонентом « ОСОБА_21 » (номер телефону НОМЕР_8 ), у ході якого обговорюються питання візитів на « АДРЕСА_4 » та ходу виконання робіт щодо вказаного об`єкту. У телефоні також міститься листування з абонентом «ІНФОРМАЦІЯ_2» (номер телефону НОМЕР_9 ), у ході якого 10.10.2020 обговорюються питання проведення закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, встановлено наявність у месенджері Viber листування з абонентом « ОСОБА_17 » (номер телефону НОМЕР_6 ), у ході якого обговорювались питання підготовки експертного звіту проекту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя у цьому контексті також враховує, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_22 від 23.09.2021 було призначено комп`ютерно-технічну експертизу щодо вмісту цього телефона. Експерту, серед іншого, поставлено питання щодо можливої наявності у вмісті телефону видалених файлів.
Тобто, у такому пристрої можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує те, що з часу вилучення пристрою до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув незначний проміжок часу.
Варто також зазначити, що в сучасних реаліях майже уся комунікація між особами здійснюється за допомогою мобільного зв`язку, в тому числі месенджерів, встановлених на такі пристрої, а відтак збереження мобільних телефонів є необхідною умовою для здійснення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з метою встановлення ключових обставин у провадженні.
Тому, на думку слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
При цьому, слідчому судді не надано достатньо відомостей, які могли б свідчити про відношення вилучених копій документів до обставин, у зв`язку з якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000137. Такі документи, відповідно до змісту протоколу обшуку підтверджують право власності на квартиру, у якій був проведений обшук. Під час судового засідання детективом не було надано достатніх та переконливих аргументів стосовно відповідності копій документів критерію речового доказу. Відтак, слідчий суддя приходить до висновку про недоцільність накладення арешту на копії таких документів.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням.
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження обґрунтованою є можливість видалення листування, адресатів, телефонних дзвінків, що містяться у мобільному телефоні, а також приховування чи знищення самого пристрою.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є обтяжливими для нього. Мобільні телефони не є занадто вартісним майном, за необхідності інформацію з нього можна скопіювати з так званого хмарного сховища.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, знищення майна, яке є речовими доказами.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна задовольнити частково;
2.Накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на майно, вилучене 22.09.2021, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3, а саме:
-мобільний телефон Samsung Galaxy S9+ модель SM - НОМЕР_10, серійний номер НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_4 .
3.Ухвала про арешт виконується негайно.
4.Копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст оголошено 01.10.2021 о 16:20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1