Документ № 100127845

Справа № 991/5137/21

Провадження 1-кс/991/5215/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Скибенка О. І.,

адвокатів Просянюк О. В. та Фозекош А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фозекош А. А. про повернення або закриття провадження за клопотанням про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42015000000002833,

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Швидкого Я. Ю., погоджене із прокурором САП Скибенком О. І. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слідча група детективів Національного антикорупційного бюро України здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою (на думку сторони обвинувачення) ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України.

У судовому засіданні адвокат Фозекош А. А. в інтересах ОСОБА_2 заявила клопотання (а також подала його у письмовому виді за підписом адвоката Просянюк О. В.) про повернення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 або закриття провадження у справі № 991/5137/21. Вона зазначила, що сторона обвинувачення не виконала свій обов`язок щодо надання копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, безпосередньо особі, щодо якої таке клопотання подається до суду, який передбачено ч. 2 ст. 184 КПК України, а також підтвердження такого вручення ОСОБА_2 не було додано до клопотання. Детектив Національного бюро лише по телефону повідомив адвоката Фозекош А. А. про необхідність прибути до 28.07.2021 до Національного бюро для отримання копії клопотання про обрання запобіжного заходу. Він також, на думку сторони захисту, необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту від 27.07.2021 про забезпечення виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України та направлення ОСОБА_2 копії клопотань та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Заявник клопотання також звернула увагу на те, що на дату звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 не здійснювалося спеціальне досудове розслідування. Вона підтверджує свою позицію рішенням іншого місцевого суду, який повернув слідчому клопотання про надання дозволу на спеціальне досудове розслідування. Вона також підкреслює, що ОСОБА_2 з 2014 року тимчасово проживає на території Російської Федерації за адресою: АДРЕСА_1 .

Адвокат у клопотанні просить повернути детективу Національного бюро клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015, або ж закрити провадження у справі № 991/5137/21.

Адвокат Просянюк О. В. підтримала доводи, зазначені у клопотанні. Вона вважає, що не булодотримано процедури розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу саме в частині його вручення. Прокурор САП Скибенко О. І. заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що захисники послалися на загальну норму, що стосується клопотань про застосування запобіжного заходу. Разом із тим, положення ч. 6 ст. 193 КПК України регулює спеціальний порядок у разі відсутності на території України підозрюваного, щодо якого вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Цей порядок передбачає порядок проведення судового засідання без його участі. Шляхом системного тлумачення, на думку прокурора, можна встановити, що особа не бере участі у розгляді цього клопотання, та, відповідно, що їй не надсилається примірник клопотання. Також, прокурор зазначив, що станом на зараз застосовується спеціальний порядок проведення досудового розслідування із 25.08.2021, на підтвердження чого він надав копію ухвали слідчого судді про здійснення досудового розслідування. Відповідно, такий порядок, на його думку, не призводить до звуження його процесуальних прав.

Слідча суддя дослідила надані учасниками судового провадження матеріали та заслухала їхні доводи у судовому засіданні.

Необхідно взяти до уваги те, що із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні детектив Національного бюро звернувся до прийняття рішення про здійснення спеціального розслідування у цьому провадженні - 28.07.2021. Спеціальне досудове розслідування стосовно ОСОБА_2 здійснюється з 25.08.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, що набрала законної сили. Із цього можливо встановити, що подане клопотання стосується процедурного питання щодо порядку звернення із клопотанням про запобіжний захід, релевантного саме на момент такого звернення.

Положення ст. 184 КПК України встановлюють вимоги до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів, зокрема, щодо суду, до якого потрібно звернутися із клопотанням, що повинно містити клопотання, які матеріали додаються до клопотання, а також вимоги до того, кому потрібно надати копію клопотання та матеріалів. Так, копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 2 ст. 184 КПК України). До клопотання додається, серед іншого, підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України).

Сторона захисту стверджує, що через те, що ОСОБА_2 не було надано копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, а також до клопотання не додано підтвердження такого надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, слідча суддя не може розглядати це клопотання, має повернути його детективу Національного бюро або закрити провадження у судовій справі. Проте, слідча суддя критично ставиться до цих доводів. Необхідно звернути увагу на те, що клопотання, яке подав детектив Національного бюро, було подано, зокрема, із посиланням на ч. 6 ст. 193 КПК України. Положення цієї частини передбачають можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України (ризиків), а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. Сторона обвинувачення та сторона захисту вказують на перебування ОСОБА_2 у Російській Федерації, яка визнана державою-агресором постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-VIII від 27.01.2015. Слідча суддя не оцінює на етапі розгляду клопотання сторони захисту питання набуття ОСОБА_2 статусу підозрюваного та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ці питання стосуються суті клопотання про обрання запобіжного заходу, проте вважає, що, в цілому, існують підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.

