- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Халітовій І.В.
- Захисник/адвокат : Рижук М.С., Бойка С.Г., Отенка П.В., Лагутіна І.В.
- Прокурор : Кравченко М.М.
Справа № 991/1551/19
Провадження №11-кп/991/71/21
У Х В А Л А
06 жовтня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В.І.,
суддів Боднара С.Б., Панаіда І.В.
за участю секретаря судового засідання Халітової І.В.
прокурора Кравченка М.М.
адвокатів Рижук М.С., Бойка С.Г., Отенка П.В., Лагутіна І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Лагутіна Івана Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання заявника про повернення оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.04.2021 кримінальне провадження закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України та вирішено питання щодо речових доказів, а саме: договір позики від 10.07.2014, боргову розписку від 10.07.2014 та письмове зобов'язання боржника залишено в матеріалах справи. Резолютивна частина даної ухвали залишена без змін апеляційним судом, а касаційним судом відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій.
ОСОБА_1 як володілець вилучених у нього документів та визнаних речовими доказами через представника звернувся до суду з клопотанням про видачу йому з матеріалів кримінального провадження оригіналів договору позики від 10.07.2014, боргової розписки від 10.07.2014 та письмового зобов'язання боржника, які підтверджують відносини позики на суму 14 716 609 гривень.
За результатами розгляду клопотання Вищий антикорупційний суд ухвалою від 15.07.2021 відмовив у його задоволенні з тих причин, що документи відповідно до ст.100 КПК України зберігаються в матеріалах кримінального провадження, а заявник не довів, що він є учасником цивільних правовідносин, яких стосуються документи, їх володільцем, та не обґрунтував необхідності видачі йому оригіналів.
В апеляційній скарзі адвокат Лагутін І.В. з посиланням на норми Конституції України, правові висновки Конституційного Суду України, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою повернути ОСОБА_1 оригінали документів, що визнані речовими доказами, долучивши до матеріалів кримінального провадження належно завірені їх копії.
Вважає, що оригінали договору позики від 10.07.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , боргової розписки та письмового зобов`язання, складених ОСОБА_2 , необхідні як докази для повного та всебічного розгляду цивільної справи № 757/38773/17-ц, у якій Верховним судом відкрито касаційне провадження. Та обставина, що ОСОБА_1 не є учасником цивільних правовідносин, яких стосуються документи, не має правового значення для їх повернення, а статус ОСОБА_1 як володільця документів підтверджується ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/26651/18 від 18.10.2018.
Обґрунтовує право на апеляційне оскарження ухвали про відмову у видачі оригіналів документів як єдино можливий правовий засіб захисту права ОСОБА_1 на майно та спосіб усунення ймовірної судової помилки у кримінальному провадженні, яке завершено кінцевим судовим рішенням, що набрало законної сили і не підлягає оскарженню.
Адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки в судовому засіданні 15.07.2021 було проголошено тільки її вступну та резолютивну частину, а відсутність повного тексту судового рішення до отримання його копії перешкодило подати апеляційну скаргу у семиденний строк.
В запереченнях на апеляційну скаргу адвокати Бойко С.Г. та Рижук М.С. просять відмовити в її задоволенні.
Зазначають, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права. За твердженням адвокатів, ОСОБА_1 не доведено належним чином необхідність видачі йому оригіналів речових доказів, оскільки межі розгляду Верховним Судом цивільної справи № 757/38773/17-ц обмежені виключно наявними у ній матеріалами. Крім того, ОСОБА_1 не наведено правових підстав належності речових доказів саме йому як володільцю.
ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 , адвокати Ігнатьєв В.С., Матейчук О.А., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів постановила здійснювати апеляційний розгляд без їх участі.
У судовому засіданні адвокат Лагутін І.В., Отенко П.В. підтримали апеляційну скаргу, навели доводи в її обґрунтування, адвокати Рижук М.С., Бойко С.Г. заперечували проти її задоволення, прокурор вирішення апеляційної скарги відніс на розсуд суду.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду як такого, що пропущений адвокатом з поважних причин (відсутність повного тексту судового рішення, яке оскаржено у семиденний строк з моменту отримання його копії), а також про законність та обґрунтованість ухвали суду і необхідність залишення її без змін з таких підстав.
Відмовляючи заявнику у поверненні оригіналів документів, які визнані речовими доказами, суд виходив з того, що він не обґрунтував необхідності їх видачі, оскільки розгляд цивільної справи здійснюється Верховним Судом на підставі вже наявних матеріалів, а ОСОБА_1 не є учасником цивільних правовідносин, яких стосуються вилучені документи.
Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю. При цьому, частина 3 зазначеної статі вказує на те, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження та за клопотанням його володільця слідчий, прокурор, суд можуть видати копію документа, а за необхідності - його оригінал, долучивши до кримінального провадження завірену копію.
Крім того, згідно ч.5 ст.100 КПК України речові докази та документи, надані суду, збергіються у суді.
Таким чином, кримінальний процесуальний закон по різному регулює питання зберігання речових доказів і документів. Речовий доказ, тобто, такий, що має ознаки майна, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, а документ зберігається в матеріалах кримінального провадження, за клопотанням володільця суд може видати йому копію документа, а за необхідності - оригінал, долучивши до кримінального провадження завірену копію.
Відкриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою на оскаржувану ухвалу суду у даній справі, головуючий виходив з того, що договір позики від 10.07.2014, боргова розписка від 10.07.2014 та письмове зобов'язання боржника можуть містити ознаки майна, оскільки стосуються позики на значну суму коштів.
Однак за результатами апеляційного розгляду колегія суддів не знайшла достатніх підстав вважати, що вказані докази містять ознаки майна, а тому до них має застосовуватися порядок зберігання, визначений ст.100 КПК України для документів, оскільки боргові документи укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не стосуються прав та обов`язків ОСОБА_1 , хоча і були вилучені в останнього під час досудового розслідування.
У судовому засіданні представник заявника пояснив, що незалежно від доведеності ним необхідності повернення оригіналів доказів для їх надання Верховному Суду у цивільній справі, вони мають бути надані заявнику на його вимогу, оскільки захист цивільних прав може здійснюватися не тільки в судовому порядку. При цьому, на питання головуючого про те, чи погоджується заявник на отримання завірених копій документів, представник наполягав на поверненні ОСОБА_1 як володільцю виключно оригіналів вилучених документів. Також представник не зміг належним чином пояснити, чому завірені судом копії документів не зможуть забезпечити реалізацію заявником цивільних прав.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підлягає залишенню в силі, оскільки заявник не довів необхідності видачі йому оригіналів документів, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, а ознак майна вказані документи не містять, тому що укладені між іншими особами і не впливають на права заявника.
Керуючись статтями 100, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.07.2021 про відмову в задоволенні клопотання про повернення оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2021 по обвинуваченню ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С.Б. Боднар
І. В. Панаід