Документ № 100195656

Справа № 991/5745/21

Провадження №11-сс/991/555/21

Слідчий суддя: Воронько В.Д.

Доповідач: Никифоров А.С.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого Никифорова А.С.,

Павлишина О.Ф.,

Чорної В.В.,

секретар судового засідання - Сердюк Ю.С.,

за участю :

захисника - Фозекош А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Просянюк О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 42015000000002833,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021 було відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Просянюк О.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 42015000000002833.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

19.08.2021 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Просянюк О.В. на бездіяльність детектива у кримінальному провадженні № 42015000000002833, подана в порядку ст. 303 КПК України.

На обґрунтування скарги адвокатом наведено наступні доводи.

Так, 27.07.2021 детективом у кримінальному провадженні № 42015000000002833 було повідомлено захисника ОСОБА_1 - адвоката Фозекош А.А. про необхідність прибуття до НАБУ 28.07.2021 для отримання копії клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Того ж дня, 27.07.2021 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Просянюк О.В. до детектива у кримінальному провадженні № 42015000000002833 подано клопотання № 2148 про забезпечення виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, а саме - направлення копій клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 йому особисто. Проте уповноваженими особами НАБУ копія клопотання та доданих до нього матеріалів ОСОБА_1 направлена не була.

Натомість, 05.08.2021 адвокатами АО «АВЕР ЛЄКС» отримано постанову від 30.07.2021 про відмову у задоволенні клопотання захисника Просянюк О.В. від 27.07.2021 № 2148, якою, на думку захисника, документально підтверджується бездіяльність детектива.

Виходячи із викладеного, захисник стверджувала, що детективом НАБУ допущено бездіяльність, яка відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена до слідчого судді.

Слідчий суддя, проаналізувавши матеріали судового провадження, дійшов висновку, що подане до детектива НАБУ клопотання адвоката Просянюк О.В. вирішено останнім відповідно до вимог ст. 220 КПК України, а саме - прийнято постанову про відмову у задоволенні клопотання, а тому відсутні підстави, які б вказували про наявність бездіяльності детектива НАБУ, яка може бути предметом оскарження відповідно до ст. 303 КПК України.

Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи скарги фактично зводяться до незгоди із постановою детектива НАБУ від 30.07.2021, яка в свою чергу не може бути оскаржена у відповідності до вимог ст. 303 КПК України.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Федоренком І.Л. було подано апеляційну скаргу, у якій він ставить вимоги щодо скасування вказаної ухвали слідчого судді та призначення нового розгляду у Вищому антикорупційному суді.

У апеляційній скарзі захисник вказує на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам скарги та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Так, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам скарги полягає у тому, що захисником оскаржувалась бездіяльність детектива НАБУ, яка полягала у неврученні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , а не прийнята детективом НАБУ постанова про відмову у задоволенні клопотання.

Не дивлячись на те, що стороні обвинувачення достеменно відомо про місце перебування ОСОБА_1 на території Російської Федерації на законних підставах, детективом НАБУ не вжито заходів щодо вручення останньому копії клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріалів, якими воно обґрунтовується, в порядку, визначеному ч. 2 ст. 184 КПК України.

КПК України визначає окремий порядок вручення документів особі, яка проживає за кордоном, шляхом направлення запиту про надання правової допомоги до відповідних компетентних органів країни перебування такої особи. Детектив НАБУ, виконуючи обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 184 КПК України в частині вручення копій матеріалів клопотання, мав дотриматися такого порядку.

Істотне порушення слідчим суддею вимог КПК України полягало у тому, що за наслідком відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність детектива НАБУ особу, яка звертається із даною скаргою було позбавлено права на доступ до правосуддя всупереч як нормам ст. 129 Конституції України, ч.1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п.14 ч.1 ст. 7 та ст. 21 КПК України, так і вимогам ст. 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Тому, у зв`язку із вищевикладеним, за переконанням захисника ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні захисник Фозекош А.А. апеляційну скаргу підтримала та наполягала на її задоволенні. Зазначила, що на час звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 стороною обвинувачення було порушено вимоги КПК України щодо звернення із таким клопотанням. В свою чергу сторона захисту має фіксувати всі порушення, допущені стороною обвинувачення, в інтересах захисту прав свого підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_1 та прокурор про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином (т. 1, а.с. 225-227, 230, 236, 243, 250, 250а), у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, судовий розгляд здійснено за відсутності належним чином повідомлених осіб.

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, доводи учасників судового провадження та обговоривши їх, дослідивши матеріали апеляційного провадження, Суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається зі змісту скарги, остання подана слідчому судді Вищого антикорупційного суду захисником Просянюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України. В своїй скарзі захисник наполягала на здійсненні слідчим суддею на етапі досудового розслідування судового контролю за дотриманням стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №42015000000002833 вимог Кримінального процесуального кодексу України в частині обов`язку детектива Національного антикорупційного бюро України надати підозрюваному ОСОБА_1 не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання копію самого клопотання про обрання запобіжного заходу та копій матеріалів, яким дане клопотання обґрунтовується.

Відповідні вимоги щодо виконання детективом Національного антикорупційного бюро України вимог ч.2 ст.184 КПК України були викладені захисником у клопотанні №2148 від 27.07.2021, за наслідками розгляду якого детективом Швидким Я. Ю. було прийнято процесуальне рішення про відмову у його задоволенні у формі постанови від 30.07.2021.

Виходячи із того, що клопотання захисника Просянюк О. В. вирішено в порядку та у строки, встановлені ст.220 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність бездіяльності з боку детектива Національного антикорупційного бюро України, яка може бути предметом оскарження відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України. При цьому захисник Федоренко І. Л. в своїй апеляційній скарзі наполягає на помилковості визначення слідчим суддею саме такого предмету оскарження, оскільки оскаржувалась не реакція сторони обвинувачення на подане клопотання, а саме фактична бездіяльність, яка полягала у невиконанні стороною обвинувачення обов`язку, встановленого ч.2 ст.184 КПК України.

Таким чином, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів має з`ясувати, чи підлягає окремому оскарженню до слідчого судді невиконання детективом вимог ч.2 ст.184 КПК України як форма бездіяльності, що може бути оскаржена на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

Вирішуючи наведене питання колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді чинним кримінальним процесуальним законом віднесено виключне повноваження здійснювати у порядку, передбаченому цим Кодексом, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

На слідчого суддю покладаються особливі повноваження з нагляду та оцінки процесуальної діяльності учасників кримінального провадження і контролю за дотриманням конституційних прав та свобод підозрюваного. Саме слідчий суддя повинен об`єктивно оцінити представлені докази, надані на обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу, забезпечити встановлення істини у кожному конкретному випадку, що у свою чергу прямо відображається в процесі судового розгляду.

Значення судового контролю полягає в тому, що завдяки діяльності слідчого судді забезпечуються невідкладним судовим захистом права, свободи та інтереси учасників кримінального провадження, а також створюються належні умови для реалізації засади змагальності під час досудового розслідування.

Положення Кримінального процесуального кодексу України визначають достатньо широкий перелік підстав здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

Умовно такі підстави можна поділити на ті, які визначені Главами 10 - 25 Кримінального процесуального кодексу України (коли функція судового контролю здійснюється слідчим суддею під час розгляду відповідних клопотань сторін та інших учасників кримінального провадження), та випадки здійснення судового контролю під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, що передбачені нормами ст.303 КПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розгляду відповідної скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України, слідчому судді слід керуватись не лише переліком, визначеним законодавцем у ч.1 ст.303 КПК України, а й зважити на те, чи не встановлений інший, особливий порядок здійснення судового контролю з питань викладених стороною кримінального провадження у своєму зверненні.

Так, ст.184 КПК України встановлює вимоги до змісту порядку складання та направлення до суду клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.

В свою чергу, під час розгляду відповідного клопотання, керуючись ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя має надати оцінку всім обставинам, пов`язаним з ініційованим стороною обвинувачення питанням щодо обрання у відношенні особи певного запобіжного заходу, зокрема щодо змісту, форми та дотримання порядку подання клопотання.

Тобто, оцінка слідчим суддею питання дотримання стороною обвинувачення вимог ст.184 КПК України здійснюється під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, у зв`язку з чим слідчий суддя чи суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку окремому елементу процедури застосування запобіжного заходу поза межами такої процедури.

Таким чином, оскарження можливої бездіяльності слідчого, прокурора, допущеної під час ініціювання процедури обрання підозрюваному запобіжного заходу, не перебуває в площині контролю слідчого судді, що здійснюється в межах процедури визначеної п.1 ч.1 ст.303 КПК України.

Крім того, надаючи оцінку процесуальній реакції з боку детектива на клопотання захисника Просянюк О. В. №2148 від 27.07.2021 колегія суддів виходить з наступного.

Під час здійснення досудового розслідування порядок звернення особи до уповноваженої особи правоохоронного органу регламентовано ст. 220 КПК України.

Відповідно до частин 1 та 2 зазначеної вище статті, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Виходячи з наведеного та враховуючи перелік, визначений ч.1 ст.303 КПК України, до слідчого судді під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність, що полягає у порушенні порядку розгляду клопотання, визначеного ст.220 КПК України, зокрема нерозгляд уповноваженою особою відповідного клопотання, або неналежна форма рішення про повну або часткову відмову у його задоволенні.

При цьому, виходячи з положень ч.1 ст.303 КПК України, належна процесуальна реакція за наслідками розгляду клопотання сторони захисту не може бути предметом оскарження до слідчого судді за винятком, встановленим п.7.ч.1. ст.303 КПК України (у разі постановлення рішення слідчим, дізнавачем, прокурором про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій).

Таким чином, виходячи з того, що окремі дії чи бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України під час звернення до суду клопотання про обрання запобіжного заходу не можуть бути предметом окремого судового контролю поза межами процедури розгляду клопотання в цілому, а також, враховуючи неможливість оскарження в порядку ч.1 ст.303 КПК України рішення детектива у формі постанови про відмову у задоволенні клопотання про вчинення інших процесуальних дій, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника Федоренка І. Л. щодо неправильного застосування слідчим суддею Вищого антикорупційного суду положень ч.4 ст. 304 КПК України по відношенню до скарги захисника - адвоката Просянюк О.В. на бездіяльність детектива у кримінальному провадженні № 42015000000002833.

Відносно доводу апеляційної скарги щодо допущення слідчим суддею істотного порушення вимог КПК України, яке полягало у позбавленні права на доступ до правосуддя, Суд зазначає про таке.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду, проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Подання скарги на рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватися із дотриманням певних умов. Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.

Права та свободи людини і громадянина у відповідності до ст. 55 Конституції України захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України, які узгоджуються із приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Таким чином, до компетенції законодавця віднесено встановлення певного порядку оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора та обмежень на таке оскарження, шляхом викладення відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України.

Виходячи з наведеного, враховуючи встановлену нормами КПК України можливість судового контролю за дотриманням вимог ст.184 КПК України під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу, а також враховуючи законодавчу заборону на окреме оскарження рішення у формі постанови уповноваженої особи сторони обвинувачення про відмову у задоволенні клопотання про здійснення інших процесуальних дій, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги щодо позбавлення особи, яка звернулась зі скаргою права на доступ до правосуддя.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Інших доводів, які б слугували підставою для скасування ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись статтями 220, 303, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката Федоренка Ігоря Люсиковича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.08.2021 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.С. Никифоров

Судді: О.Ф. Павлишин

В.В. Чорна