Враховуючи викладене вище, варто зауважити, що положення щодо надання клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому у порядку ч. 2 ст. 184 КПК України, є загальною нормою. Питання її застосування у випадку, якщо особа, наприклад, перебуває у міжнародному розшуку, є проблематичним чи навіть унеможливленим, оскільки звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу з урахуванням обставин, зазначених у ч. 6 ст. 193 КПК України презюмує, що особа не братиме участь у судовому засіданні у зв`язку з її відсутністю в Україні. Це ж саме стосується і перебування особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зміни, внесені, зокрема, до ч. 6 ст. 193 КПК України Законом України № 1422-ІХ від 27.04.2021, спрямовані на усунення проблем інститутів кримінального процесу, які певною мірою перешкоджають у забезпеченні невідворотності покарання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення та переховуються поза межами України чи на тимчасово окупованій території України (з урахуванням пояснювальної записки до законопроекту цього закону). Слідча суддя звертає увагу на те, що способи тлумачення норм права не можна використовувати ізольовано один від одного. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що надання переваги словесно-граматичному (буквальному) трактуванню норм законодавства без одночасного цільового (телеологічного) їх тлумачення не дозволить встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві (Постанова ВП ВС у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19 від 11.12.2019). Безсумнівно, норма ч. 2 ст. 184 КПК України покликана забезпечити ознайомлення підозрюваного, обвинуваченого із підставами для його можливого тримання під вартою, що становить обмеження волі, та, відповідно, є втручанням у право особи на свободу і особисту недоторканість; щоби така особа, зокрема, мала можливість належним чином забезпечити свій захист у суді. Проте, у цьому випадку ОСОБА_2 , як особа, стосовно якої подано клопотання про обрання запобіжного заходу: 1) реалізує представництво своїх інтересів через адвокатів, із якими уклав договір про надання правової допомоги; 2) може перебувати у Російській Федерації, що, у свою чергу, дає підстави вважати, що належне повідомлення про здійснення щодо нього процесуальних дій безпосередньо його у будь-якому випадку може бути ускладненим чи унеможливленим, оскільки попри надані представниками ОСОБА_2 листи Генеральної прокуратури Російської Федерації № 87-103-2017 від 07.03.2017 року та Міністерства юстиції Російської Федерації № 06-64569/17 від 19.06.2017 року, детектив Національного бюро у постанові від 30.07.2021 року, наданій стороною захисту, зазначив про випадки, коли у межах цього кримінального провадження, а також іншого кримінального провадження стосовно цієї ж особи у задоволенні запитів про вручення повідомлень про підозру компетентними органами Російської Федерації було відмовлено.

Цей аргумент також доцільно розвинути у світлі формулювань, які використовуються у кримінальному процесуальному законі. Згадана вище ч. 2 ст. 184 КПК України сформульована таким чином: копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Разом із тим, ч. 6 ст. 193 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. У кримінальному процесуальному законі зустрічаються формулювання «застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою» та «обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою». В цілому, ці поняття є тотожними, оскільки вживаються в різних контекстах однаково. Цієї думки також дотримується Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 (справа № 483/1186/16-к, провадження № 51-4991км18). Втім, таке ототожнення у цій ухвалі суд робить для встановлення факту того, що ухвала про обрання запобіжного заходу, як і ухвала про застосування запобіжного заходу, оскаржується в апеляційному порядку. Це правове питання відрізняється по суті від того, яке розглядається, а тому не береться до уваги.

Обрання такого запобіжного заходу є необхідним, зокрема, для того, щоби у разі затримання особи суд розглянув питання про застосування цього запобіжного заходу до особи, або його зміну на більш м`який. Втім, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має прямих процесуальних наслідків для особи, яка не була затримана. Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64). Клопотання детектива подано до суду саме для обрання запобіжного заходу, а тому, з урахуванням відмінностей порядку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, що згадувалися раніше, недоцільно стверджувати, що положення ч. 2 ст. 184 КПК України, де згадується застосування запобіжного заходу, доцільно застосовувати у цьому випадку.

У цьому контексті також важливо зазначити, що безпосередній процес розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу по суті розпочався після початку здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 . Так, заперечення сторони захисту надійшли до Вищого антикорупційного суду 26.08.2021. При застосуванні процедурних правил, суди повинні уникати, серед іншого, надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури (Рішення у справі Walchli проти Франції від 26 липня 2007 року, заява № 35787/03, параграф 29). Враховуючи те, що до цього судового провадження станом на момент розгляду його по суті застосовується правовий режим спеціального досудового розслідування, слідча суддя доходить висновку, що ненадсилання клопотання про обрання запобіжного заходу разом із матеріалами, що його обґрунтовують, безпосередньо ОСОБА_2 , не є порушенням кримінального процесуального закону, та не обмежує належне здійснення ним своїх процесуальних прав, зокрема, що стосується права на захист.

Рішення Печерського районного суду міста Києва, які надає на підтвердження своєї позиції заявник клопотання, не беруться до уваги, оскільки не мають преюдиціального значення для Вищого антикорупційного суду. Вони не стосуються питання допустимості доказів, та такі рішення не встановлюють порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що є єдиним випадком, коли рішення інших судів враховуються у кримінальному процесі (ст. 90 КПК України).

Підсумовуючи, необхідно дійти висновку, що нема підстав для повернення або закриття провадження за клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 .

З урахуванням викладеного, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

У задоволені клопотання Фозекош А. А. про повернення або закриття провадження за клопотанням про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 42015000000002833 - відмовити.

Ця ухвала не підлягає оскарженню.

Слідча суддя Широка К. Ю.