Пошук

Документ № 100195637

  • Дата засідання: 01/10/2021
  • Дата винесення рішення: 04/10/2021
  • Справа №: 991/6790/21
  • Провадження №: 12020110200002204
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
  • Секретар : Федорова А.В.

Справа № 991/6790/21

Провадження № 1-кс/991/6892/21

УХВАЛА

­­4 жовтня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні представника Ушакова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

(1) Зміст поданої скарги

01.10.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що 27.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро України (далі - ДБР) із заявою про вчинення злочину працівниками Офісу Генерального прокурора від 27.09.2021. Однак, відомості викладені в заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесені не були. У зв`язку з цим, скаржник просить визнати бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР незаконною, зобов`язати уповноважених осіб ДБР внести до ЄРДР відомості за заявою про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та надати витяг з ЄРДР.

(2) Позиції учасників провадження

Особа, яка подала скаргу у судове засідання не з`явилася, у вказаній скарзі просив розглянути скаргу без його участі.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, причини неприбуття не повідомив.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу та представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

За приписами ч. 1 ст. 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК.

Скаржник просить внести відомості до ЄРДР щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК йдеться про умову, яка відносить його до підсудності Вищого антикорупційного суду, зокрема, якщо кримінальне правопорушення вчинено прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 ч.1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», до переліку якого входять у т.ч. і прокурорів Офісу Генерального прокурора.

У заяві зазначається про вчинення злочину прокурорами Офісу Генерального прокурора, які зловживаючи своєю владою або службовим становищем штучно втрутилися у досудове розслідування кримінального провадження № 12020110200002204.

Тобто, злочин про який зазначає заявник, в даному випадку віднесений до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Вирішуючи питання в частині невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя виходить з такого.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

З аналізу вказаної норми вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. Ключовим є наявність у них таких ознак злочину, як час, місце та подія.

Зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою від 27.09.2021 про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, яка отримана працівниками ДБР 28.09.2021 (згідно із наданою роздруківкою з веб-сайту Нової пошти щодо трекінгу відправлень).

У вказаній заяві зазначено, що Бучанським районним управлінням поліції ГУНП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110200002204 від 01.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України. Вказане кримінальне провадження розпочате за заявою скаржника, який став потерпілим від рейдерського захоплення належних йому корпоративних прав та майна компанії. В подальшому, 10.08.2021 у вказаному кримінальному провадженні деяким особам було повідомлено про підозру, а тому у відповідності до вимог п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні має закінчитися через 2 місяці, тобто 09.10.2021. Проте, як вказує заявник, в хід досудового розслідування безпідставно втрутилися прокурори Офісу Генерального прокурора, які з метою затягування строку досудового розслідування та зміни підслідності, що дозволить уникнути підозрюваним у цьому провадженні кримінальної відповідальності, незаконно витребували матеріали кримінального провадження № 12020110200002204. На думку скаржника, такі дії прокурорів Офісу Генерального прокурора свідчать про їх зацікавленість та можуть призвести до пропуску строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та невручення обвинувального акту підозрюваним у встановлені ст. 219 КПК строки. Таким чином, скаржник вказує, що в діях прокурорів Офісу Генерального прокурора вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , яка надійшла до ДБР, на предмет наявності ознак складу злочину, слідчий суддя встановив, що в ній наявні відомості, які можуть стати предметом перевірки. У ній описано можливу подію правопорушення та її кваліфікацію, вказано причетних осіб та хронологію вчиненого, на думку заявника, злочину.

Встановлення конкретніших обставин, що свідчать або ж спростовують факт вчинення кримінального правопорушення, має здійснюватися вже після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що уповноважені особи ДБР не виконали обов`язок, передбачений ст. 214 КПК, тому наявні підстави для зобов`язання їх внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви скаржника. Відтак, скаргу представника Ушакова О.О., подану від імені та в інтересах ОСОБА_1 , в цій частині слід задовольнити.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необґрунтованим прохання скаржника визнати бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР незаконною, оскільки це не передбачено КПК та не відповідає вимогам статті 307 КПК.

Необґрунтованою є вимога скаржника стосовно зазначення в резолютивній частині ухвали визначену ним правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 364 КК України. До повноважень слідчого судді, під час розгляду скарги, не належить встановлення ознак складу злочину, зазначеного у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Цей обов`язок покладено на слідчого або прокурора на стадії досудового розслідування.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- скаргу представника Ушакова Олексія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково;

- зобов`язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 27.09.2021;

- в іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський